3.4. Параметри договорів та аналітичних рахунків

К оглавлению 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113

Параметри договорів та аналітичних рахунків деталізують інформацію щодо операцій, які здійснює банк. Залежно від організації роботи в банку, його можливостей, банк самостійно вирішує, які параметри слід відносити до параметрів рахунків, а які — до параметрів договорів. Якщо банк має сформовану картку контрагента за всіма переліченими обов’язковими параметрами, то номер аналітичного рахунка сформувати досить просто.

Як уже зазначалося, номер містить до 14 цифр і лише перші п’ять чітко регламентовано. Це номер балансового (позабалансового) рахунка і ключовий розряд або контрольний розряд у рахунках доходів бюджету. Інші знаки від 0 до 9 цифр формуються банком самостійно згідно з власними можливостями та потребами. Так, якщо йдеться про внутрішньобанківські рахунки, то банк, як правило, використовує порядковий номер, котрий надано рахунку за хронологією його відкриття та запису до книги відкритих рахунків (ф. 0487006).

Для прикладу візьмімо балансовий синтетичний рахунок 3519 «Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку». Зрозуміло, що дебіторська заборгованість на цьому рахунку є досить різноманітною, а обліковуватись вона має за кожним конкретним дебітором. У момент виникнення їй в автоматичному режимі надається номер, наприклад 21.

Якщо банк, виходячи з власних потреб, вибере чотири цифри в порядкових номерах, то номер аналітичного рахунка матиме такий цифровий вигляд:

3519.2.0021,

де 3519 — балансовий синтетичний рахунок;

2 — ключовий розряд;

0021 — номер запису у книзі відкриття рахунків.

Що стосується номера аналітичного рахунка контрагента, то порядок відкриття аналогічний, але в сегмент ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ, що включає інформацію про аналітичний рахунок, крім номера контрагента у внутрішньому списку контрагентів (код контрагента), банки можуть включати такі параметри: резидентність, код МФО банку-контрагента, код виду економічної діяльності або інші параметри на власний розсуд. Автоматизований пошук аналітичного рахунка та картки контрагента ведеться за номером у внутрішньому списку контрагентів.

Практика ведення аналітичного обліку в банках свідчить, що загальний номер аналітичного рахунка можна обмежити такими параметрами:

номером балансового або позабалансового рахунка відповідно до плану рахунків;

кодом контрагента;

кодом валюти або банківського металу.

Так, у табл. 3.1 було наведено картку клієнта — товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа». Банк, де відкрито поточний рахунок, установив такий параметр цього рахунка:

2600 2 000 422,

де 2600 — номер балансового синтетичного рахунка «Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності»; 2 — ключовий розряд; 000 422 — код контрагента у внутрішньому списку клієнтів даного банку. Як видно з картки, номер власника рахунка ТОВ «Альфа» — 422, але оскільки формат параметра «код контрагента» не регламентується, банк установив значення формату — шість цифр.

Для формування аналітичного рахунка важливим є параметр «характеристика аналітичного рахунка», що вказує на належність рахунка до класу балансу і може набувати таких значень:

актив/пасив — залишки на активних рахунках, які відображаються в розділі активів, або залишки на пасивних рахунках, які відображаються в розділі зобов’язань у балансовому звіті;

актив — залишки на активних рахунках, які відображаються в розділі активів у балансовому звіті;

актив (контрактив) — залишки на пасивних (контрактивних) рахунках, які відображаються в розділі активів у балансовому звіті;

актив/пасив (контрактив) — залишки на активних або пасивних (контрактивних) рахунках, які відображаються в розділі активів у балансовому звіті;

зобов’язання — залишки на пасивних рахунках, які відображаються в розділі зобов’язань у балансовому звіті;

зобов’язання (контрпасив) — залишки на активних (контрпасивних) рахунках, які відображаються в розділі зобов’язань у балансовому звіті;

зобов’язання (актив (контрпасив)/пасив) — залишки на активних (контрпасивних) або пасивних рахунках, які відображаються в розділі зобов’язань у балансовому звіті;

актив (контрпасив)/пасив (контрактив) — залишки на активних (контрпасивних) рахунках, які відображаються в розділі активів або залишки на пасивних (контрактивних) рахунках, які відображаються в розділі зобов’язань у балансовому звіті;

капітал (пасив) — залишки на пасивних рахунках, які відображаються в розділі капіталу в балансовому звіті;

капітал (актив (контрпасив) — залишки на активних (контрпасивних) рахунках, які відображаються в розділі капіталу в балансовому звіті;

капітал (актив (контрпасив)/пасив) — залишки на активних (контрпасивних) або пасивних рахунках, які відображаються в розділі капіталу в балансовому звіті;

доходи (пасив) — залишки на пасивних рахунках, які відображаються в розділі доходів у балансовому звіті;

доходи (актив/пасив) — залишки на активних або пасивних рахунках, які відображаються в розділі доходів у балансовому звіті;

витрати (актив) — залишки на активних рахунках, які відображаються в розділі витрат у балансовому звіті;

позабалансовий (актив) — залишки на активних рахунках, які відображаються в розділі позабалансових рахунків у балансовому звіті;

позабалансовий (пасив) — залишки на пасивних рахунках, які відображаються в розділі позабалансових рахунків у балансовому звіті;

позабалансовий (актив/пасив) — залишки на активних або пасивних рахунках, які відображаються в розділі позабалансових рахунків у балансовому звіті;

позасистемний (актив) — залишки на активних рахунках позасистемного обліку;

позасистемний (пасив) — залишки на пасивних рахунках позасистемного обліку;

позасистемний (актив/пасив) — залишки на активних або пасивних рахунках позасистемного обліку;

позабалансовий меморандний рахунок — рахунок, на якому ведеться кількісний облік;

позабалансовий контррахунок — контррахунок для позабалансового рахунка, який відображається у розділі позабалансових рахунків у балансовому звіті.

Визначений формат параметра — дві цифри.

Для параметрів договорів визначаються спеціальні обов’язкові параметри:

процентна ставка — включає інформацію щодо процентної ставки, за якою нараховуються проценти, і зазначається для рахунків, на яких відображається їх нарахування. Формат параметра — дев’ять знаків, причому чотири відводяться для відображення цілої частини числа, 5 — для дробової;

параметр історії містить додаткову інформацію до рахунків: а) нарахованих доходів і прострочених нарахованих доходів, яка вказує на рахунок, з якого нараховано суму; б) пролонгованої, простроченої сумнівної заборгованості, яка вказує на рахунок, на якому спочатку обліковувалась сума; в) неамортизованої премії або дисконту, яка вказує на рахунок, на якому обліковується цінний папір. Формат — одна цифра;

параметр субрахунка дає змогу подати суму за балансовим рахунком з розподілом її залежно від аналітичного рахунка. Формат параметра — одна цифра — і він стосується рахунків 1524, 2074, 2525, 2540 — 2546, 3320, 6024 — 6027, 6030, 6031, 6042, 6043, 7402, 7419.

Для рахунків наданих та отриманих кредитів до параметрів заноситься весь необхідний обсяг такої інформації.

1. Початковий строк видачі кредиту.

Параметр містить код початкового строку видачі кредиту і може набувати таких значень:

до запитання;

овернайт (1 день);

від 2 до 7 днів; від 8 до 21 дня; від 21 до 31 дня; від 31 до 92 днів; від 92 до 183 днів; від 183 до 365 днів; понад 365 днів.

Формат параметра — одна цифра.

2. Термін до повернення кредиту.

Параметр може набувати значень першого параметра і формат параметра — відповідно одна цифра.

3. Термін пролонгації.

Визначається формат параметра — одна цифра, і він може набувати таких значень:

від 1 до 31 дня;

від 31 до 92 днів;

від 92 до 183 днів;

понад 183 дні.

4. Термін прострочення.

Коди прострочення кредиту можуть набувати значень попереднього параметра, тому формат параметра такий самий — одна цифра.

5. Параметр забезпеченості кредиту.

Параметр забезпеченості кредиту набуває таких значень: забезпечений, незабезпечений, гарантований Урядом України; формат — одна цифра.

6. Параметр ризику: вказується категорія ризику кредиту відповідно до визначень, наведених у положенні «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків», затвердженому постановою Правління НБУ від 06.07.2000 за № 297 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Правління НБУ від 24.10.2000 за № 418.

Параметр набуває таких значень:

стандартні кредити;

кредити під контролем;

субстандартні кредити;

сумнівні кредити;

безнадійні кредити.

Формат — одна цифра.

Для депозитних рахунків (розміщених або залучених депозитів) визначаються такі параметри:

1. Термін розміщення (залучення) депозиту;

2. Термін до повернення депозиту.

Ці два параметри можуть набувати значень, аналогічних першому параметру для кредитних рахунків «Початковий термін видачі кредиту».

Згадані значення параметра визначаються також і для рахунків цінних паперів, являючи собою перший параметр «Термін до погашення». Крім цього параметра для рахунків цінних паперів визначаються ще деякі, наприклад, місце емісії (Україна; країни СНД та Балтії; країни ОЄСР; інші країни). Ця схема аналітичного обліку є досить складною, але весь набір названих параметрів аналітичного рахунка несе достатньо інформації про конкретного контрагента. Отже, у процесі вдосконалення бухгалтерського обліку в банках України велике інформаційне навантаження припадає саме на систему аналітики.