14.5. Аналіз собівартості одиниці продукції

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105  107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 

Підприємства, які виробляють невелику номенклатуру основних виробів, планують і підраховують собівартість одиниці продукції кожного основного виду. Аналіз виконання плану зі зниження собівартості одиниці продукції кожного виду починається з оцінки загальних показників. У процесі аналізу фактичну собівартість одиниці продукції кожного виду порівнюють із плановою і фактичною за попередній період, визначають рівень виконання та відхилення від плану, причини цих відхилень, тенденції у змінах собівартості. Для цього на основі облікової інформації про рентабельність найважливіших виробів складають відповідний розрахунок (таблиця 14.4).

Таблиця 14.4

Аналіз собівартості одиниці окремих виробів

Вироби

Собівартість одиниці, грн

Відхилення (±)

від минулого року

від плану

минулорічна

план

звіт

сума, грн

%

сума, грн

%

А

3170

3090

3393

+223

+7,03

+303

+9,80

Б

1268

1259

1256

– 12

– 0,95

– 3

– 0,24

Дані таблиці 14.4 свідчать, що планом передбачалось знизити проти минулорічної собівартість виробу А на 80 грн, або на 25,9 %, і виробу Б — на 9 грн, або на 0,71 %. Підприємство не виконало планового завдання зі зниження собівартості одиниці продукції виробу А і перевиконало цей показник щодо виробу Б. Цей аналіз поглиблюється аналізом за статтями витрат.

Фактичну собівартість одиниці виробу за статтями витрат порівнюють із плановою і нормативною, а для порівнянних виробів — також і з собівартістю минулого періоду. Визначається, як змінилась собівартість виробу проти минулорічної, як виконано план за собівартістю, як змінились витрати за окремими статтями собівартості.

Порівняння витрат за статтями дає змогу виявити збільшення чи економію витрат (табл. 14.5).

Таблиця 14.5

Аналіз собівартості виробу КТД2-2 за статтями калькуляції

Стаття витрат

На одиницю продукції, грн

Відхилення від

 

 

минулого періоду

звітний період

минулого періоду

плану

 

план

факт

сума

%

сума

%

1

Сировина та матеріали

1607

1536

1645

38

2,36

109

7,10

2

Повторно використовувані відходи (відраховуються)

3

3

5

2

66,7

2

66,7

3

Покупні напівфабрикати

105

115

98

–7

–6,7

–17

–14,8

4

Паливо, енергія

100

100

180

80

80,0

80

80

5

Заробітна плата виробнич. робітників

380

370

376

–4

–1,0

+6

+1,6

6

Відрахування на соц­страхування

153

151

152

–1

–0,65

+1

0,6

7

Витрати на підготовку та освоєння виробн.

96

96

113

17

17,7

17

17,7

8

Витрати на утримання та використання обладнання

370

480

400

30

8,1

–80

–16,7

9

Цехові витрати

146

150

200

54

37,0

50

33,3

10

Втрати від браку

123

125

2

1,6

125

11

Інші виробничі витрати

93

95

109

16

17,2

14

14,74

12

Виробнича собівартість

3170

3090

3393

223

7,03

303

9,8

Дані таблиці 14.5 свідчать, що підприємство зробило переви-
трати за всіма статтями, крім покупних напівфабрикатів. Загальна сума перевитрат проти минулорічних становить 223 грн, або 7,03 %, і проти планових — 303 грн, або 9,8 %. Це дуже великі перевитрати, які потребують ґрунтовного вивчення їх причин. Зокрема, аналізуючи перевитрату за статтею «Сировина та матеріали», виявляють, за рахунок якої сировини, матеріалів вона сталася. Загальна сума цієї статті перевитрат залежить від норм витрат матеріалів на одиницю продукції (фактор «норма») і заготівельної вартості цих матеріалів (фактор «ціна»). Перевищення планових норм витрат матеріалів (фактор «норма») визначається станом техніки й організації виробництва, тобто залежить від підприємства. Зміна цін на матеріали (фактор «ціна») часто не залежить від підприємства, крім організації матеріально-техніч­ного постачання.

Методику визначення впливу факторів «норма» і «ціна» показано в таблиці 14.6.

Таблиця 14.6

Аналіз впливу факторів зміни матеріальних
витрат на одиницю виробу КТД2-2

Види матеріалів

Одиниця виміру

План

Фактично

Відхилення

Резерв зниження
витрат, грн

кількість
(норма)

ціна, грн

сума, грн

кількість
(норма)

ціна, грн

сума, грн

Разом, грн

у т. ч. за рахунок

кількості

ціни

1

А

кг

1,2

50

60

1,4

49

68,6

8,6

10

–1,4

10

2

Б

кг

5

49

245

5,2

50

260

15

9,8

5,2

15

3

В

кг

10

60

600

12

61

732

132

120

12

132

4

Г

шт

20

18

360

18

20

360

–36

36

36

5

Д

м3

0,5

400

200

0,6

240

144

–56

40

–96

40

6

Е

м3

0,3

50

15

0,3

52

15,6

0,6

0,6

0,6

7

Ж

кг

8

7

56

9

7,2

64,8

8,8

7

1,8

8,8

Усього

1536

1645

109

150,8

–41,8

242,4

Дані таблиці 14.6 свідчать, що на виготовлення одиниці виробу КТД2-2 матеріальні витрати зросли на 109 грн. За рахунок кількості використаних матеріалів підприємство допустило перевитрати на 150,8 грн. Загальний резерв зниження втрат становить 242,4 грн. Для використання такого резерву необхідно виявити та усунути причини перевитрат.

Так, із в таблиці 14.6 випливає, що підприємство в собівартості виробу КТД2-2 допустило перевитрату прокату чорних металів (А) на 8,6 грн, у тому числі за рахунок зростання фактичних витрат — на 10,0 грн.

Розмір впливу фактора «норма» визначається як добуток абсолютного відхилення норм витрат і планової ціни одиниці даних матеріальних цінностей, а величина впливу фактора «ціна» — як добуток абсолютного відхилення в ціні одиниці матеріальних цінностей і фактичної витрати матеріалу кожного виду. Визначивши розмір впливу норм і цін на відхилення фактичних витрат на матеріали від планових, необхідно проаналізувати обставини, які спричинили зміни кожної групи факторів. У резерв зниження собівартості продукції записуємо перевитрати за кількістю (нормою) і ціною (зі знаком плюс).

Причини відхилення від норм виявляють за повідомленнями про зміну норм, зведеннями про відхилення від норм, про брак тощо. Наприклад, у цехах виявлено перевитрату матеріалів на суму 3,7 тис. грн. Основними причинами перевитрат матеріалів були: надходження матеріалів з більшими допусками — 0,6 тис. грн; низька якість інструменту — 0,3; заміна матеріалів за типорозміром і профілем — 0,7; зміна рецептури і комплектації — 0,4; помилки в технології і кресленнях — 0,5; невиконання заходів з удосконалення технології — 0,9; відхилення, виявлені інвентаризацією, — 0,3. Усього 3,7 тис. грн.

Виявлену економію оцінюють позитивно, якщо її досягнуто не за рахунок цінових факторів, застосування застарілих норм, завищених планових витрат.

Під час аналізу заробітної плати основних робітників виявляються витрати кожного цеху, де виготовляли ці вироби. Для аналізу використовують бухгалтерські документи про доплату робітникам за відхилення від технологічних процесів і від звичайних умов праці. Аналіз сум доплат показує, за якими операціями було допущено перевитрату (табл. 14.7), і дає можливість зробити висновки про способи ліквідації втрат.

Аналіз таблиці 14.7 показав позитивний та негативний вплив факторів на зміну заробітної плати. Загальний резерв зниження зарплати до норми становить 52,4 грн, або 29,1 % (52,4 : 179,7 ´
´ 100). Він свідчить про значні непродуктивні виплати із фонду зарплати.

У процесі аналізу перевіряють прогресивність та обґрунтованість витрат часу і розцінок, виявляють динаміку й напрямки цих змін, їх відхилення від нормативних, причини виникнення.

Таблиця 14.7

Аналіз впливу факторів зміни витрат
на заробітну плату в одиниці виробу КТД2-2

Вид
операції

План

Фактично

Відхилення

Резерви зниження
витрат

нормо-години

оплата за 1год., грн

сума, грн

нормо-години

оплата за 1год., грн

сума, грн

Разом
(гр. 8 – гр. 5)

у т. ч.
за рахунок

годин

оплати

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

Заготовка

8

1,7

13,6

10

2,0

20,0

6,4

3,4

3,0

6,4

2

Токарна

35

1,8

63,0

40

2,1

84,0

21,0

9,0

12,0

21,0

3

Фрезерна

32

1,8

57,6

30

2,2

66,0

8,4

–3,6

12,0

12,0

4

Шліфувальна

15

1,9

28,5

15

23

34,5

6,0

6,0

6,0

5

Складальна

10

1,7

17

12

2,0

24

7,0

3,4

3,6

7,0

Усього

 

 

179,7

 

 

228,5

48,8

12,2

36,6

52,4

Примітка: відхилення від таблиці 14.5 спричинено погодинною оплатою інших робіт і системою доплат.

Перевірку ведуть, використовуючи листки на доплату, наряди на відрядну оплату з діагональною рискою, інші відповідні зведення та відомості.

За даними бухгалтерського обліку вивчають причини виникнення втрат від браку і визначають винуватців випуску бракованих деталей.

Накладні витрати, записані в калькуляціях, аналізують щодо всієї товарної продукції тому, що вони списуються на собівартість окремих виробів за певними ознаками (заробітною платою основних робітників, амортизацією) і загальна їхня величина є умовно-постійною. Перевіряється лише обґрунтованість бази розподілу накладних витрат на собівартість різних виробів і правильність самого розподілу.

Для оцінки виконання плану зниження собівартості одиниці продукції фактичну собівартість виробу порівнюють з плановою і минулорічною; визначають відхилення абсолютне й у відсотках; обов’язково роблять письмові висновки.

Оцінку виконання плану зниження собівартості продукції кількох виробів проводять з урахуванням диференціації собівартості і рентабельності. Для цього всю продукцію розподіляють за такими групами: нерентабельна (збиткова), низькорентабельна, середньорентабельна, високорентабельна. Потім для кожної групи виробів визначають структуру собівартості продукції і відсоток виконання плану зниження собівартості. З урахуванням різної питомої ваги окремих груп роблять висновки про резерви зниження собівартості нерентабельних і малорентабельних виробів. Ці висновки обов’язково використовують, плануючи випуск продукції на майбутній період.

Підприємства, які виробляють невелику номенклатуру основних виробів, планують і підраховують собівартість одиниці продукції кожного основного виду. Аналіз виконання плану зі зниження собівартості одиниці продукції кожного виду починається з оцінки загальних показників. У процесі аналізу фактичну собівартість одиниці продукції кожного виду порівнюють із плановою і фактичною за попередній період, визначають рівень виконання та відхилення від плану, причини цих відхилень, тенденції у змінах собівартості. Для цього на основі облікової інформації про рентабельність найважливіших виробів складають відповідний розрахунок (таблиця 14.4).

Таблиця 14.4

Аналіз собівартості одиниці окремих виробів

Вироби

Собівартість одиниці, грн

Відхилення (±)

від минулого року

від плану

минулорічна

план

звіт

сума, грн

%

сума, грн

%

А

3170

3090

3393

+223

+7,03

+303

+9,80

Б

1268

1259

1256

– 12

– 0,95

– 3

– 0,24

Дані таблиці 14.4 свідчать, що планом передбачалось знизити проти минулорічної собівартість виробу А на 80 грн, або на 25,9 %, і виробу Б — на 9 грн, або на 0,71 %. Підприємство не виконало планового завдання зі зниження собівартості одиниці продукції виробу А і перевиконало цей показник щодо виробу Б. Цей аналіз поглиблюється аналізом за статтями витрат.

Фактичну собівартість одиниці виробу за статтями витрат порівнюють із плановою і нормативною, а для порівнянних виробів — також і з собівартістю минулого періоду. Визначається, як змінилась собівартість виробу проти минулорічної, як виконано план за собівартістю, як змінились витрати за окремими статтями собівартості.

Порівняння витрат за статтями дає змогу виявити збільшення чи економію витрат (табл. 14.5).

Таблиця 14.5

Аналіз собівартості виробу КТД2-2 за статтями калькуляції

Стаття витрат

На одиницю продукції, грн

Відхилення від

 

 

минулого періоду

звітний період

минулого періоду

плану

 

план

факт

сума

%

сума

%

1

Сировина та матеріали

1607

1536

1645

38

2,36

109

7,10

2

Повторно використовувані відходи (відраховуються)

3

3

5

2

66,7

2

66,7

3

Покупні напівфабрикати

105

115

98

–7

–6,7

–17

–14,8

4

Паливо, енергія

100

100

180

80

80,0

80

80

5

Заробітна плата виробнич. робітників

380

370

376

–4

–1,0

+6

+1,6

6

Відрахування на соц­страхування

153

151

152

–1

–0,65

+1

0,6

7

Витрати на підготовку та освоєння виробн.

96

96

113

17

17,7

17

17,7

8

Витрати на утримання та використання обладнання

370

480

400

30

8,1

–80

–16,7

9

Цехові витрати

146

150

200

54

37,0

50

33,3

10

Втрати від браку

123

125

2

1,6

125

11

Інші виробничі витрати

93

95

109

16

17,2

14

14,74

12

Виробнича собівартість

3170

3090

3393

223

7,03

303

9,8

Дані таблиці 14.5 свідчать, що підприємство зробило переви-
трати за всіма статтями, крім покупних напівфабрикатів. Загальна сума перевитрат проти минулорічних становить 223 грн, або 7,03 %, і проти планових — 303 грн, або 9,8 %. Це дуже великі перевитрати, які потребують ґрунтовного вивчення їх причин. Зокрема, аналізуючи перевитрату за статтею «Сировина та матеріали», виявляють, за рахунок якої сировини, матеріалів вона сталася. Загальна сума цієї статті перевитрат залежить від норм витрат матеріалів на одиницю продукції (фактор «норма») і заготівельної вартості цих матеріалів (фактор «ціна»). Перевищення планових норм витрат матеріалів (фактор «норма») визначається станом техніки й організації виробництва, тобто залежить від підприємства. Зміна цін на матеріали (фактор «ціна») часто не залежить від підприємства, крім організації матеріально-техніч­ного постачання.

Методику визначення впливу факторів «норма» і «ціна» показано в таблиці 14.6.

Таблиця 14.6

Аналіз впливу факторів зміни матеріальних
витрат на одиницю виробу КТД2-2

Види матеріалів

Одиниця виміру

План

Фактично

Відхилення

Резерв зниження
витрат, грн

кількість
(норма)

ціна, грн

сума, грн

кількість
(норма)

ціна, грн

сума, грн

Разом, грн

у т. ч. за рахунок

кількості

ціни

1

А

кг

1,2

50

60

1,4

49

68,6

8,6

10

–1,4

10

2

Б

кг

5

49

245

5,2

50

260

15

9,8

5,2

15

3

В

кг

10

60

600

12

61

732

132

120

12

132

4

Г

шт

20

18

360

18

20

360

–36

36

36

5

Д

м3

0,5

400

200

0,6

240

144

–56

40

–96

40

6

Е

м3

0,3

50

15

0,3

52

15,6

0,6

0,6

0,6

7

Ж

кг

8

7

56

9

7,2

64,8

8,8

7

1,8

8,8

Усього

1536

1645

109

150,8

–41,8

242,4

Дані таблиці 14.6 свідчать, що на виготовлення одиниці виробу КТД2-2 матеріальні витрати зросли на 109 грн. За рахунок кількості використаних матеріалів підприємство допустило перевитрати на 150,8 грн. Загальний резерв зниження втрат становить 242,4 грн. Для використання такого резерву необхідно виявити та усунути причини перевитрат.

Так, із в таблиці 14.6 випливає, що підприємство в собівартості виробу КТД2-2 допустило перевитрату прокату чорних металів (А) на 8,6 грн, у тому числі за рахунок зростання фактичних витрат — на 10,0 грн.

Розмір впливу фактора «норма» визначається як добуток абсолютного відхилення норм витрат і планової ціни одиниці даних матеріальних цінностей, а величина впливу фактора «ціна» — як добуток абсолютного відхилення в ціні одиниці матеріальних цінностей і фактичної витрати матеріалу кожного виду. Визначивши розмір впливу норм і цін на відхилення фактичних витрат на матеріали від планових, необхідно проаналізувати обставини, які спричинили зміни кожної групи факторів. У резерв зниження собівартості продукції записуємо перевитрати за кількістю (нормою) і ціною (зі знаком плюс).

Причини відхилення від норм виявляють за повідомленнями про зміну норм, зведеннями про відхилення від норм, про брак тощо. Наприклад, у цехах виявлено перевитрату матеріалів на суму 3,7 тис. грн. Основними причинами перевитрат матеріалів були: надходження матеріалів з більшими допусками — 0,6 тис. грн; низька якість інструменту — 0,3; заміна матеріалів за типорозміром і профілем — 0,7; зміна рецептури і комплектації — 0,4; помилки в технології і кресленнях — 0,5; невиконання заходів з удосконалення технології — 0,9; відхилення, виявлені інвентаризацією, — 0,3. Усього 3,7 тис. грн.

Виявлену економію оцінюють позитивно, якщо її досягнуто не за рахунок цінових факторів, застосування застарілих норм, завищених планових витрат.

Під час аналізу заробітної плати основних робітників виявляються витрати кожного цеху, де виготовляли ці вироби. Для аналізу використовують бухгалтерські документи про доплату робітникам за відхилення від технологічних процесів і від звичайних умов праці. Аналіз сум доплат показує, за якими операціями було допущено перевитрату (табл. 14.7), і дає можливість зробити висновки про способи ліквідації втрат.

Аналіз таблиці 14.7 показав позитивний та негативний вплив факторів на зміну заробітної плати. Загальний резерв зниження зарплати до норми становить 52,4 грн, або 29,1 % (52,4 : 179,7 ´
´ 100). Він свідчить про значні непродуктивні виплати із фонду зарплати.

У процесі аналізу перевіряють прогресивність та обґрунтованість витрат часу і розцінок, виявляють динаміку й напрямки цих змін, їх відхилення від нормативних, причини виникнення.

Таблиця 14.7

Аналіз впливу факторів зміни витрат
на заробітну плату в одиниці виробу КТД2-2

Вид
операції

План

Фактично

Відхилення

Резерви зниження
витрат

нормо-години

оплата за 1год., грн

сума, грн

нормо-години

оплата за 1год., грн

сума, грн

Разом
(гр. 8 – гр. 5)

у т. ч.
за рахунок

годин

оплати

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

Заготовка

8

1,7

13,6

10

2,0

20,0

6,4

3,4

3,0

6,4

2

Токарна

35

1,8

63,0

40

2,1

84,0

21,0

9,0

12,0

21,0

3

Фрезерна

32

1,8

57,6

30

2,2

66,0

8,4

–3,6

12,0

12,0

4

Шліфувальна

15

1,9

28,5

15

23

34,5

6,0

6,0

6,0

5

Складальна

10

1,7

17

12

2,0

24

7,0

3,4

3,6

7,0

Усього

 

 

179,7

 

 

228,5

48,8

12,2

36,6

52,4

Примітка: відхилення від таблиці 14.5 спричинено погодинною оплатою інших робіт і системою доплат.

Перевірку ведуть, використовуючи листки на доплату, наряди на відрядну оплату з діагональною рискою, інші відповідні зведення та відомості.

За даними бухгалтерського обліку вивчають причини виникнення втрат від браку і визначають винуватців випуску бракованих деталей.

Накладні витрати, записані в калькуляціях, аналізують щодо всієї товарної продукції тому, що вони списуються на собівартість окремих виробів за певними ознаками (заробітною платою основних робітників, амортизацією) і загальна їхня величина є умовно-постійною. Перевіряється лише обґрунтованість бази розподілу накладних витрат на собівартість різних виробів і правильність самого розподілу.

Для оцінки виконання плану зниження собівартості одиниці продукції фактичну собівартість виробу порівнюють з плановою і минулорічною; визначають відхилення абсолютне й у відсотках; обов’язково роблять письмові висновки.

Оцінку виконання плану зниження собівартості продукції кількох виробів проводять з урахуванням диференціації собівартості і рентабельності. Для цього всю продукцію розподіляють за такими групами: нерентабельна (збиткова), низькорентабельна, середньорентабельна, високорентабельна. Потім для кожної групи виробів визначають структуру собівартості продукції і відсоток виконання плану зниження собівартості. З урахуванням різної питомої ваги окремих груп роблять висновки про резерви зниження собівартості нерентабельних і малорентабельних виробів. Ці висновки обов’язково використовують, плануючи випуск продукції на майбутній період.