13.1. Поняття комплексного фінансового аналізу

У сучасній практиці управління корпоративними фінансами важливе місце займає проблема якісного та кількісного обґрун­тування управлінських фінансових рішень, ефективне прийнят­тя яких неможливе без використання фінансового аналізу. Водночас значна частина управлінських фінансових рішень потребує комплексного (інтегрального) підходу до дослідження об’єкта аналізу. Це, у свою чергу, визначає об’єктивну необхідність визначення загальних принципів і формулювання ефективних методик організації та проведення комплексного фінансового аналізу

.

Важливою умовою адекватного розуміння проблемних питань організації та реалізації комплексного фінансового аналізу є опрацювання таких базових питань теми:

поняття комплексного фінансового аналізу;

методологія організації комплексного фінансового аналізу;

часткові моделі реалізації комплексного фінансового аналізу.

Вивчивши матеріал теми, Ви повинні вміти:

обґрунтувати цілі та завдання проведення комплексного фінансового аналізу для потреб конкретного замовника;

сформувати модель організації та реалізації комплексного фінансового аналізу, яка відповідає специфічним запитам кон-
кретного об’єкта дослідження;

інтерпретувати отримані кількісні результати комплексного фінансового аналізу та обґрунтувати відповідні управлінські фінансові рішення;

оцінити результати моделі комплексного фінансового аналізу та її ефективність для конкретного підприємства.

В умовах глобалізації економіки та постійно зростаючого рів­ня вимог до забезпечення конкурентоспроможності підприємства як у коротко- так і довгостроковому періодах особливе значення відіграє проблема формування ефективної системи інфор­маційного забезпечення прийняття менеджментом управлінських фінансових рішень. Базою прийняття таких рішень мають бути результати фінансового аналізу. Поряд з цим у новітній практиці управління корпоративними фінансами помітні тенден­ції до домінування методів фінансового аналізу, спрямованих на дослідження об’єкта управління як цілісної системи взаємопов’язаних фінансових відносин. Звичайно, такі методи засновані на загальних принципах та прийомах фінансового аналізу, які були розглянуті у попередніх розділах підручника. Однак їх використання характеризується модифікацією підходу до формування вхідної та вихідної інформаційної бази, інтерпретації результатів дослідження, що визначається насамперед специфікою завдань, які ставляться перед комплексним фінансовим аналізом.

Так, прийняття окремих управлінських фінансових рішень потребує оцінки фінансово-економічного потенціалу суб’єкта господарювання в цілому — підприємства як цілісної системи, що є відокремленим суб’єктом економічних відносин, хоча не завжди окремим суб’єктом права (має статус юридичної особи). За таких умов суб’єкт господарювання (підприємство) досліджується як економічна особа (economic entity), наприклад дослідження господарської діяльності господарського товариства, фінансово-промислової групи, бізнес-групи, спільної діяльності без створення юридичної особи, господарських альянсів (інших форм об’єднання підприємств чи їх відокремлених структурних підрозділів) тощо.

У такій ситуації постає питання щодо узагальнення результатів дослідження окремих фінансових аспектів операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства з метою формування єдиного (інтегрального) показника як індикатора ефектив­ності фінансового менеджменту на підприємстві, що є об’єктом дослідження. Практичне забезпечення такої потреби здійснюється проведенням зведеного дослідження фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання (рис. 13.1) — комплексного фінансового аналізу (далі — КФА).

Виступаючи формою організації фінансового аналізу, КФА част­ково використовує спільні принципи та методи, однак характеризується реалізацією суттєво іншої функціонально-організа­ційної структури моделі дослідження фінансів підприємства. Тому доцільно зупинитися на вивченні структури моделі КФА більш докладно.

У сучасній практиці управління корпоративними фінансами важливе місце займає проблема якісного та кількісного обґрун­тування управлінських фінансових рішень, ефективне прийнят­тя яких неможливе без використання фінансового аналізу. Водночас значна частина управлінських фінансових рішень потребує комплексного (інтегрального) підходу до дослідження об’єкта аналізу. Це, у свою чергу, визначає об’єктивну необхідність визначення загальних принципів і формулювання ефективних методик організації та проведення комплексного фінансового аналізу

.

Важливою умовою адекватного розуміння проблемних питань організації та реалізації комплексного фінансового аналізу є опрацювання таких базових питань теми:

поняття комплексного фінансового аналізу;

методологія організації комплексного фінансового аналізу;

часткові моделі реалізації комплексного фінансового аналізу.

Вивчивши матеріал теми, Ви повинні вміти:

обґрунтувати цілі та завдання проведення комплексного фінансового аналізу для потреб конкретного замовника;

сформувати модель організації та реалізації комплексного фінансового аналізу, яка відповідає специфічним запитам кон-
кретного об’єкта дослідження;

інтерпретувати отримані кількісні результати комплексного фінансового аналізу та обґрунтувати відповідні управлінські фінансові рішення;

оцінити результати моделі комплексного фінансового аналізу та її ефективність для конкретного підприємства.

В умовах глобалізації економіки та постійно зростаючого рів­ня вимог до забезпечення конкурентоспроможності підприємства як у коротко- так і довгостроковому періодах особливе значення відіграє проблема формування ефективної системи інфор­маційного забезпечення прийняття менеджментом управлінських фінансових рішень. Базою прийняття таких рішень мають бути результати фінансового аналізу. Поряд з цим у новітній практиці управління корпоративними фінансами помітні тенден­ції до домінування методів фінансового аналізу, спрямованих на дослідження об’єкта управління як цілісної системи взаємопов’язаних фінансових відносин. Звичайно, такі методи засновані на загальних принципах та прийомах фінансового аналізу, які були розглянуті у попередніх розділах підручника. Однак їх використання характеризується модифікацією підходу до формування вхідної та вихідної інформаційної бази, інтерпретації результатів дослідження, що визначається насамперед специфікою завдань, які ставляться перед комплексним фінансовим аналізом.

Так, прийняття окремих управлінських фінансових рішень потребує оцінки фінансово-економічного потенціалу суб’єкта господарювання в цілому — підприємства як цілісної системи, що є відокремленим суб’єктом економічних відносин, хоча не завжди окремим суб’єктом права (має статус юридичної особи). За таких умов суб’єкт господарювання (підприємство) досліджується як економічна особа (economic entity), наприклад дослідження господарської діяльності господарського товариства, фінансово-промислової групи, бізнес-групи, спільної діяльності без створення юридичної особи, господарських альянсів (інших форм об’єднання підприємств чи їх відокремлених структурних підрозділів) тощо.

У такій ситуації постає питання щодо узагальнення результатів дослідження окремих фінансових аспектів операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства з метою формування єдиного (інтегрального) показника як індикатора ефектив­ності фінансового менеджменту на підприємстві, що є об’єктом дослідження. Практичне забезпечення такої потреби здійснюється проведенням зведеного дослідження фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання (рис. 13.1) — комплексного фінансового аналізу (далі — КФА).

Виступаючи формою організації фінансового аналізу, КФА част­ково використовує спільні принципи та методи, однак характеризується реалізацією суттєво іншої функціонально-організа­ційної структури моделі дослідження фінансів підприємства. Тому доцільно зупинитися на вивченні структури моделі КФА більш докладно.