6.3.3. Експортний лізинг

Експортний лізинг відносять до альтернативних форм кредитування міжнародної торгівлі. Лізинг — це кредит, що надається під основні засоби.

Число учасників лізингової угоди залежно від економічних умов може бути різним. Здебільшого у лізинговій операції беруть участь три сторони: продавець товару (експортер), лізингоотримувач (імпортер) та лізингодавець. Лізингодавцем може бути банк або лізингова компанія (часто лізингова компанія є дочірньою компанією банку). При укладенні угод на великі суми кількість учасників може досягати семи осіб, до числа яких увіходять брокерські та трастові фірми.

Лізинг дає змогу експортерові негайно і в повному обсязі отримати платіж, оскільки обладнання продається лізингодавцеві і експортер звільняється від усіх фінансових проблем, пов’язаних з цим товаром, за винятком зобов’язань за гарантійними строками. Позитивні моменти використання лізингу для експортера показані на рис. 6.10.

Лізинг, як інструмент кредитування у сфері зовнішньоекономічних відносин, є особливо вигідним тоді, коли через механізм лізингу можна отримати податкові чи митні пільги. Правовий та митні аспекти міжнародного лізингу є досить складними у зв’язку
з неоднаковою інтерпретацією його у законодавстві різних країн (проте можна спостерігати тенденцію щодо уніфікації правил здійснення лізингових операцій). Слід враховувати також валютні ризики та ризики країни, які виникають при цій операції. Для того щоб зменшити притаманні лізингу негативні риси, лізингові компанії (банки) створюють об’єднання з лізинговими компаніями інших країн, які володіють правовою ситуацією у своїй країні і можуть передбачити її розвиток. Ще однією можливістю здійснення міжнародного лізингу є відкриття дочірньої лізингової фірми за кордоном.

Для міжнародного лізингу характерне залучення мобільних інвестиційних товарів (машини, технологічне обладнання). До об’єктів лізингу також відносять великі виробничі об’єкти (фабрики, заводи, нафтові платформи). Зауважимо, що об’єкти лізингу можуть використовуватися не тільки в країні лізингоотримувача.

Запитання для самоконтролю

Хто може бути кредитором зовнішньоторговельних угод?

Охарактеризуйте види фірмових кредитів.

Чим зумовлена необхідність кредитування експортерів та імпортерів?

У чому полягає зв’язок фірмового кредиту з банківським?

Назвіть методи фінансування міжнародної торгівлі.

Який зміст та порядок здійснення акцептної операції?

Який порядок здійснення акцептно-рамбурсного кредиту?

Який механізм використання акредитива як інструменту кредитування?

Розкрийте зміст прямого банківського кредитування експортно-імпортних операцій.

За яких умов можливе виникнення валютного ризику при банківському кредитуванні?

Які є методи короткострокового кредитування експорту?

Що таке акцептна кредитна лінія?

Розкрийте зміст факторингу як форми короткострокового кредитування експортера.

Розкрийте зміст форфейтингу як форми короткострокового кредитування експортера.

Розкрийте зміст лізингу як форми короткострокового кредитування.

Експортний лізинг відносять до альтернативних форм кредитування міжнародної торгівлі. Лізинг — це кредит, що надається під основні засоби.

Число учасників лізингової угоди залежно від економічних умов може бути різним. Здебільшого у лізинговій операції беруть участь три сторони: продавець товару (експортер), лізингоотримувач (імпортер) та лізингодавець. Лізингодавцем може бути банк або лізингова компанія (часто лізингова компанія є дочірньою компанією банку). При укладенні угод на великі суми кількість учасників може досягати семи осіб, до числа яких увіходять брокерські та трастові фірми.

Лізинг дає змогу експортерові негайно і в повному обсязі отримати платіж, оскільки обладнання продається лізингодавцеві і експортер звільняється від усіх фінансових проблем, пов’язаних з цим товаром, за винятком зобов’язань за гарантійними строками. Позитивні моменти використання лізингу для експортера показані на рис. 6.10.

Лізинг, як інструмент кредитування у сфері зовнішньоекономічних відносин, є особливо вигідним тоді, коли через механізм лізингу можна отримати податкові чи митні пільги. Правовий та митні аспекти міжнародного лізингу є досить складними у зв’язку
з неоднаковою інтерпретацією його у законодавстві різних країн (проте можна спостерігати тенденцію щодо уніфікації правил здійснення лізингових операцій). Слід враховувати також валютні ризики та ризики країни, які виникають при цій операції. Для того щоб зменшити притаманні лізингу негативні риси, лізингові компанії (банки) створюють об’єднання з лізинговими компаніями інших країн, які володіють правовою ситуацією у своїй країні і можуть передбачити її розвиток. Ще однією можливістю здійснення міжнародного лізингу є відкриття дочірньої лізингової фірми за кордоном.

Для міжнародного лізингу характерне залучення мобільних інвестиційних товарів (машини, технологічне обладнання). До об’єктів лізингу також відносять великі виробничі об’єкти (фабрики, заводи, нафтові платформи). Зауважимо, що об’єкти лізингу можуть використовуватися не тільки в країні лізингоотримувача.

Запитання для самоконтролю

Хто може бути кредитором зовнішньоторговельних угод?

Охарактеризуйте види фірмових кредитів.

Чим зумовлена необхідність кредитування експортерів та імпортерів?

У чому полягає зв’язок фірмового кредиту з банківським?

Назвіть методи фінансування міжнародної торгівлі.

Який зміст та порядок здійснення акцептної операції?

Який порядок здійснення акцептно-рамбурсного кредиту?

Який механізм використання акредитива як інструменту кредитування?

Розкрийте зміст прямого банківського кредитування експортно-імпортних операцій.

За яких умов можливе виникнення валютного ризику при банківському кредитуванні?

Які є методи короткострокового кредитування експорту?

Що таке акцептна кредитна лінія?

Розкрийте зміст факторингу як форми короткострокового кредитування експортера.

Розкрийте зміст форфейтингу як форми короткострокового кредитування експортера.

Розкрийте зміст лізингу як форми короткострокового кредитування.