12.3. Методологія оцінки фінансових інвестицій
К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93
Функціональна спрямованість операційної діяльності підприємств визнає приоритетною формою здійснення реальних інвестицій. Однак на окремих етапах розвитку підприємство виправдано здійснює також фінансові інвестиції. Така спрямованість інвестицій може бути викликана необхідністю ефективного використання інвестиційних ресурсів, коли кон’юнктура фінансового ринку дає змогу отримати значно більший рівень прибутку на вкладений капітал, ніж операційна діяльність.
У зв’язку з цим фінансові інвестиції розглядаються як активна форма ефективного використання тимчасово вільного капіталу або як інструмент реалізації стратегічних цілей, пов’язаних з диверсифікацією операційної діяльності підприємства
.
Слід зазначити, що фінансове інвестування здійснюється підприємством в таких формах:
вкладення капіталу в статутні фонди спільних підприємств;
вкладення капіталу в доходні види грошових інструментів;
вкладення капіталу в доходні види фондових інструментів.
Проте основною формою фінансових інвестицій (серед перелічених) справедливо вважають останню. Вона характеризується вкладенням капіталу в різні види цінних паперів, що вільно обертаються на фондовому ринку. Використання цієї форми фінансового інвестування пов’язано з широким вибором альтернативних інвестиційних рішень як по інструментах інвестування, так і по його строках; більш високим рівнем державного регулювання та захищеності інвестицій, розвинутою інфраструктурою фондового ринку, наявністю інформації про стан і кон’юнктуру фондового ринку, що оперативно надається. Основною метою цієї форми фінансового інвестування є генерування інвестиційного прибутку, хоча в окремих випадках вона може бути використана для встановлення форм фінансового впливу на окремі компанії при вирішенні стратегічних завдань.
Під цінними паперами розуміють документ, що засвідчує з дотриманням встановленої форми та обов’язкових реквізитів майнові права, здійснення або передача яких можливі лише при його поданні.
цінні папери на подавця не потребують для виконання прав ідентифікації власника, не реєструються на ім’я держателя;
Приймаючи рішення про доцільність придбання того чи іншого фінансового активу, необхідно насамперед оцінити економічну ефективність операції, що планується. Цілком очевидно, що при цьому можна орієнтуватися або на абсолютний, або на відносний показники. В першому випадку йдеться про вартість активу, в другому — про його дохідність.
Функціональна спрямованість операційної діяльності підприємств визнає приоритетною формою здійснення реальних інвестицій. Однак на окремих етапах розвитку підприємство виправдано здійснює також фінансові інвестиції. Така спрямованість інвестицій може бути викликана необхідністю ефективного використання інвестиційних ресурсів, коли кон’юнктура фінансового ринку дає змогу отримати значно більший рівень прибутку на вкладений капітал, ніж операційна діяльність.
У зв’язку з цим фінансові інвестиції розглядаються як активна форма ефективного використання тимчасово вільного капіталу або як інструмент реалізації стратегічних цілей, пов’язаних з диверсифікацією операційної діяльності підприємства
.
Слід зазначити, що фінансове інвестування здійснюється підприємством в таких формах:
вкладення капіталу в статутні фонди спільних підприємств;
вкладення капіталу в доходні види грошових інструментів;
вкладення капіталу в доходні види фондових інструментів.
Проте основною формою фінансових інвестицій (серед перелічених) справедливо вважають останню. Вона характеризується вкладенням капіталу в різні види цінних паперів, що вільно обертаються на фондовому ринку. Використання цієї форми фінансового інвестування пов’язано з широким вибором альтернативних інвестиційних рішень як по інструментах інвестування, так і по його строках; більш високим рівнем державного регулювання та захищеності інвестицій, розвинутою інфраструктурою фондового ринку, наявністю інформації про стан і кон’юнктуру фондового ринку, що оперативно надається. Основною метою цієї форми фінансового інвестування є генерування інвестиційного прибутку, хоча в окремих випадках вона може бути використана для встановлення форм фінансового впливу на окремі компанії при вирішенні стратегічних завдань.
Під цінними паперами розуміють документ, що засвідчує з дотриманням встановленої форми та обов’язкових реквізитів майнові права, здійснення або передача яких можливі лише при його поданні.
цінні папери на подавця не потребують для виконання прав ідентифікації власника, не реєструються на ім’я держателя;
Приймаючи рішення про доцільність придбання того чи іншого фінансового активу, необхідно насамперед оцінити економічну ефективність операції, що планується. Цілком очевидно, що при цьому можна орієнтуватися або на абсолютний, або на відносний показники. В першому випадку йдеться про вартість активу, в другому — про його дохідність.