2.1. Необхідність, суть і значення фінансової інформації

Для того щоб мати чітку уяву про фінансовий стан підприємства, потрібно вміти правильно розподілити ресурси, виявити напрями його розвитку, визначити основні питання, які потребують коригування. Чи знаєте Ви, який фінансовий стан підприємства? Перебуває воно в стадії підйому чи скорочення своєї діяльності? Скільки це буде тривати? Наскільки ефективно працює підприємство та що можна зробити для підвищення рентабельності? Ці відповіді можна знайти, вивчивши фінансові звіти.

Фінансова інформація — це набір даних (у систематизованій певним способом формі) про:

господарські ресурси, зобов’язання та фінансові джерела підприємства;

рівень прибутку й витрат, які дають змогу оцінити очікувані доходи та пов’язані з ними ризики;

обороти фірми та якість її активів;

обсяг і якість потоків грошових коштів.

Існує кілька підходів до оцінки діяльності фірми. Один із них — це аналіз фінансових звітів фірми. Він передбачає:

Вивчення Звіту про фінансові результати та Балансу підприємства;

Порівняння джерел та напрямів використання й розміщення коштів підприємством на певні періоди;

Проаналізувати, як пов’язаний звіт про фінансові результати і баланс за допомогою різних коефіцієнтів та співвідношень.

Мета аналізу фінансових звітів — допомогти фінансовим аналітикам обґрунтувати свої фінансові плани, виявити слабкі місця у фінансових операціях підприємства, вжити відповідних заходів, які допоможуть виправити становище, прийняти рішення про най­ефективніше вкладання коштів і ресурсів, скоригувати напрями майбутньої діяльності підприємства.

Аналіз фінансових звітів допомагає також оцінити ліквідність, фінансову стійкість, плато- і кредитоспроможність підприємства.

При аналізі фінансових звітів найважливішим є фінансовий стан підприємства в попередній і у звітний період. Такий аналіз дає змогу визначити вірогідність успіху чи банкрутства фірми, а саме:

фінансову структуру — активи, які належать підприємству, та зобов’язання, які вона на себе взяла, у тому числі її гнучкість;

оперативний цикл — стадії, через які проходить підприємство для того, щоб її продукція та послуги з’явились на ринку;

тенденції та порівняльну ефективність — напрям розвитку компанії в тому вигляді, в якому він проявляється виходячи зі
зіставлення фінансових результатів за низку періодів діяльності цього підприємства.

Головне в аналізі фінансових звітів — це зрозуміти та правиль­но інтерпретувати результати обробки даних.

Масштаб і напрям роботи при аналізі фінансових звітів залежать від конкретної мети аналізу.

Аналіз фінансових звітів розпочинають з попереднього ознайомлення з підприємством, після чого переходять до поглибленого вивчення її діяльності та структури фінансів, відображених у фінансових звітах фактичного чи прогнозованого характеру.

Фінансова звітність — це сукупність форм звітності, складених на основі даних фінансового обліку з метою надання зовнішнім та внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан у вигляді, який зручний і зрозумілий для при-
йняття цими користувачами певних ділових рішень.

У світовій і національній практиці фінансова звітність ґрунтується на принципах:

а) відкритості інформації;

б) зрозумілості фінансової звітності особам, які приймають ділові рішення на її основі;

в) корисності або значущості та вірогідності;

г) припущень і обмежень, які дають змогу для адекватної інтерпретації фінансової звітності.

У фінансовому аналізі фінансового менеджменту використовують такі концепції фінансового обліку: 1) грошового вимірювання; 2) реалізації; 3) обережності; 4) матеріальності; 5) зістав­лення (накопичення); 6) вартості; 7) функціонуючого підприємства; 8) самостійного господарюючого суб’єкта; 9) постійності; 10) розкриття інформації; 11) об’єктивності; 12) подвійності; 13) си­стематичної перевірки.

Зауважимо, що коли необхідно порівняти показники різних підприємство, потрібно бути обережним. Не можна порівнювати показники одного підприємства з іншим тільки тому, що воно належить до тієї самої галузі промисловості. Слід вибирати підприємства однієї галузі промисловості, які мають подібні характеристики, а саме:

близький асортимент продукції;

аналогічні розміри;

єдину дату закінчення фінансового року;

використання подібної облікової політики;

застосування подібних методів аналізу (практика оцінки запасів на кінець року).

Мета фінансової звітності — надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових кош­тів підприємства.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

придбання, продажу та володіння цінними паперами;

участі в капіталі підприємства;

оцінки якості управління;

оцінки спроможності підприємства вчасно виконувати свої зобов’язання;

забезпеченості зобов’язань підприємства;

визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

регулювання діяльності підприємства;

інших рішень.

Фінансова звітність має задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.

Для того щоб мати чітку уяву про фінансовий стан підприємства, потрібно вміти правильно розподілити ресурси, виявити напрями його розвитку, визначити основні питання, які потребують коригування. Чи знаєте Ви, який фінансовий стан підприємства? Перебуває воно в стадії підйому чи скорочення своєї діяльності? Скільки це буде тривати? Наскільки ефективно працює підприємство та що можна зробити для підвищення рентабельності? Ці відповіді можна знайти, вивчивши фінансові звіти.

Фінансова інформація — це набір даних (у систематизованій певним способом формі) про:

господарські ресурси, зобов’язання та фінансові джерела підприємства;

рівень прибутку й витрат, які дають змогу оцінити очікувані доходи та пов’язані з ними ризики;

обороти фірми та якість її активів;

обсяг і якість потоків грошових коштів.

Існує кілька підходів до оцінки діяльності фірми. Один із них — це аналіз фінансових звітів фірми. Він передбачає:

Вивчення Звіту про фінансові результати та Балансу підприємства;

Порівняння джерел та напрямів використання й розміщення коштів підприємством на певні періоди;

Проаналізувати, як пов’язаний звіт про фінансові результати і баланс за допомогою різних коефіцієнтів та співвідношень.

Мета аналізу фінансових звітів — допомогти фінансовим аналітикам обґрунтувати свої фінансові плани, виявити слабкі місця у фінансових операціях підприємства, вжити відповідних заходів, які допоможуть виправити становище, прийняти рішення про най­ефективніше вкладання коштів і ресурсів, скоригувати напрями майбутньої діяльності підприємства.

Аналіз фінансових звітів допомагає також оцінити ліквідність, фінансову стійкість, плато- і кредитоспроможність підприємства.

При аналізі фінансових звітів найважливішим є фінансовий стан підприємства в попередній і у звітний період. Такий аналіз дає змогу визначити вірогідність успіху чи банкрутства фірми, а саме:

фінансову структуру — активи, які належать підприємству, та зобов’язання, які вона на себе взяла, у тому числі її гнучкість;

оперативний цикл — стадії, через які проходить підприємство для того, щоб її продукція та послуги з’явились на ринку;

тенденції та порівняльну ефективність — напрям розвитку компанії в тому вигляді, в якому він проявляється виходячи зі
зіставлення фінансових результатів за низку періодів діяльності цього підприємства.

Головне в аналізі фінансових звітів — це зрозуміти та правиль­но інтерпретувати результати обробки даних.

Масштаб і напрям роботи при аналізі фінансових звітів залежать від конкретної мети аналізу.

Аналіз фінансових звітів розпочинають з попереднього ознайомлення з підприємством, після чого переходять до поглибленого вивчення її діяльності та структури фінансів, відображених у фінансових звітах фактичного чи прогнозованого характеру.

Фінансова звітність — це сукупність форм звітності, складених на основі даних фінансового обліку з метою надання зовнішнім та внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан у вигляді, який зручний і зрозумілий для при-
йняття цими користувачами певних ділових рішень.

У світовій і національній практиці фінансова звітність ґрунтується на принципах:

а) відкритості інформації;

б) зрозумілості фінансової звітності особам, які приймають ділові рішення на її основі;

в) корисності або значущості та вірогідності;

г) припущень і обмежень, які дають змогу для адекватної інтерпретації фінансової звітності.

У фінансовому аналізі фінансового менеджменту використовують такі концепції фінансового обліку: 1) грошового вимірювання; 2) реалізації; 3) обережності; 4) матеріальності; 5) зістав­лення (накопичення); 6) вартості; 7) функціонуючого підприємства; 8) самостійного господарюючого суб’єкта; 9) постійності; 10) розкриття інформації; 11) об’єктивності; 12) подвійності; 13) си­стематичної перевірки.

Зауважимо, що коли необхідно порівняти показники різних підприємство, потрібно бути обережним. Не можна порівнювати показники одного підприємства з іншим тільки тому, що воно належить до тієї самої галузі промисловості. Слід вибирати підприємства однієї галузі промисловості, які мають подібні характеристики, а саме:

близький асортимент продукції;

аналогічні розміри;

єдину дату закінчення фінансового року;

використання подібної облікової політики;

застосування подібних методів аналізу (практика оцінки запасів на кінець року).

Мета фінансової звітності — надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових кош­тів підприємства.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

придбання, продажу та володіння цінними паперами;

участі в капіталі підприємства;

оцінки якості управління;

оцінки спроможності підприємства вчасно виконувати свої зобов’язання;

забезпеченості зобов’язань підприємства;

визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

регулювання діяльності підприємства;

інших рішень.

Фінансова звітність має задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.