7.5. Розрахунки акредитивами

Розрахунки акредитивами є поширеною фор­мою розрахунків за товари і послуги, коли постачальник вважає за необхідне забезпечити собі гарантію оплати. Проте, як і за розрахунків чеками, сума акредитива на певний період вилучається з обігу в платника, оскільки бронюється на окремому аналітичному рахунку «Розрахунки акредитивами» до балансових рахунків 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622.

Акредитив за своєю суттю — договір, що відокремлений від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він базується, навіть якщо в акредитиві є посилання на них.

За операціями з акредитивами всі заінтересовані сторони мають справу лише з документами, а не з товарами, послугами чи іншими видами виконання зобов’язань, з якими ці документи можуть бути пов’язані.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

покритий — акредитив для здійснення розрахунків, за яким заздалегідь бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або банку-виконавці;

непокритий — акредитив, оплата за яким в разі тимчасового браку коштів на рахунку платника гарантується банком-емітен­том в порядку банківського кредиту.

Акредитиви бувають відкличні та безвідкличні. На кожному акредитиві має бути це застережено. За браком такої вказівки акредитив вважається безвідкличним.

Відкличний акредитив — акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором або дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).

Усі розпорядження про змінення умов відкличного акредитива заявник може дати бенефіціару (юридичній особі, на користь якої виставлено акредитив) тільки через банк-емітент, який повідомляє банк-виконавець, а останній — бенефіціара.

Банк-виконавець не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива (за винятком, коли банк-емітент є одночасно й банком-виконавцем).

Банк-виконавець зобов’язаний оплатити документи, які відповідають умовам акредитива, виставлені бенефіціаром і прийняті банком-виконавцем до отримання ним повідомлення про змінення або анулювання акредитива.

Безвідкличний акредитив — це тверде зобов’язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, які ним передбачено, подано до банку своєчасно.

Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива, якщо таке передбачене його умовами. Зі своїми пропозиціями про змінення умов акредитива бенефіціар має звернутися до заявника акредитива, а заявник, у разі згоди, вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає потрібне повідомлення банкові-виконавцю.

Відносини між банком-емітентом і банком-виконавцем регулюються договорами, в яких передбачається розмір комісійних за авізування та інші витрати, пов’язані з відкриттям і виконанням акредитива, а також відповідальність сторін щодо оплати розрахункових документів згідно з умовами акредитива.

Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.

Для відкриття акредитива підприємство подає банку-емітенту заяву (додаток 21), де має вказати:

найменування заявника та бенефіціара і їхні ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

назву банку-емітента та банку, що виконуватиме оплату акредитива;

вид акредитива;

строк дії акредитива (число і місяць закриття акредитива у виконуючому банку);

суму акредитива;

дату і номер договору, яким передбачається відкриття акредитива;

умови акредитива (види товарів, які сплачуються, розрахункові документи, порядок оплати цих документів — з акцептом уповноваженого платника, без акцепту тощо).

Реквізити, що передбачені формою заяви, є обов’язковими (крім реквізиту «Додаткові умови»), і за браком хоча б одного з них акредитив не відкривається і заява повертається заявнику без виконання.

Якщо перелік документів не вміщується на бланку заяви, заявник акредитива подає його окремим додатком у такій самій кількості примірників, що й заяву. Оригінал цього додатка підписується вповноваженими особами та скріплюється відбитком печатки заявника акредитива.

Банк-емітент, прийнявши заяву, визначає спосіб виконання акредитива, банк, що авізуватиме документи та виконуватиме оплату, і здійснює відповідні бухгалтерські записи.

Якщо відкривається покритий акредитив, депонований у банкові-виконавці, котрий не є банком-емітентом, заявник подає в банк-емітент (крім заяви) платіжне доручення на переказування коштів для бронювання у банкові-виконавці. Банк-емітент переказує кошти заявника на аналітичний рахунок «Розрахунки за акредитивами» у банкові-виконавці та повідомляє його про умови акредитива.

У разі відкриття покритого акредитива, депонованого в банку-емітенті, заявник подає заяву про відкриття акредитива та платіжним дорученням переказує кошти зі свого рахунка на аналітичний рахунок «Розрахунки за акредитивами» в банку-емітенті.

Акредитив вважається відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи на рахунках та надіслано повідомлення бенефіціару.

Дата виконання платіжних доручень, наданих разом із заявою на акредитив, і дата повідомлення бенефіціару мають збігатися.

Заяву на відкриття покритого акредитива клієнт подає, як правило, у чотирьох примірниках. Перший примірник заяви банк-емітент обліковує на позабалансовому рахунку, що призначений для обліку акредитивів, другий (з позначкою банку про дату надходження) — разом з випискою з рахунка видає заявнику як розписку банку про відкриття акредитива, третій і четвертий — використовуються для інформування банку-виконавця та бенефіціа­ра про умови акредитива.

На відкриття непокритого акредитива платник подає заяву в чотирьох примірниках. У реквізиті заяви «Вид акредитива» має бути додатково зазначено «непокритий». Перший примірник заяви в цьому разі обліковується банком-емітентом на позабалансовому рахунку, що призначений для обліку непокритих акредитивів.

Банк-виконавець обліковує примірник заяви або повідомлення про відкриття непокритого акредитива, отриманий від банку-емітента, на позабалансовому рахунку, що призначений для обліку акредитивів. Такий облік ведеться окремо від обліку повідомлень про відкриття покритих акредитивів.

Банк-емітент інформує банк-виконавець (авізуючий банк) про відкриття акредитива, надсилаючи йому заяву на відкриття акредитива чи повідомлення електронною поштою (електронне повідомлення) або іншими засобами зв’язку, що передбачені договорами між банками.

Заяву про відкриття акредитива або повідомлення банк-емі­тент надсилає авізуючому банку не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви від клієнта.

Повідомлення має містити номер акредитива, усі його умови, спосіб платежу, місце виконання та строк дії акредитива.

У повідомленні мають чітко зазначатися повноваження авізуючого банку щодо виду акредитивної операції.

Якщо електронне повідомлення не містить згадки про наступну надсилку дальших подробиць чи вказівок, то його поштове підтвердження непотрібне і в разі надходження такого підтвердження його не беруть до відома, а робочим документом є це електронне повідомлення.

Якщо повідомлення банку-емітента має лише інформативний характер і робочим документом є заява про відкриття акредитива, що надіслана поштою або доставлена іншим звичайним способом зв’язку згідно з «Правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв’язком Мініс­терства зв’язку України», то повідомлення має містити таке застереження: «подробиці далі».

Про відкриття та умови акредитива банк-виконавець (авізуючий банк) повідомляє бенефіціара (авізує акредитив) протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення від банку-емітента (авізуючого банку).

Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) бенефіціар подає банкові-виконавцю потрібні документи, передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів (додаток 22).

Банк-виконавець ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи щодо дотримання усіх умов акредитива і в разі порушення хоча б однієї з умов не проводить виплати за акредитивом, про що інформує бенефіціара і надсилає повідомлення до банку-емітента для отримання згоди на оплату документів з розбіжностями. Повідомлення має містити повний перелік розбіжностей з умовами акредитива, виявлених перевіркою.

У разі неотримання відповіді протягом семи робочих днів після відправлення повідомлення або за надходження негативної відповіді банк-виконавець повертає бенефіціару всі документи за акредитивом, зазначивши на зворотному боці першого примірника реєстру документів причини повернення документів і засвідчивши цей запис підписами відповідального виконавця та працівника, на якого покладено функції контролера, а також відбитком штампу банку.

Не приймаються до оплати за акредитивом документи, які мають розбіжності з умовами акредитива або зміст яких суперечить один одному.

Заявнику акредитива рекомендується зазначати в умовах акредитива, хто має оформляти (засвідчувати тощо) кожний документ, передбачений умовами, та його зміст.

Якщо умовами акредитива передбачено акцепт заявника акредитива, то для його здійснення вповноважена особа заявника має подати бенефіціару:

— документ, що засвідчує її особу;

— зразок її підпису, засвідчений заявником акредитива (якщо його немає у виконуючому банку);

— доручення, видані заявником акредитива, щодо його повноважень. На документах, які за умовами акредитива мають бути акцептовані, уповноважена особа робить такий напис:

«Акцептований за рахунок акредитива від _________ №_____

(дата)

Уповноваженим _______________________________________

(назва заявника акредитива)

Підпис _____________________________________________».

(дата)

У банкові-виконавці відповідальний виконавець перевіряє наявність акцептного напису та відповідність його поданому зразку.

Виплати бенефіціару за акредитивом, кошти за яким заброньовано у банкові-виконавці, здійснюються з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами».

Списання коштів з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» банк-виконавець здійснює на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом та інших документів, що відповідають умовам акредитива.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом залишається в документах дня банку-виконавця, другий (з потрібними відмітками банку про дату одержання та виконання) — видається бенефіціару, третій та четвертий примірники разом з доку­ментами, передбаченими умовами акредитива, надсилаються до банку-емітента, де третій примірник використовується для списання суми заяви на акредитив з відповідного позабалансового рахунка, а четвертий — видається заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

Якщо банк-виконавець за рахунок заброньованих коштів оплатив документи з розбіжностями без повідомлення банку-емітента та отримання відповідних повноважень, то в разі відмови банку-емітента від оплати зазначених документів банк-виконавець  зобов’язаний відшкодувати сплачену суму.

Банк-виконавець за потреби використання акредитива, кошти за яким заброньовано в банку-емітенті, перевіряє з доручення цього банку виконання всіх умов акредитива за наданим бенефіціаром реєстром документів за акредитивом та іншими документами, що передбачені акредитивом.

Четвертий примірник реєстру (з потрібними відмітками банку про дату одержання) банк-виконавець видає бенефіціару, третій — використовує для списання суми заяви на акредитив з відповідного позабалансового рахунка (після надходження коштів від банку-емітента), перший та другий примірники реєстру документів за акредитивом разом з іншими документами надсилає спецзв’язком до банку-емітента.

Банк-емітент, зробивши перевірку виконання всіх умов акредитива, на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» і переказує їх на рахунок бенефіціара.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом банк-емітент зберігає в документах дня банку, а другий (з відмітками банку про дату одержання та виконання) — видає заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

Якщо одержати кошти з рахунка заявника акредитива своєчасно неможливо (у разі оплати за акредитивом за рахунок кредиту), то банк-емітент до розв’язання питання згідно з умовами договору обліковує заборгованість заявника акредитива на балансо­вому рахунку, призначеному для обліковування короткострокових кредитів. Одночасно банк-емітент списує з відповідного позабалансового рахунка ту суму, що була виплачена за акредитивом бенефіціару.

У всіх акредитивах обов’язково має передбачатися дата закінчення строку і місце пред’явлення документів для платежу. Дата, яку зазначено в заяві на акредитив, є останнім днем подання бенефіціаром до оплати реєстру документів за акредитивом та документів, передбачених умовами акредитива. Банки мають здійснювати контроль за терміном чинності дії акредитива, який зазначений у заяві про відкриття акредитива.

У день закінчення терміну чинності акредитива, депонованого в банкові-виконавці, останній в кінці операційного дня списує кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» та переказує їх в банк-емітент на рахунок, з якого вони надійшли.

Банк-емітент зараховує одержані кошти на рахунок заявника акредитива та списує відповідну суму з відповідного позабалансового рахунка.

Про закриття непокритого акредитива у зв’язку із закінченням строку його дії банк-виконавець надсилає повідомлення банку-емітенту електронною поштою або іншими засобами зв’язку, що передбачені договором між банками, та списує суму акредитива з відповідного позабалансового рахунка.

Після отримання повідомлення про закриття акредитива банк-емітент списує відповідну суму з відповідного позабалансового рахунка.

У кінці операційного дня банк-емітент меморіальним ордером переказує кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» на рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення банкові-виконавцю для їх списання з відповідного позабалансового рахунка, що призначений для обліку акредитивів.

Акредитив, кошти за яким заброньовано в банку-емітенті, закривається банком після закінчення строку, зазначеного в акредитиві, з додаванням нормативного строку проходження документів спецзв’язком від банку-виконавця до банку-емітента або після отримання підтвердження від виконуючого банку про невиконання акредитива.

Анульований банком-емітентом відкличний акредитив закривається в день надходження повідомлення про його анулювання в порядку, передбаченому вже неодноразово згадуваною «Інструкцією».

Розрахунки акредитивами є поширеною фор­мою розрахунків за товари і послуги, коли постачальник вважає за необхідне забезпечити собі гарантію оплати. Проте, як і за розрахунків чеками, сума акредитива на певний період вилучається з обігу в платника, оскільки бронюється на окремому аналітичному рахунку «Розрахунки акредитивами» до балансових рахунків 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622.

Акредитив за своєю суттю — договір, що відокремлений від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він базується, навіть якщо в акредитиві є посилання на них.

За операціями з акредитивами всі заінтересовані сторони мають справу лише з документами, а не з товарами, послугами чи іншими видами виконання зобов’язань, з якими ці документи можуть бути пов’язані.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

покритий — акредитив для здійснення розрахунків, за яким заздалегідь бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або банку-виконавці;

непокритий — акредитив, оплата за яким в разі тимчасового браку коштів на рахунку платника гарантується банком-емітен­том в порядку банківського кредиту.

Акредитиви бувають відкличні та безвідкличні. На кожному акредитиві має бути це застережено. За браком такої вказівки акредитив вважається безвідкличним.

Відкличний акредитив — акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором або дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).

Усі розпорядження про змінення умов відкличного акредитива заявник може дати бенефіціару (юридичній особі, на користь якої виставлено акредитив) тільки через банк-емітент, який повідомляє банк-виконавець, а останній — бенефіціара.

Банк-виконавець не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива (за винятком, коли банк-емітент є одночасно й банком-виконавцем).

Банк-виконавець зобов’язаний оплатити документи, які відповідають умовам акредитива, виставлені бенефіціаром і прийняті банком-виконавцем до отримання ним повідомлення про змінення або анулювання акредитива.

Безвідкличний акредитив — це тверде зобов’язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, які ним передбачено, подано до банку своєчасно.

Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива, якщо таке передбачене його умовами. Зі своїми пропозиціями про змінення умов акредитива бенефіціар має звернутися до заявника акредитива, а заявник, у разі згоди, вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає потрібне повідомлення банкові-виконавцю.

Відносини між банком-емітентом і банком-виконавцем регулюються договорами, в яких передбачається розмір комісійних за авізування та інші витрати, пов’язані з відкриттям і виконанням акредитива, а також відповідальність сторін щодо оплати розрахункових документів згідно з умовами акредитива.

Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.

Для відкриття акредитива підприємство подає банку-емітенту заяву (додаток 21), де має вказати:

найменування заявника та бенефіціара і їхні ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

назву банку-емітента та банку, що виконуватиме оплату акредитива;

вид акредитива;

строк дії акредитива (число і місяць закриття акредитива у виконуючому банку);

суму акредитива;

дату і номер договору, яким передбачається відкриття акредитива;

умови акредитива (види товарів, які сплачуються, розрахункові документи, порядок оплати цих документів — з акцептом уповноваженого платника, без акцепту тощо).

Реквізити, що передбачені формою заяви, є обов’язковими (крім реквізиту «Додаткові умови»), і за браком хоча б одного з них акредитив не відкривається і заява повертається заявнику без виконання.

Якщо перелік документів не вміщується на бланку заяви, заявник акредитива подає його окремим додатком у такій самій кількості примірників, що й заяву. Оригінал цього додатка підписується вповноваженими особами та скріплюється відбитком печатки заявника акредитива.

Банк-емітент, прийнявши заяву, визначає спосіб виконання акредитива, банк, що авізуватиме документи та виконуватиме оплату, і здійснює відповідні бухгалтерські записи.

Якщо відкривається покритий акредитив, депонований у банкові-виконавці, котрий не є банком-емітентом, заявник подає в банк-емітент (крім заяви) платіжне доручення на переказування коштів для бронювання у банкові-виконавці. Банк-емітент переказує кошти заявника на аналітичний рахунок «Розрахунки за акредитивами» у банкові-виконавці та повідомляє його про умови акредитива.

У разі відкриття покритого акредитива, депонованого в банку-емітенті, заявник подає заяву про відкриття акредитива та платіжним дорученням переказує кошти зі свого рахунка на аналітичний рахунок «Розрахунки за акредитивами» в банку-емітенті.

Акредитив вважається відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи на рахунках та надіслано повідомлення бенефіціару.

Дата виконання платіжних доручень, наданих разом із заявою на акредитив, і дата повідомлення бенефіціару мають збігатися.

Заяву на відкриття покритого акредитива клієнт подає, як правило, у чотирьох примірниках. Перший примірник заяви банк-емітент обліковує на позабалансовому рахунку, що призначений для обліку акредитивів, другий (з позначкою банку про дату надходження) — разом з випискою з рахунка видає заявнику як розписку банку про відкриття акредитива, третій і четвертий — використовуються для інформування банку-виконавця та бенефіціа­ра про умови акредитива.

На відкриття непокритого акредитива платник подає заяву в чотирьох примірниках. У реквізиті заяви «Вид акредитива» має бути додатково зазначено «непокритий». Перший примірник заяви в цьому разі обліковується банком-емітентом на позабалансовому рахунку, що призначений для обліку непокритих акредитивів.

Банк-виконавець обліковує примірник заяви або повідомлення про відкриття непокритого акредитива, отриманий від банку-емітента, на позабалансовому рахунку, що призначений для обліку акредитивів. Такий облік ведеться окремо від обліку повідомлень про відкриття покритих акредитивів.

Банк-емітент інформує банк-виконавець (авізуючий банк) про відкриття акредитива, надсилаючи йому заяву на відкриття акредитива чи повідомлення електронною поштою (електронне повідомлення) або іншими засобами зв’язку, що передбачені договорами між банками.

Заяву про відкриття акредитива або повідомлення банк-емі­тент надсилає авізуючому банку не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви від клієнта.

Повідомлення має містити номер акредитива, усі його умови, спосіб платежу, місце виконання та строк дії акредитива.

У повідомленні мають чітко зазначатися повноваження авізуючого банку щодо виду акредитивної операції.

Якщо електронне повідомлення не містить згадки про наступну надсилку дальших подробиць чи вказівок, то його поштове підтвердження непотрібне і в разі надходження такого підтвердження його не беруть до відома, а робочим документом є це електронне повідомлення.

Якщо повідомлення банку-емітента має лише інформативний характер і робочим документом є заява про відкриття акредитива, що надіслана поштою або доставлена іншим звичайним способом зв’язку згідно з «Правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв’язком Мініс­терства зв’язку України», то повідомлення має містити таке застереження: «подробиці далі».

Про відкриття та умови акредитива банк-виконавець (авізуючий банк) повідомляє бенефіціара (авізує акредитив) протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення від банку-емітента (авізуючого банку).

Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) бенефіціар подає банкові-виконавцю потрібні документи, передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів (додаток 22).

Банк-виконавець ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи щодо дотримання усіх умов акредитива і в разі порушення хоча б однієї з умов не проводить виплати за акредитивом, про що інформує бенефіціара і надсилає повідомлення до банку-емітента для отримання згоди на оплату документів з розбіжностями. Повідомлення має містити повний перелік розбіжностей з умовами акредитива, виявлених перевіркою.

У разі неотримання відповіді протягом семи робочих днів після відправлення повідомлення або за надходження негативної відповіді банк-виконавець повертає бенефіціару всі документи за акредитивом, зазначивши на зворотному боці першого примірника реєстру документів причини повернення документів і засвідчивши цей запис підписами відповідального виконавця та працівника, на якого покладено функції контролера, а також відбитком штампу банку.

Не приймаються до оплати за акредитивом документи, які мають розбіжності з умовами акредитива або зміст яких суперечить один одному.

Заявнику акредитива рекомендується зазначати в умовах акредитива, хто має оформляти (засвідчувати тощо) кожний документ, передбачений умовами, та його зміст.

Якщо умовами акредитива передбачено акцепт заявника акредитива, то для його здійснення вповноважена особа заявника має подати бенефіціару:

— документ, що засвідчує її особу;

— зразок її підпису, засвідчений заявником акредитива (якщо його немає у виконуючому банку);

— доручення, видані заявником акредитива, щодо його повноважень. На документах, які за умовами акредитива мають бути акцептовані, уповноважена особа робить такий напис:

«Акцептований за рахунок акредитива від _________ №_____

(дата)

Уповноваженим _______________________________________

(назва заявника акредитива)

Підпис _____________________________________________».

(дата)

У банкові-виконавці відповідальний виконавець перевіряє наявність акцептного напису та відповідність його поданому зразку.

Виплати бенефіціару за акредитивом, кошти за яким заброньовано у банкові-виконавці, здійснюються з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами».

Списання коштів з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» банк-виконавець здійснює на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом та інших документів, що відповідають умовам акредитива.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом залишається в документах дня банку-виконавця, другий (з потрібними відмітками банку про дату одержання та виконання) — видається бенефіціару, третій та четвертий примірники разом з доку­ментами, передбаченими умовами акредитива, надсилаються до банку-емітента, де третій примірник використовується для списання суми заяви на акредитив з відповідного позабалансового рахунка, а четвертий — видається заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

Якщо банк-виконавець за рахунок заброньованих коштів оплатив документи з розбіжностями без повідомлення банку-емітента та отримання відповідних повноважень, то в разі відмови банку-емітента від оплати зазначених документів банк-виконавець  зобов’язаний відшкодувати сплачену суму.

Банк-виконавець за потреби використання акредитива, кошти за яким заброньовано в банку-емітенті, перевіряє з доручення цього банку виконання всіх умов акредитива за наданим бенефіціаром реєстром документів за акредитивом та іншими документами, що передбачені акредитивом.

Четвертий примірник реєстру (з потрібними відмітками банку про дату одержання) банк-виконавець видає бенефіціару, третій — використовує для списання суми заяви на акредитив з відповідного позабалансового рахунка (після надходження коштів від банку-емітента), перший та другий примірники реєстру документів за акредитивом разом з іншими документами надсилає спецзв’язком до банку-емітента.

Банк-емітент, зробивши перевірку виконання всіх умов акредитива, на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» і переказує їх на рахунок бенефіціара.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом банк-емітент зберігає в документах дня банку, а другий (з відмітками банку про дату одержання та виконання) — видає заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

Якщо одержати кошти з рахунка заявника акредитива своєчасно неможливо (у разі оплати за акредитивом за рахунок кредиту), то банк-емітент до розв’язання питання згідно з умовами договору обліковує заборгованість заявника акредитива на балансо­вому рахунку, призначеному для обліковування короткострокових кредитів. Одночасно банк-емітент списує з відповідного позабалансового рахунка ту суму, що була виплачена за акредитивом бенефіціару.

У всіх акредитивах обов’язково має передбачатися дата закінчення строку і місце пред’явлення документів для платежу. Дата, яку зазначено в заяві на акредитив, є останнім днем подання бенефіціаром до оплати реєстру документів за акредитивом та документів, передбачених умовами акредитива. Банки мають здійснювати контроль за терміном чинності дії акредитива, який зазначений у заяві про відкриття акредитива.

У день закінчення терміну чинності акредитива, депонованого в банкові-виконавці, останній в кінці операційного дня списує кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» та переказує їх в банк-емітент на рахунок, з якого вони надійшли.

Банк-емітент зараховує одержані кошти на рахунок заявника акредитива та списує відповідну суму з відповідного позабалансового рахунка.

Про закриття непокритого акредитива у зв’язку із закінченням строку його дії банк-виконавець надсилає повідомлення банку-емітенту електронною поштою або іншими засобами зв’язку, що передбачені договором між банками, та списує суму акредитива з відповідного позабалансового рахунка.

Після отримання повідомлення про закриття акредитива банк-емітент списує відповідну суму з відповідного позабалансового рахунка.

У кінці операційного дня банк-емітент меморіальним ордером переказує кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» на рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення банкові-виконавцю для їх списання з відповідного позабалансового рахунка, що призначений для обліку акредитивів.

Акредитив, кошти за яким заброньовано в банку-емітенті, закривається банком після закінчення строку, зазначеного в акредитиві, з додаванням нормативного строку проходження документів спецзв’язком від банку-виконавця до банку-емітента або після отримання підтвердження від виконуючого банку про невиконання акредитива.

Анульований банком-емітентом відкличний акредитив закривається в день надходження повідомлення про його анулювання в порядку, передбаченому вже неодноразово згадуваною «Інструкцією».