3.5.2. Баланс

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 

Баланс, на відміну від Звіту про прибутки та збитки, відображає фінансовий стан підприємства не за визначений період часу (місяць, квартал, рік), а на певний момент, наприклад 31 грудня 1999 р. Баланс показує, наскільки стійким є фінансове становище (платоспроможність і ліквідність) підприємства, що реалізує проект у конкретний момент.

Баланс складається з двох частин: актив (ліворуч) та пасив (пра­воруч), сумарні значення яких завжди повинні бути рівні між собою.

АКТИВИ

грн.

ПАСИВИ

грн.

Грошові кошти

200 000

Кредиторська заборгованість (боргові зобов’язання підпри­ємства перед постачальника­ми матеріалів, комплектуючих)

38 000

Дебіторська заборгованість (боргові зобов’язання клієнтів)

100 000

Заборгованість по виплатах: по­датки, заробітна плата і т. ін.

102 000

Запаси

60 000

Короткострокова позичка (до 12 місяців)

250 000

Сума поточних активів (обігові кошти)

360 000

Сума поточних пасивів (короткострокові зобов’язання)

390 000

Основні фонди:

 

Довгострокові позички (понад одного року)

300 000

земля

100 000

будівлі та споруди

250 000

(мінус амортизація)

– 30 000

обладнання

500 000

(мінус амортизація)

– 200 000

Загальна вартість основних фондів

620 000

Власний капітал (акціонерний капітал)

250 000

Інші активи (нематеріальні)

30 000

Приріст власного капіталу (чистий прибуток або збитки)

70 000

 

 

Сумарний власний капітал

320 000

СУМА АКТИВІВ

1 010 000

СУМА ПАСИВІВ

1 010 000

Актив являє собою перелік того, що має підприємство у власності. Пасив показує, кому і скільки підприємство винне. Інакше кажучи, ця рівність означає, що те, чим володіє підприємство, воно винне або кредиторам, або його володарям. Формування балансу також здійснюється згідно з правилами GAAP.

Розглянемо розвиток балансу на простому прикладі.

Приватний підприємець створює підприємство по виробництву виробів з пластмас зі статутним фондом 200 тис. грн., купує обладнання та матеріали, виробляє та реалізує продукцію на ринку. На прикладі можна спостерігати зміни, які відбуваються у структурі його балансу відповідно до наявних подій.

1 квітня 1999 року.

Реєстрація підприємства та внесок у статутний фонд.

АКТИВИ

грн.

ПАСИВИ

грн.

Грошові кошти

200 000

Акціонерний капітал

200 000

Сума активів

200 000

Сума пасивів

200 000

3 квітня 1999 року.

Підприємство отримує банківську позичку 100 000 грн.

АКТИВИ

грн.

ПАСИВИ

грн.

Грошові кошти

300 000

Банківська позичка

100 000

Акціонерний капітал

200 000

Сума активів

300 000

Сума пасивів

300 000

10 квітня 1999 року.

Придбання технологічного обладнання вартістю 150 000 грн. та сировини для забезпечення виробничого процесу на суму 100 000 грн.

АКТИВИ

грн.

ПАСИВИ

грн.

 

Грошові кошти

50 000

Банківська позичка

100 000

 

Матеріальні запаси

100 000

Акціонерний капітал

200 000

Обладнання

150 000

 

Сума активів

300 000

Сума пасивів

300 000

 

30 квітня 1999 року.

Підприємство виробило та реалізувало продукцію на суму 150 000 грн. При цьому було витрачено частину заготовленої сировини на 50 тис. грн. та оплачені загальні (постійні) витрати у сумі 30 000 грн. У результаті прибуток підприємства становив 70 000 грн., з яких 28 000 грн. підприємство повинно виплатити до держбюджету у вигляді податку на прибуток (40 %). Чистий прибуток після сплати податку дорівнюватиме 42 000 грн.

АКТИВИ

грн.

ПАСИВИ

грн.

Грошові кошти

170 000

Заборгованість по виплатах

28 000

Матеріальні запаси

50 000

Банківська позичка

100 000

Обладнання

150 000

Акціонерний капітал

200 000

Прибуток

42 000

Сума активів

370 000

Сума пасивів

370 000

Нижче наведені спрощені баланси трьох підприємств, аналізуючи які, можна за допомогою найпростіших прийомів скласти попередні висновки про фінансовий стан останніх.

БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА «А»

АКТИВИ

тис. грн.

ПАСИВИ

тис. грн.

Обігові кошти (поточні активи)

500

Короткострокові зобов’я­зання (позичка)

200

Основні засоби (фіксовані активи)

600

Довгострокові зобов’я­зання (позичка)

500

Інші (нематеріальні) активи

100

Власний капітал (акціонерний капітал)

500

Сума активів

1200

Сума пасивів

1200

Повна вартість майна компанії «А» становить 1200 тис. грн. Якщо з цієї суми вирахувати суму короткострокових і довгострокових зобов’язань (700 тис. грн.), то залишиться 500 тис. грн. — власний капітал підприємства. В цілому це означає, що підприємство чогось варте, оскільки власний капітал являє собою суму інвестованого акціонерного капіталу (капіталу, який використано на придбання активів підприємства) і отриманого від його діяльності прибутку. На жаль, це не завжди відповідає дійсності — у цьому можна переконатися на таких прикладах.

Для того, щоб оцінити реальну ліквідність підприємства, необхідно знати структуру його активів, їх реальну ринкову вартість і те, як швидко ці активи можуть бути переведені у гроші, ліквідність яких вважається стовідсотковою. Як правило, до активів, що мають низьку ліквідність, належать нематеріальні активи. Загалом фінансовий стан підприємства «А» можна назвати непоганим. На користь цього в першу чергу свідчить досить велика сума грошей на рахунку (обігових коштів), достатня, щоб оплатити короткострокову позичку, термін погашення якої може наступити у будь-який момент.

БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА «Б»

АКТИВИ

тис. грн.

ПАСИВИ

тис. грн.

Обігові кошти (поточні активи)

50

Короткострокові зобов’я­зання (позичка)

150

Основні засоби (фіксовані активи)

250

Довгострокові зобов’я­зання (позичка)

150

Інші (нематеріальні) активи

400

Власний капітал (акціонер­ний капітал)

400

Сума активів

700

Сума пасивів

700

Підприємство «Б» має ряд слабких місць. По-перше, оборотний капітал підприємства не в змозі покрити короткострокову заборгованість, яка, в свою чергу, дуже велика. Але ще гірше те, що у структурі активів підприємства 57 % (400 тис. грн.) становлять нематеріальні активи. Фактично ця компанія повинна бути оголошена банкрутом, бо вона неспроможна сплачувати свої рахунки. Можливо, це тільки тимчасова ситуація, і найближчим часом буде вжито заходів, які дозволять виправити ситуацію. Проте у даний момент часу фінансовий стан підприємства «Б» являє собою приклад ситуації, якої необхідно уникати, вживаючи заходів, що підвищують ефективність діяльності підприємства на більш ранніх стадіях.

БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА «В»

АКТИВИ

тис. грн.

ПАСИВИ

тис. грн.

Обігові кошти (поточні активи)

1000

Короткострокові зобов’я­зання (позичка)

400

Основні засоби (фіксовані активи)

2000

Довгострокові зобов’я­зання (позичка)

1000

Інші (нематеріальні) активи

500

Власний капітал (акціонерний капітал)

2100

Сума активів

3500

Сума пасивів

3500

Підприємство «В» перебуває у відмінній формі. Його обігові кошти дозволяють легко виплатити короткострокову позичку, якщо така вимога буде висунута. Загальна сума балансу (3500 тис. грн.) вільно покриває суму короткострокових і довгострокових забор­гованостей (1400 тис. грн.), причому сума власного капіталу компанії становить 2100 тис. грн. На відміну від підприємства «Б», де короткострокова позичка дорівнює по сумі довгостроковій, у підприємства «В» сума довгострокових зобов’язань більше ніж вдвічі перевищує суму короткострокових зобов’язань.

Ці три приклади є дуже спрощеними, і в реальній ситуації потрібен серйозніший і детальніший аналіз. Використовуючи тільки два фінансових документи — Звіт про прибутки та збитки та Баланс — можливо розрахувати показники ефективності діяльності підприємства, що найбільш часто використовуються на практиці: прибутковість, платоспроможність і ліквідність.

Баланс, на відміну від Звіту про прибутки та збитки, відображає фінансовий стан підприємства не за визначений період часу (місяць, квартал, рік), а на певний момент, наприклад 31 грудня 1999 р. Баланс показує, наскільки стійким є фінансове становище (платоспроможність і ліквідність) підприємства, що реалізує проект у конкретний момент.

Баланс складається з двох частин: актив (ліворуч) та пасив (пра­воруч), сумарні значення яких завжди повинні бути рівні між собою.

АКТИВИ

грн.

ПАСИВИ

грн.

Грошові кошти

200 000

Кредиторська заборгованість (боргові зобов’язання підпри­ємства перед постачальника­ми матеріалів, комплектуючих)

38 000

Дебіторська заборгованість (боргові зобов’язання клієнтів)

100 000

Заборгованість по виплатах: по­датки, заробітна плата і т. ін.

102 000

Запаси

60 000

Короткострокова позичка (до 12 місяців)

250 000

Сума поточних активів (обігові кошти)

360 000

Сума поточних пасивів (короткострокові зобов’язання)

390 000

Основні фонди:

 

Довгострокові позички (понад одного року)

300 000

земля

100 000

будівлі та споруди

250 000

(мінус амортизація)

– 30 000

обладнання

500 000

(мінус амортизація)

– 200 000

Загальна вартість основних фондів

620 000

Власний капітал (акціонерний капітал)

250 000

Інші активи (нематеріальні)

30 000

Приріст власного капіталу (чистий прибуток або збитки)

70 000

 

 

Сумарний власний капітал

320 000

СУМА АКТИВІВ

1 010 000

СУМА ПАСИВІВ

1 010 000

Актив являє собою перелік того, що має підприємство у власності. Пасив показує, кому і скільки підприємство винне. Інакше кажучи, ця рівність означає, що те, чим володіє підприємство, воно винне або кредиторам, або його володарям. Формування балансу також здійснюється згідно з правилами GAAP.

Розглянемо розвиток балансу на простому прикладі.

Приватний підприємець створює підприємство по виробництву виробів з пластмас зі статутним фондом 200 тис. грн., купує обладнання та матеріали, виробляє та реалізує продукцію на ринку. На прикладі можна спостерігати зміни, які відбуваються у структурі його балансу відповідно до наявних подій.

1 квітня 1999 року.

Реєстрація підприємства та внесок у статутний фонд.

АКТИВИ

грн.

ПАСИВИ

грн.

Грошові кошти

200 000

Акціонерний капітал

200 000

Сума активів

200 000

Сума пасивів

200 000

3 квітня 1999 року.

Підприємство отримує банківську позичку 100 000 грн.

АКТИВИ

грн.

ПАСИВИ

грн.

Грошові кошти

300 000

Банківська позичка

100 000

Акціонерний капітал

200 000

Сума активів

300 000

Сума пасивів

300 000

10 квітня 1999 року.

Придбання технологічного обладнання вартістю 150 000 грн. та сировини для забезпечення виробничого процесу на суму 100 000 грн.

АКТИВИ

грн.

ПАСИВИ

грн.

 

Грошові кошти

50 000

Банківська позичка

100 000

 

Матеріальні запаси

100 000

Акціонерний капітал

200 000

Обладнання

150 000

 

Сума активів

300 000

Сума пасивів

300 000

 

30 квітня 1999 року.

Підприємство виробило та реалізувало продукцію на суму 150 000 грн. При цьому було витрачено частину заготовленої сировини на 50 тис. грн. та оплачені загальні (постійні) витрати у сумі 30 000 грн. У результаті прибуток підприємства становив 70 000 грн., з яких 28 000 грн. підприємство повинно виплатити до держбюджету у вигляді податку на прибуток (40 %). Чистий прибуток після сплати податку дорівнюватиме 42 000 грн.

АКТИВИ

грн.

ПАСИВИ

грн.

Грошові кошти

170 000

Заборгованість по виплатах

28 000

Матеріальні запаси

50 000

Банківська позичка

100 000

Обладнання

150 000

Акціонерний капітал

200 000

Прибуток

42 000

Сума активів

370 000

Сума пасивів

370 000

Нижче наведені спрощені баланси трьох підприємств, аналізуючи які, можна за допомогою найпростіших прийомів скласти попередні висновки про фінансовий стан останніх.

БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА «А»

АКТИВИ

тис. грн.

ПАСИВИ

тис. грн.

Обігові кошти (поточні активи)

500

Короткострокові зобов’я­зання (позичка)

200

Основні засоби (фіксовані активи)

600

Довгострокові зобов’я­зання (позичка)

500

Інші (нематеріальні) активи

100

Власний капітал (акціонерний капітал)

500

Сума активів

1200

Сума пасивів

1200

Повна вартість майна компанії «А» становить 1200 тис. грн. Якщо з цієї суми вирахувати суму короткострокових і довгострокових зобов’язань (700 тис. грн.), то залишиться 500 тис. грн. — власний капітал підприємства. В цілому це означає, що підприємство чогось варте, оскільки власний капітал являє собою суму інвестованого акціонерного капіталу (капіталу, який використано на придбання активів підприємства) і отриманого від його діяльності прибутку. На жаль, це не завжди відповідає дійсності — у цьому можна переконатися на таких прикладах.

Для того, щоб оцінити реальну ліквідність підприємства, необхідно знати структуру його активів, їх реальну ринкову вартість і те, як швидко ці активи можуть бути переведені у гроші, ліквідність яких вважається стовідсотковою. Як правило, до активів, що мають низьку ліквідність, належать нематеріальні активи. Загалом фінансовий стан підприємства «А» можна назвати непоганим. На користь цього в першу чергу свідчить досить велика сума грошей на рахунку (обігових коштів), достатня, щоб оплатити короткострокову позичку, термін погашення якої може наступити у будь-який момент.

БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА «Б»

АКТИВИ

тис. грн.

ПАСИВИ

тис. грн.

Обігові кошти (поточні активи)

50

Короткострокові зобов’я­зання (позичка)

150

Основні засоби (фіксовані активи)

250

Довгострокові зобов’я­зання (позичка)

150

Інші (нематеріальні) активи

400

Власний капітал (акціонер­ний капітал)

400

Сума активів

700

Сума пасивів

700

Підприємство «Б» має ряд слабких місць. По-перше, оборотний капітал підприємства не в змозі покрити короткострокову заборгованість, яка, в свою чергу, дуже велика. Але ще гірше те, що у структурі активів підприємства 57 % (400 тис. грн.) становлять нематеріальні активи. Фактично ця компанія повинна бути оголошена банкрутом, бо вона неспроможна сплачувати свої рахунки. Можливо, це тільки тимчасова ситуація, і найближчим часом буде вжито заходів, які дозволять виправити ситуацію. Проте у даний момент часу фінансовий стан підприємства «Б» являє собою приклад ситуації, якої необхідно уникати, вживаючи заходів, що підвищують ефективність діяльності підприємства на більш ранніх стадіях.

БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА «В»

АКТИВИ

тис. грн.

ПАСИВИ

тис. грн.

Обігові кошти (поточні активи)

1000

Короткострокові зобов’я­зання (позичка)

400

Основні засоби (фіксовані активи)

2000

Довгострокові зобов’я­зання (позичка)

1000

Інші (нематеріальні) активи

500

Власний капітал (акціонерний капітал)

2100

Сума активів

3500

Сума пасивів

3500

Підприємство «В» перебуває у відмінній формі. Його обігові кошти дозволяють легко виплатити короткострокову позичку, якщо така вимога буде висунута. Загальна сума балансу (3500 тис. грн.) вільно покриває суму короткострокових і довгострокових забор­гованостей (1400 тис. грн.), причому сума власного капіталу компанії становить 2100 тис. грн. На відміну від підприємства «Б», де короткострокова позичка дорівнює по сумі довгостроковій, у підприємства «В» сума довгострокових зобов’язань більше ніж вдвічі перевищує суму короткострокових зобов’язань.

Ці три приклади є дуже спрощеними, і в реальній ситуації потрібен серйозніший і детальніший аналіз. Використовуючи тільки два фінансових документи — Звіт про прибутки та збитки та Баланс — можливо розрахувати показники ефективності діяльності підприємства, що найбільш часто використовуються на практиці: прибутковість, платоспроможність і ліквідність.