12.3. Методологія оцінки фінансових інвестицій

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 

Функціональна спрямованість операційної діяльності підприємств визнає приоритетною формою здійснення реальних інвестицій. Однак на окремих етапах розвитку підприємство виправдано здійснює також фінансові інвестиції. Така спрямованість інвестицій може бути викликана необхідністю ефективного використання інвестиційних ресурсів, коли кон’юнктура фінансового ринку дає змогу отримати значно більший рівень прибутку на вкладений капітал, ніж операційна діяльність.

У зв’язку з цим фінансові інвестиції розглядаються як активна форма ефективного використання тимчасово вільного капіталу або як інструмент реалізації стратегічних цілей, пов’язаних з диверсифікацією операційної діяльності підприємства

.

Слід зазначити, що фінансове інвестування здійснюється підприємством в таких формах:

вкладення капіталу в статутні фонди спільних підприємств;

вкладення капіталу в доходні види грошових інструментів;

вкладення капіталу в доходні види фондових інструментів.

Проте основною формою фінансових інвестицій (серед перелічених) справедливо вважають останню. Вона характеризується вкладенням капіталу в різні види цінних паперів, що вільно обертаються на фондовому ринку. Використання цієї форми фінансового інвестування пов’язано з широким вибором альтернативних інвестиційних рішень як по інструментах інвестування, так і по його строках; більш високим рівнем державного регулювання та захищеності інвестицій, розвинутою інфраструктурою фондового ринку, наявністю інформації про стан і кон’юнктуру фондового ринку, що оперативно надається. Основною метою цієї форми фінансового інвестування є генерування інвестиційного прибутку, хоча в окремих випадках вона може бути використана для встановлення форм фінансового впливу на окремі компанії при вирішенні стратегічних завдань.

Під цінними паперами розуміють документ, що засвідчує з дотриманням встановленої форми та обов’язкових реквізитів майнові права, здійснення або передача яких можливі лише при його поданні.

цінні папери на подавця не потребують для виконання прав ідентифікації власника, не реєструються на ім’я держателя;

Приймаючи рішення про доцільність придбання того чи іншого фінансового активу, необхідно насамперед оцінити економічну ефективність операції, що планується. Цілком очевидно, що при цьому можна орієнтуватися або на абсолютний, або на відносний показники. В першому випадку йдеться про вартість активу, в другому — про його дохідність.

Функціональна спрямованість операційної діяльності підприємств визнає приоритетною формою здійснення реальних інвестицій. Однак на окремих етапах розвитку підприємство виправдано здійснює також фінансові інвестиції. Така спрямованість інвестицій може бути викликана необхідністю ефективного використання інвестиційних ресурсів, коли кон’юнктура фінансового ринку дає змогу отримати значно більший рівень прибутку на вкладений капітал, ніж операційна діяльність.

У зв’язку з цим фінансові інвестиції розглядаються як активна форма ефективного використання тимчасово вільного капіталу або як інструмент реалізації стратегічних цілей, пов’язаних з диверсифікацією операційної діяльності підприємства

.

Слід зазначити, що фінансове інвестування здійснюється підприємством в таких формах:

вкладення капіталу в статутні фонди спільних підприємств;

вкладення капіталу в доходні види грошових інструментів;

вкладення капіталу в доходні види фондових інструментів.

Проте основною формою фінансових інвестицій (серед перелічених) справедливо вважають останню. Вона характеризується вкладенням капіталу в різні види цінних паперів, що вільно обертаються на фондовому ринку. Використання цієї форми фінансового інвестування пов’язано з широким вибором альтернативних інвестиційних рішень як по інструментах інвестування, так і по його строках; більш високим рівнем державного регулювання та захищеності інвестицій, розвинутою інфраструктурою фондового ринку, наявністю інформації про стан і кон’юнктуру фондового ринку, що оперативно надається. Основною метою цієї форми фінансового інвестування є генерування інвестиційного прибутку, хоча в окремих випадках вона може бути використана для встановлення форм фінансового впливу на окремі компанії при вирішенні стратегічних завдань.

Під цінними паперами розуміють документ, що засвідчує з дотриманням встановленої форми та обов’язкових реквізитів майнові права, здійснення або передача яких можливі лише при його поданні.

цінні папери на подавця не потребують для виконання прав ідентифікації власника, не реєструються на ім’я держателя;

Приймаючи рішення про доцільність придбання того чи іншого фінансового активу, необхідно насамперед оцінити економічну ефективність операції, що планується. Цілком очевидно, що при цьому можна орієнтуватися або на абсолютний, або на відносний показники. В першому випадку йдеться про вартість активу, в другому — про його дохідність.