15.1. Аналіз впливу акціонерів-нерезидентів на діяльність підприємства

Згідно із законодавством України іноземні громадяни, особи без громадянства та іноземні юридичні особи можуть ство­рювати підприємства (здебільшого приватні або у вигляді господарських товариств), брати участь у діяльності таких підприємств, бути власниками майна та майнових прав. Найбільш вдалою формою організації капіталу в усьому світі визнано акціо­нерне товариство (у країнах Північної Америки — корпорацію). Вплив конкретного акціонера на діяльність акціонерного товариства визначається кількістю належних йому голосів за принципом: одна акція — один голос. Самі акції можуть бути простими та привілейованими. Привілейовані акції не дають права голосу, якщо інше не передбачене статутом підприємства. Отже, власники привілейованих акцій офіційно не мають впливу на діяльність підприємств.

Певні наслідки грошової приватизації в Україні та в інших країнах СНД незаперечно доводять необхідність аналізу руху статутного фонду підприємства та впливу акціонерів-нерезиден­тів на діяльність підприємства.

Джерелами аналізу є:

а) установчий договір;

б) форма № 4 «Звіт про власний капітал»;

в) синтетичні облікові регістри (журнал-ордер 13 (за розгорнутою журнально-ордерною формою обліку) або журнал-ордер 4 (за скороченою журнально-ордерною формою) або Головна книга (за меморіально-ордерною формою));

г) аналітичні регістри (книга реєстрації акцій, відомості реєстрації власників акцій (для виплати дивідендів за підсумками звітного року), підписні відомості або договори на купівлю акцій із засновниками АТ або самим акціонерним товариством).

Проведення аналізу може ускладнюватися анонімністю власників акцій, наприклад, тоді, коли акціонерним товариством емітовано акції на пред’явника. У цьому випадку розрахунки (табл. 15.1) треба проводити не на початок і кінець звітного року, а за датами реєстрації власників акцій для щорічної виплати дивідендів.

Таблиця 15.1

АНАЛІЗ ВПЛИВУ АКЦІОНЕРІВ-НЕРЕЗИДЕНТІВ
НА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА, тис. грн

Суму зареєстрованого статутного капіталу зменшують, по-перше, на номінальну величину несплачених або частково сплачених акцій, оскільки згідно з українським законодавством, акції можуть бути видані покупцеві тільки після повної їх оплати. Тобто зареєстровані, але несплачені (або частково сплачені) акції права голосу не дають. По-друге, власні акції, викуплені в акціонерів, також не дають права голосу, а тому їх суму віднімають від суми зареєстрованого статутного капіталу. Коли акціонерне товариство емітувало акції на пред’явника, зареєстрований статутний капітал коригується ще й на суму акцій, що з різних причин не були зареєстровані власниками для отримання дивідендів.

Скоригований у такий спосіб зареєстрований статутний капітал АТ є, власне, сумою акцій в обігу. Ця сума має бути диференційована за належністю акціонерам-резидентам і нерезидентам.

Для загальної характеристики впливу акціонерів-нерезидентів на діяльність АТ розраховують коефіцієнт впливу нерезидентів (Кв.н)

,

де Sп.н — сума простих акцій, що належать акціонерам-нере­зидентам;

Sп.р — сума простих акцій, що належать акціонерам-рези­дентам.

У наведеній ситуації (табл. 15.1) протягом року було здійснено додаткову емісію акцій, що привело до збільшення статутного капіталу акціонерного товариства на 19,6 %. Частина акцій лишилася не повністю сплаченою. Розподіл акцій додаткової емісії, здавалося б, майже не збільшив впливу акціонерів-нерезидентів, оскільки питома вага їхньої частки у статутному фонді акціонерного товариства зросла усього на 0,2 %. Але розрахунок названого коефіцієнта до і після додаткової емісії акцій доводить, що нерезиденти помітно збільшили свій вплив на діяльність підпри­ємства:

а) на початок року , або 11,9 %
голосів;

б) на кінець року , або 14,1 %
голосів.

Таблиця 15.2

прогнозний АНАЛІЗ ЗМІН У СТРУКТУРІ АКЦІОНЕРІВ АТ
НА ПЕРІОД до 31 грудня 2001 року, тис. грн

Крім визначення реального впливу акціонерів-нерезидентів, у певних випадках доцільно проводити прогнозний аналіз змін у структурі акціонерів АТ (табл. 15.2). Для цього треба використати інформацію щодо:

а) запланованих емісій простих акцій та їх попереднього розподілу;

б) погашення заборгованості за простими акціями вже зареєстрованих емісій;

в) сум привілейованих акцій попередніх емісій, що можуть бути конвертовані в прості акції на бажання їхніх власників;

г) наявних строкових боргових цінних паперів, що погашаються способом реінвестиції в прості акції.

Прогнозні підрахунки вказують на можливе збільшення протягом двох років кількості ухвальних голосів акціонерів-нере­зидентів з 11,0 % до 26,8 % за рахунок сплати заборгованості за простими акціями зареєстрованої емісії та можливої конвертації привілейованих акцій (без права голосу) в обігу в прості акції. При цьому чинник конвертації має більш імовірнісний характер, ніж чинник сплати заборгованості, оскільки конвертація привілейованих акцій у прості відбувається тільки на бажання їхнього власника.

Згідно із законодавством України іноземні громадяни, особи без громадянства та іноземні юридичні особи можуть ство­рювати підприємства (здебільшого приватні або у вигляді господарських товариств), брати участь у діяльності таких підприємств, бути власниками майна та майнових прав. Найбільш вдалою формою організації капіталу в усьому світі визнано акціо­нерне товариство (у країнах Північної Америки — корпорацію). Вплив конкретного акціонера на діяльність акціонерного товариства визначається кількістю належних йому голосів за принципом: одна акція — один голос. Самі акції можуть бути простими та привілейованими. Привілейовані акції не дають права голосу, якщо інше не передбачене статутом підприємства. Отже, власники привілейованих акцій офіційно не мають впливу на діяльність підприємств.

Певні наслідки грошової приватизації в Україні та в інших країнах СНД незаперечно доводять необхідність аналізу руху статутного фонду підприємства та впливу акціонерів-нерезиден­тів на діяльність підприємства.

Джерелами аналізу є:

а) установчий договір;

б) форма № 4 «Звіт про власний капітал»;

в) синтетичні облікові регістри (журнал-ордер 13 (за розгорнутою журнально-ордерною формою обліку) або журнал-ордер 4 (за скороченою журнально-ордерною формою) або Головна книга (за меморіально-ордерною формою));

г) аналітичні регістри (книга реєстрації акцій, відомості реєстрації власників акцій (для виплати дивідендів за підсумками звітного року), підписні відомості або договори на купівлю акцій із засновниками АТ або самим акціонерним товариством).

Проведення аналізу може ускладнюватися анонімністю власників акцій, наприклад, тоді, коли акціонерним товариством емітовано акції на пред’явника. У цьому випадку розрахунки (табл. 15.1) треба проводити не на початок і кінець звітного року, а за датами реєстрації власників акцій для щорічної виплати дивідендів.

Таблиця 15.1

АНАЛІЗ ВПЛИВУ АКЦІОНЕРІВ-НЕРЕЗИДЕНТІВ
НА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА, тис. грн

Суму зареєстрованого статутного капіталу зменшують, по-перше, на номінальну величину несплачених або частково сплачених акцій, оскільки згідно з українським законодавством, акції можуть бути видані покупцеві тільки після повної їх оплати. Тобто зареєстровані, але несплачені (або частково сплачені) акції права голосу не дають. По-друге, власні акції, викуплені в акціонерів, також не дають права голосу, а тому їх суму віднімають від суми зареєстрованого статутного капіталу. Коли акціонерне товариство емітувало акції на пред’явника, зареєстрований статутний капітал коригується ще й на суму акцій, що з різних причин не були зареєстровані власниками для отримання дивідендів.

Скоригований у такий спосіб зареєстрований статутний капітал АТ є, власне, сумою акцій в обігу. Ця сума має бути диференційована за належністю акціонерам-резидентам і нерезидентам.

Для загальної характеристики впливу акціонерів-нерезидентів на діяльність АТ розраховують коефіцієнт впливу нерезидентів (Кв.н)

,

де Sп.н — сума простих акцій, що належать акціонерам-нере­зидентам;

Sп.р — сума простих акцій, що належать акціонерам-рези­дентам.

У наведеній ситуації (табл. 15.1) протягом року було здійснено додаткову емісію акцій, що привело до збільшення статутного капіталу акціонерного товариства на 19,6 %. Частина акцій лишилася не повністю сплаченою. Розподіл акцій додаткової емісії, здавалося б, майже не збільшив впливу акціонерів-нерезидентів, оскільки питома вага їхньої частки у статутному фонді акціонерного товариства зросла усього на 0,2 %. Але розрахунок названого коефіцієнта до і після додаткової емісії акцій доводить, що нерезиденти помітно збільшили свій вплив на діяльність підпри­ємства:

а) на початок року , або 11,9 %
голосів;

б) на кінець року , або 14,1 %
голосів.

Таблиця 15.2

прогнозний АНАЛІЗ ЗМІН У СТРУКТУРІ АКЦІОНЕРІВ АТ
НА ПЕРІОД до 31 грудня 2001 року, тис. грн

Крім визначення реального впливу акціонерів-нерезидентів, у певних випадках доцільно проводити прогнозний аналіз змін у структурі акціонерів АТ (табл. 15.2). Для цього треба використати інформацію щодо:

а) запланованих емісій простих акцій та їх попереднього розподілу;

б) погашення заборгованості за простими акціями вже зареєстрованих емісій;

в) сум привілейованих акцій попередніх емісій, що можуть бути конвертовані в прості акції на бажання їхніх власників;

г) наявних строкових боргових цінних паперів, що погашаються способом реінвестиції в прості акції.

Прогнозні підрахунки вказують на можливе збільшення протягом двох років кількості ухвальних голосів акціонерів-нере­зидентів з 11,0 % до 26,8 % за рахунок сплати заборгованості за простими акціями зареєстрованої емісії та можливої конвертації привілейованих акцій (без права голосу) в обігу в прості акції. При цьому чинник конвертації має більш імовірнісний характер, ніж чинник сплати заборгованості, оскільки конвертація привілейованих акцій у прості відбувається тільки на бажання їхнього власника.