5.3. Показники ефективності виробництва

Ефективність промислового виробництва аналізується за показниками:

фондовіддача;

фондомісткість;

фондоозброєність;

продуктивність праці;

матеріаломісткість;

енергомісткість;

конкурентоспроможність продукції.

Фондовіддача — показник ефективного використання основних виробничих засобів. Розраховується за формулою

де ФВпрt — фондовіддача в промисловості в році t; ВВПпрt — валовий внутрішній продукт промисловості в порівнянних цінах у році t; ОВЗпрt — вартість основних виробничих засобів у промисловості в році t.

Фондомісткість (ФМпрt) характеризує потребу в основних виробничих засобах для виробництва одиниці продукції промисловості. Визначається як показник, обернений фондовіддачі:

Фондоозброєність — це показник оснащеності працюючих у промисловості основними виробничими засобами. Він розраховується за формулою

де ФОпрt — фондоозброєність у промисловості в році t; Чпрt — чисельність працюючих у промисловості в році t.

Продуктивність праці — показник ефективності використання робочої сили, зайнятої в промисловості:

Ураховуючи формули (5.33), (5.34), (5.35), фондоозброєність можна виразити як добуток фондомісткості та продуктивності праці:

Виходячи з формул (5.33), (5.36) можна визначити фондовіддачу через показники фондоозброєності та продуктивності праці:

Тобто фондовіддача прямо пропорційна продуктивності праці та обернено пропорційна фондоозброєності.

Матеріаломісткість характеризує величину прямих матеріальних витрат у промисловості (вартість проміжного споживання) на одиницю продукції. Прямі матеріальні витрати включають вартість усіх матеріальних ресурсів, використаних у виробництві промислової продукції: сировини, палива, тепло- та електроенергії, основних та допоміжних матеріалів, комплектуючих виробів та напівфабрикатів. До прямих матеріальних витрат не належить амортизація.

Матеріаломісткість може визначатися на одиницю валової продукції промисловості або валового внутрішнього продукту галузі:

де ММпрt — матеріаломісткість промислової продукції в році t, визначена за валовою продукцією (ВП) або валовим внутрішнім продуктом (ВВП); ПСпрt — вартість прямих матеріальних витрат, або проміжне споживання промисловості в році t; ВПпрt — валова продукція промисловості в році t; ВВПпрt — валовий внутрішній продукт промисловості в році t; ФЗпрt — вартість фонда заміщення або всіх матеріальних витрат промисловості в році t; Апрt — величина амортизації в промисловості в році t.

З наведених формул (5.38), (5.39) видно, що:

Енергомісткість характеризує витрати первинних паливно-енергетичних ресурсів у натуральному виразі (тоннах умовного палива) на одиницю валового продукту або валового внутрішнього продукту:

де ЕМпрt — енергомісткість промислової продукції в році t, визначена за валовим продуктом (ВП) або валовим внутрішнім продуктом (ВВП); ЕРпрt — витрати паливно-енергетичних ресурсів у промисловості в році t в натуральному виразі.

Конкурентоспроможність продукції визначається як:

одиничний показник — по конкретних промислових то-
варах;

груповий показник — по групі промислових товарів;

інтегрований показник — за технічними та економічними характеристиками промислової продукції.

Ефективність сільськогосподарського виробництва характеризується специфічними для цієї галузі показниками. Умовно їх поділяють на дві групи:

показники продуктивності:

урожайність (валовий збір / посівні площі);

продуктивність тваринництва (надої молока з однієї корови, настриг вовни з однієї вівці тощо);

показники забезпеченості:

виробництво зерна на душу населення;

державна закупівля сільськогосподарської продукції.

По промисловості та сільському господарству також аналізується структура експорту та імпорту. При цьому слід ураховувати такий аспект аналізу, як продовольча безпека країни. У світовій практиці вважається, що за умови закупівлі 20 % продовольства (від виробленого) країна-імпортер втрачає свою продовольчу незалежність і створюється загроза її національній безпеці.

Аналіз розвитку промисловості здійснюється в три етапи. На першому етапі аналізу визначаються частка промисловості у ВВП та тенденції її зміни. На другому етапі аналізують показники динаміки промислового виробництва. На третьому етапі визначаються основні показники розвитку промисловості, аналізуються структура промисловості та тенденції структурних зрушень.

Оновлення промислової продукції аналізується за показниками частки нових її видів, яка визначається у натуральному або вартісному вимірі, та темпів оновлення.

Окремо визначається вплив на динаміку валової продукції промисловості зміни у продуктивності праці та кількості зайнятих.

Сільське господарство розглядається як галузь агропромислового комплексу. Існує три етапи аналізу розвитку сільського господарства: визначення частки сільськогосподарської продукції у ВВП, аналіз динаміки сільськогосподарського виробництва в цілому, по рослинництву і тваринництву, аналіз окремих показ­ників розвитку рослинництва і тваринництва.

Оскільки сільське господарство складається з двох галузей — рослинництва і тваринництва, визначається галузева структура сільського господарства та аналізуються тенденції її зміни. Аналіз структурних зрушень у сільському господарстві дозволяє зробити висновки щодо спеціалізації країни у виробництві певних видів продукції рослинництва і тваринництва.

Особливість, яку слід ураховувати під час аналізу, є сезонність сільськогосподарських робіт та незбіг внаслідок цього календарного року та сільськогосподарського року. Це стосується насамперед галузі рослинництва, в якій сільськогосподарський рік починається з посівної і закінчується жнивами.

Ефективність промислового виробництва аналізується за показниками фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності, продуктивності праці, матеріаломісткості, енергомісткості, конкурентоспроможності продукції.

Ефективність сільськогосподарського виробництва характеризується показниками продуктивності (урожайність, продуктивність тваринництва) і забезпеченості (виробництво зерна на душу населення, державна закупівля сільськогосподарської продукції).

У світовій практиці вважається, що за умови закупівлі 20 % продовольства (від виробленого) країна-імпортер втрачає свою продовольчу незалежність і створюється загроза її національній безпеці.

Охарактеризуйте кожний етап аналізу розвитку промисловості, сільського господарства, наведіть необхідні формули з методами розрахунків показників на кожному етапі.

За якою методикою можна виявити структурні зрушення в економіці?

Як визначаються темпи оновлення промислової продукції?

Наведіть методику розрахунку індексу реального обсягу та динаміки випуску промислової продукції.

За якою методикою обчислюється зміна валової продукції промисловості та сільського господарства під впливом зміни продуктивності праці та кількості зайнятих?

Наведіть показники ефективності промислового виробництва та поясніть їх сутність.

Яка специфіка існує у визначенні ефективності сіль-
ськогосподарського виробництва, які показники для цього розраховуються?

Ефективність промислового виробництва аналізується за показниками:

фондовіддача;

фондомісткість;

фондоозброєність;

продуктивність праці;

матеріаломісткість;

енергомісткість;

конкурентоспроможність продукції.

Фондовіддача — показник ефективного використання основних виробничих засобів. Розраховується за формулою

де ФВпрt — фондовіддача в промисловості в році t; ВВПпрt — валовий внутрішній продукт промисловості в порівнянних цінах у році t; ОВЗпрt — вартість основних виробничих засобів у промисловості в році t.

Фондомісткість (ФМпрt) характеризує потребу в основних виробничих засобах для виробництва одиниці продукції промисловості. Визначається як показник, обернений фондовіддачі:

Фондоозброєність — це показник оснащеності працюючих у промисловості основними виробничими засобами. Він розраховується за формулою

де ФОпрt — фондоозброєність у промисловості в році t; Чпрt — чисельність працюючих у промисловості в році t.

Продуктивність праці — показник ефективності використання робочої сили, зайнятої в промисловості:

Ураховуючи формули (5.33), (5.34), (5.35), фондоозброєність можна виразити як добуток фондомісткості та продуктивності праці:

Виходячи з формул (5.33), (5.36) можна визначити фондовіддачу через показники фондоозброєності та продуктивності праці:

Тобто фондовіддача прямо пропорційна продуктивності праці та обернено пропорційна фондоозброєності.

Матеріаломісткість характеризує величину прямих матеріальних витрат у промисловості (вартість проміжного споживання) на одиницю продукції. Прямі матеріальні витрати включають вартість усіх матеріальних ресурсів, використаних у виробництві промислової продукції: сировини, палива, тепло- та електроенергії, основних та допоміжних матеріалів, комплектуючих виробів та напівфабрикатів. До прямих матеріальних витрат не належить амортизація.

Матеріаломісткість може визначатися на одиницю валової продукції промисловості або валового внутрішнього продукту галузі:

де ММпрt — матеріаломісткість промислової продукції в році t, визначена за валовою продукцією (ВП) або валовим внутрішнім продуктом (ВВП); ПСпрt — вартість прямих матеріальних витрат, або проміжне споживання промисловості в році t; ВПпрt — валова продукція промисловості в році t; ВВПпрt — валовий внутрішній продукт промисловості в році t; ФЗпрt — вартість фонда заміщення або всіх матеріальних витрат промисловості в році t; Апрt — величина амортизації в промисловості в році t.

З наведених формул (5.38), (5.39) видно, що:

Енергомісткість характеризує витрати первинних паливно-енергетичних ресурсів у натуральному виразі (тоннах умовного палива) на одиницю валового продукту або валового внутрішнього продукту:

де ЕМпрt — енергомісткість промислової продукції в році t, визначена за валовим продуктом (ВП) або валовим внутрішнім продуктом (ВВП); ЕРпрt — витрати паливно-енергетичних ресурсів у промисловості в році t в натуральному виразі.

Конкурентоспроможність продукції визначається як:

одиничний показник — по конкретних промислових то-
варах;

груповий показник — по групі промислових товарів;

інтегрований показник — за технічними та економічними характеристиками промислової продукції.

Ефективність сільськогосподарського виробництва характеризується специфічними для цієї галузі показниками. Умовно їх поділяють на дві групи:

показники продуктивності:

урожайність (валовий збір / посівні площі);

продуктивність тваринництва (надої молока з однієї корови, настриг вовни з однієї вівці тощо);

показники забезпеченості:

виробництво зерна на душу населення;

державна закупівля сільськогосподарської продукції.

По промисловості та сільському господарству також аналізується структура експорту та імпорту. При цьому слід ураховувати такий аспект аналізу, як продовольча безпека країни. У світовій практиці вважається, що за умови закупівлі 20 % продовольства (від виробленого) країна-імпортер втрачає свою продовольчу незалежність і створюється загроза її національній безпеці.

Аналіз розвитку промисловості здійснюється в три етапи. На першому етапі аналізу визначаються частка промисловості у ВВП та тенденції її зміни. На другому етапі аналізують показники динаміки промислового виробництва. На третьому етапі визначаються основні показники розвитку промисловості, аналізуються структура промисловості та тенденції структурних зрушень.

Оновлення промислової продукції аналізується за показниками частки нових її видів, яка визначається у натуральному або вартісному вимірі, та темпів оновлення.

Окремо визначається вплив на динаміку валової продукції промисловості зміни у продуктивності праці та кількості зайнятих.

Сільське господарство розглядається як галузь агропромислового комплексу. Існує три етапи аналізу розвитку сільського господарства: визначення частки сільськогосподарської продукції у ВВП, аналіз динаміки сільськогосподарського виробництва в цілому, по рослинництву і тваринництву, аналіз окремих показ­ників розвитку рослинництва і тваринництва.

Оскільки сільське господарство складається з двох галузей — рослинництва і тваринництва, визначається галузева структура сільського господарства та аналізуються тенденції її зміни. Аналіз структурних зрушень у сільському господарстві дозволяє зробити висновки щодо спеціалізації країни у виробництві певних видів продукції рослинництва і тваринництва.

Особливість, яку слід ураховувати під час аналізу, є сезонність сільськогосподарських робіт та незбіг внаслідок цього календарного року та сільськогосподарського року. Це стосується насамперед галузі рослинництва, в якій сільськогосподарський рік починається з посівної і закінчується жнивами.

Ефективність промислового виробництва аналізується за показниками фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності, продуктивності праці, матеріаломісткості, енергомісткості, конкурентоспроможності продукції.

Ефективність сільськогосподарського виробництва характеризується показниками продуктивності (урожайність, продуктивність тваринництва) і забезпеченості (виробництво зерна на душу населення, державна закупівля сільськогосподарської продукції).

У світовій практиці вважається, що за умови закупівлі 20 % продовольства (від виробленого) країна-імпортер втрачає свою продовольчу незалежність і створюється загроза її національній безпеці.

Охарактеризуйте кожний етап аналізу розвитку промисловості, сільського господарства, наведіть необхідні формули з методами розрахунків показників на кожному етапі.

За якою методикою можна виявити структурні зрушення в економіці?

Як визначаються темпи оновлення промислової продукції?

Наведіть методику розрахунку індексу реального обсягу та динаміки випуску промислової продукції.

За якою методикою обчислюється зміна валової продукції промисловості та сільського господарства під впливом зміни продуктивності праці та кількості зайнятих?

Наведіть показники ефективності промислового виробництва та поясніть їх сутність.

Яка специфіка існує у визначенні ефективності сіль-
ськогосподарського виробництва, які показники для цього розраховуються?