6.4. Взаємозв’язок грошово-кредитного та товарного ринків

Грошово-кредитний ринок через ступінь ділової активності на інвестиційному ринку впливає на кон’юнктуру товарного ринку, тому окремого аналізу потребує взаємозв’язок грошового і товар­ного ринків (рис. 6.3).

Звернемось до рис. 6.3. На ньому відображено взаємодію трьох ринків: а — грошово-кредитного, б — інвестиційного, в — товарного. Припустимо, що урядом здійснюється стимулююча політика експансії, яка в даному контексті виражається у впливі на відсоткову ставку в бік її зниження. Це можливо за умов збіль­шення грошової пропозиції від  до  (рис. 6.3). Відсоткова ставка тоді зменшиться від Іr1 до Іr2. Отже, зміна рівноваги на грошово-кредитному ринку (а) призвела до зниження відсоткової ставки.

У свою чергу, зниження відсоткової ставки пожвавлює попит на інвестиції (б) від І1 до І2. Зростання інвестицій забезпечує муль­типлікативний приріст ВВП від ВВП1 до ВВП2 на товарному ринку (в).

Графічні пояснення на рис. 6.3 дозволяють зробити важливі аналітичні висновки. Ефективність грошово-кредитних заходів залежить від виду кривих попиту на гроші (MD) і попиту на інвестиції (ІD). Чим більш крутою є крива попиту на гроші, тим більш значним буде вплив зміни їх пропозиції на рівноважну ставку відсотка. Можливість одержати більш суттєвий приріст інвестицій зображується похилою кривою попиту на інвестиції. А більший приріст інвестицій приведе до мультиплікативного зростання ВВП.

Монетарні заходи високоефективні тоді, коли крива попиту на гроші приймає вигляд крутої лінії, а крива попиту на інвестиції — похилої. За інших умов потенціал монетарних заходів незначний.

Таким чином, збільшення пропозиції грошей веде до зростання інвестицій, ВВП, зайнятості, доходу, сукупного попиту, що, у свою чергу, забезпечить подальше підвищення економічної актив­ності.

Але, аналізуючи цей ефект, треба зазначити, що він виникає переважно в умовах низького рівня зайнятості. Крива сукупної пропозиції за таких умов має відносно горизонтальний вигляд. Саме тому збільшення сукупного попиту внаслідок зростання пропозиції грошей веде до суттєвого зростання ВВП в умовах незначної інфляції або незмінних цін (рис. 6.4 а). Але в умовах близь­ких до повної зайнятості крива сукупної пропозиції стає більш крутою, майже вертикальною лінією. В такому разі розширення грошової пропозиції і збільшення сукупного попиту суттєво впливає на динаміку цін (від Р1 до Р2), спричиняючи велику інфляцію (рис. 6.4 б).

Пропозиція грошей і попит на них у першу чергу впливають на номінальну відсоткову ставку (Ir(н)). У той же час попит на реальні інвестиційні товари — обладнання, устаткування, споруди — в цілому визначається реальною відсотковою ставкою (Ir(p)), яка дорівнює номінальній за мінусом темпів інфляції. З цього випливає важливий висновок: наприклад, скорочення грошової пропозиції призведе до зростання відсоткової ставки, що, у свою чергу, викличе скорочення інвестицій, а значить, сукупного попиту і ВВП.

Мs ↓→ Ir ↑→ I ↓→ AD ↓→ ВВП ↓.            (6.43)

Але у довгостроковому періоді ефект відсоткової ставки інший. Скорочення грошової пропозиції приведе до зниження інфляції і, таким чином, до уповільнення зростання номінального ВВП відносно реального. Це, у свою чергу, зумовить скорочення номінальної та реальної відсоткових ставок, зростання інвестицій та ВВП:

Мs ↓→ Р ↓→ ВВПн ↓→ Іr(н) ↓→ I ↑→ ВВПр ↑.   (6.44)

На результати монетарних заходів значно впливають і процеси, що відбуваються у світовій економіці. Проаналізуємо політику «дешевих» грошей як елемент загальної експансіоністської політики. Внаслідок збільшення пропозиції грошей відсоткова ставка в національній економіці знижується, що скорочує надходження до неї іноземних інвестицій (Іін). Це, у свою чергу, зменшує попит на валюту даної країни і знижує її курс відносно іноземних валют. Наслідок — скорочення імпорту і зростання експорту, тобто збільшення чистого експорту (NX). І навпаки — для політики «дорогих» грошей.

Мs ↑→ Ir ↓→ Iін↓→ е ↓ → NX↑;     (6.45)

Мs ↓→ Ir ↑→ Iін↑→ е ↑ → NX↓.     (6.46)

Таким чином, наслідки внутрішніх грошово-кредитних заходів посилюються під впливом світової економіки.

Для будь-якої економіки поряд із підтримкою внутрішньої рів­новаги важливою є проблема досягнення балансу між експортом та імпортом. Існує взаємозв’язок макроекономічної рівноваги і торговельного балансу за умови проведення певних заходів на грошово-кредитному ринку.

Припустимо, що для даної країни має місце суттєве перевищення імпорту над експортом в умовах високого безробіття і спаду виробництва. За таких обставин держава спробує зменшити дефіцит торговельного балансу і буде проводити політику «дешевих» грошей. Така політика знизить ставку відсотка і змен­шить імпорт, сприятиме експорту і поліпшить торговельний баланс. Тобто політика «дешевих» грошей узгоджується з політикою збалансування торговельного балансу.

Припустимо тепер, що для країни характерним є перевищення імпорту над експортом в умовах інфляції. Тоді уряд проводить політику «дорогих» грошей і скорочує дефіцит торговельного балансу. Політика «дорогих» грошей підвищує ставку відсотка і стимулює приплив іноземних інвестицій. Це збільшує попит на національну валюту і підвищує її курс відносно інших валют, що скорочує експорт і погіршує торговельний баланс. Така політика «дорогих» грошей приходить у протиріччя з політикою балансування торговельного балансу.

Отже, як показує аналіз, грошово-кредитні заходи можуть узго­джуватися із політикою балансування експорту та імпорту, але
можуть і суперечити їй.

Крім моделі рівноваги грошово-кредитного ринку «MS — MD» існує також модель рівноваги відкритої національної економіки Манделла—Флемінга («IS — LM»). Побудова й аналіз цієї моделі розглядається в підручниках з макроекономіки.

Зупинимося на аналізі впливу світової відсоткової ставки
на рівновагу в моделі «IS — LM» [18, с. 53—54]. Суттєва різниця рівноважних відсоткових ставок у світовій і національній економіках впливає на макроекономічні процеси в окремій
країні.

Якщо рівноважна відсоткова ставка у світовій економіці (IrW) перевищує відсоткову ставку в окремій країні (IrN), то дохід на капітал у світовій економіці вищий, ніж у даній країні. Це призведе до відпливу капіталу з даної країни за кордон, зменшення пропозиції грошей у цій країні, зміщення кривої LM уліво (рис. 6.5). Перелив капіталу в інші країни припиниться, коли точка перетину кривих IS та LM національної економіки встановиться на рівні світової відсоткової ставки. Це буде означати, що відсоткова ставка національної економіки встановиться на рівні світової відсоткової ставки. (IrN = IrW). Інші процеси спостерігаються, якщо відсоткова ставка у світовій економіці нижче, ніж у національній (IrW < IrN). Більш висока відсоткова ставка зумовить приплив капіталу в національну економіку, збільшення пропорції грошей і зміщення кривої LM управо (рис. 6.6). Внаслідок цього відсоткова ставка в національній економіці зменшуватиметься до рівня світової. Поступово одночасно з цим процесом зменшуватиметься приплив іноземного капіталу в національну економіку до тих пір, коли національна відсоткова ставка дорівнюватиме світовій. Отже, аналіз моделі Манделла—Флемінга до­зволяє зробити висновок, що умовою рівноваги відкритої національної економіки є рівність світової і національної відсоткових ставок.

Фінансовий ринок охоплює: грошово-кредитний ринок, на якому формуються попит і пропозиція грошей, визначаються відсоткова ставка, попит на кредити для інвестування; фондовий ринок, на якому формуються попит і пропозиція цінних паперів; валютний ринок, на якому формуються попит і пропозиція валют, визначаються валютні курси.

Уся сукупність готівкових і банківських грошей становить грошову масу. Вона є структуризованою і складається з кількох грошових агрегатів, які побудовані виходячи з поступового змен­шення ліквідності грошей.

Відсоткова ставка — це ставка, за якою комерційні банки надають кредити суб’єктам господарювання. За своєю економічною сутністю відсоткова ставка являє собою ціну позичкового капіталу, необхідного для придбання реального капіталу.

Облікова ставка (ставка рефінансування) — це ставка, за якою Національний банк надає кредити комерційним банкам. Облікова ставка є особливо важливою для комерційних банків, які кредитують стратегічні галузі національної економіки — сільське господарство, валютну промисловість тощо.

Висока частка готівки у грошовій масі є негативним явищем, свідчить про недовіру до банківської системи, про існування суттєвих ризиків, пов’язаних із заощадженнями грошей у банках, про інфляційні очікування.

Високі темпи інфляції, зростання відсоткової та облікової ставок, доларові інтервенції прискорюють швидкість обігу грошей.

Уповільнюють швидкість грошового обігу тінізація економіки, заборгованість з виплат заробітної плати та з розрахунків за товари й послуги.

Між нормою обов’язкового резерву та пропозицією грошей існує обернена залежність. Зміна пропозиції грошей, у свою чергу, впливає на відсоткову ставку. Причому зв’язок між ними залежить від того, діє в економіці ефект доходу чи очікується інфляція. Відсоткова ставка в подальшому обернено пропорційно впливає на внутрішні інвестиції та прямо пропорційно — на іноземні інвестиції.

Гроші, інвестовані в цінні папери або депозити, приносять дохід, тобто капіталізуються. Врахування фактора часу в оцінці грошових потоків базується на концепції, що гроші сьогодні мають більшу вартість, ніж матимуть через певний час. Для порівняння вартості грошей у часі використовується поняття майбутньої та теперішньої вартості грошей.

Майбутня вартість теперішніх грошей обчислюється за допомогою нарахування складного відсотка. Теперішня вартість майбутнього доходу визначається за допомогою методики дисконтування.

Для визначення рівноважної відсоткової ставки важливим є аналіз чинників, які впливають на пропозицію грошей і попит на них.

Окремого аналізу потребує взаємозв’язок грошово-кре­дитного і товарного ринків, який опосередковується інвестиційним ринком. Зміна рівноважної відсоткової ставки впливає на рівень інвестиційної активності, остання забезпечує мультиплікативну зміну ВВП.

Пропозиція грошей і попит на них впливають на номінальну відсоткову ставку. Попит на інвестиції визначається реальною відсотковою ставкою. В короткостроковому періоді зростання реальної відсоткової ставки вплине на скорочення інвестицій, сукупного попиту та ВВП.

У довгостроковому періоді ефект відсоткової ставки інший: зменшення пропозиції грошей приведе до зниження інфляції, уповільнення темпів номінального ВВП і зниження номіналь­ної ставки. Це зумовить скорочення реальної відсоткової ставки, зростання інвестицій та ВВП.

Внаслідок збільшення пропозиції грошей відсоткова ставка в національній економіці знижується, скорочуються іноземні інвестиції. Це зменшує попит на національну валюту, її курс знижується, зростає експорт і скорочується імпорт. І навпаки.

Зміна пропозиції грошей на грошово-кредитному ринку може узгоджуватись із політикою балансування експорту та імпорту, а може і суперечити їй.

Поясніть структуру фінансового ринку. Наведіть відповідну схему.

Які показники характеризують стан грошово-кредитного ринку? Надайте методику розрахунку кожного показника.

Яка економічна сутність відсоткової та облікової ставок? Чим вони відрізняються?

Свідченням яких економічних явищ є висока частка готівки у грошовій масі?

Якщо грошова маса М1 зростає швидше за номінальний ВВП, то як змінюватиметься рівень монетизації?

Чи може гривня виконувати функції міри вартості та нагромадження, якщо рівень доларизації високий? Обґрунтуйте висновок.

Визначте чинники, які впливають на швидкість обігу грошей. Поясніть логіку впливу окремих чинників на швидкість обігу грошової маси. Наведіть необхідні формули.

Поясніть схематично зв’язки, що існують між зміною норми обов’язкового резерву, пропозиції грошей, відсоткової ставки, внутрішніми та іноземними інвестиціями, ВВП.

Поясніть сутність понять майбутньої та теперішньої вар­тості грошей. На якій концепції ґрунтується необхідність урахування фактора часу в оцінці грошових потоків?

Наведіть формули нарахування складного відсотка і методики дисконтування.

Поясніть економічну сутність і надайте графічну інтерпретацію взаємозв’язків грошово-кредитного, інвестиційного і товарного ринків.

Поясніть механізм впливу зміни пропозиції гро-
шей, номінальної та реальної відсоткових ставок, попи-
ту на внутрішні та іноземні інвестиції, зміну валютного
курсу та чистого експорту. У чому полягає відмінність
у дії цього механізму в коротко- і довгостроковому пе-
ріодах?

Грошово-кредитний ринок через ступінь ділової активності на інвестиційному ринку впливає на кон’юнктуру товарного ринку, тому окремого аналізу потребує взаємозв’язок грошового і товар­ного ринків (рис. 6.3).

Звернемось до рис. 6.3. На ньому відображено взаємодію трьох ринків: а — грошово-кредитного, б — інвестиційного, в — товарного. Припустимо, що урядом здійснюється стимулююча політика експансії, яка в даному контексті виражається у впливі на відсоткову ставку в бік її зниження. Це можливо за умов збіль­шення грошової пропозиції від  до  (рис. 6.3). Відсоткова ставка тоді зменшиться від Іr1 до Іr2. Отже, зміна рівноваги на грошово-кредитному ринку (а) призвела до зниження відсоткової ставки.

У свою чергу, зниження відсоткової ставки пожвавлює попит на інвестиції (б) від І1 до І2. Зростання інвестицій забезпечує муль­типлікативний приріст ВВП від ВВП1 до ВВП2 на товарному ринку (в).

Графічні пояснення на рис. 6.3 дозволяють зробити важливі аналітичні висновки. Ефективність грошово-кредитних заходів залежить від виду кривих попиту на гроші (MD) і попиту на інвестиції (ІD). Чим більш крутою є крива попиту на гроші, тим більш значним буде вплив зміни їх пропозиції на рівноважну ставку відсотка. Можливість одержати більш суттєвий приріст інвестицій зображується похилою кривою попиту на інвестиції. А більший приріст інвестицій приведе до мультиплікативного зростання ВВП.

Монетарні заходи високоефективні тоді, коли крива попиту на гроші приймає вигляд крутої лінії, а крива попиту на інвестиції — похилої. За інших умов потенціал монетарних заходів незначний.

Таким чином, збільшення пропозиції грошей веде до зростання інвестицій, ВВП, зайнятості, доходу, сукупного попиту, що, у свою чергу, забезпечить подальше підвищення економічної актив­ності.

Але, аналізуючи цей ефект, треба зазначити, що він виникає переважно в умовах низького рівня зайнятості. Крива сукупної пропозиції за таких умов має відносно горизонтальний вигляд. Саме тому збільшення сукупного попиту внаслідок зростання пропозиції грошей веде до суттєвого зростання ВВП в умовах незначної інфляції або незмінних цін (рис. 6.4 а). Але в умовах близь­ких до повної зайнятості крива сукупної пропозиції стає більш крутою, майже вертикальною лінією. В такому разі розширення грошової пропозиції і збільшення сукупного попиту суттєво впливає на динаміку цін (від Р1 до Р2), спричиняючи велику інфляцію (рис. 6.4 б).

Пропозиція грошей і попит на них у першу чергу впливають на номінальну відсоткову ставку (Ir(н)). У той же час попит на реальні інвестиційні товари — обладнання, устаткування, споруди — в цілому визначається реальною відсотковою ставкою (Ir(p)), яка дорівнює номінальній за мінусом темпів інфляції. З цього випливає важливий висновок: наприклад, скорочення грошової пропозиції призведе до зростання відсоткової ставки, що, у свою чергу, викличе скорочення інвестицій, а значить, сукупного попиту і ВВП.

Мs ↓→ Ir ↑→ I ↓→ AD ↓→ ВВП ↓.            (6.43)

Але у довгостроковому періоді ефект відсоткової ставки інший. Скорочення грошової пропозиції приведе до зниження інфляції і, таким чином, до уповільнення зростання номінального ВВП відносно реального. Це, у свою чергу, зумовить скорочення номінальної та реальної відсоткових ставок, зростання інвестицій та ВВП:

Мs ↓→ Р ↓→ ВВПн ↓→ Іr(н) ↓→ I ↑→ ВВПр ↑.   (6.44)

На результати монетарних заходів значно впливають і процеси, що відбуваються у світовій економіці. Проаналізуємо політику «дешевих» грошей як елемент загальної експансіоністської політики. Внаслідок збільшення пропозиції грошей відсоткова ставка в національній економіці знижується, що скорочує надходження до неї іноземних інвестицій (Іін). Це, у свою чергу, зменшує попит на валюту даної країни і знижує її курс відносно іноземних валют. Наслідок — скорочення імпорту і зростання експорту, тобто збільшення чистого експорту (NX). І навпаки — для політики «дорогих» грошей.

Мs ↑→ Ir ↓→ Iін↓→ е ↓ → NX↑;     (6.45)

Мs ↓→ Ir ↑→ Iін↑→ е ↑ → NX↓.     (6.46)

Таким чином, наслідки внутрішніх грошово-кредитних заходів посилюються під впливом світової економіки.

Для будь-якої економіки поряд із підтримкою внутрішньої рів­новаги важливою є проблема досягнення балансу між експортом та імпортом. Існує взаємозв’язок макроекономічної рівноваги і торговельного балансу за умови проведення певних заходів на грошово-кредитному ринку.

Припустимо, що для даної країни має місце суттєве перевищення імпорту над експортом в умовах високого безробіття і спаду виробництва. За таких обставин держава спробує зменшити дефіцит торговельного балансу і буде проводити політику «дешевих» грошей. Така політика знизить ставку відсотка і змен­шить імпорт, сприятиме експорту і поліпшить торговельний баланс. Тобто політика «дешевих» грошей узгоджується з політикою збалансування торговельного балансу.

Припустимо тепер, що для країни характерним є перевищення імпорту над експортом в умовах інфляції. Тоді уряд проводить політику «дорогих» грошей і скорочує дефіцит торговельного балансу. Політика «дорогих» грошей підвищує ставку відсотка і стимулює приплив іноземних інвестицій. Це збільшує попит на національну валюту і підвищує її курс відносно інших валют, що скорочує експорт і погіршує торговельний баланс. Така політика «дорогих» грошей приходить у протиріччя з політикою балансування торговельного балансу.

Отже, як показує аналіз, грошово-кредитні заходи можуть узго­джуватися із політикою балансування експорту та імпорту, але
можуть і суперечити їй.

Крім моделі рівноваги грошово-кредитного ринку «MS — MD» існує також модель рівноваги відкритої національної економіки Манделла—Флемінга («IS — LM»). Побудова й аналіз цієї моделі розглядається в підручниках з макроекономіки.

Зупинимося на аналізі впливу світової відсоткової ставки
на рівновагу в моделі «IS — LM» [18, с. 53—54]. Суттєва різниця рівноважних відсоткових ставок у світовій і національній економіках впливає на макроекономічні процеси в окремій
країні.

Якщо рівноважна відсоткова ставка у світовій економіці (IrW) перевищує відсоткову ставку в окремій країні (IrN), то дохід на капітал у світовій економіці вищий, ніж у даній країні. Це призведе до відпливу капіталу з даної країни за кордон, зменшення пропозиції грошей у цій країні, зміщення кривої LM уліво (рис. 6.5). Перелив капіталу в інші країни припиниться, коли точка перетину кривих IS та LM національної економіки встановиться на рівні світової відсоткової ставки. Це буде означати, що відсоткова ставка національної економіки встановиться на рівні світової відсоткової ставки. (IrN = IrW). Інші процеси спостерігаються, якщо відсоткова ставка у світовій економіці нижче, ніж у національній (IrW < IrN). Більш висока відсоткова ставка зумовить приплив капіталу в національну економіку, збільшення пропорції грошей і зміщення кривої LM управо (рис. 6.6). Внаслідок цього відсоткова ставка в національній економіці зменшуватиметься до рівня світової. Поступово одночасно з цим процесом зменшуватиметься приплив іноземного капіталу в національну економіку до тих пір, коли національна відсоткова ставка дорівнюватиме світовій. Отже, аналіз моделі Манделла—Флемінга до­зволяє зробити висновок, що умовою рівноваги відкритої національної економіки є рівність світової і національної відсоткових ставок.

Фінансовий ринок охоплює: грошово-кредитний ринок, на якому формуються попит і пропозиція грошей, визначаються відсоткова ставка, попит на кредити для інвестування; фондовий ринок, на якому формуються попит і пропозиція цінних паперів; валютний ринок, на якому формуються попит і пропозиція валют, визначаються валютні курси.

Уся сукупність готівкових і банківських грошей становить грошову масу. Вона є структуризованою і складається з кількох грошових агрегатів, які побудовані виходячи з поступового змен­шення ліквідності грошей.

Відсоткова ставка — це ставка, за якою комерційні банки надають кредити суб’єктам господарювання. За своєю економічною сутністю відсоткова ставка являє собою ціну позичкового капіталу, необхідного для придбання реального капіталу.

Облікова ставка (ставка рефінансування) — це ставка, за якою Національний банк надає кредити комерційним банкам. Облікова ставка є особливо важливою для комерційних банків, які кредитують стратегічні галузі національної економіки — сільське господарство, валютну промисловість тощо.

Висока частка готівки у грошовій масі є негативним явищем, свідчить про недовіру до банківської системи, про існування суттєвих ризиків, пов’язаних із заощадженнями грошей у банках, про інфляційні очікування.

Високі темпи інфляції, зростання відсоткової та облікової ставок, доларові інтервенції прискорюють швидкість обігу грошей.

Уповільнюють швидкість грошового обігу тінізація економіки, заборгованість з виплат заробітної плати та з розрахунків за товари й послуги.

Між нормою обов’язкового резерву та пропозицією грошей існує обернена залежність. Зміна пропозиції грошей, у свою чергу, впливає на відсоткову ставку. Причому зв’язок між ними залежить від того, діє в економіці ефект доходу чи очікується інфляція. Відсоткова ставка в подальшому обернено пропорційно впливає на внутрішні інвестиції та прямо пропорційно — на іноземні інвестиції.

Гроші, інвестовані в цінні папери або депозити, приносять дохід, тобто капіталізуються. Врахування фактора часу в оцінці грошових потоків базується на концепції, що гроші сьогодні мають більшу вартість, ніж матимуть через певний час. Для порівняння вартості грошей у часі використовується поняття майбутньої та теперішньої вартості грошей.

Майбутня вартість теперішніх грошей обчислюється за допомогою нарахування складного відсотка. Теперішня вартість майбутнього доходу визначається за допомогою методики дисконтування.

Для визначення рівноважної відсоткової ставки важливим є аналіз чинників, які впливають на пропозицію грошей і попит на них.

Окремого аналізу потребує взаємозв’язок грошово-кре­дитного і товарного ринків, який опосередковується інвестиційним ринком. Зміна рівноважної відсоткової ставки впливає на рівень інвестиційної активності, остання забезпечує мультиплікативну зміну ВВП.

Пропозиція грошей і попит на них впливають на номінальну відсоткову ставку. Попит на інвестиції визначається реальною відсотковою ставкою. В короткостроковому періоді зростання реальної відсоткової ставки вплине на скорочення інвестицій, сукупного попиту та ВВП.

У довгостроковому періоді ефект відсоткової ставки інший: зменшення пропозиції грошей приведе до зниження інфляції, уповільнення темпів номінального ВВП і зниження номіналь­ної ставки. Це зумовить скорочення реальної відсоткової ставки, зростання інвестицій та ВВП.

Внаслідок збільшення пропозиції грошей відсоткова ставка в національній економіці знижується, скорочуються іноземні інвестиції. Це зменшує попит на національну валюту, її курс знижується, зростає експорт і скорочується імпорт. І навпаки.

Зміна пропозиції грошей на грошово-кредитному ринку може узгоджуватись із політикою балансування експорту та імпорту, а може і суперечити їй.

Поясніть структуру фінансового ринку. Наведіть відповідну схему.

Які показники характеризують стан грошово-кредитного ринку? Надайте методику розрахунку кожного показника.

Яка економічна сутність відсоткової та облікової ставок? Чим вони відрізняються?

Свідченням яких економічних явищ є висока частка готівки у грошовій масі?

Якщо грошова маса М1 зростає швидше за номінальний ВВП, то як змінюватиметься рівень монетизації?

Чи може гривня виконувати функції міри вартості та нагромадження, якщо рівень доларизації високий? Обґрунтуйте висновок.

Визначте чинники, які впливають на швидкість обігу грошей. Поясніть логіку впливу окремих чинників на швидкість обігу грошової маси. Наведіть необхідні формули.

Поясніть схематично зв’язки, що існують між зміною норми обов’язкового резерву, пропозиції грошей, відсоткової ставки, внутрішніми та іноземними інвестиціями, ВВП.

Поясніть сутність понять майбутньої та теперішньої вар­тості грошей. На якій концепції ґрунтується необхідність урахування фактора часу в оцінці грошових потоків?

Наведіть формули нарахування складного відсотка і методики дисконтування.

Поясніть економічну сутність і надайте графічну інтерпретацію взаємозв’язків грошово-кредитного, інвестиційного і товарного ринків.

Поясніть механізм впливу зміни пропозиції гро-
шей, номінальної та реальної відсоткових ставок, попи-
ту на внутрішні та іноземні інвестиції, зміну валютного
курсу та чистого експорту. У чому полягає відмінність
у дії цього механізму в коротко- і довгостроковому пе-
ріодах?