7.4. Методика дослідження фондового ринку

Специфікою аналізу фондового ринку в умовах його становлення є неможливість досліджувати динаміку процесів. Тому аналіз в основному зводиться до визначення початкового рейтингу емітента та його акцій.

Існують такі види аналізу фондового ринку:

ретроспективний — дослідження функціонування фондового ринку в минулому, порівняння ефективності цінних паперів;

оперативний — поточна оцінка стану фондового ринку;

перспективний — прогнозування розвитку фондового ринку;

тематичний — аналіз одного напряму розвитку фондового ринку;

системний — визначення впливу економічних і соціальних чинників на розвиток фондового ринку;

обов’язковий — результати такого аналізу повинні обов’яз­ково враховуватися в прийнятті рішень щодо розвитку фондового ринку;

рекомендований — результати аналізу не є обов’язковими, а можуть бути враховані під час прийняття рішень.

Існують два підходи дослідження стану фондового ринку: від глобального до локального і навпаки. Підхід «від глобального до локального» — це традиційний підхід до аналізу економічних процесів, який починається з дослідження зовнішніх чинників стану фінансового ринку, потім охоплює окремі, специфічні сектори економіки і закінчується аналізом конкретного емітента.

Послідовність підходу така:

огляд економічних умов у країні й у світі;

визначення рівня інфляції і безробіття — важливих індикаторів стану економіки;

аналіз попиту і пропозиції на товарному ринку, умови рівноваги, фази економічного циклу;

аналіз грошово-кредитного ринку, який охоплює визначення відсоткових ставок, коротко-, середньо- та довгострокового кредиту;

аналіз ринку акцій;

економічний огляд окремих секторів економіки:

виробництво засобів виробництва;

виробництво споживчих товарів;

видобуток корисних копалин;

стан торгівлі;

стан галузей обслуговування;

розвиток науково-технічного прогресу;

розвиток транспорту і зв’язку;

розвиток комунальних послуг;

економічний огляд певних галузей промисловості;

аналіз конкретних підприємств;

вибір акцій або облігацій.

Цей підхід починається з аналізу макроекономічних умов і закінчується вузьким аналізом випуску акцій та облігацій. Таким підходом досягаються дві мети. Перша — формується точка зору на основні економічні чинники, які впливають на цінні папери. Друга — порівнюються окремі сектори, галузі, підприємства щодо перспектив вигідності та ризику випущених цінних паперів. Наприклад, порівняльний аналіз показує, як краще розподілити кошти між коротко-, сердньо- та довгостроковими облігаціями або акціями.

Але недоліком підходу від глобального до локального є те, що певні вигідні акції або облігації можуть бути пропущені. Тому цей підхід доповнюється іншим — аналізом від локального до глобального.

Цей підхід полягає у визначені певних статистичних критеріїв для вибору цінних паперів. Такими критеріями виступають:

відношення ціни акції до прибутку на одну акцію в порівнянні із середнім значенням цього відношення за останні 5 років (відносний коефіцієнт kц.-п);

річний прибуток на акцію порівняно із середнім прибутком на акцію за останні 5 років;

загальна ринкова вартість акції;

відношення курсу акцій за поточний рік до їх курсу за попередній рік (відносна стійкість ціни акції);

стандартне відхилення місячної норми прибутку на акцію за останні 5 років.

За зазначеними критеріями відбираються більш прибуткові цінні папери, що забезпечать порівняно низький відносний коефіцієнт, зростаючий коефіцієнт прибутку, стійкість ціни акцій.

Фондовий ринок охоплює частину кредитного ринку, зокрема ринок облігацій, і повністю ринок акцій. Це ринок цінних паперів, на якому здійснюються їх випуск, розміщення і продаж. Товаром фондового ринку є різні види цінних паперів.

Усі учасники фондового ринку поділяються на чотири групи: емітенти, інвестори, посередники, держава.

Посередниками на фондовому ринку можуть бути підприємства, банківські установи, інвестиційні компанії.

Фондова біржа — це організаційно оформлений постійно діючий ринок, на якому відбувається торгівля цінними паперами.

Основна макроекономічна функція фондового ринку — трансформація тимчасово вільних грошових коштів у вироб­ничі капіталовкладення. Фондовий ринок виконує також
функції: економічну, політичну, соціальну.

Розрізняють первинний і вторинний ринкі цінних паперів. На первинному ринку початково розміщуються цінні папери серед інвесторів. Розміщення їх може відбуватися шляхом аукціону або відкритого продажу. Вторинний ринок забезпечує обіг цінних паперів. До вторинних ринків належать фондова біржа та позабіржовий ринок.

Біржовий ринок представлений фондовою біржею. Позабіржовий ринок обслуговує середній та малий за обсягом акціонерний капітал, його основою є комп’ютерний зв’язок. Це неорганізований ринок.

Платоспроможний попит на фондовому ринку суттєво залежить від можливості домашніх господарств заощаджувати, що дає їм можливість володіти акціями.

Цінні папери засвідчують майнове право, є об’єктом угоди та джерелом доходу. Цінні папери називають фіктивним капіталом, тому що вини не мають внутрішньої вартості, а їхня цінність полягає у здатності приносити дохід і засвідчувати право власності.

Розрізняють три групи цінних паперів: пайові (акції), боргові (облігації, сертифікати, векселі), похідні (опціони, ф’ючерси, варанти).

Акції поділяються на іменні, привілейовані, на пред’явника, прості. За ціновою ознакою вирізняють номінальну, емісійну, курсову, балансову ціну акції.

Дохід акціонера складається з дивідендів на акцію і зміни курсової вартості акції. Акціям притаманна антиінфляційна стійкість.

У разі зростання відсоткових ставок курс облігацій зміниться рівно на стільки, щоб компенсувати втрати доходу внаслідок зміни ставок.

Під час аналізу ринку облігацій та визначення їх рин­кової вартості враховується фактор часу методами капіта-
лізації та дисконтування. Майбутні доходи від володіння облігаціями складаються з двох частин: купонного доходу і виплат під час погашення облігацій.

Індекси фондового ринку характеризують коливання ціни акцій за певний період і дають можливість оцінити загальну ситуацію на фондовому ринку.

Найбільш популярним є індекс Доу-Джонса. Розраховується чотири індекси Доу-Джонса: промисловий, транс­портний, комунальний, середній.

Ринкова капіталізація окремих підприємств визначає капіталізацію економіки в цілому і характеризує ступінь довіри до неї, привабливість для іноземних інвесторів.

Аналіз фондового ринку в основному зводиться до визначення початкового рейтингу емітента та його акцій. Існують різні види та підходи щодо аналізу цього ринку. Поширені два підходи: від глобального до локального і навпаки.

Охарактеризуйте структуру фондового ринку, визначте його сутність, специфіку та мету.

Визначте всіх учасників фондового ринку. На якому ринку збігаються поняття «емітент» і «продавець» і чому, а на якому — не збігаються? Чому?

Хто може бути посередниками на фондовому ринку? Поясніть поняття «фондова біржа».

У чому полягає сутність макроекономічної, політичної, соціальної функції фондового ринку?

Яке основне призначення первинного і вторинного ринків цінних паперів? За якими ознаками аналізується первинний ринок цінних паперів?

Як можуть бути представлені біржовий та позабіржовий ринки? Первинні чи вторинні ці ринки?

Чи кожний грошовий документ є цінним папером? Яка ознака грошового документа як цінного папера?

На які групи розподіляються цінні папери? Охарактеризуйте кожну групу.

Наведіть приклади існуючих видів цінних паперів.
У чому полягає їхня сутність?

Охарактеризуйте привілейовані акції. Які пріоритети має власник таких акцій у разі ліквідації товариства?

Що називають ціною акцій? Як розрізняють акції за ціновою ознакою? Чи може курсова ціна акції бути вищою або нижчою за її номінальну ціну? Від чого залежить курсова ціна акції?

Визначте сутність облігацій. Чим вони відрізняються від акцій? Що впливає на ціну облігацій? Як буде змінюватися курс облігацій під час економічного зростання?

Наведіть методику капіталізації та дисконтування вартості облігацій. Чому необхідно враховувати фактор часу, аналізуючи ринок облігацій?

Поясніть економічну сутність фондових індексів. Наведіть основні з них. Який з фондових індексів є найбільш популярним?

Які показники для характеристики акцій використовуються під час аналізу фондового ринку? Наведіть методику їх розрахунку.

Назвіть основні види аналізу фондового ринку. Поясніть сутність підходів від глобального до локального і від локального до глобального.

Специфікою аналізу фондового ринку в умовах його становлення є неможливість досліджувати динаміку процесів. Тому аналіз в основному зводиться до визначення початкового рейтингу емітента та його акцій.

Існують такі види аналізу фондового ринку:

ретроспективний — дослідження функціонування фондового ринку в минулому, порівняння ефективності цінних паперів;

оперативний — поточна оцінка стану фондового ринку;

перспективний — прогнозування розвитку фондового ринку;

тематичний — аналіз одного напряму розвитку фондового ринку;

системний — визначення впливу економічних і соціальних чинників на розвиток фондового ринку;

обов’язковий — результати такого аналізу повинні обов’яз­ково враховуватися в прийнятті рішень щодо розвитку фондового ринку;

рекомендований — результати аналізу не є обов’язковими, а можуть бути враховані під час прийняття рішень.

Існують два підходи дослідження стану фондового ринку: від глобального до локального і навпаки. Підхід «від глобального до локального» — це традиційний підхід до аналізу економічних процесів, який починається з дослідження зовнішніх чинників стану фінансового ринку, потім охоплює окремі, специфічні сектори економіки і закінчується аналізом конкретного емітента.

Послідовність підходу така:

огляд економічних умов у країні й у світі;

визначення рівня інфляції і безробіття — важливих індикаторів стану економіки;

аналіз попиту і пропозиції на товарному ринку, умови рівноваги, фази економічного циклу;

аналіз грошово-кредитного ринку, який охоплює визначення відсоткових ставок, коротко-, середньо- та довгострокового кредиту;

аналіз ринку акцій;

економічний огляд окремих секторів економіки:

виробництво засобів виробництва;

виробництво споживчих товарів;

видобуток корисних копалин;

стан торгівлі;

стан галузей обслуговування;

розвиток науково-технічного прогресу;

розвиток транспорту і зв’язку;

розвиток комунальних послуг;

економічний огляд певних галузей промисловості;

аналіз конкретних підприємств;

вибір акцій або облігацій.

Цей підхід починається з аналізу макроекономічних умов і закінчується вузьким аналізом випуску акцій та облігацій. Таким підходом досягаються дві мети. Перша — формується точка зору на основні економічні чинники, які впливають на цінні папери. Друга — порівнюються окремі сектори, галузі, підприємства щодо перспектив вигідності та ризику випущених цінних паперів. Наприклад, порівняльний аналіз показує, як краще розподілити кошти між коротко-, сердньо- та довгостроковими облігаціями або акціями.

Але недоліком підходу від глобального до локального є те, що певні вигідні акції або облігації можуть бути пропущені. Тому цей підхід доповнюється іншим — аналізом від локального до глобального.

Цей підхід полягає у визначені певних статистичних критеріїв для вибору цінних паперів. Такими критеріями виступають:

відношення ціни акції до прибутку на одну акцію в порівнянні із середнім значенням цього відношення за останні 5 років (відносний коефіцієнт kц.-п);

річний прибуток на акцію порівняно із середнім прибутком на акцію за останні 5 років;

загальна ринкова вартість акції;

відношення курсу акцій за поточний рік до їх курсу за попередній рік (відносна стійкість ціни акції);

стандартне відхилення місячної норми прибутку на акцію за останні 5 років.

За зазначеними критеріями відбираються більш прибуткові цінні папери, що забезпечать порівняно низький відносний коефіцієнт, зростаючий коефіцієнт прибутку, стійкість ціни акцій.

Фондовий ринок охоплює частину кредитного ринку, зокрема ринок облігацій, і повністю ринок акцій. Це ринок цінних паперів, на якому здійснюються їх випуск, розміщення і продаж. Товаром фондового ринку є різні види цінних паперів.

Усі учасники фондового ринку поділяються на чотири групи: емітенти, інвестори, посередники, держава.

Посередниками на фондовому ринку можуть бути підприємства, банківські установи, інвестиційні компанії.

Фондова біржа — це організаційно оформлений постійно діючий ринок, на якому відбувається торгівля цінними паперами.

Основна макроекономічна функція фондового ринку — трансформація тимчасово вільних грошових коштів у вироб­ничі капіталовкладення. Фондовий ринок виконує також
функції: економічну, політичну, соціальну.

Розрізняють первинний і вторинний ринкі цінних паперів. На первинному ринку початково розміщуються цінні папери серед інвесторів. Розміщення їх може відбуватися шляхом аукціону або відкритого продажу. Вторинний ринок забезпечує обіг цінних паперів. До вторинних ринків належать фондова біржа та позабіржовий ринок.

Біржовий ринок представлений фондовою біржею. Позабіржовий ринок обслуговує середній та малий за обсягом акціонерний капітал, його основою є комп’ютерний зв’язок. Це неорганізований ринок.

Платоспроможний попит на фондовому ринку суттєво залежить від можливості домашніх господарств заощаджувати, що дає їм можливість володіти акціями.

Цінні папери засвідчують майнове право, є об’єктом угоди та джерелом доходу. Цінні папери називають фіктивним капіталом, тому що вини не мають внутрішньої вартості, а їхня цінність полягає у здатності приносити дохід і засвідчувати право власності.

Розрізняють три групи цінних паперів: пайові (акції), боргові (облігації, сертифікати, векселі), похідні (опціони, ф’ючерси, варанти).

Акції поділяються на іменні, привілейовані, на пред’явника, прості. За ціновою ознакою вирізняють номінальну, емісійну, курсову, балансову ціну акції.

Дохід акціонера складається з дивідендів на акцію і зміни курсової вартості акції. Акціям притаманна антиінфляційна стійкість.

У разі зростання відсоткових ставок курс облігацій зміниться рівно на стільки, щоб компенсувати втрати доходу внаслідок зміни ставок.

Під час аналізу ринку облігацій та визначення їх рин­кової вартості враховується фактор часу методами капіта-
лізації та дисконтування. Майбутні доходи від володіння облігаціями складаються з двох частин: купонного доходу і виплат під час погашення облігацій.

Індекси фондового ринку характеризують коливання ціни акцій за певний період і дають можливість оцінити загальну ситуацію на фондовому ринку.

Найбільш популярним є індекс Доу-Джонса. Розраховується чотири індекси Доу-Джонса: промисловий, транс­портний, комунальний, середній.

Ринкова капіталізація окремих підприємств визначає капіталізацію економіки в цілому і характеризує ступінь довіри до неї, привабливість для іноземних інвесторів.

Аналіз фондового ринку в основному зводиться до визначення початкового рейтингу емітента та його акцій. Існують різні види та підходи щодо аналізу цього ринку. Поширені два підходи: від глобального до локального і навпаки.

Охарактеризуйте структуру фондового ринку, визначте його сутність, специфіку та мету.

Визначте всіх учасників фондового ринку. На якому ринку збігаються поняття «емітент» і «продавець» і чому, а на якому — не збігаються? Чому?

Хто може бути посередниками на фондовому ринку? Поясніть поняття «фондова біржа».

У чому полягає сутність макроекономічної, політичної, соціальної функції фондового ринку?

Яке основне призначення первинного і вторинного ринків цінних паперів? За якими ознаками аналізується первинний ринок цінних паперів?

Як можуть бути представлені біржовий та позабіржовий ринки? Первинні чи вторинні ці ринки?

Чи кожний грошовий документ є цінним папером? Яка ознака грошового документа як цінного папера?

На які групи розподіляються цінні папери? Охарактеризуйте кожну групу.

Наведіть приклади існуючих видів цінних паперів.
У чому полягає їхня сутність?

Охарактеризуйте привілейовані акції. Які пріоритети має власник таких акцій у разі ліквідації товариства?

Що називають ціною акцій? Як розрізняють акції за ціновою ознакою? Чи може курсова ціна акції бути вищою або нижчою за її номінальну ціну? Від чого залежить курсова ціна акції?

Визначте сутність облігацій. Чим вони відрізняються від акцій? Що впливає на ціну облігацій? Як буде змінюватися курс облігацій під час економічного зростання?

Наведіть методику капіталізації та дисконтування вартості облігацій. Чому необхідно враховувати фактор часу, аналізуючи ринок облігацій?

Поясніть економічну сутність фондових індексів. Наведіть основні з них. Який з фондових індексів є найбільш популярним?

Які показники для характеристики акцій використовуються під час аналізу фондового ринку? Наведіть методику їх розрахунку.

Назвіть основні види аналізу фондового ринку. Поясніть сутність підходів від глобального до локального і від локального до глобального.