1.4. Основні напрями і види фінансового аналізу
К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93
Основні напрями аналізу фінансового стану підприємства наведено на рис. 1.2.
Основу інформаційного забезпечення оцінки фінансового стану складає бухгалтерська звітність. Крім того, може використовуватись додаткова інформація, в основному оперативного характеру, однак вона має допоміжний характер.
1. За організаційними формами проведення виділяють внутрішній і зовнішній фінансовий аналіз.
Внутрішній аналіз проводять фахівці самого підприємства.
Зовнішній аналіз здійснюють аналітики, які є сторонніми особами для підприємства, і тому не мають доступу до внутрішньої інформаційної бази підприємства. Такий аналіз більш формалізований і менш деталізований.
Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:
значна чисельність суб’єктів аналізу користувачів інформації про діяльність підприємства;
різноманітність цілей та інтересів суб’єктів аналізу;
наявність типових методик аналізу, стандартів обліку і звітності;
орієнтація аналізу тільки на публічну зовнішню звітність підприємства;
обмеженість завдань аналізу;
максимальна доступність результатів аналізу для користувачів інформації.
Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу є:
1) аналіз показників прибутку;
2) аналіз показників рентабельності;
3) аналіз фінансового стану, ринкової стійкості, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства.
4) аналіз ефективності використання позикового капіталу;
5) економічна діагностика фінансового стану підприємства і рейтингова оцінка емітентів.
Фінансовий аналіз за даними фінансової звітності називають класичним аналізом.
Основний зміст внутрішнього фінансового аналізу такий самий, як і зовнішнього, проте в ньому використовують як джерело інформації оперативні дані системного бухгалтерського обліку, нормативну і планову інформацію.
Він включає аналіз ефективності авансування капіталу, аналіз взаємозв’язку витрат, обороту і прибутку, а також оцінку ефективності господарської діяльності.
2. За обсягом аналітичного дослідження розрізняють повний та тематичний фінансовий аналіз підприємства.
Повний фінансовий аналіз проводять з метою вивчення усіх аспектів фінансової діяльності підприємства в комплексі;
Тематичний фінансовий аналіз обмежується вивченням окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. Предметом фінансового аналізу може бути ефективність використання активів підприємства, оптимальність залучення фінансових ресурсів з окремих джерел, стан фінансової стійкості та платоспроможності підприємства, оптимальність фінансової структури капіталу тощо.
3. Залежно від об’єкта фінансового аналізу можна виділити такі його види:
аналіз фінансової діяльності підприємства в цілому. У процесі такого аналізу об’єктом вивчення є фінансова діяльність підприємства в цілому без виділення окремих його структурних одиниць та підрозділів;
аналіз фінансової діяльності окремих підрозділів підприєм-
ства. Цей аналіз ґрунтується в основному на результатах внутрішнього аналізу
підприємства;
аналіз окремих фінансових операцій підприємства. Предметом такого аналізу можуть бути окремі операції, пов’язані з коротко- або довгостроковими фінансовими вкладеннями, з фінансуванням окремих реальних проектів.
4. Залежно від періоду проведення виділяють попередній, поточний (оперативний) та прогнозний фінансовий аналіз.
Попередній фінансовий аналіз пов’язаний з вивченням умов фінансової діяльності в цілому або здійснення окремих фінансових операцій підприємства. Наприклад, оцінка власної платоспроможності при необхідності отримання банківського кредиту.
Поточний (оперативний) фінансовий аналіз проводиться в процесі поточної фінансової діяльності з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності. Як правило, він обмежується невеликим періодом часу (місяць, квартал).
Прогнозний (ретроспективний) фінансовий аналіз здійснюється підприємством за певний перспективний або звітний період (місяць, квартал, рік). Він дає змогу глибше та повніше проаналізувати фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства порівняно з попереднім та поточним аналізом, оскільки ґрунтується на звітних матеріалах, а також спрогнозувати діяльність підприємства на перспективу.
Основні напрями аналізу фінансового стану підприємства наведено на рис. 1.2.
Основу інформаційного забезпечення оцінки фінансового стану складає бухгалтерська звітність. Крім того, може використовуватись додаткова інформація, в основному оперативного характеру, однак вона має допоміжний характер.
1. За організаційними формами проведення виділяють внутрішній і зовнішній фінансовий аналіз.
Внутрішній аналіз проводять фахівці самого підприємства.
Зовнішній аналіз здійснюють аналітики, які є сторонніми особами для підприємства, і тому не мають доступу до внутрішньої інформаційної бази підприємства. Такий аналіз більш формалізований і менш деталізований.
Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:
значна чисельність суб’єктів аналізу користувачів інформації про діяльність підприємства;
різноманітність цілей та інтересів суб’єктів аналізу;
наявність типових методик аналізу, стандартів обліку і звітності;
орієнтація аналізу тільки на публічну зовнішню звітність підприємства;
обмеженість завдань аналізу;
максимальна доступність результатів аналізу для користувачів інформації.
Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу є:
1) аналіз показників прибутку;
2) аналіз показників рентабельності;
3) аналіз фінансового стану, ринкової стійкості, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства.
4) аналіз ефективності використання позикового капіталу;
5) економічна діагностика фінансового стану підприємства і рейтингова оцінка емітентів.
Фінансовий аналіз за даними фінансової звітності називають класичним аналізом.
Основний зміст внутрішнього фінансового аналізу такий самий, як і зовнішнього, проте в ньому використовують як джерело інформації оперативні дані системного бухгалтерського обліку, нормативну і планову інформацію.
Він включає аналіз ефективності авансування капіталу, аналіз взаємозв’язку витрат, обороту і прибутку, а також оцінку ефективності господарської діяльності.
2. За обсягом аналітичного дослідження розрізняють повний та тематичний фінансовий аналіз підприємства.
Повний фінансовий аналіз проводять з метою вивчення усіх аспектів фінансової діяльності підприємства в комплексі;
Тематичний фінансовий аналіз обмежується вивченням окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. Предметом фінансового аналізу може бути ефективність використання активів підприємства, оптимальність залучення фінансових ресурсів з окремих джерел, стан фінансової стійкості та платоспроможності підприємства, оптимальність фінансової структури капіталу тощо.
3. Залежно від об’єкта фінансового аналізу можна виділити такі його види:
аналіз фінансової діяльності підприємства в цілому. У процесі такого аналізу об’єктом вивчення є фінансова діяльність підприємства в цілому без виділення окремих його структурних одиниць та підрозділів;
аналіз фінансової діяльності окремих підрозділів підприєм-
ства. Цей аналіз ґрунтується в основному на результатах внутрішнього аналізу
підприємства;
аналіз окремих фінансових операцій підприємства. Предметом такого аналізу можуть бути окремі операції, пов’язані з коротко- або довгостроковими фінансовими вкладеннями, з фінансуванням окремих реальних проектів.
4. Залежно від періоду проведення виділяють попередній, поточний (оперативний) та прогнозний фінансовий аналіз.
Попередній фінансовий аналіз пов’язаний з вивченням умов фінансової діяльності в цілому або здійснення окремих фінансових операцій підприємства. Наприклад, оцінка власної платоспроможності при необхідності отримання банківського кредиту.
Поточний (оперативний) фінансовий аналіз проводиться в процесі поточної фінансової діяльності з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності. Як правило, він обмежується невеликим періодом часу (місяць, квартал).
Прогнозний (ретроспективний) фінансовий аналіз здійснюється підприємством за певний перспективний або звітний період (місяць, квартал, рік). Він дає змогу глибше та повніше проаналізувати фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства порівняно з попереднім та поточним аналізом, оскільки ґрунтується на звітних матеріалах, а також спрогнозувати діяльність підприємства на перспективу.