14.13. Інші комплексні витрати

З інших комплексних витрат виділяють такі самостійні статті: втрати від браку, витрати на підготовку й освоєння нової продукції, нової технології, техніки; витрати на гарантійний ремонт, гарантійне обслуговування продукції, науково-дослідні роботи.

На статті «Втрати від браку» ураховують вартість остаточно забракованих деталей, вузлів та виробів, вартість сировини та матеріалів, зіпсованих за налагодження обладнання понад встановлені норми, витрати на виправлення браку й витрати на гарантійний ремонт, що перевищують установлені норми (за відрахуван­ням вартості браку за ціною його можливого використання), утримання з осіб-винуватців браку і постачальників згідно з претензіями за постачання недоброякісних матеріалів. Так, для нашого умовного підприємства загальні втрати від браку (див. табл. 12.12) становили 34 тис. грн.

Аналіз статті «Втрати від браку» проводять, зіставляючи вартість остаточно забракованих виробів чи деталей, витрат на виправлення браку, суми повернень і утримань із втратами від браку за кілька звітних періодів в абсолютних сумах і у відсотках до собівартості товарної продукції; визначають динаміку, напрямок зміни форм браку і його складових частин.

Джерелами аналізу є дані аналітичного обліку та позаоблікова інформація.

Причини браку виявляють на підставі актів, повідомлень, відомостей на брак, рекламацій споживачів, звітів майстерень гарантійного ремонту, звітів відділів технічного контролю щодо якості матеріалів та ін. Скорочення браку у виробництві є резервом зниження собівартості та збільшення випуску продукції.

Аналіз усіх інших комплексних статей проводять, порівнюючи фактичні витрати з плановими, а також із плановими, перерахованими на фактичний обсяг реалізації. У такий спосіб визначають абсолютне й відносне відхилення (економію чи переви-
трату). Джерелами аналізу є аналітичні розрахунки кошторису, облікові бухгалтерські дані, показники плану. Проте скорочення витрат не завжди є резервом зниження собівартості продукції.

З інших комплексних витрат виділяють такі самостійні статті: втрати від браку, витрати на підготовку й освоєння нової продукції, нової технології, техніки; витрати на гарантійний ремонт, гарантійне обслуговування продукції, науково-дослідні роботи.

На статті «Втрати від браку» ураховують вартість остаточно забракованих деталей, вузлів та виробів, вартість сировини та матеріалів, зіпсованих за налагодження обладнання понад встановлені норми, витрати на виправлення браку й витрати на гарантійний ремонт, що перевищують установлені норми (за відрахуван­ням вартості браку за ціною його можливого використання), утримання з осіб-винуватців браку і постачальників згідно з претензіями за постачання недоброякісних матеріалів. Так, для нашого умовного підприємства загальні втрати від браку (див. табл. 12.12) становили 34 тис. грн.

Аналіз статті «Втрати від браку» проводять, зіставляючи вартість остаточно забракованих виробів чи деталей, витрат на виправлення браку, суми повернень і утримань із втратами від браку за кілька звітних періодів в абсолютних сумах і у відсотках до собівартості товарної продукції; визначають динаміку, напрямок зміни форм браку і його складових частин.

Джерелами аналізу є дані аналітичного обліку та позаоблікова інформація.

Причини браку виявляють на підставі актів, повідомлень, відомостей на брак, рекламацій споживачів, звітів майстерень гарантійного ремонту, звітів відділів технічного контролю щодо якості матеріалів та ін. Скорочення браку у виробництві є резервом зниження собівартості та збільшення випуску продукції.

Аналіз усіх інших комплексних статей проводять, порівнюючи фактичні витрати з плановими, а також із плановими, перерахованими на фактичний обсяг реалізації. У такий спосіб визначають абсолютне й відносне відхилення (економію чи переви-
трату). Джерелами аналізу є аналітичні розрахунки кошторису, облікові бухгалтерські дані, показники плану. Проте скорочення витрат не завжди є резервом зниження собівартості продукції.