14.11. Оцінка витрат на пряму заробітну плату

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105  107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 

Аналіз використання коштів на оплату праці проводиться способом порівняння фактично нарахованої заробітної плати наростаючим підсумком з початку року (за місяць, квартал, рік) з плановою в цілому по підприємству, за категоріями і групами персоналу, а також цехами, дільницями, бригадами. Під час аналізу виконуються такі завдання:

1) визначається абсолютна економія чи перевитрата;

2) дається оцінка використання кошторису з оплати праці;

3) виявляються фактори та визначається розмір їх впливу на економію чи перевитрату коштів з оплати праці;

4) обґрунтовуються зміни коштів на оплату праці;

5) пропонуються заходи для ліквідації причин перевитрат з оплати праці. На підставі облікових даних і форми 1-ПВ складаємо таблицю 14.19.

Таблиця 14.19

Оцінка витрачання фонду заробітної плати, тис. грн

Фонд заробітної плати підприємства

За кошторисом

Фактично

Відхилення

Працівники основної діяльності (ПОД)

1413

1525,8

112,8

у т. ч. робітники

984,6

1090,5

105,9

Працівники обслуговуючих та інших господарств

42,5

43,7

1,2

Усього

1455,5

1569,5

114,0

 

Дані таблиці 14.19 свідчать, що підприємство допустило перевитрату з оплати праці на суму 114,0 тис. грн, у тому числі працівникам основної діяльності 112,8 тис. грн і працівникам обслуговуючих та інших господарств 1,2 тис. грн.

На підставі облікової інформації необхідно реально оцінити ефективність використання коштів на оплату праці. Ураховуючи, що фонд оплати праці працівників основної діяльності тісно пов’язаний з обсягом виробництва продукції та продуктивністю праці, визначають, крім абсолютної, ще й відносну економію (перевитрату). Вона визначається як різниця між фактично нарахованою заробітною платою і кошторисним (плановим) фондом, скоригованим на фактичний темп зростання (зниження) обсягу виробництва продукції і продуктивності праці. Розрахунок ведеться так: базовий фонд заробітної плати — 1413 тис. грн; середній темп зростання продуктивності праці за планом 103 %, фактичний — 107 %; норматив приросту фонду заробітної плати ПОД за кожний відсоток приросту виробництва продукції 0,5. Отже, базовий загальний фонд заробітної плати, скоригований на підвищення середнього темпу зростання продуктивності праці, становитиме тис. грн.

Темп приросту (зниження) обсягу виробництва продукції за звітний рік становить 1,19 % [(8500 : 8400 · 100) – 100]. Сума фонду заробітної плати до виплати персоналу основної діяльності становитиме 1449,9 тис. грн.

Відносна перевитрата фонду заробітної плати –75,9 тис. грн (1525,8 – 1449,9).

Розрахунок показує, що керівники підприємства допустили перевитрату фонду заробітної плати ПОД у сумі 75,9 тис. грн і працівників обслуговуючих та інших господарств на 1,2 тис. грн Загальна сума перевитрат — 77,1 тис. грн. Даючи оцінку переви-
тратам, необхідно враховувати стан економіки: зростання інфляції, брак індексації, рівень споживання, умови життя та ін.

На відхилення фактично нарахованої заробітної плати від планового рівня в цілому по підприємству і за категоріями працівників впливає зміна чисельності персоналу та його середньої заробітної плати. Величина впливу зміни чисельності персоналу визначається множенням різниці між фактичною та плановою чи­сельністю на тарифну ставку (середню планову заробітну плату) одного працівника, а вплив зміни заробітної плати — як добуток різниці між фактичною та плановою середньою заробітною пла­тою одного працівника та їх фактичної чисельності. Оплата за відрядними розцінками, премії, оплата чергових відпусток пропорційно залежать від обсягу виробництва, а погодинна оплата й різні види доплат — від чисельності персоналу. З урахуванням цього фонд заробітної плати коригується на фактичний обсяг виробництва та чисельність працівників.

Додатково аналізується використання фонду споживання за окремими групами і категоріями працівників основної діяльності. При цьому зазначається, наскільки зросли проти плану фактичні виплати з фонду споживання різним категоріям працівників та причини цих змін. Необхідно з’ясувати стимулююче значення премій, підрахувати невиробничі втрати і розробити заходи щодо їх скорочення. Система виплати премій є обґрунтованою, якщо вона стимулює кожного працівника і колектив у цілому на досягнення високих результатів виробництва, забезпечує підвищення середньої заробітної плати за одночасного зниження собівартості продукції.

Аналіз середньої заробітної плати і темпів її зростання завжди пов’язують із темпами зростання продуктивності праці. Для цього темпи зростання продуктивності праці ділять на темпи зростання заробітної плати. Розширене відтворення підприємств передбачає, щоб темпи зростання продуктивності праці завжди випереджали темпи зростання заробітної плати.

Витрати на заробітну плату в собівартості всієї продукції та її одиниці подають одноелементною статтею «Витрати на оплату праці». Пропорційно сумі основної та додаткової оплати праці про­водять відрахування на соціальні заходи, виділені в собівартості окремою статтею.

Аналіз витрат на заробітну плату проводять, порівнюючи фактичні витрати з плановими. При цьому визначають відхилення, які виникли у зв’язку зі зміною обсягу, структури асортименту виробленої продукції і рівня витрат у собівартості одиниці продукції кожного виду. Методика розрахунку впливу кожного з названих факторів аналогічна методиці аналізу матеріальних витрат.

На відхилення заробітної плати у собівартості одиниці продукції впливає зміна трудомісткості виготовленої продукції і середньогодинної оплати. Вплив цих факторів розраховують множенням різниці між фактичною і плановою трудомісткістю на пла­нову середньогодинну оплату, а вплив зміни середньогодинної оплати — множенням різниці між фактичною і плановою середньогодинною оплатою на фактичну трудомісткість.

Відхилення від норм часу та розцінок групують за видами продукції, структурними підрозділами, причинами виникнення та узагальнюють у зведеннях. Так, за звітний період на підприємстві — об’єкті аналізу допущено перевитрати заробітної плати за рахунок зміни матеріалів на 0,7, виконання операцій, не передбачених технологією, — 0,2, зменшення питомої ваги кооперованих поставок — 0,5, невідповідності розрядів робітників розрядам робіт — 0,2, через технічну непридатність обладнання — 0,2, низьку якість інструменту — 0,2, несвоєчасне впровадження організаційно-технічних заходів — 0,3, з інших причин — 0,2. Усього перевитрат — 2,5 тис. грн.

Відхилення додаткової заробітної плати робітників-виробнич­ників виникають у зв’язку зі змінами норм відрахувань у резерв оплати відпусток та основної заробітної плати цих робітників, змі­ною пільг підліткам, перерв у роботі матерів-годувальниць, вико­нання громадських і державних обов’язків, годинної (денної) заробітної плати цих робітників та інших факторів. Вплив кожного з факторів розраховують за допомогою одного із засобів елімінування.

Причини зміни норм часу, розцінок та відхилень від норм виявляються за первинними документами і зведеними регістрами. Зміни норм часу і розцінок під впливом організаційних та технічних заходів оформляються повідомленнями, дані яких узагальнюються за видами продукції і структурними підрозділами у зведеннях (машинограмах) зміни норм.

Закінчуючи аналіз, підраховують резерви зниження собівартості продукції за рахунок скорочення непродуктивних виплат із фонду зарплати. Аналіз нарядів з відміткою, заявок, обґрунтувань і дозволів на понаднормову працю, актів та листків простоїв, фотографій робочого дня та інших первинних документів, на підставі яких оформляються доплати, показав, що безпідставно було виплачено погодинної оплати — 1,7, премій — 2,8, за роботу в нічні години — 1,9, за роботу в понаднормовий час — 41, за внутрішньозмінні простої — 5, за цілоденні простої — 21 тис. грн. Загальна сума непродуктивних виплат заробітної плати становила 73,4 тис. грн.

Усунення непродуктивних виплат дало б економію витрат на заробітну плату 75,9 тис. грн (73,4 + 2,5).

На зміну відрахувань на соціальні заходи впливає зміна норм відрахувань і суми основної та додаткової заробітної плати. Норми відрахувань на соціальні заходи диференціюють за галузями народного господарства, змінюють централізовано і залишають постійними протягом певного часу. Вплив зміни цього фактора розраховують множенням різниці між фактичною і плановою нормою відрахувань на планову суму основної і додаткової заробітної плати. Аналогічно розраховують вплив другого фактора.

Усунення перевитрат заробітної плати забезпечило б зменшення невиправданих відрахувань на соціальні заходи і на обов’язкове медичне страхування на суму 37,6 тис. грн (75,9 · 44,5 : 100 = 33,8); (75,9 · 5 : 100 = 3,8); (44,5 і 5 — норми відрахувань).

Аналіз використання коштів на оплату праці проводиться способом порівняння фактично нарахованої заробітної плати наростаючим підсумком з початку року (за місяць, квартал, рік) з плановою в цілому по підприємству, за категоріями і групами персоналу, а також цехами, дільницями, бригадами. Під час аналізу виконуються такі завдання:

1) визначається абсолютна економія чи перевитрата;

2) дається оцінка використання кошторису з оплати праці;

3) виявляються фактори та визначається розмір їх впливу на економію чи перевитрату коштів з оплати праці;

4) обґрунтовуються зміни коштів на оплату праці;

5) пропонуються заходи для ліквідації причин перевитрат з оплати праці. На підставі облікових даних і форми 1-ПВ складаємо таблицю 14.19.

Таблиця 14.19

Оцінка витрачання фонду заробітної плати, тис. грн

Фонд заробітної плати підприємства

За кошторисом

Фактично

Відхилення

Працівники основної діяльності (ПОД)

1413

1525,8

112,8

у т. ч. робітники

984,6

1090,5

105,9

Працівники обслуговуючих та інших господарств

42,5

43,7

1,2

Усього

1455,5

1569,5

114,0

 

Дані таблиці 14.19 свідчать, що підприємство допустило перевитрату з оплати праці на суму 114,0 тис. грн, у тому числі працівникам основної діяльності 112,8 тис. грн і працівникам обслуговуючих та інших господарств 1,2 тис. грн.

На підставі облікової інформації необхідно реально оцінити ефективність використання коштів на оплату праці. Ураховуючи, що фонд оплати праці працівників основної діяльності тісно пов’язаний з обсягом виробництва продукції та продуктивністю праці, визначають, крім абсолютної, ще й відносну економію (перевитрату). Вона визначається як різниця між фактично нарахованою заробітною платою і кошторисним (плановим) фондом, скоригованим на фактичний темп зростання (зниження) обсягу виробництва продукції і продуктивності праці. Розрахунок ведеться так: базовий фонд заробітної плати — 1413 тис. грн; середній темп зростання продуктивності праці за планом 103 %, фактичний — 107 %; норматив приросту фонду заробітної плати ПОД за кожний відсоток приросту виробництва продукції 0,5. Отже, базовий загальний фонд заробітної плати, скоригований на підвищення середнього темпу зростання продуктивності праці, становитиме тис. грн.

Темп приросту (зниження) обсягу виробництва продукції за звітний рік становить 1,19 % [(8500 : 8400 · 100) – 100]. Сума фонду заробітної плати до виплати персоналу основної діяльності становитиме 1449,9 тис. грн.

Відносна перевитрата фонду заробітної плати –75,9 тис. грн (1525,8 – 1449,9).

Розрахунок показує, що керівники підприємства допустили перевитрату фонду заробітної плати ПОД у сумі 75,9 тис. грн і працівників обслуговуючих та інших господарств на 1,2 тис. грн Загальна сума перевитрат — 77,1 тис. грн. Даючи оцінку переви-
тратам, необхідно враховувати стан економіки: зростання інфляції, брак індексації, рівень споживання, умови життя та ін.

На відхилення фактично нарахованої заробітної плати від планового рівня в цілому по підприємству і за категоріями працівників впливає зміна чисельності персоналу та його середньої заробітної плати. Величина впливу зміни чисельності персоналу визначається множенням різниці між фактичною та плановою чи­сельністю на тарифну ставку (середню планову заробітну плату) одного працівника, а вплив зміни заробітної плати — як добуток різниці між фактичною та плановою середньою заробітною пла­тою одного працівника та їх фактичної чисельності. Оплата за відрядними розцінками, премії, оплата чергових відпусток пропорційно залежать від обсягу виробництва, а погодинна оплата й різні види доплат — від чисельності персоналу. З урахуванням цього фонд заробітної плати коригується на фактичний обсяг виробництва та чисельність працівників.

Додатково аналізується використання фонду споживання за окремими групами і категоріями працівників основної діяльності. При цьому зазначається, наскільки зросли проти плану фактичні виплати з фонду споживання різним категоріям працівників та причини цих змін. Необхідно з’ясувати стимулююче значення премій, підрахувати невиробничі втрати і розробити заходи щодо їх скорочення. Система виплати премій є обґрунтованою, якщо вона стимулює кожного працівника і колектив у цілому на досягнення високих результатів виробництва, забезпечує підвищення середньої заробітної плати за одночасного зниження собівартості продукції.

Аналіз середньої заробітної плати і темпів її зростання завжди пов’язують із темпами зростання продуктивності праці. Для цього темпи зростання продуктивності праці ділять на темпи зростання заробітної плати. Розширене відтворення підприємств передбачає, щоб темпи зростання продуктивності праці завжди випереджали темпи зростання заробітної плати.

Витрати на заробітну плату в собівартості всієї продукції та її одиниці подають одноелементною статтею «Витрати на оплату праці». Пропорційно сумі основної та додаткової оплати праці про­водять відрахування на соціальні заходи, виділені в собівартості окремою статтею.

Аналіз витрат на заробітну плату проводять, порівнюючи фактичні витрати з плановими. При цьому визначають відхилення, які виникли у зв’язку зі зміною обсягу, структури асортименту виробленої продукції і рівня витрат у собівартості одиниці продукції кожного виду. Методика розрахунку впливу кожного з названих факторів аналогічна методиці аналізу матеріальних витрат.

На відхилення заробітної плати у собівартості одиниці продукції впливає зміна трудомісткості виготовленої продукції і середньогодинної оплати. Вплив цих факторів розраховують множенням різниці між фактичною і плановою трудомісткістю на пла­нову середньогодинну оплату, а вплив зміни середньогодинної оплати — множенням різниці між фактичною і плановою середньогодинною оплатою на фактичну трудомісткість.

Відхилення від норм часу та розцінок групують за видами продукції, структурними підрозділами, причинами виникнення та узагальнюють у зведеннях. Так, за звітний період на підприємстві — об’єкті аналізу допущено перевитрати заробітної плати за рахунок зміни матеріалів на 0,7, виконання операцій, не передбачених технологією, — 0,2, зменшення питомої ваги кооперованих поставок — 0,5, невідповідності розрядів робітників розрядам робіт — 0,2, через технічну непридатність обладнання — 0,2, низьку якість інструменту — 0,2, несвоєчасне впровадження організаційно-технічних заходів — 0,3, з інших причин — 0,2. Усього перевитрат — 2,5 тис. грн.

Відхилення додаткової заробітної плати робітників-виробнич­ників виникають у зв’язку зі змінами норм відрахувань у резерв оплати відпусток та основної заробітної плати цих робітників, змі­ною пільг підліткам, перерв у роботі матерів-годувальниць, вико­нання громадських і державних обов’язків, годинної (денної) заробітної плати цих робітників та інших факторів. Вплив кожного з факторів розраховують за допомогою одного із засобів елімінування.

Причини зміни норм часу, розцінок та відхилень від норм виявляються за первинними документами і зведеними регістрами. Зміни норм часу і розцінок під впливом організаційних та технічних заходів оформляються повідомленнями, дані яких узагальнюються за видами продукції і структурними підрозділами у зведеннях (машинограмах) зміни норм.

Закінчуючи аналіз, підраховують резерви зниження собівартості продукції за рахунок скорочення непродуктивних виплат із фонду зарплати. Аналіз нарядів з відміткою, заявок, обґрунтувань і дозволів на понаднормову працю, актів та листків простоїв, фотографій робочого дня та інших первинних документів, на підставі яких оформляються доплати, показав, що безпідставно було виплачено погодинної оплати — 1,7, премій — 2,8, за роботу в нічні години — 1,9, за роботу в понаднормовий час — 41, за внутрішньозмінні простої — 5, за цілоденні простої — 21 тис. грн. Загальна сума непродуктивних виплат заробітної плати становила 73,4 тис. грн.

Усунення непродуктивних виплат дало б економію витрат на заробітну плату 75,9 тис. грн (73,4 + 2,5).

На зміну відрахувань на соціальні заходи впливає зміна норм відрахувань і суми основної та додаткової заробітної плати. Норми відрахувань на соціальні заходи диференціюють за галузями народного господарства, змінюють централізовано і залишають постійними протягом певного часу. Вплив зміни цього фактора розраховують множенням різниці між фактичною і плановою нормою відрахувань на планову суму основної і додаткової заробітної плати. Аналогічно розраховують вплив другого фактора.

Усунення перевитрат заробітної плати забезпечило б зменшення невиправданих відрахувань на соціальні заходи і на обов’язкове медичне страхування на суму 37,6 тис. грн (75,9 · 44,5 : 100 = 33,8); (75,9 · 5 : 100 = 3,8); (44,5 і 5 — норми відрахувань).