3.1.3. Оцінка

Фаза оцінки включає збір інформації як на вході, так і на виході із застосуванням спеціальних інвестиційних критеріїв для отримання оптимальної комбінації інвестиційних проектів. Фірма повинна зробити вибір щодо використання точних і надскладних або ж простіших оціночних моделей, для того щоб зрозуміти реально існуючі найважливіші взаємозв’язки. Більшість фірм використовує певний перелік критеріїв для оцінки інвестиційних проектів.

Результати інвестиційної оцінки можуть бути надійними тільки за умови, якщо вірними є припущення, на яких вона базується. Необхідно ретельно вивчити і врахувати вплив на інвестиційний процес таких факторів, як ринки, стан економіки, виробництво, фінанси та люди. Нижче наводиться перелік найважливіших з них.

Фактори маркетингу.

До якого сегмента ринку належить інвестиційна пропозиція?

Як співвідноситься інвестиційна пропозиція з маркетинговою стратегією?

Чи перевищують строки використання активів тривалість життєвого циклу продукту?

Які дослідження ринку було здійснено на підтримку маркетингових припущень стосовно пропозиції?

У разі пропозиції розширення:

(а) ринок досяг свого піку чи пройшов його?

(б) чи можливо продати продукцію, випуск якої планується збільшити?

(в) яким чином такі підвищення вплинуть на частку ринку, ціни та прибутки?

(г) чи посилиться цінова війна за рахунок зменшення цін з метою підвищення частки на ринку?

У разі появи нового продукту, чи був він вчасно і повною мірою протестований?

Виробничі фактори.

Якої стадії життєвого циклу продукту планується досягти згідно з інвестиційною пропозицією (дозрівання, розвиток, зрілість, занепад)? Яке це матиме відношення до припущень стосовно обсягу, вартості одиниці та ціни продажу?

Чи є досвід використання пропонованого інвестиційного проекту:

(а) в організації?

(б) поза межами організації?

Якщо так, то яким чином цей досвід можна перейняти і використати?

Чи може наявне виробниче обладнання забезпечити досягнення відповідного рівня якості, нормативних показників витрат ресурсів і часу, що передбачені в інвестиційній пропозиції?

Як вплине реалізація інвестиційної пропозиції на використання потужностей у коротко- і середньостроковому аспектах?

Фінансові фактори.

Яку ставку дисконтування використано при розгляді пропозиції?

Чи надає проект специфічні можливості запозичення фінансових ресурсів (наприклад, позичка під низький відсоток для реалізації саме цього проекту)?

Чи були розроблені «найкращий» і «найгірший» варіанти перебігу подій при реалізації проекту додатково до реальних припущень щодо реалізації проекту?

Чи здійснено аналіз чутливості? Яке відсоткове падіння у припущеннях відносно ключових показників призводить до неприйняття проекту?

До якої міри ризикованість проекту зумовлюється мікроекономічними (наприклад, такий специфічний ризик, як зміни у конкуренції) або макроекономічними факторами (наприклад, такий ринковий ризик, як економічна політика уряду)?

Зовнішньоекономічні фактори.

До якої міри успіх реалізації проекту залежить від змін ниж­чезгаданих зовнішньоекономічних факторів:

(а) зміна курсів валют;

(б) ціни на товари;

(в) рівні інфляції;

(г) рівні відсоткових ставок;

(д) економічна і податкова політика уряду.

Якою мірою життєздатність проекту залежить від урядових субсидій та інших стимулів? Які витрати (соціальні й економічні) буде необхідно взяти на себе (наприклад, зміна розміщення заводу, спричинена щедрими інвестиціями з боку держави, може призвести до необхідності переселення персоналу, необхідного для продовження реалізації проекту)?

Людський фактор.

Основною причиною того, що проекти не втілюють у життя все, що від них очікувалось, є ігнорування людського фактора. Реалізація більшості проектів призводить до структурних змін і впливає на управлінську мотивацію.

Чи потребує інвестиційна пропозиція залучення додаткового персоналу або подальшого навчання та перепідготовки працюючого?

Чи здатне керівництво самостійно реалізувати інвестиційну пропозицію?

Чи існує персональна/командна відповідальність за реалізацію інвестиційної пропозиції? Чи є вона найпридатнішою для цього випадку?

Чи є адекватними потребам реалізації проекту існуючі управ­лінські структури і процедури?

Яким чином вплине нова інвестиція на керівництво та працівників?

Чи мали місце попередні консультації щодо планів інвестування з робітниками і профспілками?

Фаза оцінки включає збір інформації як на вході, так і на виході із застосуванням спеціальних інвестиційних критеріїв для отримання оптимальної комбінації інвестиційних проектів. Фірма повинна зробити вибір щодо використання точних і надскладних або ж простіших оціночних моделей, для того щоб зрозуміти реально існуючі найважливіші взаємозв’язки. Більшість фірм використовує певний перелік критеріїв для оцінки інвестиційних проектів.

Результати інвестиційної оцінки можуть бути надійними тільки за умови, якщо вірними є припущення, на яких вона базується. Необхідно ретельно вивчити і врахувати вплив на інвестиційний процес таких факторів, як ринки, стан економіки, виробництво, фінанси та люди. Нижче наводиться перелік найважливіших з них.

Фактори маркетингу.

До якого сегмента ринку належить інвестиційна пропозиція?

Як співвідноситься інвестиційна пропозиція з маркетинговою стратегією?

Чи перевищують строки використання активів тривалість життєвого циклу продукту?

Які дослідження ринку було здійснено на підтримку маркетингових припущень стосовно пропозиції?

У разі пропозиції розширення:

(а) ринок досяг свого піку чи пройшов його?

(б) чи можливо продати продукцію, випуск якої планується збільшити?

(в) яким чином такі підвищення вплинуть на частку ринку, ціни та прибутки?

(г) чи посилиться цінова війна за рахунок зменшення цін з метою підвищення частки на ринку?

У разі появи нового продукту, чи був він вчасно і повною мірою протестований?

Виробничі фактори.

Якої стадії життєвого циклу продукту планується досягти згідно з інвестиційною пропозицією (дозрівання, розвиток, зрілість, занепад)? Яке це матиме відношення до припущень стосовно обсягу, вартості одиниці та ціни продажу?

Чи є досвід використання пропонованого інвестиційного проекту:

(а) в організації?

(б) поза межами організації?

Якщо так, то яким чином цей досвід можна перейняти і використати?

Чи може наявне виробниче обладнання забезпечити досягнення відповідного рівня якості, нормативних показників витрат ресурсів і часу, що передбачені в інвестиційній пропозиції?

Як вплине реалізація інвестиційної пропозиції на використання потужностей у коротко- і середньостроковому аспектах?

Фінансові фактори.

Яку ставку дисконтування використано при розгляді пропозиції?

Чи надає проект специфічні можливості запозичення фінансових ресурсів (наприклад, позичка під низький відсоток для реалізації саме цього проекту)?

Чи були розроблені «найкращий» і «найгірший» варіанти перебігу подій при реалізації проекту додатково до реальних припущень щодо реалізації проекту?

Чи здійснено аналіз чутливості? Яке відсоткове падіння у припущеннях відносно ключових показників призводить до неприйняття проекту?

До якої міри ризикованість проекту зумовлюється мікроекономічними (наприклад, такий специфічний ризик, як зміни у конкуренції) або макроекономічними факторами (наприклад, такий ринковий ризик, як економічна політика уряду)?

Зовнішньоекономічні фактори.

До якої міри успіх реалізації проекту залежить від змін ниж­чезгаданих зовнішньоекономічних факторів:

(а) зміна курсів валют;

(б) ціни на товари;

(в) рівні інфляції;

(г) рівні відсоткових ставок;

(д) економічна і податкова політика уряду.

Якою мірою життєздатність проекту залежить від урядових субсидій та інших стимулів? Які витрати (соціальні й економічні) буде необхідно взяти на себе (наприклад, зміна розміщення заводу, спричинена щедрими інвестиціями з боку держави, може призвести до необхідності переселення персоналу, необхідного для продовження реалізації проекту)?

Людський фактор.

Основною причиною того, що проекти не втілюють у життя все, що від них очікувалось, є ігнорування людського фактора. Реалізація більшості проектів призводить до структурних змін і впливає на управлінську мотивацію.

Чи потребує інвестиційна пропозиція залучення додаткового персоналу або подальшого навчання та перепідготовки працюючого?

Чи здатне керівництво самостійно реалізувати інвестиційну пропозицію?

Чи існує персональна/командна відповідальність за реалізацію інвестиційної пропозиції? Чи є вона найпридатнішою для цього випадку?

Чи є адекватними потребам реалізації проекту існуючі управ­лінські структури і процедури?

Яким чином вплине нова інвестиція на керівництво та працівників?

Чи мали місце попередні консультації щодо планів інвестування з робітниками і профспілками?