13.2.3. Порівняння розрахункових показників з еталонними величинами
К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93
Відправною точкою проведення КФА шляхом обробки вхідної інформаційної бази на основі здійснення порівняльної характеристики розрахункових показників із її еталонними величинами є визначення рамок інформаційної бази, збір необхідної інформації та визначення її достовірності (зокрема, на основі аудиторського висновку за результатами аудиторської перевірки). Ураховуючи, що основними користувачами даної форми КФА є треті особи (потенційні інвестори, кредитори тощо), джерелом інформації у даному випадку виступає, як правило, публічна фінансова звітність, яка офіційно оприлюднюється і в обов’язковому порядку підтверджена незалежним аудитором.
При цьому метою такої форми КФА буде не тільки визначення фінансово-економічного потенціалу підприємства, а також його порівняння із певним ринковим еталоном — сукупністю інших підприємств, середньогалузевими показниками, конкурентами тощо. Звичайно, порівняльний аналіз може використовуватися і самим підприємством з відповідною корекцією інформаційної бази, маючи за мету ідентифікацію ринкового положення підприємства з позицій ефективності його діяльності у порівнянні з іншими підприємствами, співставлення результативності господарської діяльності окремих структурних підрозділів підприємства, інвестиційної привабливості альтернативних проектів.
Однією із форм порівняльного аналізу є бенчмаркінг (benchmarking) як форма динамічного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства — об’єкта аналізу. У практиці порівняльного аналізу найчастіше використовують бенчмаркінг, зорієнтований на конкурентів, коли за еталонні величини прийнято відповідні дані по інших підприємствах, які є прямими його конкурентами.
Особливості практичної реалізації алгоритму (процедури КФА) порівняльної характеристики розрахункових показників з її еталонними величинами доцільно розглянути на такому прикладі (рис. 13.5).
Для цього введемо такі припущення.
Об’єктом дослідження комплексного фінансового аналізу є підприємство «Альфа-3».
Для цілей комплексного фінансового аналізу за еталонні показники взято дані про фінансово-господарську діяльність підприємств «Бета», «Гамма» та «Дельта».
Визначено напрями проведення КФА та сукупність цільових показників, необхідних для виконання завдань цього дослідження
Ліквідність — коефіцієнт покриття загальний, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт покриття запасів.
Рентабельність — рентабельність продажу, період окупності власного капіталу, рентабельність підприємств.
Ділова активність — обертання готової продукції, загальне обертання капіталу, обертання власного капіталу.
Фінансова стійкість — коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт маневреності власних коштів, коефіцієнт структури залученого капіталу.
Усі цільові показники розглядаються як рівнозначні із ціною ваги у .
Усі підприємства вибірки належать до однієї галузі, що дає змогу забезпечити повну зіставність фінансових показників та коефіцієнтів без додаткових перетворень відповідно до специфіки їх операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
На основі вхідних даних по кожному підприємству розраховують абсолютні значення цільових показників, а результати формують у матриці, по рядках якої відображуються абсолютні значення сукупності цільових показників по окремому підприємству, які формують стовпчики матриці (табл. 13.7). Крім того, необхідно ввести додатковий стовпчик щодо форми нормалізуючої функції, яка б відображала напрям впливу зміни цільового показника на кінцевий результат.
Наступним етапом є нормалізація порівняльної матриці на основі таких формул відповідно до форми нормалізуючої функції:
для нормалізуючої функції max () — (13.7)
для нормалізуючої функції min () — (13.8)
Таблиця 13.7
ПОРІВНЯЛЬНА МАТРИЦЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ
І КОЕФІЦІЄНТІВ ПО ВИБОРЦІ ПІДПРИЄМСТВ
Цільовий показник ki |
Показник kj |
||||
Нормалізуюча |
«Альфа» |
«Бета» |
«Гамма» |
«Дельта» |
|
Коефіцієнт покриття загальний |
max () |
0,990 |
1,050 |
0,850 |
1,120 |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
max () |
0,011 |
0,008 |
0,015 |
0,013 |
Коефіцієнт покриття запасів |
max () |
0,310 |
0,420 |
0,350 |
0,490 |
Рентабельність продажу |
max () |
18,500 |
21,100 |
12,500 |
8,900 |
Період окупності власного капіталу |
max () |
8,210 |
9,010 |
6,110 |
8,090 |
Рентабельність підприємства |
max () |
14,100 |
18,100 |
5,100 |
7,900 |
Оборот готової продукції |
max () |
1,050 |
1,250 |
1,220 |
1,340 |
Загальний обіг капіталу |
max () |
0,860 |
0,990 |
1,020 |
0,890 |
Обіг власного капіталу |
max () |
1,980 |
2,910 |
1,990 |
1,620 |
Коефіцієнт фінансової залежності |
max () |
2,300 |
2,940 |
1,950 |
1,820 |
Коефіцієнт маневреності власних коштів |
max () |
0,760 |
0,710 |
0,810 |
0,790 |
Коефіцієнт структури залученого капіталу |
max () |
0,510 |
0,480 |
0,590 |
0,630 |
Пропонована нормалізація коефіцієнтів дає змогу забезпечити зіставність різних показників, що використовуються при дослідженні, та врахувати різнонаправленість їх впливу на фінансову ситуацію на підприємстві. Здійснивши трансформацію порівняльної матриці на основі нормалізуючих функцій (13.7) та (13.8), отримаємо такі дані (табл. 13.8). Скориставшись формулою (13.9), визначимо абсолютне значення цільової функції комплексного фінансового аналізу, яке змінюється у проміжку (0; 1]. Максимальне значення цільової функції відповідає абстрактному підприємству, значення цільових показників якого сформовано на основі їх найкращих значень для підприємств вибірки, що досліджується. Звичайно, можливий варіант, коли вся сукупність цільових показників одного із підприємств вибірки відповідатиме критичним значенням, тоді абсолютне значення цільової функції такого підприємства дорівнюватиме 1.
, (13.9)
де — кількість цільових показників .
Таблиця 13.8
НОРМАЛІЗОВАНИЙ ВИГЛЯД ПОРІВНЯЛЬНОЇ МАТРИЦІ
Нормалізовані цільові показники |
«Альфа» |
«Бета» |
«Гамма» |
«Дельта» |
Коефіцієнт покриття загальний |
0,884 |
0,938 |
0,759 |
1,000 |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
0,667 |
0,533 |
1,000 |
0,867 |
Коефіцієнт покриття запасів |
0,639 |
0,852 |
0,721 |
1,000 |
Рентабельність продажу |
0,877 |
1,000 |
0,592 |
0,422 |
Період окупності власного капіталу |
0,911 |
1,000 |
0,678 |
0,898 |
Рентабельність підприємства |
0,779 |
1,000 |
0,282 |
0,436 |
Оборот готової продукції |
0,784 |
0,933 |
0,910 |
1,000 |
Загальний обіг капіталу |
0,843 |
0,971 |
1,000 |
0,873 |
Оборот власного капіталу |
0,680 |
1,000 |
0,683 |
0,557 |
Коефіцієнт фінансової залежності |
0,782 |
1,000 |
0,663 |
0,619 |
Коефіцієнт маневреності власних коштів |
0,938 |
0,877 |
1,000 |
0,975 |
Коефіцієнт структури залученого капіталу |
0,810 |
0,762 |
0,937 |
1,000 |
Абсолютне значення цільової функції (Z) |
0,800 |
0,906 |
0,769 |
0,804 |
* Максимальні та мінімальні значення подані жирним шрифтом, проміжні значення — звичайним.
Аналізуючи порівняльну матрицю (табл. 13.8), можна зазначити, що підприємство — об’єкт аналізу — демонструє середні значення цільових показників, при цьому жоден з них не має максимального значення. Рівень цільової функції (Z = 0,8) свідчить, що підприємство «Альфа» належить далеко не до лідерів галузі, але демонструє третє абсолютне значення цільової функції. Крім того, наявні мінімальні значення нормалізованих цільових показників серед вибірки підприємств — коефіцієнти покриття запасів, обороту продукції та загального обігу капіталу — свідчить про наявність певних проблем по відповідних напрямах фінансово-господарської діяльності.
Відповідно до визначених вище основних слабких місць у
фінансово-господарській діяльності підприємства має бути сформований арсенал
заходів щодо впливу на стан підприємства та забезпечення реалізації його
потенціалу. Отже, перед підприємством «Альфа» постала необхідність поліпшення
ситуації з фінансування запасів, прискорення реалізації готової продукції.
Крім того, специфіка КФА на основі порівняльної характеристики розрахункових показників з її еталонними величинами свідчить про доцільність використання такого алгоритму обробки вхідної інформаційної бази насамперед третіми особами, а саме потенційними кредиторами чи інвесторами, які приймають рішення про визначення напрямів власної фінансово-господарської діяльності, розглядаючи кілька альтернативних варіантів.
Розглянуті вище методики обробки вхідної інформаційної бази з окремими алгоритмами їх організації являють собою базову формалізовану форму комплексного фінансового аналізу. Зважаючи, що сукупність інтересів замовників дослідження фінансового стану підприємства на основі комплексного підходу може змінюватися у широкому діапазоні, аналітичне навантаження моделі комплексного фінансового аналізу може на відповідному рівні варіювати, не змінюючи при цьому моделі його організації. Підтвердженням можливості такої варіації є різноманітність часткових моделей організації та проведення КФА, окремі з яких планується розглянути нижче.
Відправною точкою проведення КФА шляхом обробки вхідної інформаційної бази на основі здійснення порівняльної характеристики розрахункових показників із її еталонними величинами є визначення рамок інформаційної бази, збір необхідної інформації та визначення її достовірності (зокрема, на основі аудиторського висновку за результатами аудиторської перевірки). Ураховуючи, що основними користувачами даної форми КФА є треті особи (потенційні інвестори, кредитори тощо), джерелом інформації у даному випадку виступає, як правило, публічна фінансова звітність, яка офіційно оприлюднюється і в обов’язковому порядку підтверджена незалежним аудитором.
При цьому метою такої форми КФА буде не тільки визначення фінансово-економічного потенціалу підприємства, а також його порівняння із певним ринковим еталоном — сукупністю інших підприємств, середньогалузевими показниками, конкурентами тощо. Звичайно, порівняльний аналіз може використовуватися і самим підприємством з відповідною корекцією інформаційної бази, маючи за мету ідентифікацію ринкового положення підприємства з позицій ефективності його діяльності у порівнянні з іншими підприємствами, співставлення результативності господарської діяльності окремих структурних підрозділів підприємства, інвестиційної привабливості альтернативних проектів.
Однією із форм порівняльного аналізу є бенчмаркінг (benchmarking) як форма динамічного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства — об’єкта аналізу. У практиці порівняльного аналізу найчастіше використовують бенчмаркінг, зорієнтований на конкурентів, коли за еталонні величини прийнято відповідні дані по інших підприємствах, які є прямими його конкурентами.
Особливості практичної реалізації алгоритму (процедури КФА) порівняльної характеристики розрахункових показників з її еталонними величинами доцільно розглянути на такому прикладі (рис. 13.5).
Для цього введемо такі припущення.
Об’єктом дослідження комплексного фінансового аналізу є підприємство «Альфа-3».
Для цілей комплексного фінансового аналізу за еталонні показники взято дані про фінансово-господарську діяльність підприємств «Бета», «Гамма» та «Дельта».
Визначено напрями проведення КФА та сукупність цільових показників, необхідних для виконання завдань цього дослідження
Ліквідність — коефіцієнт покриття загальний, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт покриття запасів.
Рентабельність — рентабельність продажу, період окупності власного капіталу, рентабельність підприємств.
Ділова активність — обертання готової продукції, загальне обертання капіталу, обертання власного капіталу.
Фінансова стійкість — коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт маневреності власних коштів, коефіцієнт структури залученого капіталу.
Усі цільові показники розглядаються як рівнозначні із ціною ваги у .
Усі підприємства вибірки належать до однієї галузі, що дає змогу забезпечити повну зіставність фінансових показників та коефіцієнтів без додаткових перетворень відповідно до специфіки їх операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
На основі вхідних даних по кожному підприємству розраховують абсолютні значення цільових показників, а результати формують у матриці, по рядках якої відображуються абсолютні значення сукупності цільових показників по окремому підприємству, які формують стовпчики матриці (табл. 13.7). Крім того, необхідно ввести додатковий стовпчик щодо форми нормалізуючої функції, яка б відображала напрям впливу зміни цільового показника на кінцевий результат.
Наступним етапом є нормалізація порівняльної матриці на основі таких формул відповідно до форми нормалізуючої функції:
для нормалізуючої функції max () — (13.7)
для нормалізуючої функції min () — (13.8)
Таблиця 13.7
ПОРІВНЯЛЬНА МАТРИЦЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ
І КОЕФІЦІЄНТІВ ПО ВИБОРЦІ ПІДПРИЄМСТВ
Цільовий показник ki |
Показник kj |
||||
Нормалізуюча |
«Альфа» |
«Бета» |
«Гамма» |
«Дельта» |
|
Коефіцієнт покриття загальний |
max () |
0,990 |
1,050 |
0,850 |
1,120 |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
max () |
0,011 |
0,008 |
0,015 |
0,013 |
Коефіцієнт покриття запасів |
max () |
0,310 |
0,420 |
0,350 |
0,490 |
Рентабельність продажу |
max () |
18,500 |
21,100 |
12,500 |
8,900 |
Період окупності власного капіталу |
max () |
8,210 |
9,010 |
6,110 |
8,090 |
Рентабельність підприємства |
max () |
14,100 |
18,100 |
5,100 |
7,900 |
Оборот готової продукції |
max () |
1,050 |
1,250 |
1,220 |
1,340 |
Загальний обіг капіталу |
max () |
0,860 |
0,990 |
1,020 |
0,890 |
Обіг власного капіталу |
max () |
1,980 |
2,910 |
1,990 |
1,620 |
Коефіцієнт фінансової залежності |
max () |
2,300 |
2,940 |
1,950 |
1,820 |
Коефіцієнт маневреності власних коштів |
max () |
0,760 |
0,710 |
0,810 |
0,790 |
Коефіцієнт структури залученого капіталу |
max () |
0,510 |
0,480 |
0,590 |
0,630 |
Пропонована нормалізація коефіцієнтів дає змогу забезпечити зіставність різних показників, що використовуються при дослідженні, та врахувати різнонаправленість їх впливу на фінансову ситуацію на підприємстві. Здійснивши трансформацію порівняльної матриці на основі нормалізуючих функцій (13.7) та (13.8), отримаємо такі дані (табл. 13.8). Скориставшись формулою (13.9), визначимо абсолютне значення цільової функції комплексного фінансового аналізу, яке змінюється у проміжку (0; 1]. Максимальне значення цільової функції відповідає абстрактному підприємству, значення цільових показників якого сформовано на основі їх найкращих значень для підприємств вибірки, що досліджується. Звичайно, можливий варіант, коли вся сукупність цільових показників одного із підприємств вибірки відповідатиме критичним значенням, тоді абсолютне значення цільової функції такого підприємства дорівнюватиме 1.
, (13.9)
де — кількість цільових показників .
Таблиця 13.8
НОРМАЛІЗОВАНИЙ ВИГЛЯД ПОРІВНЯЛЬНОЇ МАТРИЦІ
Нормалізовані цільові показники |
«Альфа» |
«Бета» |
«Гамма» |
«Дельта» |
Коефіцієнт покриття загальний |
0,884 |
0,938 |
0,759 |
1,000 |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
0,667 |
0,533 |
1,000 |
0,867 |
Коефіцієнт покриття запасів |
0,639 |
0,852 |
0,721 |
1,000 |
Рентабельність продажу |
0,877 |
1,000 |
0,592 |
0,422 |
Період окупності власного капіталу |
0,911 |
1,000 |
0,678 |
0,898 |
Рентабельність підприємства |
0,779 |
1,000 |
0,282 |
0,436 |
Оборот готової продукції |
0,784 |
0,933 |
0,910 |
1,000 |
Загальний обіг капіталу |
0,843 |
0,971 |
1,000 |
0,873 |
Оборот власного капіталу |
0,680 |
1,000 |
0,683 |
0,557 |
Коефіцієнт фінансової залежності |
0,782 |
1,000 |
0,663 |
0,619 |
Коефіцієнт маневреності власних коштів |
0,938 |
0,877 |
1,000 |
0,975 |
Коефіцієнт структури залученого капіталу |
0,810 |
0,762 |
0,937 |
1,000 |
Абсолютне значення цільової функції (Z) |
0,800 |
0,906 |
0,769 |
0,804 |
* Максимальні та мінімальні значення подані жирним шрифтом, проміжні значення — звичайним.
Аналізуючи порівняльну матрицю (табл. 13.8), можна зазначити, що підприємство — об’єкт аналізу — демонструє середні значення цільових показників, при цьому жоден з них не має максимального значення. Рівень цільової функції (Z = 0,8) свідчить, що підприємство «Альфа» належить далеко не до лідерів галузі, але демонструє третє абсолютне значення цільової функції. Крім того, наявні мінімальні значення нормалізованих цільових показників серед вибірки підприємств — коефіцієнти покриття запасів, обороту продукції та загального обігу капіталу — свідчить про наявність певних проблем по відповідних напрямах фінансово-господарської діяльності.
Відповідно до визначених вище основних слабких місць у
фінансово-господарській діяльності підприємства має бути сформований арсенал
заходів щодо впливу на стан підприємства та забезпечення реалізації його
потенціалу. Отже, перед підприємством «Альфа» постала необхідність поліпшення
ситуації з фінансування запасів, прискорення реалізації готової продукції.
Крім того, специфіка КФА на основі порівняльної характеристики розрахункових показників з її еталонними величинами свідчить про доцільність використання такого алгоритму обробки вхідної інформаційної бази насамперед третіми особами, а саме потенційними кредиторами чи інвесторами, які приймають рішення про визначення напрямів власної фінансово-господарської діяльності, розглядаючи кілька альтернативних варіантів.
Розглянуті вище методики обробки вхідної інформаційної бази з окремими алгоритмами їх організації являють собою базову формалізовану форму комплексного фінансового аналізу. Зважаючи, що сукупність інтересів замовників дослідження фінансового стану підприємства на основі комплексного підходу може змінюватися у широкому діапазоні, аналітичне навантаження моделі комплексного фінансового аналізу може на відповідному рівні варіювати, не змінюючи при цьому моделі його організації. Підтвердженням можливості такої варіації є різноманітність часткових моделей організації та проведення КФА, окремі з яких планується розглянути нижче.