2.3. Інформаційне забезпечення моніторингу на макрорівні

Ефективність аналізу національної економіки суттєво залежить від інформаційного забезпечення показників, які харак­теризують тенденції економічного розвитку. Аналітична робо-
та інформаційно забезпечується чинною державною статистичною та бухгалтерською звітністю, наближеною до світових
стандартів. У разі відсутності необхідних даних використовують результати опитувань, обстежень, які проводяться незалежними соціологічними та економічними службами й центрами. Всі показники соціально-економічного розвитку можна класифікувати як:

кількісні та якісні;

натуральні та вартісні;

абсолютні та відносні.

Кількісні показники характеризують обсяги виробництва, темпи й пропорції розширеного відтворення, тобто кількісні результати функціонування економіки.

Якісні показники характеризують умови розвитку економіки, її ефективність. За ними визначаються інтенсивне використання ресурсів, максимальні кінцеві результати на кожну одиницю останніх, розраховуються потреби економіки і можливості їх забезпечення. До якісних показників належать показники ефективного використання устаткування, сировини, паливно-енерге­тичних ресурсів, трудових і фінансових ресурсів: фондовіддача; матеріало-, паливо-, енергомісткість; продуктивність праці; рентабельність виробництва; ефективність використання капіталовкладень.

Залежно від одиниці виміру показники можуть бути натураль­ними і вартісними.

Натуральні показники є основою для визначення вартісних, за ними аналізується матеріальна структура виробництва, розроб­ляються найважливіші матеріальні баланси. Натуральні показники кількісно і якісно характерзують у фізичних одиницях виміру створений у суспільстві продукт.

Вартісні показники характеризують результати розширеного відтворення у вартісних одиницях виміру. Динаміка економічного розвитку може визначатися лише за вартісними показниками. Останні дозволяють аналізувати галузеву та регіональну структури ВВП, здійснювати зіставлення рівня економічного розвитку країни з рівнем розвитку інших країн.

Абсолютні показниики — це показники результату, приросту в натуральному або вартісному вимірі. Вони характеризують розміри соціально-економічних явищ.

Відносні показники — це показники порівняння, ефектив-
ності, темпів економічного розвитку, питомої ваги, тобто структури.

Першоджерелом усіх показників, що аналізуються, є звітність підприємств. Якщо аналіз проводиться в масштабах області, то безпосереднім джерелом інформації є статистичні данні по облас­ті. Якщо аналіз здійснюється в масштабі всієї країни, то викори-
стовуються данні Державного комітету статистики України стосовно соціально-економічного розвитку.

По Україні в цілому і по окремих областях усі промислові підприємства групуються:

за формою властності і відомчою підлеглістю;

галузевою належністю підприємств;

територіальною ознакою: по Україні, областях, Автономній Республіці Крим, містах Києву і Севастополю.

Економічний стан країни, регіону залежить від стану окремого макроринку — товарного, праці, фінансового. Ці ринки й процеси, що на них відбуваються, характеризуються певними макроекономічними показниками — індикаторами. До найважливіших макроекономічних індикаторів належать:

по товарному ринку:

обсяг та динамика реального ВВП у цілому по країні і по окремих регіонах;

обсяг ВВП у поточних цінах (номінального) по країні і по окремих регіонах;

дефлятор ВВП;

структура ВВП по секторах, виробництву, доходах та кінцевому використанню;

галузева структура ВВП по країні в цілому і по окремих регіонах;

обсяг, динаміка, галузева та регіональна структура ЧВП, національного доходу.

по ринку праці:

кількість, статево-вікова та кваліфікаційна структура трудових ресурсів і робочої сили в цілому по країні, по регіонах і окремих галузях;

міграція робочої сили;

рівень зайнятості та безробіття;

ефективність використання робочої сили: продуктивність праці в цілому по економіці, по провідних галузях і по регіонах;

соціальний захист.

по фінансовому ринку:

структура грошової маси (грошові агрегати);

грошова пропозиція і попит на гроші;

відсоткові ставки;

коефіцієнти готівки, монетизації, доларизації;

грошово-кридитна емісія;

індекси фондового ринку;

попит і пропозиція цінних паперів;

курс національної валюти.

По кожному ринку аналізуються також умови рівноваги й чинники, що впливають на відхилення від стану рівноваги.

Аналізуються також показники економічної активності та стану суб’єктів економіки на макрорівні.

Так, економічна активність та стан домашніх господарств характеризуються показниками:

грошових доходів та заробітної плати;

рівня та динаміки роздрібних цін;

рівня життя населення;

споживання та заощаджень;

демографічної статистики;

розвитку соціально-культурної сфери тощо.

Економічна активність та стан суб’єкта ринку «підприємства» характеризуються показниками:

обсягу та динаміки виробництва;

попиту на інвестиції та їх структурою;

інноваційної діяльності;

рівня та динаміки оптових цін;

прибутковості виробничої діяльності;

попиту на робочу силу;

пропозиції товарів та послуг тощо.

Економічна активність та стан суб’єкта ринку «держава» характеризуються показниками:

зведеного бюджету та його структури;

величини державної позики;

податкових ставок;

величини дотацій та субсидій;

обсягу державних закупок тощо.

Економічна активність та стан суб’єкта ринку «закордон» характеризуються показниками:

зовнішньої торгівлі;

обсягу та динаміки експорту та імпорту;

структури експорту та імпорту;

валютного курсу;

стану платіжного балансу тощо.

Зазначені показники дають можливість оцінити стан економіки і зробити висновки щодо майбутнього розвитку.

Методологічними вимогами до аналізу національної економіки є: систематичність, системність, комплексність.

Методологічною особливістю аналізу економіки на макрорівні є оперування агрегованими економічними категоріями. За умови макроекономічного підходу вирізняють чотири суб’єк­ти економіки — домашні господарства, підприємства, держава, закордон — і три ринки — товарний, фінансовий, ресурсний.

Основні макроекономічні зв’язки між суб’єктами і ринками представлені в моделі кругообігу ресурсів, продуктів і доходу.

Усі чотири суб’єкти національної економіки проявляють різні, специфічні для них види економічної активності.

На процес кругообігу ресурсів суттєво впливає держава через державну закупівлю, податки та зміну пропозиції грошей. Тобто уряд може стимулювати економічне зростання або стримувати його.

Для економіки в цілому діє тотожність між грошовими доходами і сукупними витратами. Але існує різниця в кругообігу ресурсів, продуктів і доходу в моделях закритої та відкритої економіки.

Товарний ринок представлений сукупним товаром і сукупними послугами. Ресурсний ринок є ринком чинників виробництва, але розглядається переважно як ринок праці. Фінансовий ринок охоплює грошово-кредитний, фондовий та валютний ринки.

На кожному з макроринків під впливом специфічних для цього ринку чинників установлюється рівновага, яка може бути стійкою і нестійкою. Тому аналіз економіки потребує визначення рівноваги. При цьому треба враховувати закон Вальраса.

Основними методами економічного аналізу є: екстраполяція, кореляція, факторний, балансовий, математичного моделювання, експертних оцінок.

Ефективність аналізу економіки суттєво залежить від інформаційного забезпечення показників, які характеризують тенденції економічного розвитку. Всі показники соціально-еконо­мічного розвитку можна класифікувати як: кількісні та якісні, натуральні та вартісні, абсолютні та відносні. Аналізуються також специфічні показники — індикатори стану окремих макроринків та показники економічної активності суб’єктів економіки.

Назвіть методологічні вимоги до аналізу національної економіки та розкрийте їхню сутність.

Які види економічної активності виявляє кожний суб’єкт ринку? Поясніть зв’язки між суб’єктами і ринками на макрорівні.

Поясніть механізм впливу держави на процес кругообігу ресурсів, продуктів і доходу.

Які операції називають «чистий приплив капіталу» і «чистий відплив капіталу»? Поясніть сутність понять реальних і фінансових активів.

Охарактерізуйте сутність товарного, ресурсного та фінансового ринків у макроекономічному аналізі. Чому ресурсний ринок розглядається зазвичай як ринок праці? Поясніть структуру фінансового ринку.

Поясніть особливості статичного, порівняльної статики та динамічного аналізу економіки.

Наведіть визначення методології, методики та методів аналізу економіки. Як класифікуються методи наукового дослідження?

Які показники характеризують макроринки та економічну активність різних суб’єктів ринку?

Ефективність аналізу національної економіки суттєво залежить від інформаційного забезпечення показників, які харак­теризують тенденції економічного розвитку. Аналітична робо-
та інформаційно забезпечується чинною державною статистичною та бухгалтерською звітністю, наближеною до світових
стандартів. У разі відсутності необхідних даних використовують результати опитувань, обстежень, які проводяться незалежними соціологічними та економічними службами й центрами. Всі показники соціально-економічного розвитку можна класифікувати як:

кількісні та якісні;

натуральні та вартісні;

абсолютні та відносні.

Кількісні показники характеризують обсяги виробництва, темпи й пропорції розширеного відтворення, тобто кількісні результати функціонування економіки.

Якісні показники характеризують умови розвитку економіки, її ефективність. За ними визначаються інтенсивне використання ресурсів, максимальні кінцеві результати на кожну одиницю останніх, розраховуються потреби економіки і можливості їх забезпечення. До якісних показників належать показники ефективного використання устаткування, сировини, паливно-енерге­тичних ресурсів, трудових і фінансових ресурсів: фондовіддача; матеріало-, паливо-, енергомісткість; продуктивність праці; рентабельність виробництва; ефективність використання капіталовкладень.

Залежно від одиниці виміру показники можуть бути натураль­ними і вартісними.

Натуральні показники є основою для визначення вартісних, за ними аналізується матеріальна структура виробництва, розроб­ляються найважливіші матеріальні баланси. Натуральні показники кількісно і якісно характерзують у фізичних одиницях виміру створений у суспільстві продукт.

Вартісні показники характеризують результати розширеного відтворення у вартісних одиницях виміру. Динаміка економічного розвитку може визначатися лише за вартісними показниками. Останні дозволяють аналізувати галузеву та регіональну структури ВВП, здійснювати зіставлення рівня економічного розвитку країни з рівнем розвитку інших країн.

Абсолютні показниики — це показники результату, приросту в натуральному або вартісному вимірі. Вони характеризують розміри соціально-економічних явищ.

Відносні показники — це показники порівняння, ефектив-
ності, темпів економічного розвитку, питомої ваги, тобто структури.

Першоджерелом усіх показників, що аналізуються, є звітність підприємств. Якщо аналіз проводиться в масштабах області, то безпосереднім джерелом інформації є статистичні данні по облас­ті. Якщо аналіз здійснюється в масштабі всієї країни, то викори-
стовуються данні Державного комітету статистики України стосовно соціально-економічного розвитку.

По Україні в цілому і по окремих областях усі промислові підприємства групуються:

за формою властності і відомчою підлеглістю;

галузевою належністю підприємств;

територіальною ознакою: по Україні, областях, Автономній Республіці Крим, містах Києву і Севастополю.

Економічний стан країни, регіону залежить від стану окремого макроринку — товарного, праці, фінансового. Ці ринки й процеси, що на них відбуваються, характеризуються певними макроекономічними показниками — індикаторами. До найважливіших макроекономічних індикаторів належать:

по товарному ринку:

обсяг та динамика реального ВВП у цілому по країні і по окремих регіонах;

обсяг ВВП у поточних цінах (номінального) по країні і по окремих регіонах;

дефлятор ВВП;

структура ВВП по секторах, виробництву, доходах та кінцевому використанню;

галузева структура ВВП по країні в цілому і по окремих регіонах;

обсяг, динаміка, галузева та регіональна структура ЧВП, національного доходу.

по ринку праці:

кількість, статево-вікова та кваліфікаційна структура трудових ресурсів і робочої сили в цілому по країні, по регіонах і окремих галузях;

міграція робочої сили;

рівень зайнятості та безробіття;

ефективність використання робочої сили: продуктивність праці в цілому по економіці, по провідних галузях і по регіонах;

соціальний захист.

по фінансовому ринку:

структура грошової маси (грошові агрегати);

грошова пропозиція і попит на гроші;

відсоткові ставки;

коефіцієнти готівки, монетизації, доларизації;

грошово-кридитна емісія;

індекси фондового ринку;

попит і пропозиція цінних паперів;

курс національної валюти.

По кожному ринку аналізуються також умови рівноваги й чинники, що впливають на відхилення від стану рівноваги.

Аналізуються також показники економічної активності та стану суб’єктів економіки на макрорівні.

Так, економічна активність та стан домашніх господарств характеризуються показниками:

грошових доходів та заробітної плати;

рівня та динаміки роздрібних цін;

рівня життя населення;

споживання та заощаджень;

демографічної статистики;

розвитку соціально-культурної сфери тощо.

Економічна активність та стан суб’єкта ринку «підприємства» характеризуються показниками:

обсягу та динаміки виробництва;

попиту на інвестиції та їх структурою;

інноваційної діяльності;

рівня та динаміки оптових цін;

прибутковості виробничої діяльності;

попиту на робочу силу;

пропозиції товарів та послуг тощо.

Економічна активність та стан суб’єкта ринку «держава» характеризуються показниками:

зведеного бюджету та його структури;

величини державної позики;

податкових ставок;

величини дотацій та субсидій;

обсягу державних закупок тощо.

Економічна активність та стан суб’єкта ринку «закордон» характеризуються показниками:

зовнішньої торгівлі;

обсягу та динаміки експорту та імпорту;

структури експорту та імпорту;

валютного курсу;

стану платіжного балансу тощо.

Зазначені показники дають можливість оцінити стан економіки і зробити висновки щодо майбутнього розвитку.

Методологічними вимогами до аналізу національної економіки є: систематичність, системність, комплексність.

Методологічною особливістю аналізу економіки на макрорівні є оперування агрегованими економічними категоріями. За умови макроекономічного підходу вирізняють чотири суб’єк­ти економіки — домашні господарства, підприємства, держава, закордон — і три ринки — товарний, фінансовий, ресурсний.

Основні макроекономічні зв’язки між суб’єктами і ринками представлені в моделі кругообігу ресурсів, продуктів і доходу.

Усі чотири суб’єкти національної економіки проявляють різні, специфічні для них види економічної активності.

На процес кругообігу ресурсів суттєво впливає держава через державну закупівлю, податки та зміну пропозиції грошей. Тобто уряд може стимулювати економічне зростання або стримувати його.

Для економіки в цілому діє тотожність між грошовими доходами і сукупними витратами. Але існує різниця в кругообігу ресурсів, продуктів і доходу в моделях закритої та відкритої економіки.

Товарний ринок представлений сукупним товаром і сукупними послугами. Ресурсний ринок є ринком чинників виробництва, але розглядається переважно як ринок праці. Фінансовий ринок охоплює грошово-кредитний, фондовий та валютний ринки.

На кожному з макроринків під впливом специфічних для цього ринку чинників установлюється рівновага, яка може бути стійкою і нестійкою. Тому аналіз економіки потребує визначення рівноваги. При цьому треба враховувати закон Вальраса.

Основними методами економічного аналізу є: екстраполяція, кореляція, факторний, балансовий, математичного моделювання, експертних оцінок.

Ефективність аналізу економіки суттєво залежить від інформаційного забезпечення показників, які характеризують тенденції економічного розвитку. Всі показники соціально-еконо­мічного розвитку можна класифікувати як: кількісні та якісні, натуральні та вартісні, абсолютні та відносні. Аналізуються також специфічні показники — індикатори стану окремих макроринків та показники економічної активності суб’єктів економіки.

Назвіть методологічні вимоги до аналізу національної економіки та розкрийте їхню сутність.

Які види економічної активності виявляє кожний суб’єкт ринку? Поясніть зв’язки між суб’єктами і ринками на макрорівні.

Поясніть механізм впливу держави на процес кругообігу ресурсів, продуктів і доходу.

Які операції називають «чистий приплив капіталу» і «чистий відплив капіталу»? Поясніть сутність понять реальних і фінансових активів.

Охарактерізуйте сутність товарного, ресурсного та фінансового ринків у макроекономічному аналізі. Чому ресурсний ринок розглядається зазвичай як ринок праці? Поясніть структуру фінансового ринку.

Поясніть особливості статичного, порівняльної статики та динамічного аналізу економіки.

Наведіть визначення методології, методики та методів аналізу економіки. Як класифікуються методи наукового дослідження?

Які показники характеризують макроринки та економічну активність різних суб’єктів ринку?