Персонал

Сучасний ринок стає все насиченішим. Значна кількість товарів буквально «розштовхує» один одного, щоб привернути до себе увагу споживачів. За таких умов кваліфіковані працівники служби маркетингу та її підрозділу з політики комуніка­цій змушені постійно шукати нові, досконаліші прийоми продажу товарів. Успіхи комунікацій підприємств економічно розвинених країн незаперечно доводять, що нині, як ніколи раніше, маркетингова політика комунікацій є запорукою успіху будь-якого бізнесу, а діяльність багатьох менеджерів з маркетингових комунікацій стає відомою в усьому світі.

Дослідження показали, що тільки ті підприємства, які будують комунікації з метою задоволення суспільних очікувань, домагаються рівноваги між трьома цілями маркетингу: прибутком підприємств, потребами споживачів та інтересами суспільства. Сучасні фахівці розглядають маркетинг вже не з позиції «чотирьох P», а з позиції «чотирьох С», тобто: потреби споживача (customer needs and wants), витрати споживача (cost to the customer), зручність (convenience) та обмін інформацією (communication). Отже, фахівці з маркетингу і маркетингової політики комунікацій можуть розраховувати на успіх, якщо вони будуть спроможні задовольнити потреби споживача економно, зручно і за доброго взаєморозуміння.

Головні ділові якості менеджера з маркетингових комунікацій підприємства можна охарактеризувати так:

схильність до стратегічного планування, вміння передбачати тенденції розвитку економіки, визначати свою ринкову нішу і діяти у відповідний спосіб;

уміння приймати правильні та своєчасні рішення;

бажання не задовольнятися досягнутим, а постійно розширювати масштаби своєї діяльності;

здатність приймати нестандартні рішення;

уміння брати на себе відповідальність;

уміння постійно вчитися, пристосовуючись до змін бізнесової ситуації;

добре розвинута інтуїція і здатність до аналітичного мислення;

здатність до критичного оцінювання своїх дій;

уміння концентрувати увагу на вирішенні проблем, а не на пошуках винних;

знання людей, вміння брати на роботу таких спеціалістів, які не бояться ризику і не перекидають свою роботу на інших.

Зрозуміло, що люди не народжуються професійними маркетологами: характер і знання виховуються й удосконалюються роками. Проте коли підприємство (фірма) бере на роботу молодого спеціаліста, воно має право вже з перших днів висунути до нього ті засадні вимоги, які визначають його професійну придатність. Це:

широка професійна підготовка, що виходить за межі вузької спеціалізації;

розуміння важливості свого підрозділу для виконання тих завдань і вирішення тих проблем, що стоять перед підприємством;

оптимізм і здатність впливати на інших людей, рішучість і вміння спонукати інших до дії;

здатність не тільки створювати досконалі плани маркетингових комунікацій, а й наполегливо і ретельно виконувати ці плани;

відданість підприємству;

здатність до виправлення своїх помилок;

уміння переконувати людей;

фізична й духовна витривалість, здатність підтримувати нормальні ділові стосунки з іншими спеціалістами, схильність до лідерства.

Від кваліфікації працівників підрозділу маркетингових комунікацій багато що залежить: крім обсягу продажу товарів, престиж підприємства, його авторитет у покупців, перемога над численними конкурентами, бо свідоме споживання базується тільки на виборі покупцем даного підприємства або його товарів з-поміж значної кількості до них подібних.

Післяслово

Практичні американці вважають, що покупцем є кожний, хто має в кишені хоча б один долар. І необхідно зробити все, щоб переконати людину витратити цей долар з користю для себе і для свого бізнесу. Того, як саме це можна зробити, і навчає маркетингова політика комунікацій.

Знання складових маркетингових комунікацій та особливо-
стей їхнього впливу на підсвідомість і свідомість покупця —
одна з головних засад цієї науки.

Реклама — найцікавіший напрям роботи у сфері маркетингових комунікацій. Вона привертає увагу споживачів до товарів певних виробників, примушує мріяти про них. Реклама зачаровує, спонукає людину заробляти гроші, щоб утілити свої мрії в життя.

Одним із найсуттєвіших напрямів маркетингових комунікацій є стимулювання попиту за допомогою системи знижок і заохочувальних заходів. Ці заходи стають в економічно розвинених країнах усе різноманітнішими. Досвід України кількох останніх років показує, що вітчизняні споживачі не менш за закордонних чутливі до них. Проте досить низький матеріальний рівень більшості наших споживачів спричинює використання заходів зі стимулювання продажу майже виключно у вигляді знижок з ціни.

Найпопулярнішим заходом з маркетингових комунікацій у сучасній Україні є персональний продаж. Усі щось продають. Така «пристрасть» до торгівлі має досить просте пояснення. Сучасній економіці не потрібно стільки зайнятих у виробництві людей, а жити якось треба! Сьогоднішнє «дякую», яке вже можна коли-не-коли почути від продавця, сприймається як перша ластівка ринкових перетворень в Україні. І таки справді, нині дистриб’ютор може ввійти до вашого офісу, поставити на стіл, наприклад, радіоприймач і запевнити, що в магазині такий коштує півтори сотні гривень, а він вам віддає за сто. Усі знають про харчові добавки «Гербалайф», косметику «Ньювейс», біжутерію «Долфін ор», кредитні картки «Вінтел» тощо. Створено широку мережу ди-
стриб’юторів і навіть спеціальних клубів любителів якогось товару. Дистриб’ютори вкладають власні кошти в ліцензію, товари, рекламу, витрачають багато часу та енергії. Створюється справжній ринок робочої сили для багаторівневого маркетингу. Професіонали персонального багаторівневого маркетингу, які починали працювати ще 1992 р., успішно створюють усе нові й нові мережі продажу товарів. Хоч ця робота послабилась у зв’язку із кризовими подіями 1998 р., але з поліпшенням умов життя наших споживачів, вона, безперечно, знову пожвавиться.

А такий напрямок комунікацій, як робота виробничників і торговців з громадськістю, в Україні тільки-но починається. Адміні-
стративно-командна система ніколи не бачила в ній потреби, але практика великих підприємств, котрі працюють на принципах маркетингу, показує, що саме з паблік рилейшнз треба починати створювати належний позитивний імідж своїх товарів. Цей напрям роботи у сфері маркетингових комунікацій посідає все значніше місце в міру просування української економіки до ринкових відносин і поліпшення умов життя пересічної людини.

Виставки та ярмарки були найпоширенішим заходом збуту ще за радянських часів. Але змінилися умови, змінилися й вимоги до організації цих торгових заходів: на перший план почала висуватися їхня ефективність, тобто співвідношення коштів, витрачених на участь в ярмарку (виставці), і коштів, додатково одержаних від цього. Ясна річ, що позитивних результатів можна домогтися тільки за високого професіоналізму персоналу, що працюватиме на стенді. На жаль, таких професіоналів високого ґатунку в Україні ще обмаль.

Тільки-но починає розвиватися в Україні прямий маркетинг.
У ньому, які в роботі з громадськістю, раніше просто не було потреби. Хоча робота у сфері прямого маркетингу може або навчити всіх «премудрощів» маркетингу, або зруйнувати справу. Тому надто важливим є вивчення досвіду роботи економічно розвинених країн щодо цього.

Питання упаковки в Україні ще не набули відповідної гостроти і, головним чином, через те, що в нас надто багато громадян, спроможних купити тільки найдешевші товари. Згодом упаковка, безумовно, посяде своє місце в системі комунікацій між споживачем та виробником.

На закінчення хочу побажати майбутнім фахівцям з маркетингових комунікацій не нехтувати багатим досвідом своїх поперед­ників. Не забувайте відомого парадокса: «нове — це тільки добре призабуте старе».

Хай вам щастить!

Сучасний ринок стає все насиченішим. Значна кількість товарів буквально «розштовхує» один одного, щоб привернути до себе увагу споживачів. За таких умов кваліфіковані працівники служби маркетингу та її підрозділу з політики комуніка­цій змушені постійно шукати нові, досконаліші прийоми продажу товарів. Успіхи комунікацій підприємств економічно розвинених країн незаперечно доводять, що нині, як ніколи раніше, маркетингова політика комунікацій є запорукою успіху будь-якого бізнесу, а діяльність багатьох менеджерів з маркетингових комунікацій стає відомою в усьому світі.

Дослідження показали, що тільки ті підприємства, які будують комунікації з метою задоволення суспільних очікувань, домагаються рівноваги між трьома цілями маркетингу: прибутком підприємств, потребами споживачів та інтересами суспільства. Сучасні фахівці розглядають маркетинг вже не з позиції «чотирьох P», а з позиції «чотирьох С», тобто: потреби споживача (customer needs and wants), витрати споживача (cost to the customer), зручність (convenience) та обмін інформацією (communication). Отже, фахівці з маркетингу і маркетингової політики комунікацій можуть розраховувати на успіх, якщо вони будуть спроможні задовольнити потреби споживача економно, зручно і за доброго взаєморозуміння.

Головні ділові якості менеджера з маркетингових комунікацій підприємства можна охарактеризувати так:

схильність до стратегічного планування, вміння передбачати тенденції розвитку економіки, визначати свою ринкову нішу і діяти у відповідний спосіб;

уміння приймати правильні та своєчасні рішення;

бажання не задовольнятися досягнутим, а постійно розширювати масштаби своєї діяльності;

здатність приймати нестандартні рішення;

уміння брати на себе відповідальність;

уміння постійно вчитися, пристосовуючись до змін бізнесової ситуації;

добре розвинута інтуїція і здатність до аналітичного мислення;

здатність до критичного оцінювання своїх дій;

уміння концентрувати увагу на вирішенні проблем, а не на пошуках винних;

знання людей, вміння брати на роботу таких спеціалістів, які не бояться ризику і не перекидають свою роботу на інших.

Зрозуміло, що люди не народжуються професійними маркетологами: характер і знання виховуються й удосконалюються роками. Проте коли підприємство (фірма) бере на роботу молодого спеціаліста, воно має право вже з перших днів висунути до нього ті засадні вимоги, які визначають його професійну придатність. Це:

широка професійна підготовка, що виходить за межі вузької спеціалізації;

розуміння важливості свого підрозділу для виконання тих завдань і вирішення тих проблем, що стоять перед підприємством;

оптимізм і здатність впливати на інших людей, рішучість і вміння спонукати інших до дії;

здатність не тільки створювати досконалі плани маркетингових комунікацій, а й наполегливо і ретельно виконувати ці плани;

відданість підприємству;

здатність до виправлення своїх помилок;

уміння переконувати людей;

фізична й духовна витривалість, здатність підтримувати нормальні ділові стосунки з іншими спеціалістами, схильність до лідерства.

Від кваліфікації працівників підрозділу маркетингових комунікацій багато що залежить: крім обсягу продажу товарів, престиж підприємства, його авторитет у покупців, перемога над численними конкурентами, бо свідоме споживання базується тільки на виборі покупцем даного підприємства або його товарів з-поміж значної кількості до них подібних.

Післяслово

Практичні американці вважають, що покупцем є кожний, хто має в кишені хоча б один долар. І необхідно зробити все, щоб переконати людину витратити цей долар з користю для себе і для свого бізнесу. Того, як саме це можна зробити, і навчає маркетингова політика комунікацій.

Знання складових маркетингових комунікацій та особливо-
стей їхнього впливу на підсвідомість і свідомість покупця —
одна з головних засад цієї науки.

Реклама — найцікавіший напрям роботи у сфері маркетингових комунікацій. Вона привертає увагу споживачів до товарів певних виробників, примушує мріяти про них. Реклама зачаровує, спонукає людину заробляти гроші, щоб утілити свої мрії в життя.

Одним із найсуттєвіших напрямів маркетингових комунікацій є стимулювання попиту за допомогою системи знижок і заохочувальних заходів. Ці заходи стають в економічно розвинених країнах усе різноманітнішими. Досвід України кількох останніх років показує, що вітчизняні споживачі не менш за закордонних чутливі до них. Проте досить низький матеріальний рівень більшості наших споживачів спричинює використання заходів зі стимулювання продажу майже виключно у вигляді знижок з ціни.

Найпопулярнішим заходом з маркетингових комунікацій у сучасній Україні є персональний продаж. Усі щось продають. Така «пристрасть» до торгівлі має досить просте пояснення. Сучасній економіці не потрібно стільки зайнятих у виробництві людей, а жити якось треба! Сьогоднішнє «дякую», яке вже можна коли-не-коли почути від продавця, сприймається як перша ластівка ринкових перетворень в Україні. І таки справді, нині дистриб’ютор може ввійти до вашого офісу, поставити на стіл, наприклад, радіоприймач і запевнити, що в магазині такий коштує півтори сотні гривень, а він вам віддає за сто. Усі знають про харчові добавки «Гербалайф», косметику «Ньювейс», біжутерію «Долфін ор», кредитні картки «Вінтел» тощо. Створено широку мережу ди-
стриб’юторів і навіть спеціальних клубів любителів якогось товару. Дистриб’ютори вкладають власні кошти в ліцензію, товари, рекламу, витрачають багато часу та енергії. Створюється справжній ринок робочої сили для багаторівневого маркетингу. Професіонали персонального багаторівневого маркетингу, які починали працювати ще 1992 р., успішно створюють усе нові й нові мережі продажу товарів. Хоч ця робота послабилась у зв’язку із кризовими подіями 1998 р., але з поліпшенням умов життя наших споживачів, вона, безперечно, знову пожвавиться.

А такий напрямок комунікацій, як робота виробничників і торговців з громадськістю, в Україні тільки-но починається. Адміні-
стративно-командна система ніколи не бачила в ній потреби, але практика великих підприємств, котрі працюють на принципах маркетингу, показує, що саме з паблік рилейшнз треба починати створювати належний позитивний імідж своїх товарів. Цей напрям роботи у сфері маркетингових комунікацій посідає все значніше місце в міру просування української економіки до ринкових відносин і поліпшення умов життя пересічної людини.

Виставки та ярмарки були найпоширенішим заходом збуту ще за радянських часів. Але змінилися умови, змінилися й вимоги до організації цих торгових заходів: на перший план почала висуватися їхня ефективність, тобто співвідношення коштів, витрачених на участь в ярмарку (виставці), і коштів, додатково одержаних від цього. Ясна річ, що позитивних результатів можна домогтися тільки за високого професіоналізму персоналу, що працюватиме на стенді. На жаль, таких професіоналів високого ґатунку в Україні ще обмаль.

Тільки-но починає розвиватися в Україні прямий маркетинг.
У ньому, які в роботі з громадськістю, раніше просто не було потреби. Хоча робота у сфері прямого маркетингу може або навчити всіх «премудрощів» маркетингу, або зруйнувати справу. Тому надто важливим є вивчення досвіду роботи економічно розвинених країн щодо цього.

Питання упаковки в Україні ще не набули відповідної гостроти і, головним чином, через те, що в нас надто багато громадян, спроможних купити тільки найдешевші товари. Згодом упаковка, безумовно, посяде своє місце в системі комунікацій між споживачем та виробником.

На закінчення хочу побажати майбутнім фахівцям з маркетингових комунікацій не нехтувати багатим досвідом своїх поперед­ників. Не забувайте відомого парадокса: «нове — це тільки добре призабуте старе».

Хай вам щастить!