7.8. Особливості розрахунків в електронних системах типу «клієнт—банк»
К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113
Для оперативного ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обміну технологічною інформацією клієнти можуть застосовувати програмно-технічний комплекс «клієнт банку — банк» (далі — система «клієнт—банк»).
Програмне забезпечення системи «клієнт—банк» має відповідати вимогам нормативно-правових актів Національного банку, які пред’являються до технології та захисту електронних банківських розрахунків за допомогою системи «клієнт—банк».
Система «клієнт—банк» є складовою програм автоматизації банківської діяльності та джерелом надходження розрахункових документів через системи автоматизації банку (далі — САБ) до системи електронних платежів Національного банку чи внутрішньої платіжної системи і складається з клієнтської та банківської частини.
Клієнтська частина системи «клієнт—банк» забезпечує автоматичне ведення поточного стану рахунка клієнта в банку, ураховуючи проведені початкові та зворотні платежі. Розрахункові документи в електронному вигляді, що подаються клієнтом у банк, мають відповідати формату платіжних документів системи електронних платежів Національного банку із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими документами надане право підпису. Реквізити, які містить розрахунковий документ в електронному вигляді, що використовується в системі «клієнт—банк», визначаються угодою між банком та клієнтом, але обов’язковими є такі:
— дата та номер розрахункового документа в електронному вигляді;
— назва, ідентифікаційний код (номер) платника та номер його рахунка;
— назва та код банку платника;
— назва, ідентифікаційний код (номер) одержувача та номер його рахунка;
— назва та код банку одержувача;
— сума розрахункового документа в електронному вигляді цифрами;
— призначення платежу.
Банківська частина системи «клієнт—банк» забезпечує перевірку наведених електронних підписів на кожному розрахунковому документі клієнта в електронному вигляді та за платіжним файлом у цілому. Вона є невід’ємною складовою частиною САБ і має забезпечувати безперервний захист клієнтських розрахункових документів в електронному вигляді під час їх опрацювання в САБ.
Програмне забезпечення клієнтської частини системи «клієнт—банк» може розміщуватись на одному окремому комп’ютері (для невеликих підприємств чи фізичних осіб) або працювати в локальній мережі клієнта.
Технологія опрацювання облікової інформації, додаткові регістри та форми первинних документів, на підставі яких здійснюються операції банківської частини системи «клієнт—банк», мають викладатися в «Положенні про облікову політику банку».
Юридичною підставою для роботи клієнта за допомогою системи «клієнт—банк» і опрацювання його розрахункових документів в електронному вигляді банком є окремий договір між ним і банком. У договорі обов’язково мають обумовлюватися права, обов’язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення тощо.
Під час використання системи «клієнт—банк» клієнт має дотримуватися всіх вимог, що їх встановлює банк, з питань безпеки опрацювання електронних розрахункових документів, а банк — періодично перевіряти клієнта щодо виконання ним вимог захисту інформації та зберігання засобів захисту в клієнтській частині системи «клієнт—банк» і припиняти обслуговування клієнта за допомогою цієї системи в разі невиконання ним вимог безпеки.
Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи «клієнт—банк» не виключає можливості опрацювання банком документів клієнта на паперових носіях.
Під час здійснення розрахунків через систему «клієнт—банк» користуються розрахунковими документами в електронному вигляді.
Платник може формувати розрахункові документи в електронному вигляді за допомогою клієнтської частини системи «клієнт—банк» на підставі належним чином оформлених платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, а також із використанням платіжних карток.
Коли на рахунку клієнта бракує коштів, банк повертає розрахунковий документ в електронному вигляді без виконання, якщо інше не передбачене угодою між банком та клієнтом.
Не дозволяється формування клієнтами розрахункових документів у електронному вигляді на підставі розрахункових документів, які мають додатки (реєстри чеків, реєстри документів за акредитивами тощо), а також формування стягувачем розрахункових документів в електронному вигляді на підставі платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів. Ці платіжні вимоги надсилаються клієнтом до банку в порядку, передбаченому для розрахункових документів на паперових носіях.
Під час використання системи «клієнт—банк» здійснюється звіряння (квитовка) файлів початкових і зворотних платежів між банківською і клієнтською частиною системи «клієнт—банк», підготовка виписки за платіжними операціями клієнта в банку протягом операційного дня та звіряння цієї інформації з інформацією із клієнтської частини системи «клієнт—банк» наприкінці дня.
Після звіряння реєстру він роздруковується, його підписує відповідальний виконавець банку, засвідчує відбитком штампу банку і підшиває в документи дня. Як первинний документ, що надійшов від клієнта в банк, реєстр щоденно архівується і зберігається в банку протягом установленого строку. Реєстр має обов’язково містити відомості про дату і час подання власником рахунка розрахункових документів до виконання.
Після отримання від банку виписки з рахунка клієнт складає реєстр розрахункових документів, які відправлено в банк каналами зв’язку і прийнято банком до оплати.
Такий самий реєстр за кожним клієнтом складають у банку після формування балансу операційного дня.
Процедури бухгалтерського проведення розрахунків, розглянутих у цьому розділі, здійснюються в описаному нижче порядку.
1. Чекодавець придбаває в своєму банку чекову книжку, сплачуючи послуги за такою операцією готівкою або з коштів поточного рахунка:
Д-т рахунків 1001, 2520, 2540—2542, 2545, 2600, 2620
К-т рахунка «Інші комісійні доходи за операціями з клієнтами».
2. Банк депонує кошти з поточного рахунка на аналітичному рахунку «Розрахунки чеками»:
Д-т рахунків 2520, 2540—2542, 2600, 2620
К-т рахунків 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622.
3. У міру видачі бланків чекових книжок банк відображає зміст операції на позабалансових рахунках:
Д-т рахунка 9910 «Контррахунок»
К-т рахунка 9821 «Бланки суворої звітності».
4. Банк переказує суму, зазначену в чеку, на рахунок чекодержателя, коли чекодавця і чекодержателя обслуговує та сама установа банку:
Д-т аналітичного рахунка «Розрахунки чеками» до відповідного балансового рахунка
К-т рахунка 2600 «Поточний рахунок»
К-т рахунка 2620 «Поточні рахунки фізичних осіб».
5. Одержання чека на інкасо:
Д-т рахунка 9830 «Документи й цінності, узяті на інкасо»
К-т рахунка 9910 «Контррахунок».
6. Виставлення чека банком чекодержателя банку чекодавця на інкасо:
Д-т рахунка 9831 «Документи і цінності, виставлені на інкасо»
К-т рахунка 9910 «Контррахунок»;
та Д-т рахунка 9910 «Контррахунок»
К-т рахунка 9830 «Документи і цінності, прийняті на інкасо».
7. Одержавши чек на інкасо, банк-емітент переказує гроші банкові чекодержателя:
Д-т аналітичного рахунка «Розрахунки чеками»
К-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ».
8. Одержання інкасового чека банком чекодержателя дає підставу банку чекодержателя зарахувати суму, зазначену в чеку, на рахунок одержувача:
Д-т рахунка 9910 «Контррахунок»
К-т рахунка 9831 «Документи й цінності, виставлені на інкасо»;
Д-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ»
К-т рахунків 2520, 2540—2542, 2600, 2620.
9. Списання за платіжним дорученням клієнта
— коли отримувача і платника обслуговує одна установа банку:
а) Д-т рахунка платника
К-т рахунка отримувача;
— коли їх обслуговують різні установи банків:
б) Д-т рахунка платника
К-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ».
10. Відкриття акредитива банком-емітентом:
а) Д-т поточного рахунка заявника акредитива
К-т аналітичного рахунка «Розрахунки акредитивами»;
б) Д-т рахунка 9802 «Акредитиви до сплати»
К-т рахунка 9910 «Контррахунок».
11. Надання доручення банком-емітентом іншому банкові виконувати акредитив:
Д-т поточного рахунка заявника
К-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ».
Одночасно на суму акредитива здійснюється бухгалтерське проведення
Д-т рахунка 9802 «Акредитиви до сплати»
К-т рахунка 9910 «Контррахунок».
12. Зарахування коштів бенефіціару за акредитивом, що депонований у банку-емітенті, який одночасно є банком-виконавцем:
Д-т аналітичного рахунка «Розрахунки акредитивами»
К-т поточного рахунка бенефіціара або
К-т рахунка 1200 (за умови, що поточний рахунок бенефіціара відкрито в іншому банку)
і одночасно:
Д-т рахунка 9910 «Контррахунок»
К-т рахунка 9802 «Акредитиви до сплати».
13. Отримане доручення на суму акредитива в банкові-виконавці:
Д-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ»
К-т аналітичного рахунка «Розрахунки акредитивами».
14. За відкриття непокритого акредитива в банкові-емітенті виконується операція:
Д-т рахунка 9020 «Гарантії, надані клієнтам»
К-т рахунка 9900 «Контррахунок».
15. У банкові-виконавці сума непокритого акредитива обліковується на позабалансовому рахунку 9802 «Акредитиви до сплати»:
Д-т рахунка 9802 «Акредитиви до сплати»
К-т рахунка 9910 «Контррахунок».
16. Виплата бенефіціару за акредитивом, депонованим у банкові-виконавці:
Д-т аналітичного рахунка «Розрахунки акредитивами»
К-т поточного рахунка бенефіціара.
17. Надсилка третього примірника реєстру документів разом із документами, передбаченими умовами акредитива, до банку-емітента для списання коштів з рахунка 9802 «Акредитиви до сплати»:
Д-т рахунка 9910 «Контррахунок».
К-т рахунка 9802 «Акредитиви до сплати».
18. У банку-емітенті за неможливості отримання коштів за непокритим акредитивом з рахунка заявника:
Д-т рахунка 2040 «Короткострокові кредити суб’єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями»
К-т рахунка 1200 і одночасно на суму виплачених бенефіціару коштів;
Д-т рахунка 9900 «Контррахунок»
К-т рахунка 9020 «Гарантії, що надані клієнтам».
19. Відшкодування банком-емітентом витрат, пов’язаних з виконанням акредитива банком-виконавцем:
Д-т рахунка 7100 «Комісійні витрати на розрахунково-касове обслуговування»
К-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ».
20. У банкові-виконавці зарахування коштів бенефіціару за непокритим акредитивом:
Д-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ»
К-т рахунка «Рахунок бенефіціара» і одночасно
Д-т рахунка 9910 «Контррахунок».
К-т рахунка 9802 «Акредитиви до сплати».
21. Отримана плата від банку-емітента за виконання акредитива:
Д-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ»
К-т рахунка 6110 «Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів».
Облік розрахункових операцій з векселями розглянуто в розд. 12.
Для оперативного ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обміну технологічною інформацією клієнти можуть застосовувати програмно-технічний комплекс «клієнт банку — банк» (далі — система «клієнт—банк»).
Програмне забезпечення системи «клієнт—банк» має відповідати вимогам нормативно-правових актів Національного банку, які пред’являються до технології та захисту електронних банківських розрахунків за допомогою системи «клієнт—банк».
Система «клієнт—банк» є складовою програм автоматизації банківської діяльності та джерелом надходження розрахункових документів через системи автоматизації банку (далі — САБ) до системи електронних платежів Національного банку чи внутрішньої платіжної системи і складається з клієнтської та банківської частини.
Клієнтська частина системи «клієнт—банк» забезпечує автоматичне ведення поточного стану рахунка клієнта в банку, ураховуючи проведені початкові та зворотні платежі. Розрахункові документи в електронному вигляді, що подаються клієнтом у банк, мають відповідати формату платіжних документів системи електронних платежів Національного банку із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими документами надане право підпису. Реквізити, які містить розрахунковий документ в електронному вигляді, що використовується в системі «клієнт—банк», визначаються угодою між банком та клієнтом, але обов’язковими є такі:
— дата та номер розрахункового документа в електронному вигляді;
— назва, ідентифікаційний код (номер) платника та номер його рахунка;
— назва та код банку платника;
— назва, ідентифікаційний код (номер) одержувача та номер його рахунка;
— назва та код банку одержувача;
— сума розрахункового документа в електронному вигляді цифрами;
— призначення платежу.
Банківська частина системи «клієнт—банк» забезпечує перевірку наведених електронних підписів на кожному розрахунковому документі клієнта в електронному вигляді та за платіжним файлом у цілому. Вона є невід’ємною складовою частиною САБ і має забезпечувати безперервний захист клієнтських розрахункових документів в електронному вигляді під час їх опрацювання в САБ.
Програмне забезпечення клієнтської частини системи «клієнт—банк» може розміщуватись на одному окремому комп’ютері (для невеликих підприємств чи фізичних осіб) або працювати в локальній мережі клієнта.
Технологія опрацювання облікової інформації, додаткові регістри та форми первинних документів, на підставі яких здійснюються операції банківської частини системи «клієнт—банк», мають викладатися в «Положенні про облікову політику банку».
Юридичною підставою для роботи клієнта за допомогою системи «клієнт—банк» і опрацювання його розрахункових документів в електронному вигляді банком є окремий договір між ним і банком. У договорі обов’язково мають обумовлюватися права, обов’язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення тощо.
Під час використання системи «клієнт—банк» клієнт має дотримуватися всіх вимог, що їх встановлює банк, з питань безпеки опрацювання електронних розрахункових документів, а банк — періодично перевіряти клієнта щодо виконання ним вимог захисту інформації та зберігання засобів захисту в клієнтській частині системи «клієнт—банк» і припиняти обслуговування клієнта за допомогою цієї системи в разі невиконання ним вимог безпеки.
Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи «клієнт—банк» не виключає можливості опрацювання банком документів клієнта на паперових носіях.
Під час здійснення розрахунків через систему «клієнт—банк» користуються розрахунковими документами в електронному вигляді.
Платник може формувати розрахункові документи в електронному вигляді за допомогою клієнтської частини системи «клієнт—банк» на підставі належним чином оформлених платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, а також із використанням платіжних карток.
Коли на рахунку клієнта бракує коштів, банк повертає розрахунковий документ в електронному вигляді без виконання, якщо інше не передбачене угодою між банком та клієнтом.
Не дозволяється формування клієнтами розрахункових документів у електронному вигляді на підставі розрахункових документів, які мають додатки (реєстри чеків, реєстри документів за акредитивами тощо), а також формування стягувачем розрахункових документів в електронному вигляді на підставі платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів. Ці платіжні вимоги надсилаються клієнтом до банку в порядку, передбаченому для розрахункових документів на паперових носіях.
Під час використання системи «клієнт—банк» здійснюється звіряння (квитовка) файлів початкових і зворотних платежів між банківською і клієнтською частиною системи «клієнт—банк», підготовка виписки за платіжними операціями клієнта в банку протягом операційного дня та звіряння цієї інформації з інформацією із клієнтської частини системи «клієнт—банк» наприкінці дня.
Після звіряння реєстру він роздруковується, його підписує відповідальний виконавець банку, засвідчує відбитком штампу банку і підшиває в документи дня. Як первинний документ, що надійшов від клієнта в банк, реєстр щоденно архівується і зберігається в банку протягом установленого строку. Реєстр має обов’язково містити відомості про дату і час подання власником рахунка розрахункових документів до виконання.
Після отримання від банку виписки з рахунка клієнт складає реєстр розрахункових документів, які відправлено в банк каналами зв’язку і прийнято банком до оплати.
Такий самий реєстр за кожним клієнтом складають у банку після формування балансу операційного дня.
Процедури бухгалтерського проведення розрахунків, розглянутих у цьому розділі, здійснюються в описаному нижче порядку.
1. Чекодавець придбаває в своєму банку чекову книжку, сплачуючи послуги за такою операцією готівкою або з коштів поточного рахунка:
Д-т рахунків 1001, 2520, 2540—2542, 2545, 2600, 2620
К-т рахунка «Інші комісійні доходи за операціями з клієнтами».
2. Банк депонує кошти з поточного рахунка на аналітичному рахунку «Розрахунки чеками»:
Д-т рахунків 2520, 2540—2542, 2600, 2620
К-т рахунків 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622.
3. У міру видачі бланків чекових книжок банк відображає зміст операції на позабалансових рахунках:
Д-т рахунка 9910 «Контррахунок»
К-т рахунка 9821 «Бланки суворої звітності».
4. Банк переказує суму, зазначену в чеку, на рахунок чекодержателя, коли чекодавця і чекодержателя обслуговує та сама установа банку:
Д-т аналітичного рахунка «Розрахунки чеками» до відповідного балансового рахунка
К-т рахунка 2600 «Поточний рахунок»
К-т рахунка 2620 «Поточні рахунки фізичних осіб».
5. Одержання чека на інкасо:
Д-т рахунка 9830 «Документи й цінності, узяті на інкасо»
К-т рахунка 9910 «Контррахунок».
6. Виставлення чека банком чекодержателя банку чекодавця на інкасо:
Д-т рахунка 9831 «Документи і цінності, виставлені на інкасо»
К-т рахунка 9910 «Контррахунок»;
та Д-т рахунка 9910 «Контррахунок»
К-т рахунка 9830 «Документи і цінності, прийняті на інкасо».
7. Одержавши чек на інкасо, банк-емітент переказує гроші банкові чекодержателя:
Д-т аналітичного рахунка «Розрахунки чеками»
К-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ».
8. Одержання інкасового чека банком чекодержателя дає підставу банку чекодержателя зарахувати суму, зазначену в чеку, на рахунок одержувача:
Д-т рахунка 9910 «Контррахунок»
К-т рахунка 9831 «Документи й цінності, виставлені на інкасо»;
Д-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ»
К-т рахунків 2520, 2540—2542, 2600, 2620.
9. Списання за платіжним дорученням клієнта
— коли отримувача і платника обслуговує одна установа банку:
а) Д-т рахунка платника
К-т рахунка отримувача;
— коли їх обслуговують різні установи банків:
б) Д-т рахунка платника
К-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ».
10. Відкриття акредитива банком-емітентом:
а) Д-т поточного рахунка заявника акредитива
К-т аналітичного рахунка «Розрахунки акредитивами»;
б) Д-т рахунка 9802 «Акредитиви до сплати»
К-т рахунка 9910 «Контррахунок».
11. Надання доручення банком-емітентом іншому банкові виконувати акредитив:
Д-т поточного рахунка заявника
К-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ».
Одночасно на суму акредитива здійснюється бухгалтерське проведення
Д-т рахунка 9802 «Акредитиви до сплати»
К-т рахунка 9910 «Контррахунок».
12. Зарахування коштів бенефіціару за акредитивом, що депонований у банку-емітенті, який одночасно є банком-виконавцем:
Д-т аналітичного рахунка «Розрахунки акредитивами»
К-т поточного рахунка бенефіціара або
К-т рахунка 1200 (за умови, що поточний рахунок бенефіціара відкрито в іншому банку)
і одночасно:
Д-т рахунка 9910 «Контррахунок»
К-т рахунка 9802 «Акредитиви до сплати».
13. Отримане доручення на суму акредитива в банкові-виконавці:
Д-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ»
К-т аналітичного рахунка «Розрахунки акредитивами».
14. За відкриття непокритого акредитива в банкові-емітенті виконується операція:
Д-т рахунка 9020 «Гарантії, надані клієнтам»
К-т рахунка 9900 «Контррахунок».
15. У банкові-виконавці сума непокритого акредитива обліковується на позабалансовому рахунку 9802 «Акредитиви до сплати»:
Д-т рахунка 9802 «Акредитиви до сплати»
К-т рахунка 9910 «Контррахунок».
16. Виплата бенефіціару за акредитивом, депонованим у банкові-виконавці:
Д-т аналітичного рахунка «Розрахунки акредитивами»
К-т поточного рахунка бенефіціара.
17. Надсилка третього примірника реєстру документів разом із документами, передбаченими умовами акредитива, до банку-емітента для списання коштів з рахунка 9802 «Акредитиви до сплати»:
Д-т рахунка 9910 «Контррахунок».
К-т рахунка 9802 «Акредитиви до сплати».
18. У банку-емітенті за неможливості отримання коштів за непокритим акредитивом з рахунка заявника:
Д-т рахунка 2040 «Короткострокові кредити суб’єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями»
К-т рахунка 1200 і одночасно на суму виплачених бенефіціару коштів;
Д-т рахунка 9900 «Контррахунок»
К-т рахунка 9020 «Гарантії, що надані клієнтам».
19. Відшкодування банком-емітентом витрат, пов’язаних з виконанням акредитива банком-виконавцем:
Д-т рахунка 7100 «Комісійні витрати на розрахунково-касове обслуговування»
К-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ».
20. У банкові-виконавці зарахування коштів бенефіціару за непокритим акредитивом:
Д-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ»
К-т рахунка «Рахунок бенефіціара» і одночасно
Д-т рахунка 9910 «Контррахунок».
К-т рахунка 9802 «Акредитиви до сплати».
21. Отримана плата від банку-емітента за виконання акредитива:
Д-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ»
К-т рахунка 6110 «Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів».
Облік розрахункових операцій з векселями розглянуто в розд. 12.