9.1. Сутність міжбанківського ринку депозитних операцій в іноземній валюті

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 

Поряд із ринком конверсійних операцій ринок депозитів в іноземній валюті є складовою валютного ринку.

Ринок депозитних операцій в іноземній валюті — це сукупність операцій щодо розміщення вільних грошових залишків, а також залучення коштів в іноземній валюті на різні строки під певний процент.

Основними і найактивнішими учасниками ринку є комерційні банки (тому цей ринок і називається міжбанківським), вони здійснюють депозитні операції для підтримання короткострокової лік­відності, а також із метою одержання прибутку, проте центральні банки держав, позабанківські фінансово-кредитні установи та транснаціональні корпорації також можуть здійснювати операції на цьому ринку.

Заведено виділяти ринок грошей (money market) — це ринок депозитів терміном від одного дня до одного року та ринок капіталів (capital market), на якому кошти розміщуються та залучаються на довгостроковій основі. Як правило, такі депозити оформлюються борговими зобов’язаннями (депозитними сертифіка­тами, облігаціями тощо).

В українській банківській практиці існують поняття «міжбанківський кредит» та «міжбанківський депозит», хоча по суті ці операції є однаковими — тимчасове розміщення/залучення кош­тів в іншому банку. У світовій банківській практиці для міжнародних позичкових операцій використовують термін «депозити», які поділяються на

депозити залучені — залучення коштів в іноземній валюті;

депозити розміщені — надання позик в іноземній валюті.

Валютні ринки, у тому числі й ринки депозитів у іноземній валюті, функціонують цілодобово, що пов’язано з послідовністю часових поясів. Основними світовими фінансовими центрами, де здійснюється більша частина операцій, є Лондон, Нью-Йорк, Франкфурт, Цюріх та Токіо.

Основна частина депозитних угод укладається в доларах США, британських фунтах стерлінгів, євро, швейцарських франках та японських єнах, але це не означає, що ринок міжбанківських валютних депозитів обмежений зазначеними валютами. Депозити можуть здійснюватися, за згодою учасників операції, у будь-якій валюті (обмеження можуть бути пов’язані з внутрішніми обмеженнями на здійснення операцій та особливостями регулювання руху капіталів у деяких країнах.

Регулювання депозитних операцій на валютному ринку здійснюється в межах законодавств країн, банки яких укладають угоди. Так, в Україні регулювання залучення та розміщення міжбанківських депозитів (у тому числі й депозитів у іноземній валюті), регулюється Положенням Національного банку України «Про кредитування» та Інструкцією «Про порядок регулювання та аналізу діяльності комерційних банків».

Поряд із ринком конверсійних операцій ринок депозитів в іноземній валюті є складовою валютного ринку.

Ринок депозитних операцій в іноземній валюті — це сукупність операцій щодо розміщення вільних грошових залишків, а також залучення коштів в іноземній валюті на різні строки під певний процент.

Основними і найактивнішими учасниками ринку є комерційні банки (тому цей ринок і називається міжбанківським), вони здійснюють депозитні операції для підтримання короткострокової лік­відності, а також із метою одержання прибутку, проте центральні банки держав, позабанківські фінансово-кредитні установи та транснаціональні корпорації також можуть здійснювати операції на цьому ринку.

Заведено виділяти ринок грошей (money market) — це ринок депозитів терміном від одного дня до одного року та ринок капіталів (capital market), на якому кошти розміщуються та залучаються на довгостроковій основі. Як правило, такі депозити оформлюються борговими зобов’язаннями (депозитними сертифіка­тами, облігаціями тощо).

В українській банківській практиці існують поняття «міжбанківський кредит» та «міжбанківський депозит», хоча по суті ці операції є однаковими — тимчасове розміщення/залучення кош­тів в іншому банку. У світовій банківській практиці для міжнародних позичкових операцій використовують термін «депозити», які поділяються на

депозити залучені — залучення коштів в іноземній валюті;

депозити розміщені — надання позик в іноземній валюті.

Валютні ринки, у тому числі й ринки депозитів у іноземній валюті, функціонують цілодобово, що пов’язано з послідовністю часових поясів. Основними світовими фінансовими центрами, де здійснюється більша частина операцій, є Лондон, Нью-Йорк, Франкфурт, Цюріх та Токіо.

Основна частина депозитних угод укладається в доларах США, британських фунтах стерлінгів, євро, швейцарських франках та японських єнах, але це не означає, що ринок міжбанківських валютних депозитів обмежений зазначеними валютами. Депозити можуть здійснюватися, за згодою учасників операції, у будь-якій валюті (обмеження можуть бути пов’язані з внутрішніми обмеженнями на здійснення операцій та особливостями регулювання руху капіталів у деяких країнах.

Регулювання депозитних операцій на валютному ринку здійснюється в межах законодавств країн, банки яких укладають угоди. Так, в Україні регулювання залучення та розміщення міжбанківських депозитів (у тому числі й депозитів у іноземній валюті), регулюється Положенням Національного банку України «Про кредитування» та Інструкцією «Про порядок регулювання та аналізу діяльності комерційних банків».