11.8. Напрями вдосконалення бухгалтерського обліку операцій банків з цінними паперами

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 

З огляду на зміни, унесені Комітетом з міжнародних стандартів фінансової звітності до положень МСБО 25 «Облік інвестицій», Національний банк України вже розпочав перегляд змісту інструк­ції з бухгалтерського обліку операцій банків з цінними паперами.

Далі наводяться основні методичні зміни, сутність яких викладено в проекті згаданої інструкції, опрацьованої робочою групою НБУ.

Цінні папери, придбані банком, класифікуються за трьома групами:

1) торговельні цінні папері, облік яких планується здійснювати за розділом 30, що має доповнити чинний план рахунків бухгалтерського обліку банків;

2) цінні папери в портфелі банку на продаж (розділ 31 плану рахунків);

3) цінні папери, що утримуються до погашення (розділ 32 плану рахунків), тобто передбачається зміна класифікаційної групи «Цінні папери в портфелі банку на інвестиції».

Згідно з проектом інструкції торговельні цінні папери обліковуватимуться на рахунках розділу 30 «Портфельні цінні папери», і підлягають переоцінці в разі зміни їхньої справедливої вартості. За результатами змін проводиться коригування їхньої балансової вартості через бухгалтерські проведення:

збільшення справедливої вартості:

Д-т рахунка «Торговельні цінні папери»

К-т рахунка «Результат від торгівлі цінними паперами на продаж»;

зниження справедливої вартості відображається зворотним проведенням.

З огляду на виокремлення групи торговельних цінних паперів дещо змінюється назва рахунка 6203, котрий надалі називатиметься: «Результат від торгівлі торговельними цінними паперами».

Планується також запровадити механізм коригування балансової вартості цінних паперів, що утримуються до погашення. Для цього необхідні додаткові рахунки, а саме: 6393 (АП) «Результат від продажу цінних паперів на продаж»; 6394 (П) «Позитивний результат від продажу цінних паперів, що утримуються до погашення, вкладень в асоційовані та дочірні компанії».

Облік відкоригованої балансової вартості здійснюється так само, як і щодо торговельних цінних паперів.

Утім, якщо зниження балансової вартості за цінними паперами на продаж обліковується на рахунку 6394, то щодо цінних паперів, які утримуються до погашення, це робиться на рахунку 7394 «Негативний результат від продажу цінних паперів, що утримуються до погашення, вкладень в асоційовані та дочірні компанії».

Крім коригування балансової вартості, усі цінні папери, що є власністю банку, підлягають перегляду з огляду зменшення корисності. Облік операцій від зменшення корисності цінних паперів, тобто їх знецінення, описано в попередньому матеріалі як облік формування і використання резервів через можливі втрати банків від зниження вартості цінних паперів.

Зменшення корисності необхідно ураховувати і щодо цінних паперів з невизначеною справедливою вартістю. Їх обліковують за собівартістю з урахуванням суми зменшення корисності.

Зменшення корисності цінних паперів — це втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості цінних паперів над суму очікуваного відшкодування, що спричиняється погіршанням фінансового стану емітента таких цінних паперів.

Свідченням зменшення корисності можуть бути відомості про:

суттєві фінансові труднощі емітента;

фактичне розірвання контракту емітентом через невиконання ним зобов’язань з виплати процентів чи відшкодування основної суми;

висока ймовірність банкрутства емітента;

припинення обороту цінних паперів на активному ринку через фінансові труднощі емітента;

наявність збитку від зменшення корисності конкретних цінних паперів у попередньому звітному періоді.

Зменшення корисності в обліку відображається через операцію формування резерву на суму перевищення балансової вартості ЦП над суму очікуваного відшкодування.

Якщо зменшення корисності призводить до визнання нульової залишкової вартості ЦП, то їх і далі обліковують на балансі банку аж до прийняття рішення про їх списання за рахунок сформованого резерву. Таке рішення ухвалюють здебільшого на підставі банкрутства емітента або закінчення строку позовної давності.

Суттєві доповнення плануються щодо процедури обліку цінних паперів асоційованих та дочірніх підприємств.

Ці доповнення передусім пов’язано з обліком змін у власному капіталі емітента (крім прибутку).

Так, балансова вартість цінних паперів має збільшуватися (зменшуватися) на частку банку в сумі зміни загального обсягу власного капіталу емітента за звітний період з включенням (±) цієї суми до іншого додаткового капіталу банку.

Ця методика потребує запровадження додаткового рахунка до класу 5 «Капітал» — рахунка 5103 (П) «Збільшення капіталу асоційованих та дочірніх підприємств»:

збільшення власного капіталу емітента відбиває проведення:

Д-т рахунка «Вкладення в асоційовані і дочірні компанії»

К-т рахунка 5103 «Збільшення капіталу асоційованих і дочірніх підприємств»;

зменшення власного капіталу емітента обліковується через зворотне проведення.

Якщо сума зменшення частки капіталу банку в сумі зміни загального обсягу капіталу емітента перевищує залишок на рахунку 5103 «Збільшення капіталу асоційованих і дочірніх підприємств», то ця різниця списується з рахунка 5030 «Прибутки та збитки минулих років» (незалежно від залишку на цьому рахунку) бухгалтерським проведенням:

Д-т рахунка 5030 «Прибутки та збитки минулих років»

К-т рахунків «Вкладення в асоційовані і дочірні компанії».

Зменшення балансової вартості цінних паперів у портфелі вкладень у асоційовані і дочірні компанії відображається в бухгалтерському обліку тільки на суму, що не дає від’ємного значення балансової вартості. Цінні папери, що внаслідок зменшення їхньої балансової вартості досягають нульової вартості, відоб­ражаються в бухгалтерському обліку в складі портфеля вкладень в асоційовані та дочірні компанії за нульовою вартістю.

З огляду на зміни, унесені Комітетом з міжнародних стандартів фінансової звітності до положень МСБО 25 «Облік інвестицій», Національний банк України вже розпочав перегляд змісту інструк­ції з бухгалтерського обліку операцій банків з цінними паперами.

Далі наводяться основні методичні зміни, сутність яких викладено в проекті згаданої інструкції, опрацьованої робочою групою НБУ.

Цінні папери, придбані банком, класифікуються за трьома групами:

1) торговельні цінні папері, облік яких планується здійснювати за розділом 30, що має доповнити чинний план рахунків бухгалтерського обліку банків;

2) цінні папери в портфелі банку на продаж (розділ 31 плану рахунків);

3) цінні папери, що утримуються до погашення (розділ 32 плану рахунків), тобто передбачається зміна класифікаційної групи «Цінні папери в портфелі банку на інвестиції».

Згідно з проектом інструкції торговельні цінні папери обліковуватимуться на рахунках розділу 30 «Портфельні цінні папери», і підлягають переоцінці в разі зміни їхньої справедливої вартості. За результатами змін проводиться коригування їхньої балансової вартості через бухгалтерські проведення:

збільшення справедливої вартості:

Д-т рахунка «Торговельні цінні папери»

К-т рахунка «Результат від торгівлі цінними паперами на продаж»;

зниження справедливої вартості відображається зворотним проведенням.

З огляду на виокремлення групи торговельних цінних паперів дещо змінюється назва рахунка 6203, котрий надалі називатиметься: «Результат від торгівлі торговельними цінними паперами».

Планується також запровадити механізм коригування балансової вартості цінних паперів, що утримуються до погашення. Для цього необхідні додаткові рахунки, а саме: 6393 (АП) «Результат від продажу цінних паперів на продаж»; 6394 (П) «Позитивний результат від продажу цінних паперів, що утримуються до погашення, вкладень в асоційовані та дочірні компанії».

Облік відкоригованої балансової вартості здійснюється так само, як і щодо торговельних цінних паперів.

Утім, якщо зниження балансової вартості за цінними паперами на продаж обліковується на рахунку 6394, то щодо цінних паперів, які утримуються до погашення, це робиться на рахунку 7394 «Негативний результат від продажу цінних паперів, що утримуються до погашення, вкладень в асоційовані та дочірні компанії».

Крім коригування балансової вартості, усі цінні папери, що є власністю банку, підлягають перегляду з огляду зменшення корисності. Облік операцій від зменшення корисності цінних паперів, тобто їх знецінення, описано в попередньому матеріалі як облік формування і використання резервів через можливі втрати банків від зниження вартості цінних паперів.

Зменшення корисності необхідно ураховувати і щодо цінних паперів з невизначеною справедливою вартістю. Їх обліковують за собівартістю з урахуванням суми зменшення корисності.

Зменшення корисності цінних паперів — це втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості цінних паперів над суму очікуваного відшкодування, що спричиняється погіршанням фінансового стану емітента таких цінних паперів.

Свідченням зменшення корисності можуть бути відомості про:

суттєві фінансові труднощі емітента;

фактичне розірвання контракту емітентом через невиконання ним зобов’язань з виплати процентів чи відшкодування основної суми;

висока ймовірність банкрутства емітента;

припинення обороту цінних паперів на активному ринку через фінансові труднощі емітента;

наявність збитку від зменшення корисності конкретних цінних паперів у попередньому звітному періоді.

Зменшення корисності в обліку відображається через операцію формування резерву на суму перевищення балансової вартості ЦП над суму очікуваного відшкодування.

Якщо зменшення корисності призводить до визнання нульової залишкової вартості ЦП, то їх і далі обліковують на балансі банку аж до прийняття рішення про їх списання за рахунок сформованого резерву. Таке рішення ухвалюють здебільшого на підставі банкрутства емітента або закінчення строку позовної давності.

Суттєві доповнення плануються щодо процедури обліку цінних паперів асоційованих та дочірніх підприємств.

Ці доповнення передусім пов’язано з обліком змін у власному капіталі емітента (крім прибутку).

Так, балансова вартість цінних паперів має збільшуватися (зменшуватися) на частку банку в сумі зміни загального обсягу власного капіталу емітента за звітний період з включенням (±) цієї суми до іншого додаткового капіталу банку.

Ця методика потребує запровадження додаткового рахунка до класу 5 «Капітал» — рахунка 5103 (П) «Збільшення капіталу асоційованих та дочірніх підприємств»:

збільшення власного капіталу емітента відбиває проведення:

Д-т рахунка «Вкладення в асоційовані і дочірні компанії»

К-т рахунка 5103 «Збільшення капіталу асоційованих і дочірніх підприємств»;

зменшення власного капіталу емітента обліковується через зворотне проведення.

Якщо сума зменшення частки капіталу банку в сумі зміни загального обсягу капіталу емітента перевищує залишок на рахунку 5103 «Збільшення капіталу асоційованих і дочірніх підприємств», то ця різниця списується з рахунка 5030 «Прибутки та збитки минулих років» (незалежно від залишку на цьому рахунку) бухгалтерським проведенням:

Д-т рахунка 5030 «Прибутки та збитки минулих років»

К-т рахунків «Вкладення в асоційовані і дочірні компанії».

Зменшення балансової вартості цінних паперів у портфелі вкладень у асоційовані і дочірні компанії відображається в бухгалтерському обліку тільки на суму, що не дає від’ємного значення балансової вартості. Цінні папери, що внаслідок зменшення їхньої балансової вартості досягають нульової вартості, відоб­ражаються в бухгалтерському обліку в складі портфеля вкладень в асоційовані та дочірні компанії за нульовою вартістю.