11.3. Аналіз ринків збуту продукції

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105  107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 

Від ринків збуту залежать обсяг продажу, середній рівень цін, виручка від реалізації продукції, сума отриманого прибутку та ін. Треба наголосити на тому, що знання ринку того чи іншого товару є надзвичайно важливим для підприємства, оскільки, знаючи всю сукупність фірм, котрі функціонують у цій сфері обміну, можна виявити потенціальних та регіональних конкурентів.

Основні завдання аналізу:

оцінка місткості ринку та/ або окремих його сегментів;

визначення факторів, що впливають на зміну ринків збуту;

вивчення показників збуту різних категорій виробів;

розроблення пропозицій щодо формування ринків збуту.

Зміст дослідження:

оцінка структури ринків збуту;

оцінка місткості ринку;

оцінка частки ринку;

аналіз динаміки продажу щодо підприємств-споживачів.

На першому етапі аналізуємо структуру ринків збуту. Резуль­тати аналізу на прикладі умовного АТ «Квант» подано в табл. 11.6, 11.7. Як видно з даних табл. 11.7, у 2000 році 36 % «Індикато­рів 1» було реалізовано в Україні, 64 % — в країнах СНД (пере­довсім у Росії та Білорусії). Для «Індикаторів 2» ці показники становлять відповідно 28,5 % та 74,2 %. Оцінка маркетингових прог­нозів реалізації товарів промислового призначення базувалася на тому, що ці тенденції залишатимуться без змін і в найближчі роки. Оскільки виробництво АТ «Квант» традиційно орієнтоване на ринки країн колишнього СРСР, конкурентоспроможність виробів електронної техніки стосується тільки підприємств країн СНД. Вихід на ринки інших країн потребує додаткових ринкових досліджень і є взагалі проблематичним, бо конкурентоспроможність (технічні параметри виробів) є нижчою за міжнародні стандарти. Існують також інші обмеження (наприклад, висока вартість сертифікації).

Регіональну структуру ринку споживчих товарів визначимо, використовуючи табл. 11.7. З даних табл. 11.7 випливає, що регіональні ринки України охоплено достатньо широко, за винятком кількох областей (Вінницька, Херсонська та ін.). Обсяги продажу значно різняться в кожній області, а подекуди вони скоротилися на 90 % і більше. З цього випливає, що, оцінюючи регіональні ринки, необхідно досліджувати ринок кожної області, з’ясувати при­чини різного обсягу продажу.

Таблиця 11.6

РИНКИ ЗБУТУ ОСНОВНИХ ВИДІВ ПРОДУКЦІЇ, 2000 рік

Назва

Обсяг реалізації, тис. штук (у дужках — %)

на місцевому
ринку

в області

у межах
України

за межами
України

Усього

Індикатор 1

160,0
(36,4)

280,0 (63,6)

440,0
(100)

Індикатор 2

970,0
(25,8)

2789,0 (74,2)

3759,0
(100)

Індикатор 3

0,3
(50,8)

0,29 (49,2)

0,59
(100)

Люмінесцентні лампи

0,6
(100)

0,6
(100)

Вироби квантової електроніки

0,013
(68,4)

0,006 (31,6)

0,019
(100)

Засоби обчислювальної техніки

2,3
(90,6)

0,24 (9,4)

2,54
(100)

Медична техніка

16,5
(99,9)

0,02 (0,1)

16,52
(100)

Товари народного споживання

6,05
(13,1)

0,36
(0,8)

39,77
(86,1)

46,18
(100)

На другому етапі необхідно вивчити місткість ринку та показники частки ринку.

Місткість товарного ринку є одним з основних об’єктів до-
слідження, оскільки цей показник відображає принципово можли­вий обсяг збуту товару фірми. Місткість ринку визначається обся­гом (у фізичних одиницях або вартісному вираженні) товарів, які на ньому реалізуються протягом року. Місткість ринку можна ви-
значити за такою формулою:

,

де V — місткість ринку;

В — виробництво товарів;

Z — залишки товарних запасів;

I — імпорт товарів;

E — експорт товарів.

Таблиця 11.7

РЕГІОНАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ ОБСЯГІВ ПРОДАЖУ СПОЖИВЧИХ ТОВАРІВ, шт.

Область

Годинники

Світильники

Електродзвінки

Посуд

 

1999

2000

2000/
1999, %

1999

2000

2000/
1999, %

1999

2000

2000/
1999, %

1999

2000

2000/
1999, %

 

Донецька

3109

1038

33,4

9934

1127

11,3

3495

110

3,1

744

266

35,8

 

Луганська

2226

78

3,5

2564

421

16,4

1106

24

2,2

952

 

Дніпропетровська

3395

937

27,6

7418

1281

17,3

1030

156

15,1

533

326

61,2

 

Запорізька

2011

2035

101,2

2593

1487

57,3

650

216

33,2

308

360

116,9

 

Кіровоградська

530

40

7,5

4048

160

4,0

2514

195

33

16,9

 

Полтавська

702

42

6,0

3606

176

4,9

1369

11

0,8

427

64

15,0

 

Сумська

472

164

34,7

3443

337

9,8

966

192

19,9

358

30

8,4

 

Харківська

88

86

97,7

4228

539

12,7

2406

84

3,5

300

 

Волинська

250

15

6,0

1272

228

17,9

377

2

0,5

396

210

53,0

 

Житомирська

620

238

38,4

8435

735

8,7

2112

108

5,1

934

513

54,9

 

Рівненська

1766

922

52,2

5660

367

6,6

2194

161

7,3

468

208

4,4

 

Вінницька

308

1164

118

315

 

Тернопільська

178

4263

640

305

 

 

Хмельницька

1282

480

37,4

708

507

71,6

110

604

268

44,4

 

1999

2000

2000/
1999, %

1999

2000

2000/
1999, %

1999

2000

2000/
1999, %

1999

2000

2000/
1999, %

 

Закарпатська

1356

60

4,4

2982

334

11,2

764

96

12,6

661

 

Івано-Франківська

56

1133

13

 

Львівська

1820

44

2,4

996

37

3,7

448

382

90

23,6

 

Чернівецька

284

771

40

5,2

476

730

93

12,7

 

Київська

1799

1250

69,5

5618

2771

49,3

1282

876

68,3

134

739

54,9

 

Черкаська

1122

175

15,6

4222

152

3,6

2070

364

168

46,2

 

Чернігівська

302

346

114,6

1372

1732

126,

1085

216

19,9

104

222

21,2

 

Миколаївська

2630

48

1,8

5856

184

3,1

5106

322

45

14,0

 

Одеська

762

4401

1004

242

 

Херсонська

558

2568

162

62

 

Автономна Республіка Крим

1333

180

13,5

4877

132

2,7

2648

144

5,4

455

 

Разом

28959

8178

 

9413

12756

 

3489

239

 

166

363

 

 

Країни СНД

4000

152

3,8

552

 

УСЬОГО

39959

8330

25,3

9468

12756

13,5

3413

239

7,0

 

 

21,8

 

Іншим важливим показником, величину котрого необхідно якнайретельніше визначати та прогнозувати, є показник ринкової частки. Ринкова частка — це відношення обсягу продажу певного товару даної організації до сумарного обсягу продажу цього то­вару всіма організаціями, що діють на даному ринку. Цей показник є ключовим для оцінки конкурентної позиції організації. Так, щодо АТ «Квант», місткість ринку виробів «Індикатор 1» стосов­но потенційних споживачів у країнах СНД (за станом на 1999—2000 рр. — 86 підприємств) становила 120,0 тис. грн, ринку виробів «Індикатор 2» (35 підприємств) — 130,0 тис. грн. Однак у 2000—2001 рр. місткість ринку скоротилася в кілька разів. Проаналізуємо окремі сегменти ринку виробів «Індикатор 1» та «Індикатор 2».

Так, у колишньому СРСР вироби «Індикатор 1» та «Індикатор 2» використовувались для виготовлення калькуляторів, що становило третину усього попиту на індикатори. Нині з причини неконкурентоспроможності калькуляторів, що виробляються в країнах СНД, проти імпортних, випуск калькуляторів підприємствами СНД тимчасово припинено. Отже, приблизно третина втра­ченої місткості ринку індикаторів не підлягає відновленню.

Ті самі індикатори використовувались і для годинників. Сумарний попит виробників годинників на індикатори становив 30 % місткості ринку. Оскільки значно впав платоспроможний попит на годинники взагалі, а особливо на дорожчі та нижчої якості проти імпортних, годинники країн СНД, то половина виробників годинників у СНД повністю припинила випуск своєї продукції. Отже, обсяг реалізації індикаторів для виробництва годинників становив у 2000 році тільки 1 % колишньої місткості ринку. Перспективи розвитку цього сегменту залежать від динаміки платоспроможного попиту населення, а також від підвищення конкурентоспроможності годинників виробництва країн СНД.

Наступний етап — вивчення динаміки зміни становища кожного виду виробів на ринках збуту за останні кілька років. Найбільше практичне значення має аналіз за підприємствами-спожива­чами (табл. 11.8). З цієї таблиці бачимо, що основними спожива­чами ринку індикаторів («Індикатор 2») стали виробники різноманітних електропобутових приладів, бо спад обсягів виробництва електропобутової техніки є набагато меншим, ніж інших видів споживчих товарів. Електропобутова техніка вияви­лася конкуренто­спроможною за низкою технічних параметрів і, головно, за рівнем цін. Для точніших прогнозів бажано використати дані аналізу ринків збуту електропобутової техніки як в Україні, так і в країнах СНД.

Таблиця 11.8

ОЦІНКА ОБСЯГІВ ПРОДАЖУ ВИРОБІВ «ІНДИКАТОР 2»
ЗА ПІДПРИЄМСТВАМИ-СПОЖИВАЧАМИ, тис. шт.

Споживач

Сфера застосування

Обсяг продажу, тис. шт.

 

 

1998 р.

1999 р.

2000 р.

Індикатор 2.1.

«БелТиз», Молодечно

Сигнальна апаратура

34,0

ВО «Свет», СПб

Блок індикації до сигнальної апаратури

73,0

390,0

ВО «Кисан», Красноярськ

Холодильники

390,0

200,0

«Точмаш», Казань

Індикація мережі

34,0

16,0

Індикатор 2.2.

АТ «Бета», Уфа

Електропобутові прилади

«Нител», Н. Новгород

Блок до телевізора

ВО «Приборостроительный», Уфа

Електроплитки

7,0

0,2

АТ «Дальприбор», Владивосток

Електропобутові прилади

10,0

24,5

АТ «Изумруд», Владивосток

Електропобутові прилади

Індикатор 2.3.

ОАО «Івіта», Івано-Фран­ківськ

 

ВО «Свет», СПб.

Холодильники

385,0

180,0

ВО «Кисан», Красноярськ

Холодильники

810,0

3281,0

ВО «Белвар», Мінськ

Електропобутові прилади

160,0

51,6

АТ «Термаль», Н. Новгород

Чайники, самовари, праски

55,0

60,0

Завод телеграфної апаратури, Калуга

Телефонна апаратура

34,0

22,0

ВО «Ахтуба», Волгоград

Інгалятор «Лотос», Електро-
конвектор

34,0

7,3

Приладобудівний завод, Мало-
ярославець

Електропобутові прилади

9,0

4,5

Індикатор 2.4.

ПТФ «Веста», В’ятка

Пральні машини

80,0

362,0

Від ринків збуту залежать обсяг продажу, середній рівень цін, виручка від реалізації продукції, сума отриманого прибутку та ін. Треба наголосити на тому, що знання ринку того чи іншого товару є надзвичайно важливим для підприємства, оскільки, знаючи всю сукупність фірм, котрі функціонують у цій сфері обміну, можна виявити потенціальних та регіональних конкурентів.

Основні завдання аналізу:

оцінка місткості ринку та/ або окремих його сегментів;

визначення факторів, що впливають на зміну ринків збуту;

вивчення показників збуту різних категорій виробів;

розроблення пропозицій щодо формування ринків збуту.

Зміст дослідження:

оцінка структури ринків збуту;

оцінка місткості ринку;

оцінка частки ринку;

аналіз динаміки продажу щодо підприємств-споживачів.

На першому етапі аналізуємо структуру ринків збуту. Резуль­тати аналізу на прикладі умовного АТ «Квант» подано в табл. 11.6, 11.7. Як видно з даних табл. 11.7, у 2000 році 36 % «Індикато­рів 1» було реалізовано в Україні, 64 % — в країнах СНД (пере­довсім у Росії та Білорусії). Для «Індикаторів 2» ці показники становлять відповідно 28,5 % та 74,2 %. Оцінка маркетингових прог­нозів реалізації товарів промислового призначення базувалася на тому, що ці тенденції залишатимуться без змін і в найближчі роки. Оскільки виробництво АТ «Квант» традиційно орієнтоване на ринки країн колишнього СРСР, конкурентоспроможність виробів електронної техніки стосується тільки підприємств країн СНД. Вихід на ринки інших країн потребує додаткових ринкових досліджень і є взагалі проблематичним, бо конкурентоспроможність (технічні параметри виробів) є нижчою за міжнародні стандарти. Існують також інші обмеження (наприклад, висока вартість сертифікації).

Регіональну структуру ринку споживчих товарів визначимо, використовуючи табл. 11.7. З даних табл. 11.7 випливає, що регіональні ринки України охоплено достатньо широко, за винятком кількох областей (Вінницька, Херсонська та ін.). Обсяги продажу значно різняться в кожній області, а подекуди вони скоротилися на 90 % і більше. З цього випливає, що, оцінюючи регіональні ринки, необхідно досліджувати ринок кожної області, з’ясувати при­чини різного обсягу продажу.

Таблиця 11.6

РИНКИ ЗБУТУ ОСНОВНИХ ВИДІВ ПРОДУКЦІЇ, 2000 рік

Назва

Обсяг реалізації, тис. штук (у дужках — %)

на місцевому
ринку

в області

у межах
України

за межами
України

Усього

Індикатор 1

160,0
(36,4)

280,0 (63,6)

440,0
(100)

Індикатор 2

970,0
(25,8)

2789,0 (74,2)

3759,0
(100)

Індикатор 3

0,3
(50,8)

0,29 (49,2)

0,59
(100)

Люмінесцентні лампи

0,6
(100)

0,6
(100)

Вироби квантової електроніки

0,013
(68,4)

0,006 (31,6)

0,019
(100)

Засоби обчислювальної техніки

2,3
(90,6)

0,24 (9,4)

2,54
(100)

Медична техніка

16,5
(99,9)

0,02 (0,1)

16,52
(100)

Товари народного споживання

6,05
(13,1)

0,36
(0,8)

39,77
(86,1)

46,18
(100)

На другому етапі необхідно вивчити місткість ринку та показники частки ринку.

Місткість товарного ринку є одним з основних об’єктів до-
слідження, оскільки цей показник відображає принципово можли­вий обсяг збуту товару фірми. Місткість ринку визначається обся­гом (у фізичних одиницях або вартісному вираженні) товарів, які на ньому реалізуються протягом року. Місткість ринку можна ви-
значити за такою формулою:

,

де V — місткість ринку;

В — виробництво товарів;

Z — залишки товарних запасів;

I — імпорт товарів;

E — експорт товарів.

Таблиця 11.7

РЕГІОНАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ ОБСЯГІВ ПРОДАЖУ СПОЖИВЧИХ ТОВАРІВ, шт.

Область

Годинники

Світильники

Електродзвінки

Посуд

 

1999

2000

2000/
1999, %

1999

2000

2000/
1999, %

1999

2000

2000/
1999, %

1999

2000

2000/
1999, %

 

Донецька

3109

1038

33,4

9934

1127

11,3

3495

110

3,1

744

266

35,8

 

Луганська

2226

78

3,5

2564

421

16,4

1106

24

2,2

952

 

Дніпропетровська

3395

937

27,6

7418

1281

17,3

1030

156

15,1

533

326

61,2

 

Запорізька

2011

2035

101,2

2593

1487

57,3

650

216

33,2

308

360

116,9

 

Кіровоградська

530

40

7,5

4048

160

4,0

2514

195

33

16,9

 

Полтавська

702

42

6,0

3606

176

4,9

1369

11

0,8

427

64

15,0

 

Сумська

472

164

34,7

3443

337

9,8

966

192

19,9

358

30

8,4

 

Харківська

88

86

97,7

4228

539

12,7

2406

84

3,5

300

 

Волинська

250

15

6,0

1272

228

17,9

377

2

0,5

396

210

53,0

 

Житомирська

620

238

38,4

8435

735

8,7

2112

108

5,1

934

513

54,9

 

Рівненська

1766

922

52,2

5660

367

6,6

2194

161

7,3

468

208

4,4

 

Вінницька

308

1164

118

315

 

Тернопільська

178

4263

640

305

 

 

Хмельницька

1282

480

37,4

708

507

71,6

110

604

268

44,4

 

1999

2000

2000/
1999, %

1999

2000

2000/
1999, %

1999

2000

2000/
1999, %

1999

2000

2000/
1999, %

 

Закарпатська

1356

60

4,4

2982

334

11,2

764

96

12,6

661

 

Івано-Франківська

56

1133

13

 

Львівська

1820

44

2,4

996

37

3,7

448

382

90

23,6

 

Чернівецька

284

771

40

5,2

476

730

93

12,7

 

Київська

1799

1250

69,5

5618

2771

49,3

1282

876

68,3

134

739

54,9

 

Черкаська

1122

175

15,6

4222

152

3,6

2070

364

168

46,2

 

Чернігівська

302

346

114,6

1372

1732

126,

1085

216

19,9

104

222

21,2

 

Миколаївська

2630

48

1,8

5856

184

3,1

5106

322

45

14,0

 

Одеська

762

4401

1004

242

 

Херсонська

558

2568

162

62

 

Автономна Республіка Крим

1333

180

13,5

4877

132

2,7

2648

144

5,4

455

 

Разом

28959

8178

 

9413

12756

 

3489

239

 

166

363

 

 

Країни СНД

4000

152

3,8

552

 

УСЬОГО

39959

8330

25,3

9468

12756

13,5

3413

239

7,0

 

 

21,8

 

Іншим важливим показником, величину котрого необхідно якнайретельніше визначати та прогнозувати, є показник ринкової частки. Ринкова частка — це відношення обсягу продажу певного товару даної організації до сумарного обсягу продажу цього то­вару всіма організаціями, що діють на даному ринку. Цей показник є ключовим для оцінки конкурентної позиції організації. Так, щодо АТ «Квант», місткість ринку виробів «Індикатор 1» стосов­но потенційних споживачів у країнах СНД (за станом на 1999—2000 рр. — 86 підприємств) становила 120,0 тис. грн, ринку виробів «Індикатор 2» (35 підприємств) — 130,0 тис. грн. Однак у 2000—2001 рр. місткість ринку скоротилася в кілька разів. Проаналізуємо окремі сегменти ринку виробів «Індикатор 1» та «Індикатор 2».

Так, у колишньому СРСР вироби «Індикатор 1» та «Індикатор 2» використовувались для виготовлення калькуляторів, що становило третину усього попиту на індикатори. Нині з причини неконкурентоспроможності калькуляторів, що виробляються в країнах СНД, проти імпортних, випуск калькуляторів підприємствами СНД тимчасово припинено. Отже, приблизно третина втра­ченої місткості ринку індикаторів не підлягає відновленню.

Ті самі індикатори використовувались і для годинників. Сумарний попит виробників годинників на індикатори становив 30 % місткості ринку. Оскільки значно впав платоспроможний попит на годинники взагалі, а особливо на дорожчі та нижчої якості проти імпортних, годинники країн СНД, то половина виробників годинників у СНД повністю припинила випуск своєї продукції. Отже, обсяг реалізації індикаторів для виробництва годинників становив у 2000 році тільки 1 % колишньої місткості ринку. Перспективи розвитку цього сегменту залежать від динаміки платоспроможного попиту населення, а також від підвищення конкурентоспроможності годинників виробництва країн СНД.

Наступний етап — вивчення динаміки зміни становища кожного виду виробів на ринках збуту за останні кілька років. Найбільше практичне значення має аналіз за підприємствами-спожива­чами (табл. 11.8). З цієї таблиці бачимо, що основними спожива­чами ринку індикаторів («Індикатор 2») стали виробники різноманітних електропобутових приладів, бо спад обсягів виробництва електропобутової техніки є набагато меншим, ніж інших видів споживчих товарів. Електропобутова техніка вияви­лася конкуренто­спроможною за низкою технічних параметрів і, головно, за рівнем цін. Для точніших прогнозів бажано використати дані аналізу ринків збуту електропобутової техніки як в Україні, так і в країнах СНД.

Таблиця 11.8

ОЦІНКА ОБСЯГІВ ПРОДАЖУ ВИРОБІВ «ІНДИКАТОР 2»
ЗА ПІДПРИЄМСТВАМИ-СПОЖИВАЧАМИ, тис. шт.

Споживач

Сфера застосування

Обсяг продажу, тис. шт.

 

 

1998 р.

1999 р.

2000 р.

Індикатор 2.1.

«БелТиз», Молодечно

Сигнальна апаратура

34,0

ВО «Свет», СПб

Блок індикації до сигнальної апаратури

73,0

390,0

ВО «Кисан», Красноярськ

Холодильники

390,0

200,0

«Точмаш», Казань

Індикація мережі

34,0

16,0

Індикатор 2.2.

АТ «Бета», Уфа

Електропобутові прилади

«Нител», Н. Новгород

Блок до телевізора

ВО «Приборостроительный», Уфа

Електроплитки

7,0

0,2

АТ «Дальприбор», Владивосток

Електропобутові прилади

10,0

24,5

АТ «Изумруд», Владивосток

Електропобутові прилади

Індикатор 2.3.

ОАО «Івіта», Івано-Фран­ківськ

 

ВО «Свет», СПб.

Холодильники

385,0

180,0

ВО «Кисан», Красноярськ

Холодильники

810,0

3281,0

ВО «Белвар», Мінськ

Електропобутові прилади

160,0

51,6

АТ «Термаль», Н. Новгород

Чайники, самовари, праски

55,0

60,0

Завод телеграфної апаратури, Калуга

Телефонна апаратура

34,0

22,0

ВО «Ахтуба», Волгоград

Інгалятор «Лотос», Електро-
конвектор

34,0

7,3

Приладобудівний завод, Мало-
ярославець

Електропобутові прилади

9,0

4,5

Індикатор 2.4.

ПТФ «Веста», В’ятка

Пральні машини

80,0

362,0