12.3.2. Оцінка доходності фінансових активів

У попередньому розділі було висвітлено абсолютні показники та можливість їх використання в ситуаціях, коли необхідно прийняти рішення про доцільність придбання акцій або облігацій. Іншими важливими критеріями, що використовуються з такою самою метою, є показники дохідності.

Дохідність — це відносний показник, який розраховують як відношення доходу D, що генерується даним фінансовим активом, до величини інвестицій СІ в цей актив, тобто в найбільш загальному вигляді він може бути поданий так:

.

Залежно від виду фінансового активу доходом D найчастіше виступають дивіденд, купонні виплати, приріст капіталізованої вартості (різниця між ціною погашення Р1 і придбання Р0 ціною фінансового активу)

. Отже, існують різні варіанти розрахунку дохідності.

Так, основними характеристиками дохідності облігації без права дострокового погашення виступають:

показник купонної дохідності;

дохідність до погашення.

Показник купонної дохідності розраховують як відношення абсолютної величини річного купонного доходу до начальної вартості облігації, тобто

,

де kk — показник купонної дохідності; С — абсолютна величина купонної дохідності; ВН — номінальна вартість облігації.

Купонні виплати здійснюються щороку або періодично внутрішньо річними платежами і виражаються абсолютною величиною

,

де r — річна купонна ставка, %.

Показник дохідності до погашення УТМ розраховують відношенням середньорічного доходу (річний — відсоток плюс частина різниці між номінальною вартістю та ціною покупки облігації) до середньої величини інвестиції

,

де ЦП — поточна (на момент оцінки) ціна облігації; n — кількість років, що залишилися до погашення облігації.

Дохідність до погашення облігації з нульовим купоном визначають за формулою:

.

В разі потреби визначення доходності акції використовують такі три показника:

дивідендну норму дохідності (дивіденд у відсотковому відносно номіналу вираженні):

,

де Д — абсолютний рівень дивідендна в грошових одиницях; РНОМ — номінальна ціна акції;

поточну норму дохідності (відношення дивіденду до ціни придбання)

,

де Рп — поточна ринкова ціна акції.

повну норму доходності, яка являє собою суму поточної  і капіталізованої дохідності .

У цьому разі інвестор крім доходів від дивідендів отримує ще й дохід від капіталізації (дохід від приросту капіталу), який виникає тоді, коли акції скуповуються в спекулятивних цілях і через деякий час мають бути продані за ціною Р1 більшою, ніж ціна їх придбання Р0. При цьому використовують таку формулу

,

де Ро — ринкова ціна акції на момент прийняття рішення при їх покупку; Р1 — очікувана ціна акції на момент її продажу.

Оцінка очікуваної дохідності конвертованої привілейованої акції також може бути отримана за допомогою попередньої формули, Р1 тут має виступати очікувана конверсійна вартість акції.

Для оцінки значень очікуваної загальної дохідності звичайних акцій з рівномірно зростаючими дивідендами можна використати формулу, отриману на основі моделі Гордона

де Д0 — останній отриманий до моменту оцінки дивіденд по акції; Д1 — очікуваний дивіденд; Р0 — ціна акції на момент оцінки; q — темп приросту дивіденду.

З формули видно, що очікувана капіталізована дохідність звичайної акції з рівномірно зростаючим дивідендом збігається з темпом приросту дивіденду або темпом приросту ціни акції. Отже, показник q має кілька інтерпретацій:

по-перше, це капіталізована дохідність;

по-друге, темп приросту дивідендів;

по-третє, темп приросту ціни акції.

Література

Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс. — К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2001 — С. 448.

Савчук В. П., Прилипко С. И., Величко Е. Г. Анализ и разработка инвестиционных проектов: Учебное пособие. — К.: Абсолют — В, Эльга, 1999. — С. 304.

Липсиц И. В., Коссов В. В. Инвестиционный проект: методы подготовки и анализа, учебно-справочное пособие. — М.: Изд-во БЕК, 1996. — С. 304.

Cавчук В. П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых ситуаций. — К.: Издательский дом «Максимум», 2001 — С. 600.

Ковалев В. В. Финансовый анализ. Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 1998. — С. 512.

Бочаров В. В. Финансовый анализ. — СПб.: Питер, 2001 — С. 240.

Любушин Н. П., Лещева В. Б., Дьякова В. Г. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. Учеб. пособие для вузов / Под ред. проф. Н. П. Любушкина. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. — С. 471.

Бочаров В. В. Финансовый анализ. — СПБ: Питер, 2002. — С. 240.

Проектний аналіз. — К.: ТОВ. Видавництво Лібра, 1998. — С. 368.

Ковалев В. В. Финансовый анализ: методы и процедуры. — М.: Финансы и статистика, 2001. — С. 560.

Теплова Т. В. Финансовый менеджмент: управление капиталом и инвестициями. — М., 2000.

Финансы предприятий: Учебник для вузов / Н. В. Кочина, Г. Б. Поляк, Л. П. Павлова и др.; Под ред. проф. Н. В. Колчиной. — 2-е изд., перераб. и доп. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. — 447 с.

У попередньому розділі було висвітлено абсолютні показники та можливість їх використання в ситуаціях, коли необхідно прийняти рішення про доцільність придбання акцій або облігацій. Іншими важливими критеріями, що використовуються з такою самою метою, є показники дохідності.

Дохідність — це відносний показник, який розраховують як відношення доходу D, що генерується даним фінансовим активом, до величини інвестицій СІ в цей актив, тобто в найбільш загальному вигляді він може бути поданий так:

.

Залежно від виду фінансового активу доходом D найчастіше виступають дивіденд, купонні виплати, приріст капіталізованої вартості (різниця між ціною погашення Р1 і придбання Р0 ціною фінансового активу)

. Отже, існують різні варіанти розрахунку дохідності.

Так, основними характеристиками дохідності облігації без права дострокового погашення виступають:

показник купонної дохідності;

дохідність до погашення.

Показник купонної дохідності розраховують як відношення абсолютної величини річного купонного доходу до начальної вартості облігації, тобто

,

де kk — показник купонної дохідності; С — абсолютна величина купонної дохідності; ВН — номінальна вартість облігації.

Купонні виплати здійснюються щороку або періодично внутрішньо річними платежами і виражаються абсолютною величиною

,

де r — річна купонна ставка, %.

Показник дохідності до погашення УТМ розраховують відношенням середньорічного доходу (річний — відсоток плюс частина різниці між номінальною вартістю та ціною покупки облігації) до середньої величини інвестиції

,

де ЦП — поточна (на момент оцінки) ціна облігації; n — кількість років, що залишилися до погашення облігації.

Дохідність до погашення облігації з нульовим купоном визначають за формулою:

.

В разі потреби визначення доходності акції використовують такі три показника:

дивідендну норму дохідності (дивіденд у відсотковому відносно номіналу вираженні):

,

де Д — абсолютний рівень дивідендна в грошових одиницях; РНОМ — номінальна ціна акції;

поточну норму дохідності (відношення дивіденду до ціни придбання)

,

де Рп — поточна ринкова ціна акції.

повну норму доходності, яка являє собою суму поточної  і капіталізованої дохідності .

У цьому разі інвестор крім доходів від дивідендів отримує ще й дохід від капіталізації (дохід від приросту капіталу), який виникає тоді, коли акції скуповуються в спекулятивних цілях і через деякий час мають бути продані за ціною Р1 більшою, ніж ціна їх придбання Р0. При цьому використовують таку формулу

,

де Ро — ринкова ціна акції на момент прийняття рішення при їх покупку; Р1 — очікувана ціна акції на момент її продажу.

Оцінка очікуваної дохідності конвертованої привілейованої акції також може бути отримана за допомогою попередньої формули, Р1 тут має виступати очікувана конверсійна вартість акції.

Для оцінки значень очікуваної загальної дохідності звичайних акцій з рівномірно зростаючими дивідендами можна використати формулу, отриману на основі моделі Гордона

де Д0 — останній отриманий до моменту оцінки дивіденд по акції; Д1 — очікуваний дивіденд; Р0 — ціна акції на момент оцінки; q — темп приросту дивіденду.

З формули видно, що очікувана капіталізована дохідність звичайної акції з рівномірно зростаючим дивідендом збігається з темпом приросту дивіденду або темпом приросту ціни акції. Отже, показник q має кілька інтерпретацій:

по-перше, це капіталізована дохідність;

по-друге, темп приросту дивідендів;

по-третє, темп приросту ціни акції.

Література

Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс. — К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2001 — С. 448.

Савчук В. П., Прилипко С. И., Величко Е. Г. Анализ и разработка инвестиционных проектов: Учебное пособие. — К.: Абсолют — В, Эльга, 1999. — С. 304.

Липсиц И. В., Коссов В. В. Инвестиционный проект: методы подготовки и анализа, учебно-справочное пособие. — М.: Изд-во БЕК, 1996. — С. 304.

Cавчук В. П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых ситуаций. — К.: Издательский дом «Максимум», 2001 — С. 600.

Ковалев В. В. Финансовый анализ. Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 1998. — С. 512.

Бочаров В. В. Финансовый анализ. — СПб.: Питер, 2001 — С. 240.

Любушин Н. П., Лещева В. Б., Дьякова В. Г. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. Учеб. пособие для вузов / Под ред. проф. Н. П. Любушкина. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. — С. 471.

Бочаров В. В. Финансовый анализ. — СПБ: Питер, 2002. — С. 240.

Проектний аналіз. — К.: ТОВ. Видавництво Лібра, 1998. — С. 368.

Ковалев В. В. Финансовый анализ: методы и процедуры. — М.: Финансы и статистика, 2001. — С. 560.

Теплова Т. В. Финансовый менеджмент: управление капиталом и инвестициями. — М., 2000.

Финансы предприятий: Учебник для вузов / Н. В. Кочина, Г. Б. Поляк, Л. П. Павлова и др.; Под ред. проф. Н. В. Колчиной. — 2-е изд., перераб. и доп. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. — 447 с.