12.3. Оцінка інвестиційної привабливості галузей та регіонів

К оглавлению 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66

Оцінка інвестиційної привабливості галузей здійснюється за синтетичними та аналітичними показниками. До синтетичних показників належать:

прибутковість галузі;

перспективність розвитку галузі;

інвестиційні ризики.

Кожна група цих показників охоплює ряд аналітичних, які мають рангові значення і визначають у кінцевому підсумку вагомість синтетичного показника.

Так, рівень прибутковості галузі характеризується такими аналітичними показниками:

прибутковість активів, тобто співвідношення суми балансового прибутку підприємств галузі до суми всіх активів у використанні;

прибутковість власного капіталу підприємств галузі за умови наявного галузевого фінансового лівериджу — співвідношення суми балансового прибутку підприємств галузі до суми власних активів;

прибутковість реалізованої продукції — співвідношення суми прибутку від реалізації до обсягу реалізації продукції підприємств галузі.

Перспективність розвитку галузі аналізується за показниками:

вагомість галузі в економіці країни — частка продукції галузі у ВВП;

кількість зайнятих у галузі;

забезпеченість перспектив зростання власними фінансовими ресурсами (визначається обсягом та вагою капіталовкладень за рахунок власних джерел фінансування, часткою власного капіталу в загальній сумі активів);

ступінь державної підтримки розвитку галузі — обсяг державних (централізованих) капіталовкладень, податкові та експортні пільги;

розвиток науково-технічної та сировинної бази галузі, який вимірюється на основі експертних оцінок.

Під час оцінки рівня інвестиційних ризиків враховуються такі аналітичні показники:

рівень конкуренції в галузі;

рівень інфляційної стійкості продукції галузі, який характеризується співвідношенням індексів цін у динаміці на основні види продукції галузі та загального індексу цін по економіці в цілому;

соціальна напруга галузі, яка визначається співвідношенням рівня заробітної плати працюючих у галузі до середнього рівня заробітної плати в країні.

Методологічні принципи визначення інвестиційної привабливості регіонів України розроблено компанією «Омета-Інвест» і викладено у статтях Ю. Болейко та Д. Гамалія.

Для аналізу інвестиційної привабливості регіонів у методиці, запропонованій у згаданих матеріалах, застосовуються такі узагальнюючі показники:

рівень загальноекономічного розвитку регіону;

рівень розвитку інвестиційної інфраструктури;

демографічна характеристика регіону;

рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури;

рівень криміногенних, економічних та інших ризиків.

Оцінка кожного узагальнюючого показника ґрунтується на використанні аналітичних показників. Шляхом їхнього підсумовування визначається рангове значення кожного досліджуваного регіону.

Перший узагальнюючий показник включає такі аналітичні:

частка продукції регіону у ВВП країни;

обсяг промислової продукції на душу населення;

рівень самозабезпеченості регіону основними продуктами харчування на душу населення;

середній рівень заробітної плати працюючих у регіоні;

середній рівень заощаджень на душу населення;

обсяг капіталовкладень на душу населення;

частка централізованих капіталовкладень у загальному їх обсязі;

обсяг науково-технічних робіт на душу населення;

темпи зміни промислового виробництва;

кількість промислових підприємств у регіоні;

частка збиткових підприємств у загальній їх кількості в регіоні;

прибуток у розрахунку на одне промислове підприємство.

Другий узагальнюючий показник охоплює такі аналітичні:

кількість підрядних будівельних компаній і фірм усіх форм власності;

обсяг місцевого виробництва основних видів будівельних матеріалів;

густота залізниць на 1000 км2 території;

густота автомобільних шляхів із твердим покриттям на 1000 км2 території.

Третій узагальнюючий показник характеризує демографічну ситуацію в регіоні, для чого розглядаються такі аналітичні показники:

частка населення регіону в загальній кількості населення країни;

частка міського населення в регіоні;

рівень зайнятості в регіоні;

частка працездатного населення у загальній кількості населення регіону;

рівень кваліфікації працюючих у регіоні.

До четвертої групи узагальнюючих показників входять аналітичні:

частка приватизованих підприємств у загальній кількості підприємств комунальної власності;

частка підприємств недержавної форми власності у загальній кількості підприємств регіону;

кількість спільних із зарубіжними партнерами компаній і фірм у регіоні;

кількість банківських установ (включаючи філії) на території регіону;

кількість страхових компаній у регіоні;

кількість товарних бірж у регіоні.

П’ятий узагальнюючий показник оцінює рівень криміногенних, екологічних ризиків, тобто рівень безпеки інвестиційної діяльності в регіоні. До цієї групи належать аналітичні показники:

викиди шкідливих речовин на 1 м2 території регіону;

частка джерел забруднення у загальній кількості підприємств регіону;

кількість економічних злочинів на 100 тис. осіб, що проживають у регіоні;

частка незавершених будівельних об’єктів у загальній кількості розпочатих будівництв.

Кожний регіон по кожному з п’яти узагальнюючих показників отримує певний середній рейтинг, який розраховується як середня арифметична рейтингів цього регіону за окремими аналітичними показниками:

, j = 1, 2, 3, 4, 5, (12.29)

k = 1, 2 … N,

де — середній рейтинг k-го регіону за j-м узагальнюючим показником; — рейтинг k-го регіону за і-м аналітичним показником j-ї узагальнюючої групи; nj — кількість аналітичних показників у j-й групі узагальнюючих показників.

До заключного етапу аналізу інвестиційної привабливості регіонів входить розрахунок інтегрального показника оцінки пріоритетності кожного регіону, який визначається як сума добутків рейтингового значення узагальнюючого показника даного регіону на значимість цього показника у сукупній оцінці. Прийнята така значимість кожного узагальнюючого показника:

рівень загальноекономічного розвитку регіону — 35 %;

рівень розвитку інвестиційної інфраструктури — 15 %;

демографічна характеристика регіону — 15 %;

рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури — 25 %;

рівень криміногенних, екологічних та інших ризиків — 10 %.

Тоді інтегральний показник інвестиційної привабливості регіону розраховується за формулою

(k = 1, 2, … N), (12.30)

де ІП — інтегральний показник; dj — значимість (у частках одиниці) відповідного узагальнюючого показника.

Отже, найбільш інвестиційно привабливим буде регіон, інтегральний показник якого має більше значення, ніж по інших регіонах.