13.5. Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності

Ефективність зовнішньоекономічної діяльності вирізняють у широкому (на рівні національної економіки) та вузькому (на рівні підприємств та окремих проектів) розумінні. Сутність економічного ефекту на народногосподарському рівні полягає у зіставленні доходів і витрат від зовнішньоекономічних операцій. При цьому існують прямий і непрямий ефекти.

Прямий ефект виникає в результаті економії національних витрат на виробництво експортної продукції, коли ці витрати нижчі за світові, та економії від імпорту, якщо витрати на імпорт менші, ніж могли б бути за умов власного виробництва аналогічної продукції.

Непрямий ефект виявляється в позитивному впливі зовнішньоекономічної діяльності на економічний розвиток країни, а саме: прогресивних структурних зрушеннях, підвищенні рівня технічного забезпечення виробництва та промислового потенціалу. Враховуючи специфіку прояву непрямого ефекту безпосередньо кількісно його оцінити важко. Але прямий ефект від зовнішньоекономічних операцій методично оцінити можливо.

Розрізняють такі показники ефективності зовнішньоекономічної діяльності:

народногосподарська ефективність зовнішньоекономічних операцій;

народногосподарський ефект від зовнішньоекономічних операцій;

економічна ефективність експорту або імпорту;

економічний ефект від експорту чи імпорту;

бюджетна ефективність експорту або імпорту;

бюджетний ефект від експорту або імпорту;

показники можливості експорту і потреби в імпорті ресурсів;

коефіцієнт технологічності окремого виду продукції;

витрати на експорт;

валютні доходи від експорту;

валютна ефективність експорту;

витрати на імпортну продукцію;

валютна ефективність імпорту;

індекс імпорту;

індекс валютної виручки на одиницю продукції;

індекс внутрішніх цін на продукцію;

індекс структурних зрушень;

індекс умов торгівлі.

Народногосподарська ефективність (ефект) зовнішньоекономічних операцій визначається через економічну та бюджетну ефективність (ефект). Економічна ефективність (ефект) виникає у виробників експортної або у споживачів імпортної продукції. Бюджетна ефективність (ефект) виникає у зовнішньоторговельних організацій від зовнішньоекономічних операцій. Зазначені показники розраховуються за такими формулами:

             (13.8)

де Еекс — економічна ефективність експорту (виникає у виробників експортної продукції); і — вид продукції, що експортується; Рвні — внутрішня ціна одиниці продукції і-го виду, що експортується; Qекс і — обсяг експортної продукції і-го виду;  — вартість експорту у цінах внутрішнього ринку; Рпі — ціна підприємства одиниці продукції і-го виду, яка експортується;  — вартість експорту в цінах підприємства;

,           (13.9)

де Еімп — економічна ефективність імпорту (виникає у споживачів імпортної продукції); Рпі — ціна підприємства одиниці і-го виду продукції імпортозамінника; Qімпі — обсяг імпорту продукції і-го виду;  — вартість витрат вітчизняного виробника товарів — аналогів імпортним; Рвні — внутрішня ціна одиниці імпортної продукції і-го виду;  — вартість імпорту у внутрішніх цінах.

Обчислення економічного ефекту від експорту (ЕФекс) або імпорту (ЕФімп) здійснюється за формулами (13.10) — (13.11) (знак «+» означає, що ефект є, знак «–» — його відсутність):

            (13.10)

Формула (13.10) характеризує ефект, одержаний виробниками експортної продукції. Ефект, який виникає у споживачів імпортної продукції, визначається за формулою:

.           (13.11)

Введемо нові показники для розрахунку бюджетної ефективності та бюджетного ефекту від експорту або імпорту:

Веі — вартість у валюті одиниці продукції і-го виду, яка експортується або імпортується;

 — валютна виручка від експорту;

 — валютні кошти, витрачені на одиницю імпорту.

;           (13.12)

,           (13.13)

де ЕБ.екс — бюджетна ефективність експорту; ЕБ.імп — бюджетна ефективність імпорту (виникає у зовнішньоторговельних організацій).

;           (13.14)

,           (13.15)

де ЕФБ.екс — бюджетний ефект від експорту, отриманий державними чи комерційними посередницькими організаціями; ЕФБ.імп — бюджетний ефект від імпорту.

З урахуванням формул (13.8) — (13.15) обчислення народногосподарської ефективності та ефекту від зовнішньоекономічних операцій здійснюється за методикою:

,           (13.16)

,           (13.17)

де Ен.екс, Ен.імп — народногосподарська ефективність експорту та імпорту;

;           (13.18)

,           (13.19)

де ЕФекс, ЕФімп — народногосподарський ефект від експорту та імпорту.

Оцінка загальної (народногосподарської) ефективності зовніш­ньоекономічної діяльності охоплює встановлення параметрів економічної безпеки, системи критичних обмежень та рівнів її зовнішньоекономічних чинників. Економічна безпека забезпечує найбільш сприятливі умови економічного розвитку країни. Для цього потрібні державні заходи щодо нейтралізації зовнішніх та внутрішніх чинників небезпеки. Ось чому однією з важливих умов проведення ефектних зовнішньоекономічних операцій є задоволення потреб у ресурсах. З цією метою визначається потреба в імпорті та можливості експорту ресурсів:

ІМі = Пз і – Ві – Rі;   (13.20)

ЕXі = Ві + Rі – Пз і,  (13.21)

де ІМі — потреба в імпорті і-го ресурсу; ЕХі — можливості експор­ту і-го ресурсу; Пзі — загальна потреба економіки в і-му ресурсі; Ві — власне виробництво і-го ресурсу в країні; Rі — резерв
і-го ресурсу на внутрішньому ринку.

Слід урахувати також експортну спеціалізацію країни, доцільність якої характеризується перевагою в експорті високотехнологічної продукції, а не сировини. Умовою такого вигідного для країни експорту буде значення коефіцієнта технологічності окремого виду продукції більше за одиницю:

,           (13.22)

де KTi — коефіцієнт технологічності і-го виду продукції; РТівн — рівень технологічності і-го виду продукції на внутрішньому ринку; РТіз — рівень технологічності і-го виду продукції на зовнішньому ринку.

Валютні кошти для закупівлі імпортних поварів значною мірою отримують від експорту власної продукції. Саме тому доціль­ність експортно-імпортних операцій визначається порівнянням валютних надходжень від експорту з витратами валюти на імпорт. Для таких порівнянь по експорту обчислюють витрати на експорт, валютні доходи від експорту, валютну ефективність експорту. По імпорту розраховують показники витрат на імпортну продукцію, валютну ефективність імпорту.

Витрати на експорт включають витрати національної економіки безпосередньо на виробництво продукції, що експортується, а також витрати на її транспортування до кордону, вантажні роботи, витрати зовнішньоторговельних організацій. Витрати на імпортну продукцію — це вартість її виробництва у внутрішніх цінах реалізації.

Зовнішньоекономічні операцій будуть доцільними за таких умов:

Загальна ефективність зовнішньоекономічної діяльності досягається, коли співвідношення валютних доходів від експорту і валютних витрат на імпорт більше за одиницю:

Валютні доходи від експорту — це різниця між виручкою від експорту та витратами на виробництво експортних товарів у перерахунках в одній валюті. Витрати на імпорт являють собою валютну вартість імпорту. Валютні доходи від експорту та витрати валюти на імпорт визначаються у зовнішньоторговельних цінах, які є близькими до світових цін і в основі яких лежать суспільно необхідні витрати праці на виробництво продукції.

Валютна ефективність експорту за своїм економічним змістом характеризує віддачу суспільної праці (суспільно необхідних витрат) для виробництва експортної продукції у вигляді валютної виручки, тобто скільки валютної виручки від експорту можна одержати з одиниці витрат на виробництво продукції. Валютна ефективність імпорту полягає у результативності заміни власного виробництва певних товарів на їх імпорт.

Показники зовнішньоекономічної діяльності розраховують і аналізують з урахуванням впливу на них інфляції, за територіаль­ною та товарною структурою. Урахування впливу цих чинників на валютну виручку від експорту продукції в динаміці здійснюється індексним методом. Для цього обчислюються індекси:

експорту (Іекс);

валютної виручки на одиницю продукції (Іе);

внутрішніх цін (Івн р);

структурних зрушень (Істр).

Введемо позначення:

t, б — періоди у роках — поточний і базовий;

і — від експортної продукції;

Qeксі — обсяг виробництва експортної продукції і-го виду;

Веі — валютна виручка від одиниці і-го виду експортної продукції;

Рвні — внутрішня ціна одиниці експортної продукції і-го виду.

Тоді зазначені вище індекси розраховуються за формулами:

;           (13.23)

;           (13.24)

Знаменник формули (13.24) характеризує можливу (імовірну) валютну виручку від експорту продукції в періоді t при незмінних світових цінах.

;           (13.25)

.           (13.26)

З урахуванням формул (13.24)—(13.26) формулу (13.23) мож­на записати так:

            (13.27)

Існує також показник — індекс умов торгівлі (Іу.т). Він визначається співвідношенням індексів середніх цін експорту (Ірекс) та імпорту (Ірімп):

.           (13.28)

Можливі три ситуації:

Іу.т > 1 — це означає, що співвідношення цін у зовнішній торгівлі в поточному періоді порівняно з базовим є сприятливим;

Іу.т < 1 — це означає, що співвідношення цін у зовнішній торгівлі в поточному періоді порівняно з базовим є несприятливим для країни;

Іу.т = 1 — це означає, що умови торгівлі в поточному періоді порівняно з базовим не змінилися.

Отже, індекс умов торгівлі дає змогу виявити і проаналізувати тенденції у динаміці цін на експортну та імпортну продукцію. Він залежить від товарної номенклатури і не залежить від валютних курсів та сальдо торговельного балансу. Тому можна сказати, що індекс умов торгівлі є узагальнюючим показником, який вказує на співвідношення експортних та імпортних цін.

Перевагами міжнародного розподілу праці є підвищення продуктивності праці в країнах-учасницях, розширення випуску експортованої продукції та скорочення випуску низькорентабель­ної, збиткової продукції, яку можливо замінити імпортом, збільшення обсягу національного ринку товарів і послуг.

Провідну роль у зовнішньоекономічній діяльності відіграє міжнародна торгівля. Спостерігаються певні тенденції у сучасній світовій торгівлі: випереджальні темпи зростання торгівлі послугами, збільшення в експортно-імпорт­них операціях частки готової продукції порівняно із часткою сировини.

Міжнародна торгівля мультиплікативно впливає на ВВП. Зростання експорту прямо пропорційно збільшує сукупні витрати національної економіки та ВВП. Закупівля імпорту означає витрати на іноземні товари й послуги.

Чистий експорт прямо пропорційно залежить від динаміки ВВП у торгових партнерів і обернено — від динаміки національного ВВП.

Обсяг і динаміка зовнішньої торгівлі значно залежить від характеру торгової політики держави, яка визначається існуванням тарифних і нетарифних обмежень. Тарифні обмеження досить точно кількісно обчислюються, а нетарифні заходи оцінюються лише приблизно, для чого розраховується їхня інтен­сивність.

Вирізняють відкритий, помірний, обмежувальний, заборонний характер зовнішньої торгівлі.

Девальвація національної валюти відносно інших валют веде до збільшення експорту і зменшення імпорту, тобто позитивно впливає на чистий експорт. Ревальвація національної валюти, навпаки, викликає скорочення чистого експорту.

Результати зовнішньоекономічної діяльності та джерела її фінансування відображуються у платіжному балансі за принципом подвійного запису. Кредитні операції характеризують відплив цінностей та приплив валюти у країну. Дебіторські угоди свідчать про придбання цінностей в обмін на валюту.

Порівняно з іншими видами економічної допомоги суттєві переваги мають прямі іноземні інвестиції, приплив яких залежить від інвестиційного клімату в країні. Чинниками останнього є політична, законодавча, економічна стабільність.

Доцільність експортно-імпортних операцій визначається порівнянням валютних надходжень від експорту з витратами валюти на імпорт. Прямий ефект від зовнішньоекономічної діяльності виникає в результаті економії внутріш­ніх витрат на виробництво експортної продукції. Непрямий ефект виявляється в позитивному впливі міжнародних зв’язків на економічний розвиток країни.

Якими чинниками пояснюється необхідність міжнародного поділу праці? Які його переваги?

Поясніть форми та показники зовнішньоекономічної діяльності.

Обґрунтуйте сучасні тенденції у світовій торгівлі.

Які економічні наслідки має той факт, що не всі товари й послуги можуть бути експортовані чи імпортовані?

Як кількісно визначається рівень тарифних обмежень?

У чому полягає сутність методики визначення нетарифних бар’єрів? Які обмеження відносяться до високо- або низькоінтенсивних?

У чому полягає відмінність між відкритим, помірним, обмежувальним та заборонним характером зовнішньої торгівлі?

Обґрунтуйте, як впливає на величину чистого експорту динаміка ВВП (власного й у країнах — торгових партнерах), зовнішньоторговельна політика, коливання курсу національної валюти.

Охарактеризуйте основні рахунки платіжного балансу. З’ясуйте, до яких операцій належать експорт товарів і послуг, імпорт товарів і послуг, отримання капітальних трансфертів від нерезидентів, збільшення фінансових активів.

Поясніть причину порушення рівноваги платіжного балансу.

Назвіть основні чинники інвестиційного клімату в країні.

Ефективність зовнішньоекономічної діяльності вирізняють у широкому (на рівні національної економіки) та вузькому (на рівні підприємств та окремих проектів) розумінні. Сутність економічного ефекту на народногосподарському рівні полягає у зіставленні доходів і витрат від зовнішньоекономічних операцій. При цьому існують прямий і непрямий ефекти.

Прямий ефект виникає в результаті економії національних витрат на виробництво експортної продукції, коли ці витрати нижчі за світові, та економії від імпорту, якщо витрати на імпорт менші, ніж могли б бути за умов власного виробництва аналогічної продукції.

Непрямий ефект виявляється в позитивному впливі зовнішньоекономічної діяльності на економічний розвиток країни, а саме: прогресивних структурних зрушеннях, підвищенні рівня технічного забезпечення виробництва та промислового потенціалу. Враховуючи специфіку прояву непрямого ефекту безпосередньо кількісно його оцінити важко. Але прямий ефект від зовнішньоекономічних операцій методично оцінити можливо.

Розрізняють такі показники ефективності зовнішньоекономічної діяльності:

народногосподарська ефективність зовнішньоекономічних операцій;

народногосподарський ефект від зовнішньоекономічних операцій;

економічна ефективність експорту або імпорту;

економічний ефект від експорту чи імпорту;

бюджетна ефективність експорту або імпорту;

бюджетний ефект від експорту або імпорту;

показники можливості експорту і потреби в імпорті ресурсів;

коефіцієнт технологічності окремого виду продукції;

витрати на експорт;

валютні доходи від експорту;

валютна ефективність експорту;

витрати на імпортну продукцію;

валютна ефективність імпорту;

індекс імпорту;

індекс валютної виручки на одиницю продукції;

індекс внутрішніх цін на продукцію;

індекс структурних зрушень;

індекс умов торгівлі.

Народногосподарська ефективність (ефект) зовнішньоекономічних операцій визначається через економічну та бюджетну ефективність (ефект). Економічна ефективність (ефект) виникає у виробників експортної або у споживачів імпортної продукції. Бюджетна ефективність (ефект) виникає у зовнішньоторговельних організацій від зовнішньоекономічних операцій. Зазначені показники розраховуються за такими формулами:

             (13.8)

де Еекс — економічна ефективність експорту (виникає у виробників експортної продукції); і — вид продукції, що експортується; Рвні — внутрішня ціна одиниці продукції і-го виду, що експортується; Qекс і — обсяг експортної продукції і-го виду;  — вартість експорту у цінах внутрішнього ринку; Рпі — ціна підприємства одиниці продукції і-го виду, яка експортується;  — вартість експорту в цінах підприємства;

,           (13.9)

де Еімп — економічна ефективність імпорту (виникає у споживачів імпортної продукції); Рпі — ціна підприємства одиниці і-го виду продукції імпортозамінника; Qімпі — обсяг імпорту продукції і-го виду;  — вартість витрат вітчизняного виробника товарів — аналогів імпортним; Рвні — внутрішня ціна одиниці імпортної продукції і-го виду;  — вартість імпорту у внутрішніх цінах.

Обчислення економічного ефекту від експорту (ЕФекс) або імпорту (ЕФімп) здійснюється за формулами (13.10) — (13.11) (знак «+» означає, що ефект є, знак «–» — його відсутність):

            (13.10)

Формула (13.10) характеризує ефект, одержаний виробниками експортної продукції. Ефект, який виникає у споживачів імпортної продукції, визначається за формулою:

.           (13.11)

Введемо нові показники для розрахунку бюджетної ефективності та бюджетного ефекту від експорту або імпорту:

Веі — вартість у валюті одиниці продукції і-го виду, яка експортується або імпортується;

 — валютна виручка від експорту;

 — валютні кошти, витрачені на одиницю імпорту.

;           (13.12)

,           (13.13)

де ЕБ.екс — бюджетна ефективність експорту; ЕБ.імп — бюджетна ефективність імпорту (виникає у зовнішньоторговельних організацій).

;           (13.14)

,           (13.15)

де ЕФБ.екс — бюджетний ефект від експорту, отриманий державними чи комерційними посередницькими організаціями; ЕФБ.імп — бюджетний ефект від імпорту.

З урахуванням формул (13.8) — (13.15) обчислення народногосподарської ефективності та ефекту від зовнішньоекономічних операцій здійснюється за методикою:

,           (13.16)

,           (13.17)

де Ен.екс, Ен.імп — народногосподарська ефективність експорту та імпорту;

;           (13.18)

,           (13.19)

де ЕФекс, ЕФімп — народногосподарський ефект від експорту та імпорту.

Оцінка загальної (народногосподарської) ефективності зовніш­ньоекономічної діяльності охоплює встановлення параметрів економічної безпеки, системи критичних обмежень та рівнів її зовнішньоекономічних чинників. Економічна безпека забезпечує найбільш сприятливі умови економічного розвитку країни. Для цього потрібні державні заходи щодо нейтралізації зовнішніх та внутрішніх чинників небезпеки. Ось чому однією з важливих умов проведення ефектних зовнішньоекономічних операцій є задоволення потреб у ресурсах. З цією метою визначається потреба в імпорті та можливості експорту ресурсів:

ІМі = Пз і – Ві – Rі;   (13.20)

ЕXі = Ві + Rі – Пз і,  (13.21)

де ІМі — потреба в імпорті і-го ресурсу; ЕХі — можливості експор­ту і-го ресурсу; Пзі — загальна потреба економіки в і-му ресурсі; Ві — власне виробництво і-го ресурсу в країні; Rі — резерв
і-го ресурсу на внутрішньому ринку.

Слід урахувати також експортну спеціалізацію країни, доцільність якої характеризується перевагою в експорті високотехнологічної продукції, а не сировини. Умовою такого вигідного для країни експорту буде значення коефіцієнта технологічності окремого виду продукції більше за одиницю:

,           (13.22)

де KTi — коефіцієнт технологічності і-го виду продукції; РТівн — рівень технологічності і-го виду продукції на внутрішньому ринку; РТіз — рівень технологічності і-го виду продукції на зовнішньому ринку.

Валютні кошти для закупівлі імпортних поварів значною мірою отримують від експорту власної продукції. Саме тому доціль­ність експортно-імпортних операцій визначається порівнянням валютних надходжень від експорту з витратами валюти на імпорт. Для таких порівнянь по експорту обчислюють витрати на експорт, валютні доходи від експорту, валютну ефективність експорту. По імпорту розраховують показники витрат на імпортну продукцію, валютну ефективність імпорту.

Витрати на експорт включають витрати національної економіки безпосередньо на виробництво продукції, що експортується, а також витрати на її транспортування до кордону, вантажні роботи, витрати зовнішньоторговельних організацій. Витрати на імпортну продукцію — це вартість її виробництва у внутрішніх цінах реалізації.

Зовнішньоекономічні операцій будуть доцільними за таких умов:

Загальна ефективність зовнішньоекономічної діяльності досягається, коли співвідношення валютних доходів від експорту і валютних витрат на імпорт більше за одиницю:

Валютні доходи від експорту — це різниця між виручкою від експорту та витратами на виробництво експортних товарів у перерахунках в одній валюті. Витрати на імпорт являють собою валютну вартість імпорту. Валютні доходи від експорту та витрати валюти на імпорт визначаються у зовнішньоторговельних цінах, які є близькими до світових цін і в основі яких лежать суспільно необхідні витрати праці на виробництво продукції.

Валютна ефективність експорту за своїм економічним змістом характеризує віддачу суспільної праці (суспільно необхідних витрат) для виробництва експортної продукції у вигляді валютної виручки, тобто скільки валютної виручки від експорту можна одержати з одиниці витрат на виробництво продукції. Валютна ефективність імпорту полягає у результативності заміни власного виробництва певних товарів на їх імпорт.

Показники зовнішньоекономічної діяльності розраховують і аналізують з урахуванням впливу на них інфляції, за територіаль­ною та товарною структурою. Урахування впливу цих чинників на валютну виручку від експорту продукції в динаміці здійснюється індексним методом. Для цього обчислюються індекси:

експорту (Іекс);

валютної виручки на одиницю продукції (Іе);

внутрішніх цін (Івн р);

структурних зрушень (Істр).

Введемо позначення:

t, б — періоди у роках — поточний і базовий;

і — від експортної продукції;

Qeксі — обсяг виробництва експортної продукції і-го виду;

Веі — валютна виручка від одиниці і-го виду експортної продукції;

Рвні — внутрішня ціна одиниці експортної продукції і-го виду.

Тоді зазначені вище індекси розраховуються за формулами:

;           (13.23)

;           (13.24)

Знаменник формули (13.24) характеризує можливу (імовірну) валютну виручку від експорту продукції в періоді t при незмінних світових цінах.

;           (13.25)

.           (13.26)

З урахуванням формул (13.24)—(13.26) формулу (13.23) мож­на записати так:

            (13.27)

Існує також показник — індекс умов торгівлі (Іу.т). Він визначається співвідношенням індексів середніх цін експорту (Ірекс) та імпорту (Ірімп):

.           (13.28)

Можливі три ситуації:

Іу.т > 1 — це означає, що співвідношення цін у зовнішній торгівлі в поточному періоді порівняно з базовим є сприятливим;

Іу.т < 1 — це означає, що співвідношення цін у зовнішній торгівлі в поточному періоді порівняно з базовим є несприятливим для країни;

Іу.т = 1 — це означає, що умови торгівлі в поточному періоді порівняно з базовим не змінилися.

Отже, індекс умов торгівлі дає змогу виявити і проаналізувати тенденції у динаміці цін на експортну та імпортну продукцію. Він залежить від товарної номенклатури і не залежить від валютних курсів та сальдо торговельного балансу. Тому можна сказати, що індекс умов торгівлі є узагальнюючим показником, який вказує на співвідношення експортних та імпортних цін.

Перевагами міжнародного розподілу праці є підвищення продуктивності праці в країнах-учасницях, розширення випуску експортованої продукції та скорочення випуску низькорентабель­ної, збиткової продукції, яку можливо замінити імпортом, збільшення обсягу національного ринку товарів і послуг.

Провідну роль у зовнішньоекономічній діяльності відіграє міжнародна торгівля. Спостерігаються певні тенденції у сучасній світовій торгівлі: випереджальні темпи зростання торгівлі послугами, збільшення в експортно-імпорт­них операціях частки готової продукції порівняно із часткою сировини.

Міжнародна торгівля мультиплікативно впливає на ВВП. Зростання експорту прямо пропорційно збільшує сукупні витрати національної економіки та ВВП. Закупівля імпорту означає витрати на іноземні товари й послуги.

Чистий експорт прямо пропорційно залежить від динаміки ВВП у торгових партнерів і обернено — від динаміки національного ВВП.

Обсяг і динаміка зовнішньої торгівлі значно залежить від характеру торгової політики держави, яка визначається існуванням тарифних і нетарифних обмежень. Тарифні обмеження досить точно кількісно обчислюються, а нетарифні заходи оцінюються лише приблизно, для чого розраховується їхня інтен­сивність.

Вирізняють відкритий, помірний, обмежувальний, заборонний характер зовнішньої торгівлі.

Девальвація національної валюти відносно інших валют веде до збільшення експорту і зменшення імпорту, тобто позитивно впливає на чистий експорт. Ревальвація національної валюти, навпаки, викликає скорочення чистого експорту.

Результати зовнішньоекономічної діяльності та джерела її фінансування відображуються у платіжному балансі за принципом подвійного запису. Кредитні операції характеризують відплив цінностей та приплив валюти у країну. Дебіторські угоди свідчать про придбання цінностей в обмін на валюту.

Порівняно з іншими видами економічної допомоги суттєві переваги мають прямі іноземні інвестиції, приплив яких залежить від інвестиційного клімату в країні. Чинниками останнього є політична, законодавча, економічна стабільність.

Доцільність експортно-імпортних операцій визначається порівнянням валютних надходжень від експорту з витратами валюти на імпорт. Прямий ефект від зовнішньоекономічної діяльності виникає в результаті економії внутріш­ніх витрат на виробництво експортної продукції. Непрямий ефект виявляється в позитивному впливі міжнародних зв’язків на економічний розвиток країни.

Якими чинниками пояснюється необхідність міжнародного поділу праці? Які його переваги?

Поясніть форми та показники зовнішньоекономічної діяльності.

Обґрунтуйте сучасні тенденції у світовій торгівлі.

Які економічні наслідки має той факт, що не всі товари й послуги можуть бути експортовані чи імпортовані?

Як кількісно визначається рівень тарифних обмежень?

У чому полягає сутність методики визначення нетарифних бар’єрів? Які обмеження відносяться до високо- або низькоінтенсивних?

У чому полягає відмінність між відкритим, помірним, обмежувальним та заборонним характером зовнішньої торгівлі?

Обґрунтуйте, як впливає на величину чистого експорту динаміка ВВП (власного й у країнах — торгових партнерах), зовнішньоторговельна політика, коливання курсу національної валюти.

Охарактеризуйте основні рахунки платіжного балансу. З’ясуйте, до яких операцій належать експорт товарів і послуг, імпорт товарів і послуг, отримання капітальних трансфертів від нерезидентів, збільшення фінансових активів.

Поясніть причину порушення рівноваги платіжного балансу.

Назвіть основні чинники інвестиційного клімату в країні.