13.1.3. Завдання комплексного фінансового аналізу

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 

Завдання КФА можуть бути виражені через сукупність проб­лемних питань фінансового менеджменту, підтримка й прийнят­тя управлінських рішень щодо яких покладено на комплексне фінансове дослідження господарської діяльності суб’єкта господарювання. Наприклад, власники покладають на КФА завдання з обґрунтування фінансових та інвестиційних рішень як у коротко-, так і в довгостроковому періоді, менеджери підприємства — вирішення проблеми інформаційного забезпечення, потреб оперативного та стратегічного фінансового планування та в разі потреби методологічного забезпечення окремих функцій антикризо­вого фінансового управління та / або провадження справи про банкрутство. Водночас результуючі фінансові показники та коефіцієнти, що формуються в процесі реалізації КФА, необхідні для потенційних інвесторів підприємства, які розглядають інвестиційні проекти та пропозиції, для прийняття відповідних управлінських рішень щодо фінансування таких проектів, а кредиторам для обґрунтування рішень про надання кредиту, його обсягів і умов тощо.

Тому можна стверджувати, що основним завданням КФА операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства є забезпечення кількісної оцінки фінансово-економічного потенціалу суб’єкта господарювання, що досліджується. Нагадаємо, що таке дослідження здійснюється з метою позиціонування суб’єкта господарювання на цільовому ринку. У свою чергу, позиціонування як результат КФА є джерелом інформаційного забезпечення фінансового менеджменту і використовується, зокрема для обґрунтування та прийняття управлінських фінансових рішень щодо:

залучення або здійснення реальних та фінансових інвестицій;

оцінки результативності фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання та / або його структурних підрозділів;

порівняльного аналізу фінансово-господарської діяльності окремих підприємств (підприємств-конкурентів, підприємств-аналогів);

оцінки надійності комерційних партнерів (зокрема, у формі оцінки кредитоспроможності позичальника);

прийняття управлінських рішень з приводу купівлі-продажу бізнесу (merger&acquisition);

проведення господарських операцій на ринку корпоративного контролю;

визначення напрямів та резервів оптимізації параметрів фінансових процесів, у тому числі організація фінансового оздоров­лення суб’єкта господарювання (наприклад, у процесі реалізації антикризового фінансового менеджменту);

оцінки необхідності та / або доцільності проведення реорганізації суб’єкта господарювання;

визначення доцільності створення нового бізнесу, оцінка інвестиційної привабливості його подальшого функціонування на цільовому ринку чи необхідності згортання даного бізнесу;

оцінки та затвердження інвестиційних проектів, аналізу альтернативних можливостей, доступних замовнику КФА;

формування ринкового портфеля інвестицій (коротко- чи довгострокових фінансових інвестицій) тощо.

Визначений вище орієнтовний перелік функціональних напрямів застосування КФА визначає особливі вимоги до вхідної та вихідної інформації, на основі якої здійснюється комплексне дослідження. Незважаючи на той факт, що в кожному із наведених напрямів буде використана різна фінансова інформація, задіяні різні джерела формування інформаційної бази КФА, вона має відповідати певним критеріям, які буде розглянуто нижче.

Завдання КФА можуть бути виражені через сукупність проб­лемних питань фінансового менеджменту, підтримка й прийнят­тя управлінських рішень щодо яких покладено на комплексне фінансове дослідження господарської діяльності суб’єкта господарювання. Наприклад, власники покладають на КФА завдання з обґрунтування фінансових та інвестиційних рішень як у коротко-, так і в довгостроковому періоді, менеджери підприємства — вирішення проблеми інформаційного забезпечення, потреб оперативного та стратегічного фінансового планування та в разі потреби методологічного забезпечення окремих функцій антикризо­вого фінансового управління та / або провадження справи про банкрутство. Водночас результуючі фінансові показники та коефіцієнти, що формуються в процесі реалізації КФА, необхідні для потенційних інвесторів підприємства, які розглядають інвестиційні проекти та пропозиції, для прийняття відповідних управлінських рішень щодо фінансування таких проектів, а кредиторам для обґрунтування рішень про надання кредиту, його обсягів і умов тощо.

Тому можна стверджувати, що основним завданням КФА операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства є забезпечення кількісної оцінки фінансово-економічного потенціалу суб’єкта господарювання, що досліджується. Нагадаємо, що таке дослідження здійснюється з метою позиціонування суб’єкта господарювання на цільовому ринку. У свою чергу, позиціонування як результат КФА є джерелом інформаційного забезпечення фінансового менеджменту і використовується, зокрема для обґрунтування та прийняття управлінських фінансових рішень щодо:

залучення або здійснення реальних та фінансових інвестицій;

оцінки результативності фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання та / або його структурних підрозділів;

порівняльного аналізу фінансово-господарської діяльності окремих підприємств (підприємств-конкурентів, підприємств-аналогів);

оцінки надійності комерційних партнерів (зокрема, у формі оцінки кредитоспроможності позичальника);

прийняття управлінських рішень з приводу купівлі-продажу бізнесу (merger&acquisition);

проведення господарських операцій на ринку корпоративного контролю;

визначення напрямів та резервів оптимізації параметрів фінансових процесів, у тому числі організація фінансового оздоров­лення суб’єкта господарювання (наприклад, у процесі реалізації антикризового фінансового менеджменту);

оцінки необхідності та / або доцільності проведення реорганізації суб’єкта господарювання;

визначення доцільності створення нового бізнесу, оцінка інвестиційної привабливості його подальшого функціонування на цільовому ринку чи необхідності згортання даного бізнесу;

оцінки та затвердження інвестиційних проектів, аналізу альтернативних можливостей, доступних замовнику КФА;

формування ринкового портфеля інвестицій (коротко- чи довгострокових фінансових інвестицій) тощо.

Визначений вище орієнтовний перелік функціональних напрямів застосування КФА визначає особливі вимоги до вхідної та вихідної інформації, на основі якої здійснюється комплексне дослідження. Незважаючи на той факт, що в кожному із наведених напрямів буде використана різна фінансова інформація, задіяні різні джерела формування інформаційної бази КФА, вона має відповідати певним критеріям, які буде розглянуто нижче.