12.7. Аналіз ритмічності виробництва

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105  107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 

Ритмічність виробництва — це насамперед чітка, стійка й збалансована діяльність підприємства, яка дає можливість рівномірно випускати продукцію і відповідно виконувати свої зобов’язання перед споживачами. Ритмічною вважається така робота, коли продукція виробляється рівними частинами за будь-які однакові проміжки робочого часу.

За ритмічного виробництва можлива неритмічність випуску про­дукції, коли під час складання виробу забракне хоча б однієї деталі або вузла. У принципі можлива й інша ситуація, коли рівномірно випускається продукція, але існують певні збої у виробництві окремих деталей (напівфабрикатів).

Є багато способів розрахунку показників ритмічності (аритмічності) роботи підприємства. Однак навіть найпростіші з них достатньо надійно характеризують це явище.

Наприклад, на підприємствах серійного виробництва з великою номенклатурою виробів про ритмічність можна судити виходячи з випуску продукції за п’ятиденку або декаду (з урахуванням тривалості виробничого циклу). Для цього складають таблицю, де зазначають відповідні обсяги виробництва за місяць у розрізі окремих декад (п’ятиденок). Узагальнюючим показником є коефіцієнт ритмічності (Критм), який розраховується способом найменшого числа. У табл. 12.13 наведено дані для такого розрахунку.

Таблиця 12.13

Дані щодо випуску продукції в подекадному розрізі

Декада

Обсяг виробництва за місяць, %

Зараховується в
плановий ритм, %

за планом

фактично

Перша

33

23

23

Друга

33

30

30

Третя

34

47

34

Усього

100

100

87

За даними таблиці, коефіцієнт ритмічності дорівнює 0,87, що свідчить про неритмічну роботу підприємства в цьому місяці.

Якщо потрібно проаналізувати ритм роботи за квартал або рік, то відповідно визначають обсяг виробництва за планом і фактично у перші, другі та треті декади, а потім діють, як під час аналізу даних за місяць.

За браком планових показників ритму їх можна самостійно розрахувати, спираючись на саме визначення поняття ритмічності.

Наприклад, у розпорядженні аналітика є інформація табл. 12.14.

Таблиця 12.14

Випуск товарної продукції у січні 2000 року, тис. грн

Декада

За планом

Фактично

Перша

68

Друга

119

Третя

153

Усього

304

340

Брак планової інформації щодо подекадного випуску продукції, на перший погляд, не дає змоги розрахувати коефіцієнт ритмічності. Але згадавши, що ритмічність — це однакові обсяги випуску продукції за однакові проміжки робочого часу, ці дані можна легко обчислити. Виходимо з того, що йдеться про січень 2000 року, а в ньому за календарем 19 робочих днів, з яких на першу декаду припадає 4, на другу — 8, а на третю — 7 днів, тобто за середньодобового випуску продукції за планом у 16 тис. грн (304 : 19) планові завдання в розрізі декад становитимуть відповідно 64, 128 і 112 тис. грн (табл. 12.15).

Таблиця 12.15

Вихідні уточнені дані для розрахунку
коефіцієнта ритмічності ВИРОБНИЦТВА у січні 2000 року

Декада

За планом

Фактично

Зараховується в плановий ритм, %

 

 

тис. грн

питома
вага, %

тис. грн

питома
вага, %

Перша (4 робочі дні)

64

21

68

20

20

Друга (8 робочих днів)

128

42

119

35

35

Третя (7 робочих днів)

112

37

153

45

37

Усього

304

100

340

100

92

Якщо залік виконувати на підставі відносних показників (а це найбільш об’єктивний у даному разі показник), то коефіцієнт рит­мічності дорівнюватиме:

Критм = (20 + 35 + 37) : 100 = 0,92.

Отже, робота підприємства в січні була неритмічною.

На підприємствах дрібносерійного виробництва або з тривалим виробничим циклом, а також із сезонними коливаннями обсягів продукції план може передбачати нерівномірний випуск продукції. Тому оцінка ритмічності дається з урахуванням планових сум, передбачених у графіках.

Після того, як буде з’ясовано міру ритмічності роботи, слід перейти до вивчення основних чинників, які зумовлювали можливі порушення ритму (рис. 12.3). Треба мати на увазі, що вирішальними можуть виявитися лише кілька або навіть один з указаних чинників.

Неритмічність роботи властива багатьом підприємствам. Тому треба ретельно вивчати не лише причини цієї хронічної виробничої «хвороби», а й її наслідки, а саме:

збільшення кількості браку і відходів сировини й матеріалів;

погіршання якості продукції;

збільшення собівартості продукції;

порушення ритму відвантаження, а отже, затримка реалізації продукції;

погіршання виробничого клімату і посилення плинності кадрів;

сплата штрафів за порушення строків поставок продукції;

виникнення інших небажаних проблем.

Ритмічність тісно пов’язана з комплектністю виробництва, тобто пропорційністю, збалансованістю виготовлення окремих деталей, вузлів, напівфабрикатів. Комплектне виробництво забезпечує нормальний процес складання готових виробів. Для визначення показника комплектності виробництва використаємо дані табл. 12.16.

Таблиця 12.16

Дані для розрахунку комплектності
виробництва виробу «А» у філії № 1

№ деталі

Витрати деталей на один виріб

Випуск деталей, шт.

Кількість комплектів, шт.

за планом

фактично

% виконання

1

1

120

90

75

90

2

3

360

396

110

132

3

5

600

540

90

108

4

1

120

180

150

180

Усього виробів

120

´

´

90

Рівень комплектності виробництва визначає саме та деталь, яка стримує процес складання готового виробу. У нашому прикладі це деталь № 1, яка забезпечує складання тільки 90 штук виробів «А». Отже, коефіцієнт комплектності виробництва становить 75 % (90 : 120).

Способом, що забезпечує запланований обсяг складальних робіт навіть за певних неузгоджень у поточному виробництві деталей, є незавершене виробництво. Тому, аналізуючи комплектність виробництва, треба звертати увагу і на комплектність залишків деталей і вузлів у незавершеному виробництві. Водночас треба пересвідчитись, наскільки фактична наявність деталей відповідає даним обліку і плановій потребі.

Аналіз незавершеного виробництва починається з оцінки його загальної вартості і динаміки темпів зміни. Для цього можна використати дані бухгалтерських балансів підприємства (рядок 120) або дані залишків на рахунку 23 та оперативну інформацію стосовно виробництва окремих деталей і частин виробів.

У табл. 12.17 наведено дані щодо загальних залишків незавершеного виробництва, а також певну додаткову інформацію, яку мож­на взяти у фінансовому відділі та з реєстрів бухгалтерського обліку.

Таблиця 12.17

Дані щодо залишків незавершеного виробництва
станом на кінець кварталу, тис. грн

Показник

На початок року

На 1.04.

На 1.07.

На 1.10.

На кінець року

1. Незавершене виробництво:

 

 

 

 

 

норматив

550

550

600

600

620

фактично

830

790

885

940

1020

відхилення

+280

+240

+285

+340

+400

у тому числі:

 

 

 

 

 

2. Вартість замовлень, які призупинено виконанням

110

150

150

150

100

3. Вартість зайвих, зіпсованих та втрачених деталей, напівфабрикатів (оперативні дані планово-диспетчерського бюро)

50

105

180

215

140

Згідно з даними табл. 12.17, плановий приріст незавершеного виробництва передбачався в розмірі 70 тис. грн (620 – 550), або на 12,7 %. Фактично ж цей приріст становив 190 тис. грн (1020 –– 830), або 22,9 %. Зрозуміло, що це — негативний процес, адже збільшення випуску товарної продукції у звітному році проти минулого становило лише 6,25 %. До цього треба обов’язково додати, що наднормативні залишки незавершеного виробництва сягають половини і більше від встановленого нормативу і мають тенденцію до зростання. На кінець року вони становили вже 64,5 % від нормативу [(400 : 620) 100].

Корисну інформацію для аналізу дає склад самого незавершеного виробництва. Дані табл. 12.17 свідчать, що наднормативний запас цих залишків майже повністю складається з малорухомих, зайвих або взагалі втрачених деталей. Лише на початку й наприкінці року ці суми помітно зменшуються, що можна пояснити більш ретельними інвентаризаціями, які проводяться в цей період, і відповідними списаннями нереальних сум з балансу.

З метою наведення порядку слід ґрунтовніше вивчати склад незавершеного виробництва за окремими деталями та оцінювати відповідність реальних залишків чинним нормативам. Якщо з’ясо­вується, що мають місце суттєві відхилення і робиться висновок про некомплектність незавершеного виробництва, необхідно розробити заходи стосовно поліпшення оперативного планування і контролю за виробництвом. Слід також скоригувати системи нарахування заробітної плати, преміювання та матеріальної відповідальності за порушення графіків випуску окремих деталей і напівфабрикатів, за відповідне їх накопичення в залишках незавер­шеного виробництва.

Питання для самоперевірки

Яке значення має аналіз виробництва продукції, робіт і послуг за умов ринкових перетворень в Україні? Які зав­дання ставляться перед ним?

Як аналізувати обсяг товарної продукції? Які показники при цьому можна використовувати?

Які особливості аналізу динаміки обсягу виробництва продукції?

Назвіть можливі причини зміни обсягів виробництва продукції.

Як проводиться аналіз асортименту та структури випуску продукції?

Який порядок розрахунку коефіцієнтів асортиментності та структури випуску продукції?

Назвіть основні причини асортиментно-структурних зрушень під час виробництва продукції. На які показники можуть впливати ці зрушення?

Які показники використовують, аналізуючи якість про­дукції?

Назвіть основні способи, які застосовують, аналізуючи сортність продукції.

У чому полягають особливості аналізу бракованої продукції? Які причини породжують брак?

Які показники характеризують ритмічність виробництва та випуску продукції? Назвіть порядок розрахунку коефіцієнта ритмічності за різних умов.

Яка різниця між поняттями «комплектність виробництва» і «комплектність продукції»?

Які чинники впливають на ритм роботи підприємства?

Як проводиться аналіз залишків незавершеного виробництва продукції?

Ритмічність виробництва — це насамперед чітка, стійка й збалансована діяльність підприємства, яка дає можливість рівномірно випускати продукцію і відповідно виконувати свої зобов’язання перед споживачами. Ритмічною вважається така робота, коли продукція виробляється рівними частинами за будь-які однакові проміжки робочого часу.

За ритмічного виробництва можлива неритмічність випуску про­дукції, коли під час складання виробу забракне хоча б однієї деталі або вузла. У принципі можлива й інша ситуація, коли рівномірно випускається продукція, але існують певні збої у виробництві окремих деталей (напівфабрикатів).

Є багато способів розрахунку показників ритмічності (аритмічності) роботи підприємства. Однак навіть найпростіші з них достатньо надійно характеризують це явище.

Наприклад, на підприємствах серійного виробництва з великою номенклатурою виробів про ритмічність можна судити виходячи з випуску продукції за п’ятиденку або декаду (з урахуванням тривалості виробничого циклу). Для цього складають таблицю, де зазначають відповідні обсяги виробництва за місяць у розрізі окремих декад (п’ятиденок). Узагальнюючим показником є коефіцієнт ритмічності (Критм), який розраховується способом найменшого числа. У табл. 12.13 наведено дані для такого розрахунку.

Таблиця 12.13

Дані щодо випуску продукції в подекадному розрізі

Декада

Обсяг виробництва за місяць, %

Зараховується в
плановий ритм, %

за планом

фактично

Перша

33

23

23

Друга

33

30

30

Третя

34

47

34

Усього

100

100

87

За даними таблиці, коефіцієнт ритмічності дорівнює 0,87, що свідчить про неритмічну роботу підприємства в цьому місяці.

Якщо потрібно проаналізувати ритм роботи за квартал або рік, то відповідно визначають обсяг виробництва за планом і фактично у перші, другі та треті декади, а потім діють, як під час аналізу даних за місяць.

За браком планових показників ритму їх можна самостійно розрахувати, спираючись на саме визначення поняття ритмічності.

Наприклад, у розпорядженні аналітика є інформація табл. 12.14.

Таблиця 12.14

Випуск товарної продукції у січні 2000 року, тис. грн

Декада

За планом

Фактично

Перша

68

Друга

119

Третя

153

Усього

304

340

Брак планової інформації щодо подекадного випуску продукції, на перший погляд, не дає змоги розрахувати коефіцієнт ритмічності. Але згадавши, що ритмічність — це однакові обсяги випуску продукції за однакові проміжки робочого часу, ці дані можна легко обчислити. Виходимо з того, що йдеться про січень 2000 року, а в ньому за календарем 19 робочих днів, з яких на першу декаду припадає 4, на другу — 8, а на третю — 7 днів, тобто за середньодобового випуску продукції за планом у 16 тис. грн (304 : 19) планові завдання в розрізі декад становитимуть відповідно 64, 128 і 112 тис. грн (табл. 12.15).

Таблиця 12.15

Вихідні уточнені дані для розрахунку
коефіцієнта ритмічності ВИРОБНИЦТВА у січні 2000 року

Декада

За планом

Фактично

Зараховується в плановий ритм, %

 

 

тис. грн

питома
вага, %

тис. грн

питома
вага, %

Перша (4 робочі дні)

64

21

68

20

20

Друга (8 робочих днів)

128

42

119

35

35

Третя (7 робочих днів)

112

37

153

45

37

Усього

304

100

340

100

92

Якщо залік виконувати на підставі відносних показників (а це найбільш об’єктивний у даному разі показник), то коефіцієнт рит­мічності дорівнюватиме:

Критм = (20 + 35 + 37) : 100 = 0,92.

Отже, робота підприємства в січні була неритмічною.

На підприємствах дрібносерійного виробництва або з тривалим виробничим циклом, а також із сезонними коливаннями обсягів продукції план може передбачати нерівномірний випуск продукції. Тому оцінка ритмічності дається з урахуванням планових сум, передбачених у графіках.

Після того, як буде з’ясовано міру ритмічності роботи, слід перейти до вивчення основних чинників, які зумовлювали можливі порушення ритму (рис. 12.3). Треба мати на увазі, що вирішальними можуть виявитися лише кілька або навіть один з указаних чинників.

Неритмічність роботи властива багатьом підприємствам. Тому треба ретельно вивчати не лише причини цієї хронічної виробничої «хвороби», а й її наслідки, а саме:

збільшення кількості браку і відходів сировини й матеріалів;

погіршання якості продукції;

збільшення собівартості продукції;

порушення ритму відвантаження, а отже, затримка реалізації продукції;

погіршання виробничого клімату і посилення плинності кадрів;

сплата штрафів за порушення строків поставок продукції;

виникнення інших небажаних проблем.

Ритмічність тісно пов’язана з комплектністю виробництва, тобто пропорційністю, збалансованістю виготовлення окремих деталей, вузлів, напівфабрикатів. Комплектне виробництво забезпечує нормальний процес складання готових виробів. Для визначення показника комплектності виробництва використаємо дані табл. 12.16.

Таблиця 12.16

Дані для розрахунку комплектності
виробництва виробу «А» у філії № 1

№ деталі

Витрати деталей на один виріб

Випуск деталей, шт.

Кількість комплектів, шт.

за планом

фактично

% виконання

1

1

120

90

75

90

2

3

360

396

110

132

3

5

600

540

90

108

4

1

120

180

150

180

Усього виробів

120

´

´

90

Рівень комплектності виробництва визначає саме та деталь, яка стримує процес складання готового виробу. У нашому прикладі це деталь № 1, яка забезпечує складання тільки 90 штук виробів «А». Отже, коефіцієнт комплектності виробництва становить 75 % (90 : 120).

Способом, що забезпечує запланований обсяг складальних робіт навіть за певних неузгоджень у поточному виробництві деталей, є незавершене виробництво. Тому, аналізуючи комплектність виробництва, треба звертати увагу і на комплектність залишків деталей і вузлів у незавершеному виробництві. Водночас треба пересвідчитись, наскільки фактична наявність деталей відповідає даним обліку і плановій потребі.

Аналіз незавершеного виробництва починається з оцінки його загальної вартості і динаміки темпів зміни. Для цього можна використати дані бухгалтерських балансів підприємства (рядок 120) або дані залишків на рахунку 23 та оперативну інформацію стосовно виробництва окремих деталей і частин виробів.

У табл. 12.17 наведено дані щодо загальних залишків незавершеного виробництва, а також певну додаткову інформацію, яку мож­на взяти у фінансовому відділі та з реєстрів бухгалтерського обліку.

Таблиця 12.17

Дані щодо залишків незавершеного виробництва
станом на кінець кварталу, тис. грн

Показник

На початок року

На 1.04.

На 1.07.

На 1.10.

На кінець року

1. Незавершене виробництво:

 

 

 

 

 

норматив

550

550

600

600

620

фактично

830

790

885

940

1020

відхилення

+280

+240

+285

+340

+400

у тому числі:

 

 

 

 

 

2. Вартість замовлень, які призупинено виконанням

110

150

150

150

100

3. Вартість зайвих, зіпсованих та втрачених деталей, напівфабрикатів (оперативні дані планово-диспетчерського бюро)

50

105

180

215

140

Згідно з даними табл. 12.17, плановий приріст незавершеного виробництва передбачався в розмірі 70 тис. грн (620 – 550), або на 12,7 %. Фактично ж цей приріст становив 190 тис. грн (1020 –– 830), або 22,9 %. Зрозуміло, що це — негативний процес, адже збільшення випуску товарної продукції у звітному році проти минулого становило лише 6,25 %. До цього треба обов’язково додати, що наднормативні залишки незавершеного виробництва сягають половини і більше від встановленого нормативу і мають тенденцію до зростання. На кінець року вони становили вже 64,5 % від нормативу [(400 : 620) 100].

Корисну інформацію для аналізу дає склад самого незавершеного виробництва. Дані табл. 12.17 свідчать, що наднормативний запас цих залишків майже повністю складається з малорухомих, зайвих або взагалі втрачених деталей. Лише на початку й наприкінці року ці суми помітно зменшуються, що можна пояснити більш ретельними інвентаризаціями, які проводяться в цей період, і відповідними списаннями нереальних сум з балансу.

З метою наведення порядку слід ґрунтовніше вивчати склад незавершеного виробництва за окремими деталями та оцінювати відповідність реальних залишків чинним нормативам. Якщо з’ясо­вується, що мають місце суттєві відхилення і робиться висновок про некомплектність незавершеного виробництва, необхідно розробити заходи стосовно поліпшення оперативного планування і контролю за виробництвом. Слід також скоригувати системи нарахування заробітної плати, преміювання та матеріальної відповідальності за порушення графіків випуску окремих деталей і напівфабрикатів, за відповідне їх накопичення в залишках незавер­шеного виробництва.

Питання для самоперевірки

Яке значення має аналіз виробництва продукції, робіт і послуг за умов ринкових перетворень в Україні? Які зав­дання ставляться перед ним?

Як аналізувати обсяг товарної продукції? Які показники при цьому можна використовувати?

Які особливості аналізу динаміки обсягу виробництва продукції?

Назвіть можливі причини зміни обсягів виробництва продукції.

Як проводиться аналіз асортименту та структури випуску продукції?

Який порядок розрахунку коефіцієнтів асортиментності та структури випуску продукції?

Назвіть основні причини асортиментно-структурних зрушень під час виробництва продукції. На які показники можуть впливати ці зрушення?

Які показники використовують, аналізуючи якість про­дукції?

Назвіть основні способи, які застосовують, аналізуючи сортність продукції.

У чому полягають особливості аналізу бракованої продукції? Які причини породжують брак?

Які показники характеризують ритмічність виробництва та випуску продукції? Назвіть порядок розрахунку коефіцієнта ритмічності за різних умов.

Яка різниця між поняттями «комплектність виробництва» і «комплектність продукції»?

Які чинники впливають на ритм роботи підприємства?

Як проводиться аналіз залишків незавершеного виробництва продукції?