Аналіз собівартості продукції закінчується зведеним підрахунком резервів її зниження та розробкою заходів, спрямованих на використання виявлених резервів.

Зниження собівартості одиниці продукції і витрат на 1 гривню продукції досягається двома способами:

1) збільшенням обсягу виробленої продукції;

2) ліквідацією непродуктивних витрат і невиправданих перевитрат за елементами і калькуляційними статтями, економнішим витрачанням матеріальних, трудових і грошових запасів і запровадженням прогресивних організаційних та технічних заходів підвищення ефективності виробництва.

Збільшення випуску продукції сприяє зниженню її собівартості за рахунок економії умовно-постійних витрат. У наших розрахунках можливе збільшення випуску продукції на 704 тис. грн, або на 8,38 %, сприяє зниженню собівартості продукції. Розмір зниження собівартості знаходимо в такий спосіб. Планова собівартість додаткової продукції становитиме 568,5 (704 · 80,75) тис. грн. Питома вага умовно-постійних витрат у собівартості продукції становила 23 %. Загальна сума зниження собівартості дорівнюватиме 130,8 тис. грн:

.

Непродуктивні витрати й невиправдані перевитрати виявляються в процесі аналізу собівартості продукції за статтями витрат. За такого підрахунку потрібно уникати подвійного рахунку однакових резервів; виключити економію витрат, одержану внаслідок невиконання конкретних заходів, урахувавши її негативний вплив на ефективність виробництва продукції. Необхідно забезпечити максимальну порівнянність показників за часом, у просторі, максимальну єдність методики оцінки та обрахунку обсягу виробництва.

На підставі проведеного аналізу окремих факторів, що вплинули на собівартість продукції, підрахуємо резерви зниження витрат. Для цього складемо таблицю 14.21.

Резерви надпланового зниження собівартості продукції становлять 422,1 тис. грн, або 6,22 % (422,1 : 6783 · 100) планової собівартості, тобто витрати на одну гривню продукції могли б становити 79,09 коп. проти 84,06 коп. нині. Це великий резерв.

Таблиця 14.21

Підрахунок резервів зниження собівартості продукції

Вирішальною умовою використання виявлених резервів зниження собівартості продукції є підвищення продуктивності праці на основі досягнень науково-технічного прогресу. Запровадження нової техніки, комплексної механізації та автоматизації вироб­ничих процесів, удосконалення технології, запровадження прогресивних видів матеріалів, ліквідація втрат, удосконалення пла­нування, обліку й аналізу витрат забезпечуватимуть використан­ня наявних резервів і зниження собівартості продукції.

Для того щоб домогтися успіхів у майбутньому і не витрачати зайвого часу на виявлення резервів збільшення обсягу продукції і зниження собівартості за минулі періоди, необхідно систематично вести стратегічний оперативний, внутрігосподарський, порівняльний і функціонально-вартісний аналізи.

Аналіз собівартості продукції закінчується зведеним підрахунком резервів її зниження та розробкою заходів, спрямованих на використання виявлених резервів.

Зниження собівартості одиниці продукції і витрат на 1 гривню продукції досягається двома способами:

1) збільшенням обсягу виробленої продукції;

2) ліквідацією непродуктивних витрат і невиправданих перевитрат за елементами і калькуляційними статтями, економнішим витрачанням матеріальних, трудових і грошових запасів і запровадженням прогресивних організаційних та технічних заходів підвищення ефективності виробництва.

Збільшення випуску продукції сприяє зниженню її собівартості за рахунок економії умовно-постійних витрат. У наших розрахунках можливе збільшення випуску продукції на 704 тис. грн, або на 8,38 %, сприяє зниженню собівартості продукції. Розмір зниження собівартості знаходимо в такий спосіб. Планова собівартість додаткової продукції становитиме 568,5 (704 · 80,75) тис. грн. Питома вага умовно-постійних витрат у собівартості продукції становила 23 %. Загальна сума зниження собівартості дорівнюватиме 130,8 тис. грн:

.

Непродуктивні витрати й невиправдані перевитрати виявляються в процесі аналізу собівартості продукції за статтями витрат. За такого підрахунку потрібно уникати подвійного рахунку однакових резервів; виключити економію витрат, одержану внаслідок невиконання конкретних заходів, урахувавши її негативний вплив на ефективність виробництва продукції. Необхідно забезпечити максимальну порівнянність показників за часом, у просторі, максимальну єдність методики оцінки та обрахунку обсягу виробництва.

На підставі проведеного аналізу окремих факторів, що вплинули на собівартість продукції, підрахуємо резерви зниження витрат. Для цього складемо таблицю 14.21.

Резерви надпланового зниження собівартості продукції становлять 422,1 тис. грн, або 6,22 % (422,1 : 6783 · 100) планової собівартості, тобто витрати на одну гривню продукції могли б становити 79,09 коп. проти 84,06 коп. нині. Це великий резерв.

Таблиця 14.21

Підрахунок резервів зниження собівартості продукції

Вирішальною умовою використання виявлених резервів зниження собівартості продукції є підвищення продуктивності праці на основі досягнень науково-технічного прогресу. Запровадження нової техніки, комплексної механізації та автоматизації вироб­ничих процесів, удосконалення технології, запровадження прогресивних видів матеріалів, ліквідація втрат, удосконалення пла­нування, обліку й аналізу витрат забезпечуватимуть використан­ня наявних резервів і зниження собівартості продукції.

Для того щоб домогтися успіхів у майбутньому і не витрачати зайвого часу на виявлення резервів збільшення обсягу продукції і зниження собівартості за минулі періоди, необхідно систематично вести стратегічний оперативний, внутрігосподарський, порівняльний і функціонально-вартісний аналізи.