7.3. Індекси фондового ринку

Традиційно під фондовим індексом розуміють співвідношення усередненого за групою підприємств — емітентів цінних паперів значення вартості акцій, проданих за поточний період, до усередненого значення вартості акцій, проданих за попередній період. Отже, індекси фондового ринку характеризують коливання ціни акцій за певний період і дають можливість оцінити загальну ситуацію на фондовому ринку.

Важливим є кількісний та якісний відбір емітентів у базі індексу. Серед підприємств, акції яких ураховуються під час визначення фондових індексів, повинні бути такі, що значною мірою впливають на розвиток галузі, економіки в цілому.

Найбільш популярним показником фондового ринку є індекс Доу-Джонса. Це показник стану ринку акцій, запропонований американськими фінансовими журналістами Ч. Доу і Е. Джон­сом. Індекс Доу-Джонса застосовується з 1884 р. і розраховується на Нью-Йоркській фондовій біржі через кожні півгодини.

Існує чотири індекси Доу-Джонса.

Промисловий індекс — простий середній показник руху курсів акцій 30 найбільших промислових компаній (Аі). Перелік компаній може змінюватися залежно від їх позицій в економіці. Цей індекс розраховується за формулою

де k — корегуючий коефіцієнт (дільник), який змінюється залежно від подрібнення акцій (зменшення номіналу в результаті збіль­шення акцій в обігу); Аі — курс акцій і-ї компанії.

Промисловий індекс Доу-Джонса є найстарішим і найбільш поширеним серед усіх індексів фондового ринку. На його складові припадає від 15 до 20 % ринкової вартості акцій, що котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі.

Транспортний індекс — середній показник, що характеризує рух цін на акції 20 транспортних компаній.

Комунальний індекс — середній показник, що характеризує рух цін на акції 15 компаній, які займаються газо- й електропостачанням.

Середній індекс складається на основі трьох попередніх індексів.

Індекси не повинні реагувати на події, які безпосередньо з бір­жовою кон’юнктурою не пов’язані. Суть індексу Доу-Джонса така: якщо криві середнього курсу акцій компаній ідуть угору і не опускаються нижче позначок, які були найгіршими в недавньому минулому, має місце пожвавлення в економіці, і акції варто купувати. І навпаки.

Поширеними також є індекси:

«Standart and Poore’s» («S&P»);

«Financial Times» («FT»);

DAX тощо.

Індекс «S&P» розраховується на Нью-Йоркській біржі у двох варіантах: за акціями 500 корпорацій, у тому числі: для 400 промислових, 20 транспортних, 40 комунальних та 40 фінансових; за акціями 100 корпорацій. Індекс визначається за формулою

де n — кількість корпорацій; Qi — кількість акцій і-ї корпорації; Pi — ціна акції і-ї корпорації.

Індекс «S&P»-500 представляє близько 80 % ринкової вартості всіх випусків, що котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі, та є складнішим і точнішим за індекс Доу-Джонса. Це пояснюється тим, що в індексі «S&P» представлені акції більшої кількості корпорацій, та акції кожної корпорації зважуються на вартість усіх акцій, що знаходяться в акціонерів. Ф’ючерси та опціони по цьому індексу продаються на Чиказькій товарній
біржі.

Індекс «S&P»-100 складається з акцій в основному промис-
лових корпорацій, по яких існують зареєстровані опціони на Чиказькій біржі опціонів.

Британський індекс «FT» розраховується для 750 компаній один раз на день і поділяється на 8 галузевих. На відміну від середньоарифметичного індексу Доу-Джонса, індекс «FT» є середньогеометричним. Це означає, що всі акції є рівнозначними незалежно від ринкової капіталізації кожної компанії. Формула індексу «FT» така:

де n — кількість компаній; Pit — ціна акції і-ї компанії в період t; Pio — ціна акції і-ї компанії в базовому періоді.

Світовий індекс «FT» охоплює приблизно 2200 акцій 24 країн світу.

Індекс Франкфуртської біржі DAX охоплює акції 30 компаній, що забезпечують 80 % обігу на біржі, і визначається як співвідношення акціонерного капіталу на кінець і початок періоду, скореговане на спеціальні корегуючи множники, які характеризують надання переважного права на покупку нових акцій.

Прикладами українських фондових індексів є L-індекс, WOOD-15, КАС-20.

Для розрахунку L-індексу ліквідності і схожого з ним S — індексу продажів запропоновані формули:

де L — індекс ліквідності; S — індекс продажів; t, t – 1 — поточний і попередній періоди; а — середня зміна курсу покупки (для L) або продажу (для S) акцій за тиждень.

Індекс WOOD-15 схожий за методикою розрахунку з індексом DAX, публікується з 1997 р. Індекс охоплює 15 компаній, база оновлюється щомісячно. Методика розрахунку індексу:

Найбільш поширеним в Україні є індекс КАС-20, який офіційно визначається з 1.01.97 р. Розраховується простий базисний індекс КАС-20 (S) та зважений індекс КАС-20 (W):

де   — котирування на покупку акцій і-го підприємства відповідно в поточному і базовому роках;   — котирування на продаж акцій і-го підприємства відповідно в поточному і базовому роках;   — ринкова капіталізація і-го підприємства відповідно в поточному і базовому періодах.

Ринкова капіталізація підприємства розраховується як добуток загальної кількості акцій цього підприємства-емітента на курс однієї акції. Висока капіталізація визначає вищу заставну ціну підприємства, його значну конкурентоспроможність, отже, і біль­ші можливості до залучення дешевих кредитів. І навпаки, низька капіталізація погіршує конкурентоспроможність підприємства, знижує приплив інвестицій у виробничу сферу.

Ринкова капіталізація окремих підприємств визначає капіталізацію економіки в цілому і характеризує ступінь довіри до неї, існування певного рівня захисту прав власності, привабливість для іноземних кредиторів. Капіталізація економіки складається з капіталізації внутрішнього фондового ринку (для більшості розвинутих фондових ринків характерна капіталізація на рівні
40—60 % ВВП, у США — 101,2 % ВВП), сукупного капіталу національної банківської системи та сукупних активів небанківських фінансових установ

.

Крім зазначених індексів під час аналізу фондового ринку для характеристики акцій використовують такі показники [33, с. 38—39; 41—42].

1. Прибутковість акцій (kпр) (або коефіцієнт дивідендної віддачі):

Враховуючи, що ринковий курс акцій з часом змінюється, більш повно рентабельність акцій за певний період виражається формулою

:

,           (7.12)

де Rt — рентабельність акції за період t; Dt — виплачені за період t дивіденди; Pt — ціна акції в кінці розрахункового періоду; Pt – 1 — ціна акції на початку розрахункового періоду.

Якщо дивіденди за період t не виплачувались, формула (7.12) набуває такого вигляду:

             (7.13)

Різниця в курсовій ціні акції на кінець і початок періоду (Рt – Рt – 1) може дорівнювати нулю, бути додатною чи від’ємною.

2. Відносний коефіцієнт «ціна — прибуток» (kц.-п):

Чим меншій цей коефіцієнт, тим вища оцінка акції.

3. Коефіцієнт платіжності (kпл):

4. Коефіцієнт покриття дивідендів (kп.д):

5. Капіталізована вартість акцій (Кв.):

6. Рентабельність акціонерного капіталу:

а) по прибутку (RЕ):

б) по обсягу реалізації (Rоб):

З наведених формул видно, що чим менша рентабельність, тим нижча віддача акціонерного капіталу.

Коефіцієнт відносної стійкості ціни акції (kв.ст):

Ринок облігацій характеризується в основному такими показниками:

дохідність облігації як відношення доходу від облігації до її річної ринкової ціни;

ціна конверсії облігації (Цк.обл), що обмінюється на акції:

Традиційно під фондовим індексом розуміють співвідношення усередненого за групою підприємств — емітентів цінних паперів значення вартості акцій, проданих за поточний період, до усередненого значення вартості акцій, проданих за попередній період. Отже, індекси фондового ринку характеризують коливання ціни акцій за певний період і дають можливість оцінити загальну ситуацію на фондовому ринку.

Важливим є кількісний та якісний відбір емітентів у базі індексу. Серед підприємств, акції яких ураховуються під час визначення фондових індексів, повинні бути такі, що значною мірою впливають на розвиток галузі, економіки в цілому.

Найбільш популярним показником фондового ринку є індекс Доу-Джонса. Це показник стану ринку акцій, запропонований американськими фінансовими журналістами Ч. Доу і Е. Джон­сом. Індекс Доу-Джонса застосовується з 1884 р. і розраховується на Нью-Йоркській фондовій біржі через кожні півгодини.

Існує чотири індекси Доу-Джонса.

Промисловий індекс — простий середній показник руху курсів акцій 30 найбільших промислових компаній (Аі). Перелік компаній може змінюватися залежно від їх позицій в економіці. Цей індекс розраховується за формулою

де k — корегуючий коефіцієнт (дільник), який змінюється залежно від подрібнення акцій (зменшення номіналу в результаті збіль­шення акцій в обігу); Аі — курс акцій і-ї компанії.

Промисловий індекс Доу-Джонса є найстарішим і найбільш поширеним серед усіх індексів фондового ринку. На його складові припадає від 15 до 20 % ринкової вартості акцій, що котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі.

Транспортний індекс — середній показник, що характеризує рух цін на акції 20 транспортних компаній.

Комунальний індекс — середній показник, що характеризує рух цін на акції 15 компаній, які займаються газо- й електропостачанням.

Середній індекс складається на основі трьох попередніх індексів.

Індекси не повинні реагувати на події, які безпосередньо з бір­жовою кон’юнктурою не пов’язані. Суть індексу Доу-Джонса така: якщо криві середнього курсу акцій компаній ідуть угору і не опускаються нижче позначок, які були найгіршими в недавньому минулому, має місце пожвавлення в економіці, і акції варто купувати. І навпаки.

Поширеними також є індекси:

«Standart and Poore’s» («S&P»);

«Financial Times» («FT»);

DAX тощо.

Індекс «S&P» розраховується на Нью-Йоркській біржі у двох варіантах: за акціями 500 корпорацій, у тому числі: для 400 промислових, 20 транспортних, 40 комунальних та 40 фінансових; за акціями 100 корпорацій. Індекс визначається за формулою

де n — кількість корпорацій; Qi — кількість акцій і-ї корпорації; Pi — ціна акції і-ї корпорації.

Індекс «S&P»-500 представляє близько 80 % ринкової вартості всіх випусків, що котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі, та є складнішим і точнішим за індекс Доу-Джонса. Це пояснюється тим, що в індексі «S&P» представлені акції більшої кількості корпорацій, та акції кожної корпорації зважуються на вартість усіх акцій, що знаходяться в акціонерів. Ф’ючерси та опціони по цьому індексу продаються на Чиказькій товарній
біржі.

Індекс «S&P»-100 складається з акцій в основному промис-
лових корпорацій, по яких існують зареєстровані опціони на Чиказькій біржі опціонів.

Британський індекс «FT» розраховується для 750 компаній один раз на день і поділяється на 8 галузевих. На відміну від середньоарифметичного індексу Доу-Джонса, індекс «FT» є середньогеометричним. Це означає, що всі акції є рівнозначними незалежно від ринкової капіталізації кожної компанії. Формула індексу «FT» така:

де n — кількість компаній; Pit — ціна акції і-ї компанії в період t; Pio — ціна акції і-ї компанії в базовому періоді.

Світовий індекс «FT» охоплює приблизно 2200 акцій 24 країн світу.

Індекс Франкфуртської біржі DAX охоплює акції 30 компаній, що забезпечують 80 % обігу на біржі, і визначається як співвідношення акціонерного капіталу на кінець і початок періоду, скореговане на спеціальні корегуючи множники, які характеризують надання переважного права на покупку нових акцій.

Прикладами українських фондових індексів є L-індекс, WOOD-15, КАС-20.

Для розрахунку L-індексу ліквідності і схожого з ним S — індексу продажів запропоновані формули:

де L — індекс ліквідності; S — індекс продажів; t, t – 1 — поточний і попередній періоди; а — середня зміна курсу покупки (для L) або продажу (для S) акцій за тиждень.

Індекс WOOD-15 схожий за методикою розрахунку з індексом DAX, публікується з 1997 р. Індекс охоплює 15 компаній, база оновлюється щомісячно. Методика розрахунку індексу:

Найбільш поширеним в Україні є індекс КАС-20, який офіційно визначається з 1.01.97 р. Розраховується простий базисний індекс КАС-20 (S) та зважений індекс КАС-20 (W):

де   — котирування на покупку акцій і-го підприємства відповідно в поточному і базовому роках;   — котирування на продаж акцій і-го підприємства відповідно в поточному і базовому роках;   — ринкова капіталізація і-го підприємства відповідно в поточному і базовому періодах.

Ринкова капіталізація підприємства розраховується як добуток загальної кількості акцій цього підприємства-емітента на курс однієї акції. Висока капіталізація визначає вищу заставну ціну підприємства, його значну конкурентоспроможність, отже, і біль­ші можливості до залучення дешевих кредитів. І навпаки, низька капіталізація погіршує конкурентоспроможність підприємства, знижує приплив інвестицій у виробничу сферу.

Ринкова капіталізація окремих підприємств визначає капіталізацію економіки в цілому і характеризує ступінь довіри до неї, існування певного рівня захисту прав власності, привабливість для іноземних кредиторів. Капіталізація економіки складається з капіталізації внутрішнього фондового ринку (для більшості розвинутих фондових ринків характерна капіталізація на рівні
40—60 % ВВП, у США — 101,2 % ВВП), сукупного капіталу національної банківської системи та сукупних активів небанківських фінансових установ

.

Крім зазначених індексів під час аналізу фондового ринку для характеристики акцій використовують такі показники [33, с. 38—39; 41—42].

1. Прибутковість акцій (kпр) (або коефіцієнт дивідендної віддачі):

Враховуючи, що ринковий курс акцій з часом змінюється, більш повно рентабельність акцій за певний період виражається формулою

:

,           (7.12)

де Rt — рентабельність акції за період t; Dt — виплачені за період t дивіденди; Pt — ціна акції в кінці розрахункового періоду; Pt – 1 — ціна акції на початку розрахункового періоду.

Якщо дивіденди за період t не виплачувались, формула (7.12) набуває такого вигляду:

             (7.13)

Різниця в курсовій ціні акції на кінець і початок періоду (Рt – Рt – 1) може дорівнювати нулю, бути додатною чи від’ємною.

2. Відносний коефіцієнт «ціна — прибуток» (kц.-п):

Чим меншій цей коефіцієнт, тим вища оцінка акції.

3. Коефіцієнт платіжності (kпл):

4. Коефіцієнт покриття дивідендів (kп.д):

5. Капіталізована вартість акцій (Кв.):

6. Рентабельність акціонерного капіталу:

а) по прибутку (RЕ):

б) по обсягу реалізації (Rоб):

З наведених формул видно, що чим менша рентабельність, тим нижча віддача акціонерного капіталу.

Коефіцієнт відносної стійкості ціни акції (kв.ст):

Ринок облігацій характеризується в основному такими показниками:

дохідність облігації як відношення доходу від облігації до її річної ринкової ціни;

ціна конверсії облігації (Цк.обл), що обмінюється на акції: