12.1.5. Використання угод своп

Угоди своп можуть використовуватися:

для продовження (пролонгації) відкритої валютної позиції на майбутнє. Пролонгувати (або “свопувати”, від англійського to swap out) відкриту валютну позицію означає зберегти стан позиції (розмір і знак) на певний строк у майбутньому;

для керування своїми активами та зобов’язаннями, для збільшення прибутковості;

для зменшення валютного ризику;

для хеджування операцій форвард.

За допомогою угод своп банки можуть пролонгувати свої відкриті позиції на який завгодно тривалий термін залежно від прог­нозу руху валютного курсу. Вони можуть пролонгувати їх за допомогою як одноденних свопів (щоразу на один день), так і більш тривалих за термінами угод своп (наприклад, на два тижні, місяць, кілька місяців, на рік).

Укладення угод своп значно дешевше для маркет-тейкерів, ніж укладення форвардних контрактів у разі пролонгації валютної позиції.

Приклад. Компанія ООО хоче пролонгувати ще на три місяці форвардний контракт на купівлю 1 млн німецьких марок, укладений раніше. На даний момент курс спот USD/DEM = 2,0120/25, своп пункти на термін три місяці дорівнюють “–72/–67”. Банк може діяти двома способами:

закрити позицію на умовах спот та укласти нову форвардну угоду,

укласти угоду своп типу “buy/sell DEM”.

При форвардній угоді курс буде 2,0048 (сторона bid курсу спот 2,0120 — сторона bid форвардного котирування 0,0072). Якщо укладати угоду своп, то компанія ООО здійснить своп типу “sell/buy DEM” за курсами 2,0125 на споті та 2,0053 на форварді (2,0125 – 0,0072). При укладанні форвардної угоди компанія ООО несе витрати на суму 1908,46 USD, а при угоді своп — 1784,09 USD, що дешевше на 124,37 USD.

Керування активами та зобов’язаннями базується на використанні переваг, які окремі позичальники можуть одержати на різних валютних ринках. Так, згідно зі схемою угоди своп кожний позичальник має можливість одержати певну суму валюти значно дешевше, ніж якби він брав кредит на валютному ринку.

Хеджування валютних ризиків за допомогою валютних свопів здійснюється через:

фіксацію валютного курсу на майбутній період;

організацію зустрічних грошових потоків.

Угоди своп насамперед є міжбанківськими операціями і мають багато спільного з операціями форвард. На практиці операції своп використовуються значно частіше, ніж прості форвардні операції. Переваги у використанні угод своп перед форвардними угодами:

при здійсненні валютного свопу значно зменшується валютний ризик, оскільки він розподіляється між учасниками угоди — фіксується курс форвардної угоди, а позиція кожного з учасників угоди своп дорівнює нулю;

використання свопів дає можливість забезпечити хеджування довгострокових операційних та економічних ризиків.

Щодо руху фінансових потоків угоди своп можна розглядати як співвідношення короткої та довгої валютних позицій.

Угоди своп можуть використовуватися:

для продовження (пролонгації) відкритої валютної позиції на майбутнє. Пролонгувати (або “свопувати”, від англійського to swap out) відкриту валютну позицію означає зберегти стан позиції (розмір і знак) на певний строк у майбутньому;

для керування своїми активами та зобов’язаннями, для збільшення прибутковості;

для зменшення валютного ризику;

для хеджування операцій форвард.

За допомогою угод своп банки можуть пролонгувати свої відкриті позиції на який завгодно тривалий термін залежно від прог­нозу руху валютного курсу. Вони можуть пролонгувати їх за допомогою як одноденних свопів (щоразу на один день), так і більш тривалих за термінами угод своп (наприклад, на два тижні, місяць, кілька місяців, на рік).

Укладення угод своп значно дешевше для маркет-тейкерів, ніж укладення форвардних контрактів у разі пролонгації валютної позиції.

Приклад. Компанія ООО хоче пролонгувати ще на три місяці форвардний контракт на купівлю 1 млн німецьких марок, укладений раніше. На даний момент курс спот USD/DEM = 2,0120/25, своп пункти на термін три місяці дорівнюють “–72/–67”. Банк може діяти двома способами:

закрити позицію на умовах спот та укласти нову форвардну угоду,

укласти угоду своп типу “buy/sell DEM”.

При форвардній угоді курс буде 2,0048 (сторона bid курсу спот 2,0120 — сторона bid форвардного котирування 0,0072). Якщо укладати угоду своп, то компанія ООО здійснить своп типу “sell/buy DEM” за курсами 2,0125 на споті та 2,0053 на форварді (2,0125 – 0,0072). При укладанні форвардної угоди компанія ООО несе витрати на суму 1908,46 USD, а при угоді своп — 1784,09 USD, що дешевше на 124,37 USD.

Керування активами та зобов’язаннями базується на використанні переваг, які окремі позичальники можуть одержати на різних валютних ринках. Так, згідно зі схемою угоди своп кожний позичальник має можливість одержати певну суму валюти значно дешевше, ніж якби він брав кредит на валютному ринку.

Хеджування валютних ризиків за допомогою валютних свопів здійснюється через:

фіксацію валютного курсу на майбутній період;

організацію зустрічних грошових потоків.

Угоди своп насамперед є міжбанківськими операціями і мають багато спільного з операціями форвард. На практиці операції своп використовуються значно частіше, ніж прості форвардні операції. Переваги у використанні угод своп перед форвардними угодами:

при здійсненні валютного свопу значно зменшується валютний ризик, оскільки він розподіляється між учасниками угоди — фіксується курс форвардної угоди, а позиція кожного з учасників угоди своп дорівнює нулю;

використання свопів дає можливість забезпечити хеджування довгострокових операційних та економічних ризиків.

Щодо руху фінансових потоків угоди своп можна розглядати як співвідношення короткої та довгої валютних позицій.