13.1.3. Завдання комплексного фінансового аналізу
К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93
Завдання КФА можуть бути виражені через сукупність проблемних питань фінансового менеджменту, підтримка й прийняття управлінських рішень щодо яких покладено на комплексне фінансове дослідження господарської діяльності суб’єкта господарювання. Наприклад, власники покладають на КФА завдання з обґрунтування фінансових та інвестиційних рішень як у коротко-, так і в довгостроковому періоді, менеджери підприємства — вирішення проблеми інформаційного забезпечення, потреб оперативного та стратегічного фінансового планування та в разі потреби методологічного забезпечення окремих функцій антикризового фінансового управління та / або провадження справи про банкрутство. Водночас результуючі фінансові показники та коефіцієнти, що формуються в процесі реалізації КФА, необхідні для потенційних інвесторів підприємства, які розглядають інвестиційні проекти та пропозиції, для прийняття відповідних управлінських рішень щодо фінансування таких проектів, а кредиторам для обґрунтування рішень про надання кредиту, його обсягів і умов тощо.
Тому можна стверджувати, що основним завданням КФА операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства є забезпечення кількісної оцінки фінансово-економічного потенціалу суб’єкта господарювання, що досліджується. Нагадаємо, що таке дослідження здійснюється з метою позиціонування суб’єкта господарювання на цільовому ринку. У свою чергу, позиціонування як результат КФА є джерелом інформаційного забезпечення фінансового менеджменту і використовується, зокрема для обґрунтування та прийняття управлінських фінансових рішень щодо:
залучення або здійснення реальних та фінансових інвестицій;
оцінки результативності фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання та / або його структурних підрозділів;
порівняльного аналізу фінансово-господарської діяльності окремих підприємств (підприємств-конкурентів, підприємств-аналогів);
оцінки надійності комерційних партнерів (зокрема, у формі оцінки кредитоспроможності позичальника);
прийняття управлінських рішень з приводу купівлі-продажу бізнесу (merger&acquisition);
проведення господарських операцій на ринку корпоративного контролю;
визначення напрямів та резервів оптимізації параметрів фінансових процесів, у тому числі організація фінансового оздоровлення суб’єкта господарювання (наприклад, у процесі реалізації антикризового фінансового менеджменту);
оцінки необхідності та / або доцільності проведення реорганізації суб’єкта господарювання;
визначення доцільності створення нового бізнесу, оцінка інвестиційної привабливості його подальшого функціонування на цільовому ринку чи необхідності згортання даного бізнесу;
оцінки та затвердження інвестиційних проектів, аналізу альтернативних можливостей, доступних замовнику КФА;
формування ринкового портфеля інвестицій (коротко- чи довгострокових фінансових інвестицій) тощо.
Визначений вище орієнтовний перелік функціональних напрямів застосування КФА визначає особливі вимоги до вхідної та вихідної інформації, на основі якої здійснюється комплексне дослідження. Незважаючи на той факт, що в кожному із наведених напрямів буде використана різна фінансова інформація, задіяні різні джерела формування інформаційної бази КФА, вона має відповідати певним критеріям, які буде розглянуто нижче.
Завдання КФА можуть бути виражені через сукупність проблемних питань фінансового менеджменту, підтримка й прийняття управлінських рішень щодо яких покладено на комплексне фінансове дослідження господарської діяльності суб’єкта господарювання. Наприклад, власники покладають на КФА завдання з обґрунтування фінансових та інвестиційних рішень як у коротко-, так і в довгостроковому періоді, менеджери підприємства — вирішення проблеми інформаційного забезпечення, потреб оперативного та стратегічного фінансового планування та в разі потреби методологічного забезпечення окремих функцій антикризового фінансового управління та / або провадження справи про банкрутство. Водночас результуючі фінансові показники та коефіцієнти, що формуються в процесі реалізації КФА, необхідні для потенційних інвесторів підприємства, які розглядають інвестиційні проекти та пропозиції, для прийняття відповідних управлінських рішень щодо фінансування таких проектів, а кредиторам для обґрунтування рішень про надання кредиту, його обсягів і умов тощо.
Тому можна стверджувати, що основним завданням КФА операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства є забезпечення кількісної оцінки фінансово-економічного потенціалу суб’єкта господарювання, що досліджується. Нагадаємо, що таке дослідження здійснюється з метою позиціонування суб’єкта господарювання на цільовому ринку. У свою чергу, позиціонування як результат КФА є джерелом інформаційного забезпечення фінансового менеджменту і використовується, зокрема для обґрунтування та прийняття управлінських фінансових рішень щодо:
залучення або здійснення реальних та фінансових інвестицій;
оцінки результативності фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання та / або його структурних підрозділів;
порівняльного аналізу фінансово-господарської діяльності окремих підприємств (підприємств-конкурентів, підприємств-аналогів);
оцінки надійності комерційних партнерів (зокрема, у формі оцінки кредитоспроможності позичальника);
прийняття управлінських рішень з приводу купівлі-продажу бізнесу (merger&acquisition);
проведення господарських операцій на ринку корпоративного контролю;
визначення напрямів та резервів оптимізації параметрів фінансових процесів, у тому числі організація фінансового оздоровлення суб’єкта господарювання (наприклад, у процесі реалізації антикризового фінансового менеджменту);
оцінки необхідності та / або доцільності проведення реорганізації суб’єкта господарювання;
визначення доцільності створення нового бізнесу, оцінка інвестиційної привабливості його подальшого функціонування на цільовому ринку чи необхідності згортання даного бізнесу;
оцінки та затвердження інвестиційних проектів, аналізу альтернативних можливостей, доступних замовнику КФА;
формування ринкового портфеля інвестицій (коротко- чи довгострокових фінансових інвестицій) тощо.
Визначений вище орієнтовний перелік функціональних напрямів застосування КФА визначає особливі вимоги до вхідної та вихідної інформації, на основі якої здійснюється комплексне дослідження. Незважаючи на той факт, що в кожному із наведених напрямів буде використана різна фінансова інформація, задіяні різні джерела формування інформаційної бази КФА, вона має відповідати певним критеріям, які буде розглянуто нижче.