12.2.2. Валютні свопи ринку капіталів

Валютні свопи ринку капіталів називаються ще валютно-про­центними свопами (cross currency interest rate swap). Вони передбачають обмін зобов’язаннями за активами в різних валютах.

Валютно-процентний своп може передбачати як обмін процент­ними платежами, так і обмін сумою основного боргу. Ситуація на міжнародному ринку капіталів може скластися таким чином, що банку можуть котируватися нижчі процентні ставки за кредитами в одній валюті, та вищі — за кредитами в іншій (наприклад, американському банку котируються більш привабливі процентні став­ки в доларах США порівняно зі ставками за кредитами в британських фунтах стерлінгів). Тоді для банку можливо одержати позику на ринку, де він має перевагу, та здійснити валютний своп. Такий своп буде передбачати:

обмін сумами основного боргу на початку дії угоди;

обмін процентними платежами протягом дії угоди;

зворотний обмін сумами боргу наприкінці дії угоди.

Можливо також, що банки здійснюють лише процентні платежі, без обміну сумами основного боргу.

Приклад: Банки А та Б мають такий доступ до ресурсів:

Як бачимо, банку А вигідніше залучати американські долари, а банку В — британські фунти стерлінгів. Якщо ж банку А необхідно мати у своєму розпорядженні британські фунти, а банку В — доларові ресурси, то вони можуть здійснити своп.

Якщо валютний курс на дату укладення угоди дорівнює 1,6000, то банк А позичає 16 млн дол., банк В — 10 млн ф. ст., банки обмінюються сумами боргу (рис. 12.3), а потім протягом дії угоди обслуговують процентні платежі один одного (при цьому кожен із банків відповідає за своїми зобов’язаннями на міжнародному ринку капіталу незалежно від якості виконання іншим банком своїх зобов’язань за свопом). Наприкінці дії угоди банки здійснюють зворотний обмін сумами боргу і кожен із них розраховується зі своїм кредитором.

Можливе також здійснення валютно-процентних свопів без обміну сумами основного боргу. Тобто банки обмінюються лише процентними платежами за зобов’язаннями в різних валютах. Такі свопи здійснюються, коли банку не потрібно залучати ресурси в тій чи іншій валюті, а лише зафіксувати доходи та витрати в одній валюті, тобто коли банк має процентні доходи від активу в одній валюті, а процентні витрати — в іншій. Наприклад, британський банк здійснює випуск боргових зобов’язань у доларах США, терміном обігу п’ять років із щорічною сплатою відсотків. Це передбачає, що протягом цих п’яти років банк має сплачувати відсотки за облігаціями в доларах США. При цьому банк має доходи від активів у британських фунтах стерлінгів. Отже, банк має надходження в одній валюті та зобов’язання за платежами в іншій, що передбачає валютний ризик для банку. Своп дає змогу банку розраховувати доходи та витрати в одній валюті. При цьому можливі свопи з обміном:

процентними платежами за фіксованими ставками;

процентними платежами за плаваючими ставками;

платежів за фіксованими ставками на платежі за плаваючими.

Як правило, такі свопи укладаються з участю третьої сторони — дилера. Залежно від умов свопу валютний ризик може брати на себе дилер або ж одна зі сторін.

Валютні свопи ринку капіталів передували появі процентних свопів, але сьогодні вони менш поширені.

Основними користувачами процентних свопів є Світовий банк, МВФ, великі банки та транснаціональні корпорації.

Запитання для самоконтролю

1.          Дати класифікацію валютних свопів та навести їх приклади.

2.          Розрахувати курси свопу типу “sell/buy 2 mio DEM 1 month” для маркет-мейкера, якщо курс спот USD/DEM 2,0046/51 та процентні ставки на один місяць USD = 6,15/6,18 і DEM = 2,18/2,24.

а) 2,0051 та 2,0046;

б) 2,0051 та 1,9984;

в) 2,0046 та 1,9981;

г) 1,9984 та 1,9981.

3.          Здійснити котирування операції своп на суму 200 млн японських єн, якщо на строк 25 днів процентні ставки за USD та JPY дорівнюють 6,05/6,11 і 0,12/0,15 відповідно, та курс спот USD/JPY = 106,25/30.

а) 106,25 та 105,81;

б) – 44,01/– 43,37;

в) 43/44;

г) 106,30 та 105,86.

4.          Здійснити котирування операції своп на строк 45 днів, якщо курс спот USD/UAH дорівнює 5,4255/75 та процентні ставки на цей строк за USD = 10/15 та UAH = 25/35.

а) 5,4255/4941;

б) 5,4275 та 5,4940;

в) 1675/665;

г) 665/1675.

5.          Розрахувати курси свопу tom/next типу sell/buy, якщо курс спот USD/DEM = 1,8425/28 та своп-пункти на даний період дорівнюють 2,84/2,35.

а) 1,8428 та 1,842516;

б) 1,843084 та 1,8428;

в) 1,8428 та 1,8425.

6. Яка зі сторін процентного свопу виграє при зростанні процентних ставок?

7. Які процентні ставки можуть лежати в основі свопу зі змінною базою нарахування ставки?

8. Причини здійснення процентних свопів.

9. Учасники ринку мають такий доступ до ресурсів:

Визначити ставки bid та offer, які котируватиме компаніям дилер при здійсненні процентного свопу (маржа дилеру — 20 bp).

10. Який із процентних свопів передбачає залучення банками коштів в одній і тій самій валюті, а який — у різних?

11. З яким ризиком можуть бути пов’язані валютні свопи ринку капіталів.

12. Які причини спонукають учасників ринку здійснювати процентно-валютні свопи?

Валютні свопи ринку капіталів називаються ще валютно-про­центними свопами (cross currency interest rate swap). Вони передбачають обмін зобов’язаннями за активами в різних валютах.

Валютно-процентний своп може передбачати як обмін процент­ними платежами, так і обмін сумою основного боргу. Ситуація на міжнародному ринку капіталів може скластися таким чином, що банку можуть котируватися нижчі процентні ставки за кредитами в одній валюті, та вищі — за кредитами в іншій (наприклад, американському банку котируються більш привабливі процентні став­ки в доларах США порівняно зі ставками за кредитами в британських фунтах стерлінгів). Тоді для банку можливо одержати позику на ринку, де він має перевагу, та здійснити валютний своп. Такий своп буде передбачати:

обмін сумами основного боргу на початку дії угоди;

обмін процентними платежами протягом дії угоди;

зворотний обмін сумами боргу наприкінці дії угоди.

Можливо також, що банки здійснюють лише процентні платежі, без обміну сумами основного боргу.

Приклад: Банки А та Б мають такий доступ до ресурсів:

Як бачимо, банку А вигідніше залучати американські долари, а банку В — британські фунти стерлінгів. Якщо ж банку А необхідно мати у своєму розпорядженні британські фунти, а банку В — доларові ресурси, то вони можуть здійснити своп.

Якщо валютний курс на дату укладення угоди дорівнює 1,6000, то банк А позичає 16 млн дол., банк В — 10 млн ф. ст., банки обмінюються сумами боргу (рис. 12.3), а потім протягом дії угоди обслуговують процентні платежі один одного (при цьому кожен із банків відповідає за своїми зобов’язаннями на міжнародному ринку капіталу незалежно від якості виконання іншим банком своїх зобов’язань за свопом). Наприкінці дії угоди банки здійснюють зворотний обмін сумами боргу і кожен із них розраховується зі своїм кредитором.

Можливе також здійснення валютно-процентних свопів без обміну сумами основного боргу. Тобто банки обмінюються лише процентними платежами за зобов’язаннями в різних валютах. Такі свопи здійснюються, коли банку не потрібно залучати ресурси в тій чи іншій валюті, а лише зафіксувати доходи та витрати в одній валюті, тобто коли банк має процентні доходи від активу в одній валюті, а процентні витрати — в іншій. Наприклад, британський банк здійснює випуск боргових зобов’язань у доларах США, терміном обігу п’ять років із щорічною сплатою відсотків. Це передбачає, що протягом цих п’яти років банк має сплачувати відсотки за облігаціями в доларах США. При цьому банк має доходи від активів у британських фунтах стерлінгів. Отже, банк має надходження в одній валюті та зобов’язання за платежами в іншій, що передбачає валютний ризик для банку. Своп дає змогу банку розраховувати доходи та витрати в одній валюті. При цьому можливі свопи з обміном:

процентними платежами за фіксованими ставками;

процентними платежами за плаваючими ставками;

платежів за фіксованими ставками на платежі за плаваючими.

Як правило, такі свопи укладаються з участю третьої сторони — дилера. Залежно від умов свопу валютний ризик може брати на себе дилер або ж одна зі сторін.

Валютні свопи ринку капіталів передували появі процентних свопів, але сьогодні вони менш поширені.

Основними користувачами процентних свопів є Світовий банк, МВФ, великі банки та транснаціональні корпорації.

Запитання для самоконтролю

1.          Дати класифікацію валютних свопів та навести їх приклади.

2.          Розрахувати курси свопу типу “sell/buy 2 mio DEM 1 month” для маркет-мейкера, якщо курс спот USD/DEM 2,0046/51 та процентні ставки на один місяць USD = 6,15/6,18 і DEM = 2,18/2,24.

а) 2,0051 та 2,0046;

б) 2,0051 та 1,9984;

в) 2,0046 та 1,9981;

г) 1,9984 та 1,9981.

3.          Здійснити котирування операції своп на суму 200 млн японських єн, якщо на строк 25 днів процентні ставки за USD та JPY дорівнюють 6,05/6,11 і 0,12/0,15 відповідно, та курс спот USD/JPY = 106,25/30.

а) 106,25 та 105,81;

б) – 44,01/– 43,37;

в) 43/44;

г) 106,30 та 105,86.

4.          Здійснити котирування операції своп на строк 45 днів, якщо курс спот USD/UAH дорівнює 5,4255/75 та процентні ставки на цей строк за USD = 10/15 та UAH = 25/35.

а) 5,4255/4941;

б) 5,4275 та 5,4940;

в) 1675/665;

г) 665/1675.

5.          Розрахувати курси свопу tom/next типу sell/buy, якщо курс спот USD/DEM = 1,8425/28 та своп-пункти на даний період дорівнюють 2,84/2,35.

а) 1,8428 та 1,842516;

б) 1,843084 та 1,8428;

в) 1,8428 та 1,8425.

6. Яка зі сторін процентного свопу виграє при зростанні процентних ставок?

7. Які процентні ставки можуть лежати в основі свопу зі змінною базою нарахування ставки?

8. Причини здійснення процентних свопів.

9. Учасники ринку мають такий доступ до ресурсів:

Визначити ставки bid та offer, які котируватиме компаніям дилер при здійсненні процентного свопу (маржа дилеру — 20 bp).

10. Який із процентних свопів передбачає залучення банками коштів в одній і тій самій валюті, а який — у різних?

11. З яким ризиком можуть бути пов’язані валютні свопи ринку капіталів.

12. Які причини спонукають учасників ринку здійснювати процентно-валютні свопи?