3.10. Балансовий спосіб
К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119
Балансовий спосіб — це спеціальний прийом зіставлення взаємозв’язаних показників господарської діяльності. Використання балансового способу є доцільним, коли зв’язок між окремими показниками відображено у формі балансу, тобто рівних підсумків, отриманих у результаті низки різноманітних зіставлень цих показників.
Оскільки першим історичним прикладом узгодження великої кількості показників господарської діяльності за допомогою встановлення рівності двох підсумків цих показників був бухгалтерський баланс, цей спосіб аналізу отримав назву балансового. За його використання рівність підсумків (баланс) є підтвердженням того, що в аналізі враховано всі взаємозв’язані фактори й відповідні економічні показники, а зв’язок між ними визначено правильно.
Балансовий спосіб широко використовується в економічній роботі — у бухгалтерському обліку, статистиці, плануванні. Використовується він і в економічному аналізі, там, де має місце функціональна залежність: наприклад, забезпечення підприємства трудовими, фінансовими ресурсами, сировиною, паливом, матеріалами, основними засобами виробництва і т. д., а також визначення повноти їх використання.
Так, вивчаючи забезпеченість підприємства обладнанням певного виду, складають баланс, у якому, з одного боку, показують потребу у верстатах, необхідних для виробництва продукції, а з другого — фактичну їх наявність.
Аналізуючи використання трудових ресурсів, порівнюють можливий фонд робочого часу з фактичною кількістю відпрацьованих годин, визначають причини понадпланових втрат робочого часу.
Для визначення платоспроможності підприємства використовується платіжний баланс, що в ньому співвідносяться платіжні засоби з платіжними зобов’язаннями.
Наведемо приклад застосування балансового способу для складання товарного балансу, формула якого має вигляд:
,
де Nпоч — залишок продукції на початок періоду;
Nнад — надходження готової продукції з виробництва;
Nреаліз — обсяг реалізованої продукції;
Nкін — залишок продукції на кінець періоду.
Виходячи з формули товарного балансу обсяг реалізованої продукції (Nреаліз) визначатиметься за формулою:
.
Покажемо це на прикладі (табл. 3.5).
Таблиця 3.5
Вплив
різних елементів товарного балансу
на обсяг реалізованої продукції
|
Показник |
Базисний період |
Звітний період |
Абсолютне відхилення |
Вплив фактора |
|
Залишок готової продукції на складі на початок періоду |
86 000 |
88 000 |
+ 2000 |
+ 2000 |
|
Надходження готової продукції на склад |
105 000 |
123 000 |
+ 18 000 |
+ 18 000 |
|
Залишок готової продукції на кінець періоду |
88 000 |
96 000 |
+ 8000 |
– 8000 |
|
Реалізовано продукції |
103 000 |
115 000 |
+ 12 000 |
+12 000 |
Особливу увагу тут потрібно звернути на знаки. Так, збільшення залишку готової продукції на кінець періоду негативно вплинуло на обсяг реалізованої продукції, хоча математично знак визначається як позитивний (+), тому що від більшої величини віднімається менша.
Як
допоміжний спосіб балансовий метод використовується в економічному аналізі для
перевірки вихідних даних, на підставі яких проводиться аналіз, а також для перевірки
правильності аналітичних розрахунків, зокрема для перевірки визначення впливу
різних чинників на приріст розміру результативного показника.
У детермінованому аналізі алгебраїчна сума розміру впливу окремих чинників має
відповідати розміру загального приросту результативного показника. Якщо такої
тотожності нема, то це свідчить про неповне врахування чинників або про допущені
в розрахунках помилки.
У деяких випадках балансовий спосіб може бути використаний для визначення величини впливу окремих чинників на приріст результативного показника. Наприклад, коли з трьох чинників відомий вплив двох, то вплив третього можна визначити як різницю між загальним приростом результативного показника та результатом впливу перших двох чинників.
Балансовий спосіб — це спеціальний прийом зіставлення взаємозв’язаних показників господарської діяльності. Використання балансового способу є доцільним, коли зв’язок між окремими показниками відображено у формі балансу, тобто рівних підсумків, отриманих у результаті низки різноманітних зіставлень цих показників.
Оскільки першим історичним прикладом узгодження великої кількості показників господарської діяльності за допомогою встановлення рівності двох підсумків цих показників був бухгалтерський баланс, цей спосіб аналізу отримав назву балансового. За його використання рівність підсумків (баланс) є підтвердженням того, що в аналізі враховано всі взаємозв’язані фактори й відповідні економічні показники, а зв’язок між ними визначено правильно.
Балансовий спосіб широко використовується в економічній роботі — у бухгалтерському обліку, статистиці, плануванні. Використовується він і в економічному аналізі, там, де має місце функціональна залежність: наприклад, забезпечення підприємства трудовими, фінансовими ресурсами, сировиною, паливом, матеріалами, основними засобами виробництва і т. д., а також визначення повноти їх використання.
Так, вивчаючи забезпеченість підприємства обладнанням певного виду, складають баланс, у якому, з одного боку, показують потребу у верстатах, необхідних для виробництва продукції, а з другого — фактичну їх наявність.
Аналізуючи використання трудових ресурсів, порівнюють можливий фонд робочого часу з фактичною кількістю відпрацьованих годин, визначають причини понадпланових втрат робочого часу.
Для визначення платоспроможності підприємства використовується платіжний баланс, що в ньому співвідносяться платіжні засоби з платіжними зобов’язаннями.
Наведемо приклад застосування балансового способу для складання товарного балансу, формула якого має вигляд:
,
де Nпоч — залишок продукції на початок періоду;
Nнад — надходження готової продукції з виробництва;
Nреаліз — обсяг реалізованої продукції;
Nкін — залишок продукції на кінець періоду.
Виходячи з формули товарного балансу обсяг реалізованої продукції (Nреаліз) визначатиметься за формулою:
.
Покажемо це на прикладі (табл. 3.5).
Таблиця 3.5
Вплив
різних елементів товарного балансу
на обсяг реалізованої продукції
|
Показник |
Базисний період |
Звітний період |
Абсолютне відхилення |
Вплив фактора |
|
Залишок готової продукції на складі на початок періоду |
86 000 |
88 000 |
+ 2000 |
+ 2000 |
|
Надходження готової продукції на склад |
105 000 |
123 000 |
+ 18 000 |
+ 18 000 |
|
Залишок готової продукції на кінець періоду |
88 000 |
96 000 |
+ 8000 |
– 8000 |
|
Реалізовано продукції |
103 000 |
115 000 |
+ 12 000 |
+12 000 |
Особливу увагу тут потрібно звернути на знаки. Так, збільшення залишку готової продукції на кінець періоду негативно вплинуло на обсяг реалізованої продукції, хоча математично знак визначається як позитивний (+), тому що від більшої величини віднімається менша.
Як
допоміжний спосіб балансовий метод використовується в економічному аналізі для
перевірки вихідних даних, на підставі яких проводиться аналіз, а також для перевірки
правильності аналітичних розрахунків, зокрема для перевірки визначення впливу
різних чинників на приріст розміру результативного показника.
У детермінованому аналізі алгебраїчна сума розміру впливу окремих чинників має
відповідати розміру загального приросту результативного показника. Якщо такої
тотожності нема, то це свідчить про неповне врахування чинників або про допущені
в розрахунках помилки.
У деяких випадках балансовий спосіб може бути використаний для визначення величини впливу окремих чинників на приріст результативного показника. Наприклад, коли з трьох чинників відомий вплив двох, то вплив третього можна визначити як різницю між загальним приростом результативного показника та результатом впливу перших двох чинників.