6.2.3. Пряме банківське кредитування імпортера

Окрім опосередкованого кредитування імпортерів у формі врахування виданих їм чи акцептованих банком векселів, кредитування на основі документарного акредитива, широкого розвитку набуло і пряме банківське кредитування імпортерів. Воно може здійснюватися як приватними банками, так і державними. Беручи до уваги значення, яке надається зовнішній торгівлі в економічній політиці країни, більшість урядів ініціювали створення банків, які б спеціалізувалися на фінансуванні експортно-імпортних операцій. В одних країнах сильні історичні традиції у цій сфері, в інших — функціонування таких банків підпорядковане тенденціям економічного розвитку.

У Великобританії, наприклад, не існує спеціальних організацій, які б здійснювали кредитування зовнішньої торгівлі. У цій сфері провідні позиції здавна займають торговельні банки. До групи торговельних банків сьогодні входить близько 30-ти кредитно-фінансових установ Лондона, які переважно спеціалізуються на зовнішньоторговельних та міжнародних операціях.

У Сполучених Штатах у 1934 р. для фінансування міжнародної торгівлі було створено спеціальний Експортно-імпортний банк. У Японії у 1950 р. для цих цілей теж було створено Експортно-імпортний банк Японії. У 1946 р. у Франції був утворений Французький банк зовнішньої торгівлі. Такі спеціалізовані банки створені й в інших країнах. Серед основних функцій цих банків можна виділити такі:

довгострокове та короткострокове кредитування експортерів;

гарантування та страхування експортних кредитів;

довгострокове кредитування іноземних урядів та фірм.

Такі спеціалізовані банки здебільшого надають кредити іноземним покупцям товарів даної країни на вигідніших умовах, ніж інші організації. До важливих умов надання таких кредитів відносять гарантії урядів країн-позичальників.

Звичайно, що такі банківські кредити більшою мірою, ніж
фірмові, підлягають регулюванню та контролю з боку держави.
З цього погляду вони схожі з урядовими кредитами. Незважаючи на те, що ці кредити укладаються між банками, санкціонуються вони урядами країн, і в багатьох випадках є частиною міжурядових угод. Тому умови цих кредитів, як правило, суттєво відрізняються від умов звичайних комерційних кредитів.

У 1991 р. в Україні на базі відділення Зовнішекономбанку СРСР теж було створено експортно-імпортний банк — Укрексімбанк. Широке визнання міжнародними фінансовими колами професійних підходів у діяльності Укрексімбанку сприяло активному залученню іноземних кредитних ресурсів в економіку України.
У 1998 р. Укрексімбанк розпочав реалізацію нової цільової програми комплексного кредитного обслуговування малих та середніх підприємств, під яку залучені кошти німецької Кредитної установи для відбудови. Спільно зі Світовим банком успішно втілюється в життя Проект розвитку експорту. Крім цього, Укрек­сімбанк обслуговує іноземні кредитні лінії.

Свою кредитну діяльність Укрексімбанк спрямовує на:

забезпечення потреб економіки України в іноземних кредитних ресурсах для фінансування проектів у пріоритетних галузях народного господарства України через залучення та надання резидентам іноземних кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України в межах повноважень та функцій, визначених Агентською Угодою з Кабінетом Міністрів України від 19 вересня 1996 р.;

сприяння розвитку малого та середнього приватного підприємництва в Україні через упровадження довгострокової кредитної Програми німецької Кредитної установи для відбудови;

залучення та надання іноземних кредитів у межах власної комерційної діяльності для фінансування ефективних кредитних проектів;

забезпечення фінансування потреб вітчизняних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за рахунок власних ресурсів.

У межах виконання функцій фінансового Агента Кабінету Міністрів України банк обслуговує іноземні кредитні лінії, які були залучені під гарантійні зобов’язання Кабінету Міністрів України для фінансування потреб економіки України.

Укрексімбанк спільно з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) здійснює Проект розвитку експорту. Основними напрямками реалізації цього Проекту є сприяння розвитку експортного сектора економіки України через кредитування підприємств-експортерів.

Останнім часом великі українські комерційні банки також роз­ширили свою діяльність у сфері валютного кредитування. Кредити в іноземній валюті можуть видаватися позичальникам під гарантію, яка передбачає право банку на списання коштів з валютного рахунку гаранта у разі непогашення кредиту у встановлені терміни. Як забезпечення кредитів, виданих в іноземній валюті, також можуть прийматися у позичальника або його гаранта акредитиви та платіжні гарантії, виставлені на їх користь іноземними банками (здебільшого банками-кореспондентами банку, що є кре­дитором).

При кредитуванні експортно-імпортних торговельних операцій найчастіше як заставу використовують шляхові документи, зокрема заставою короткострокових позик є документи, що засвідчують відвантаження товарів (коносаменти, накладні). Коносамент використовується при оформленні відвантаження товарів морським та річковим транспортом, накладні — при транс­портуванні іншими видами транспорту. Цей спосіб забезпечен­ня кредиту оформляється через індосування названих докумен­тів їх власниками на користь банку-кредитора. Умовою видачі кредиту під забезпечення шляховими документами є страхування вантажу.

При забезпеченні товарними запасами як застава приймаються партії сировини, матеріалів готової продукції. Перевага віддається товарам, торгівля якими ведеться на біржі і за якими легко визначити ринкову вартість. Умовою використання товарних запасів є їх застрахованість. Існує два способи оформлення зазначе­ного забезпечення: під складські квитанції і під розписки. При першому способі заставлені товари вилучаються у позичальника і передаються на зберігання складській компанії. Складські квитанції слугують забезпеченням кредиту. Після погашення позики банк виписує ордер на видачу товару позичальникові. При другому способі товари перебувають на зберіганні у позичальника, проте контроль над ними здійснює зазвичай представник банку. У цьому разі забезпеченням є охоронні розписки. Другий спосіб дає змогу знизити витрати на зберігання застави, проте збільшує ризик банку. Видача кредиту під охоронні розписки вимагає високої надійності клієнта.

Як інструмент забезпечення кредиту товарними запасами може бути вексель позичальника. Такий спосіб оформлення забезпечення використовується при кредитуванні торговельних фірм. При цьому банк оплачує товари експортеру, позичальник, отримавши товар, який юридично належить банку, зобов’язується зберігати його до моменту погашення позики. Зобов’язання позичальника оформлюється векселем, який підлягає оплаті на першу вимогу банку. Якщо заставлені товари продані позичальником, то він має право розпоряджатися виручкою від перепродажу за довіреністю банку-кредитора. Без довіреності виручка зараховується на погашення кредиту.

Для отримання кредиту в іноземній валюті позичальник повинен вказати:

мету отримання кредиту;

економічне обґрунтування кредиту;

суму та строк, на який береться кредит;

назву, кількість та вартість товару;

валюту платежу та країну придбання товару;

графік поставок товару, що імпортується;

джерело погашення кредиту;

розрахунок строків використання і погашення кредиту та відсотків за ним.

У деяких випадках банк може вимагати від позичальника і додаткову інформацію щодо реквізитів торговельних партнерів, на рахунки яких буде зараховуватися сума кредиту. Використання кредитів в іноземній валюті передбачається лише за умови своєчасного подання у банк копій контрактів позичальників з іноземними партнерами, попередньо узгоджених з банком. Строки укла­дання контрактів та періоди розрахунків за ними повинні чітко відповідати строкам використання кредиту.

При кредитуванні в іноземній валюті, окрім кредитного ризику, для банку може виникнути загроза і валютного ризику у таких випадках:

при зниженні курсу валюти, у якій видано кредит, відносно національної валюти;

при конвертації отриманих надходжень у валюту кредиту;

при використанні забезпечення, вираженого у національній валюті чи в третій валюті.

Для забезпечення своєчасного повернення кредиту банк повинен систематично контролювати хід виконання кредитної угоди. У разі невиконання позичальником умов кредитного договору банк має право припинити подальше використання кредиту та достроково стягнути суму заборгованості.

Пряме банківське кредитування можна розглядати як вигіднішу форму кредитування для імпортера, тому що ці кредити дають йому можливість вибрати експортера. У свою чергу, таке кредитування не позбавлене вигоди і для експортера, оскільки звільняє його від необхідності звертатися до банку з проханням урахувати чи придбати векселі.

Окрім опосередкованого кредитування імпортерів у формі врахування виданих їм чи акцептованих банком векселів, кредитування на основі документарного акредитива, широкого розвитку набуло і пряме банківське кредитування імпортерів. Воно може здійснюватися як приватними банками, так і державними. Беручи до уваги значення, яке надається зовнішній торгівлі в економічній політиці країни, більшість урядів ініціювали створення банків, які б спеціалізувалися на фінансуванні експортно-імпортних операцій. В одних країнах сильні історичні традиції у цій сфері, в інших — функціонування таких банків підпорядковане тенденціям економічного розвитку.

У Великобританії, наприклад, не існує спеціальних організацій, які б здійснювали кредитування зовнішньої торгівлі. У цій сфері провідні позиції здавна займають торговельні банки. До групи торговельних банків сьогодні входить близько 30-ти кредитно-фінансових установ Лондона, які переважно спеціалізуються на зовнішньоторговельних та міжнародних операціях.

У Сполучених Штатах у 1934 р. для фінансування міжнародної торгівлі було створено спеціальний Експортно-імпортний банк. У Японії у 1950 р. для цих цілей теж було створено Експортно-імпортний банк Японії. У 1946 р. у Франції був утворений Французький банк зовнішньої торгівлі. Такі спеціалізовані банки створені й в інших країнах. Серед основних функцій цих банків можна виділити такі:

довгострокове та короткострокове кредитування експортерів;

гарантування та страхування експортних кредитів;

довгострокове кредитування іноземних урядів та фірм.

Такі спеціалізовані банки здебільшого надають кредити іноземним покупцям товарів даної країни на вигідніших умовах, ніж інші організації. До важливих умов надання таких кредитів відносять гарантії урядів країн-позичальників.

Звичайно, що такі банківські кредити більшою мірою, ніж
фірмові, підлягають регулюванню та контролю з боку держави.
З цього погляду вони схожі з урядовими кредитами. Незважаючи на те, що ці кредити укладаються між банками, санкціонуються вони урядами країн, і в багатьох випадках є частиною міжурядових угод. Тому умови цих кредитів, як правило, суттєво відрізняються від умов звичайних комерційних кредитів.

У 1991 р. в Україні на базі відділення Зовнішекономбанку СРСР теж було створено експортно-імпортний банк — Укрексімбанк. Широке визнання міжнародними фінансовими колами професійних підходів у діяльності Укрексімбанку сприяло активному залученню іноземних кредитних ресурсів в економіку України.
У 1998 р. Укрексімбанк розпочав реалізацію нової цільової програми комплексного кредитного обслуговування малих та середніх підприємств, під яку залучені кошти німецької Кредитної установи для відбудови. Спільно зі Світовим банком успішно втілюється в життя Проект розвитку експорту. Крім цього, Укрек­сімбанк обслуговує іноземні кредитні лінії.

Свою кредитну діяльність Укрексімбанк спрямовує на:

забезпечення потреб економіки України в іноземних кредитних ресурсах для фінансування проектів у пріоритетних галузях народного господарства України через залучення та надання резидентам іноземних кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України в межах повноважень та функцій, визначених Агентською Угодою з Кабінетом Міністрів України від 19 вересня 1996 р.;

сприяння розвитку малого та середнього приватного підприємництва в Україні через упровадження довгострокової кредитної Програми німецької Кредитної установи для відбудови;

залучення та надання іноземних кредитів у межах власної комерційної діяльності для фінансування ефективних кредитних проектів;

забезпечення фінансування потреб вітчизняних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за рахунок власних ресурсів.

У межах виконання функцій фінансового Агента Кабінету Міністрів України банк обслуговує іноземні кредитні лінії, які були залучені під гарантійні зобов’язання Кабінету Міністрів України для фінансування потреб економіки України.

Укрексімбанк спільно з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) здійснює Проект розвитку експорту. Основними напрямками реалізації цього Проекту є сприяння розвитку експортного сектора економіки України через кредитування підприємств-експортерів.

Останнім часом великі українські комерційні банки також роз­ширили свою діяльність у сфері валютного кредитування. Кредити в іноземній валюті можуть видаватися позичальникам під гарантію, яка передбачає право банку на списання коштів з валютного рахунку гаранта у разі непогашення кредиту у встановлені терміни. Як забезпечення кредитів, виданих в іноземній валюті, також можуть прийматися у позичальника або його гаранта акредитиви та платіжні гарантії, виставлені на їх користь іноземними банками (здебільшого банками-кореспондентами банку, що є кре­дитором).

При кредитуванні експортно-імпортних торговельних операцій найчастіше як заставу використовують шляхові документи, зокрема заставою короткострокових позик є документи, що засвідчують відвантаження товарів (коносаменти, накладні). Коносамент використовується при оформленні відвантаження товарів морським та річковим транспортом, накладні — при транс­портуванні іншими видами транспорту. Цей спосіб забезпечен­ня кредиту оформляється через індосування названих докумен­тів їх власниками на користь банку-кредитора. Умовою видачі кредиту під забезпечення шляховими документами є страхування вантажу.

При забезпеченні товарними запасами як застава приймаються партії сировини, матеріалів готової продукції. Перевага віддається товарам, торгівля якими ведеться на біржі і за якими легко визначити ринкову вартість. Умовою використання товарних запасів є їх застрахованість. Існує два способи оформлення зазначе­ного забезпечення: під складські квитанції і під розписки. При першому способі заставлені товари вилучаються у позичальника і передаються на зберігання складській компанії. Складські квитанції слугують забезпеченням кредиту. Після погашення позики банк виписує ордер на видачу товару позичальникові. При другому способі товари перебувають на зберіганні у позичальника, проте контроль над ними здійснює зазвичай представник банку. У цьому разі забезпеченням є охоронні розписки. Другий спосіб дає змогу знизити витрати на зберігання застави, проте збільшує ризик банку. Видача кредиту під охоронні розписки вимагає високої надійності клієнта.

Як інструмент забезпечення кредиту товарними запасами може бути вексель позичальника. Такий спосіб оформлення забезпечення використовується при кредитуванні торговельних фірм. При цьому банк оплачує товари експортеру, позичальник, отримавши товар, який юридично належить банку, зобов’язується зберігати його до моменту погашення позики. Зобов’язання позичальника оформлюється векселем, який підлягає оплаті на першу вимогу банку. Якщо заставлені товари продані позичальником, то він має право розпоряджатися виручкою від перепродажу за довіреністю банку-кредитора. Без довіреності виручка зараховується на погашення кредиту.

Для отримання кредиту в іноземній валюті позичальник повинен вказати:

мету отримання кредиту;

економічне обґрунтування кредиту;

суму та строк, на який береться кредит;

назву, кількість та вартість товару;

валюту платежу та країну придбання товару;

графік поставок товару, що імпортується;

джерело погашення кредиту;

розрахунок строків використання і погашення кредиту та відсотків за ним.

У деяких випадках банк може вимагати від позичальника і додаткову інформацію щодо реквізитів торговельних партнерів, на рахунки яких буде зараховуватися сума кредиту. Використання кредитів в іноземній валюті передбачається лише за умови своєчасного подання у банк копій контрактів позичальників з іноземними партнерами, попередньо узгоджених з банком. Строки укла­дання контрактів та періоди розрахунків за ними повинні чітко відповідати строкам використання кредиту.

При кредитуванні в іноземній валюті, окрім кредитного ризику, для банку може виникнути загроза і валютного ризику у таких випадках:

при зниженні курсу валюти, у якій видано кредит, відносно національної валюти;

при конвертації отриманих надходжень у валюту кредиту;

при використанні забезпечення, вираженого у національній валюті чи в третій валюті.

Для забезпечення своєчасного повернення кредиту банк повинен систематично контролювати хід виконання кредитної угоди. У разі невиконання позичальником умов кредитного договору банк має право припинити подальше використання кредиту та достроково стягнути суму заборгованості.

Пряме банківське кредитування можна розглядати як вигіднішу форму кредитування для імпортера, тому що ці кредити дають йому можливість вибрати експортера. У свою чергу, таке кредитування не позбавлене вигоди і для експортера, оскільки звільняє його від необхідності звертатися до банку з проханням урахувати чи придбати векселі.