3.1.4. Затвердження
К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
Проходячи стани оцінювання, пропозиція передається через різ
ні рівні затвердження організаційної ієрархії до тих пір, поки нарешті не буде
прийнята або відкинута. Факти свідчать, що центральною силою у процесі
прийняття рішення є бажання керівника взяти на себе відповідальність за
інвестиційну пропозицію. У даному разі рішення приймається не з огляду на
пропозицію як таку, а з урахуванням того, чи підвищить це власну репутацію
керівника або яким чином вплине на його подальшу кар’єру. На практиці буває
так, що особи, залучені до попередніх досліджень та оцінки проектів, дістають
підвищення по службі до рівня осіб, які приймають рішення у головному офісі
щодо підтримки і прискорення реалізації цих самих проектів. У великих
організаціях затвердження більшості проектів є, як правило, формальним
підтвердженням уже взятих на себе зобов’язань. Повне відхилення інвестиційної
пропозиції зустрічається рідко, але буває, що їх відсилають на доопрацювання і
коригування.
Стадії затвердження мають двійчастий характер щодо таких функцій:
Функція контролю якості. З огляду на те, що пропозиція задовольнила вимоги на попередніх етапах, немає сенсу відкидати її, хіба що з політичних міркувань. Тільки там, де попереднє планування інвестиційного процесу було невідповідним, стадія затвердження має велике значення у визначенні долі проекту.
Мотиваційна функція. Інвестиційний проект і особа, що його пропонує є нероздільними. Особа, що приймає рішення, одночасно і формує думку (судження) щодо пропозиції, і змушує себе і команду виконавців підпорядкувати свою діяльність її реалізації.
Інколи втрати, пов’язані з відхиленням капітальних проектів на основі мотивації керівників, набагато перевищують втрати, пов’язані з прийняттям проектів з мінімальною прибутковістю. Рівень відповідальності, ентузіазму і настрій команди керівників, що займається впровадженням проекту, є головними факторами, що визначають успіх або невдачу проектів з граничною економічною ефективністю.
Проходячи стани оцінювання, пропозиція передається через різ
ні рівні затвердження організаційної ієрархії до тих пір, поки нарешті не буде
прийнята або відкинута. Факти свідчать, що центральною силою у процесі
прийняття рішення є бажання керівника взяти на себе відповідальність за
інвестиційну пропозицію. У даному разі рішення приймається не з огляду на
пропозицію як таку, а з урахуванням того, чи підвищить це власну репутацію
керівника або яким чином вплине на його подальшу кар’єру. На практиці буває
так, що особи, залучені до попередніх досліджень та оцінки проектів, дістають
підвищення по службі до рівня осіб, які приймають рішення у головному офісі
щодо підтримки і прискорення реалізації цих самих проектів. У великих
організаціях затвердження більшості проектів є, як правило, формальним
підтвердженням уже взятих на себе зобов’язань. Повне відхилення інвестиційної
пропозиції зустрічається рідко, але буває, що їх відсилають на доопрацювання і
коригування.
Стадії затвердження мають двійчастий характер щодо таких функцій:
Функція контролю якості. З огляду на те, що пропозиція задовольнила вимоги на попередніх етапах, немає сенсу відкидати її, хіба що з політичних міркувань. Тільки там, де попереднє планування інвестиційного процесу було невідповідним, стадія затвердження має велике значення у визначенні долі проекту.
Мотиваційна функція. Інвестиційний проект і особа, що його пропонує є нероздільними. Особа, що приймає рішення, одночасно і формує думку (судження) щодо пропозиції, і змушує себе і команду виконавців підпорядкувати свою діяльність її реалізації.
Інколи втрати, пов’язані з відхиленням капітальних проектів на основі мотивації керівників, набагато перевищують втрати, пов’язані з прийняттям проектів з мінімальною прибутковістю. Рівень відповідальності, ентузіазму і настрій команди керівників, що займається впровадженням проекту, є головними факторами, що визначають успіх або невдачу проектів з граничною економічною ефективністю.