Передмова

Макроекономіка є складовою економічної теорії та однією з нормативних дисциплін навчального плану, які забезпечують фундаментальну підготовку бакалаврів з економіки та менеджменту. Досліджуючи поведінку національної економіки як цілісної системи, вона оперує такими найважливішими індикаторами економічного розвитку країни, як зростання або падіння обсягів національного виробництва, рівень безробіття і темпи інфляції, стан державного бюджету і платіжного балансу, курс національної валюти, державний борг тощо. Ці показники характеризують результати спільної діяльності всіх суб’єктів національної економіки, а тому вони перебувають під постійним контролем з боку державної влади. Вони не залишаються поза увагою і широких верств населення, оскільки добробут кожного громадянина залежить не лише від результатів його індивідуальної трудової діяльності, а й від наслідків функціонування економіки в цілому.

Від макроекономіки як науки очікують передусім пояснення ролі ринкових механізмів у регулюванні економічних процесів. Але поряд із цим вона покликана розкрити можливості суспіль-
ства в особі держави впливати на економічний розвиток країни. Тому макроекономіку називають теоретичною базою економічної політики держави. Володіння макроекономічними знаннями дає змогу домогосподарствам і підприємствам кваліфіковано оцінювати зміни в економічній кон’юнктурі та економічній політиці держави, приймати раціональні рішення у своїй економічній діяльності.

Макроекономіка — динамічна наука, якій притаманний постійний розвиток. Щодо більшості основних питань науковці-мак­роекономісти дотримуються однакових поглядів, проте навколо деяких точаться гострі дискусії. Тому у підручнику значна увага приділяється висвітленню альтернативних підходів до вирішення дискусійних питань, що дає змогу студентам у процесі вивчення відповідного матеріалу зробити порівняльний аналіз різного теоретичного інструментарію і сформувати своє ставлення до них.

На теперішній час в Україні опубліковано чимало підручників і навчальних посібників з макроекономіки. Спільним для них є теоретична база, яку складають загальновідомі теорії — класична, неокласична, кейнсіанська, неокейнсіанська, монетаристська, раціональних очікувань, економіки пропозиції тощо. Проте всі вони суттєво різняться між собою логіко-структурною побудовою, тобто концепцією організації навчального матеріалу. На нашу думку, це зумовлено різними уявленнями про предмет макроекономіки, розбіжностями щодо визначення ролі окремих питань у навчальному матеріалі дисципліни, включенням до його складу питань, які є предметом розгляду інших дисциплін, тощо.

В основу побудови пропонованого підручника покладено принцип «від простого до складного». Увесь навчальний мате-
ріал поділено на п’ять частин, кожна з яких складається з кількох розділів і відображує певний логічний етап сходження від простого до складного. Навчальний матеріал кожної наступної частини спирається на положення і висновки попередніх частин, а це означає, що всі розділи підручника можна вивчати лише в тому порядку, в якому їх подано в підручнику.

Перша частина (розд. 1, 2) є вступом до макроекономіки. Вона дає уявлення про макроекономіку як науку та її основний понятійний апарат. Друга частина (розд. 3—6) присвячена ринковій си-
стемі та інфляції. В ній розкриваються механізм функціонування трьох «китів» ринкової системи: ринку праці, товарного ринку та грошового ринку, а також такий феномен ринкової економіки, яким є інфляція. У третій частині (розд. 7—10) розглядаються основні явища та процеси, що характеризують приватну закриту економіку. Головна увага приділяється функції споживання та інвестиційній функції, методам визначення рівноважного ВВП, які спираються на сукупні витрати; економічній динаміці, яка проявляється через тренд економічного зростання та відхилення від нього внаслідок економічних коливань.

Четверта частина підручника (розд. 11—14) присвячена змішаній закритій економіці, в якій крім ринку важливу координаційну роль виконує держава. Ядром цієї частини є стабілізаційна політика держави, яка охоплює фіскальну та монетарну політику. У п’ятій, завершальній частині (розд. 15, 16) розглядається відкрита економіка, яку характеризують платіжний баланс, валютний курс, зовнішня торгівля та макроекономічна політика з урахуванням решти світу.

Пропонований підручник підготовлено відповідно до нормативної програми дисципліни «Макроекономіка», яка регламентує не обсяг навчального матеріалу, а його обов’язковий мінімум. Що стосується максимуму навчального матеріалу, то кожний на­вчальний заклад має право визначати його самостійно. Це право теж реалізовано в пропонованому підручнику. Нормативна програма передбачає також і певну логіко-структурну побудову навчального матеріалу. Але в цьому контексті вона виконує рекомендаційну функцію, оскільки організація навчального матеріалу не впливає на його обсяг.

Важливою проблемою, яку вирішують автори кожного підруч-
ника з макроекономіки є визначення його обсягу. Зважаючи на величезне коло питань, які охоплює макроекономіка, з одного боку, та обмеженість академічного часу, відведеного у навчальному плані на її вивчення — з іншого, а також враховуючи відповідні методичні рекомендації, затверджені Міністерством освіти і науки України, навчальний матеріал подано у стислій формі, що й визначило обсяг підручника.

Макроекономіка — це наука, положення і висновки якої мають відображати реальну поведінку економіки. Тому в межах можливостей вітчизняної статистики в підручнику подається фактична інформація про певні макроекономічні явища і процеси в Україні, широко використовуються математичний апарат і графічні конструкції, проте без застосування складних математичних і графічних моделей, які б ускладнювали засвоєння навчального матеріалу.

Для кращого сприйняття навчального матеріалу в підручнику застосовується кілька рубрик. Так, викладенню основного матеріалу кожної частини передує анотація, яка дає змогу читачеві зрозуміти місце цієї частини в логіко-структурній побудові підручника. Підсумовує основний текст кожного розділу рубрика «Підсумки», що має допомогти студенту систематизувати набуті знання. Рубрика «Основні терміни» дає змогу зосередити увагу на термінах, які є носіями навчального матеріалу розділу. І нареш-
ті, для підвищення ефективності самостійної роботи студента подається рубрика «Контрольні запитання та завдання». Опрацював­ши поставлені питання та завдання, студент зможе визначити рівень засвоєння навчального матеріалу кожного розділу.

Завершують книгу матеріали, що стосуються підручника в цілому. Це термінологічний словник, який сприятиме кращому засвоєнню студентом мови макроекономіки; алфавітний покажчик, покликаний полегшити користування підручником; список літератури — перелік літературних джерел, рекомендованих для поглибленого вивчення дисципліни або ознайомлення з альтернативними підходами до висвітлення відповідних питань.

Автор висловлює щиру подяку рецензентам підручника — відомим в Україні фахівцям з макроекономіки: професорам, докторам економічних наук Юрію Миколайовичу Бажалу та Віктору Дмитровичу Базилевичу. Зауваження і пропозиції, які вони висловили в своїх рецензіях, були враховані під час доопрацювання рукопису книги.

Макроекономіка спирається на величезний теоретичний інструментарій, за допомогою якого розкривається причинно-нас­лідковий механізм функціонування та розвитку національної економіки. Але опанувати відразу весь теоретичний інструментарій неможливо. Тому матеріал вступної (першої) частини підручника охоплює базовий понятійний апарат, який стоїть на вході алгоритму макроекономічної теорії і вивчення якого дає змогу прямувати до освоєння вершин макроекономічної науки.

У розд. 1 подається «візитна картка» макроекономіки як науки. Висвітлюється основна суперечність суспільства і роль макроекономіки в її розв’язанні; розкривається об’єкт макроекономіки та категорії, що його характеризують; визначається предмет макроекономіки та його теоретичний інструментарій. Приділяється значна увага методології макроекономіки, без опанування якої неможливо зрозуміти методи та висновки макроекономічного аналізу. Завершальною ланкою розділу є короткий екскурс
в історію макроекономічної науки.

У розд. 2 висвітлюються основні показники, що відображують кінцеві результати економічної діяльності країни. Вони застосовуються в усіх країнах світу, оскільки спираються на єдиний міжнародний стандарт — Систему національних рахунків. Цент­ральним питанням розділу є розгляд методів обчислення валового внутрішнього продукту та цін, за допомогою яких воно здійснюється.

Макроекономіка є складовою економічної теорії та однією з нормативних дисциплін навчального плану, які забезпечують фундаментальну підготовку бакалаврів з економіки та менеджменту. Досліджуючи поведінку національної економіки як цілісної системи, вона оперує такими найважливішими індикаторами економічного розвитку країни, як зростання або падіння обсягів національного виробництва, рівень безробіття і темпи інфляції, стан державного бюджету і платіжного балансу, курс національної валюти, державний борг тощо. Ці показники характеризують результати спільної діяльності всіх суб’єктів національної економіки, а тому вони перебувають під постійним контролем з боку державної влади. Вони не залишаються поза увагою і широких верств населення, оскільки добробут кожного громадянина залежить не лише від результатів його індивідуальної трудової діяльності, а й від наслідків функціонування економіки в цілому.

Від макроекономіки як науки очікують передусім пояснення ролі ринкових механізмів у регулюванні економічних процесів. Але поряд із цим вона покликана розкрити можливості суспіль-
ства в особі держави впливати на економічний розвиток країни. Тому макроекономіку називають теоретичною базою економічної політики держави. Володіння макроекономічними знаннями дає змогу домогосподарствам і підприємствам кваліфіковано оцінювати зміни в економічній кон’юнктурі та економічній політиці держави, приймати раціональні рішення у своїй економічній діяльності.

Макроекономіка — динамічна наука, якій притаманний постійний розвиток. Щодо більшості основних питань науковці-мак­роекономісти дотримуються однакових поглядів, проте навколо деяких точаться гострі дискусії. Тому у підручнику значна увага приділяється висвітленню альтернативних підходів до вирішення дискусійних питань, що дає змогу студентам у процесі вивчення відповідного матеріалу зробити порівняльний аналіз різного теоретичного інструментарію і сформувати своє ставлення до них.

На теперішній час в Україні опубліковано чимало підручників і навчальних посібників з макроекономіки. Спільним для них є теоретична база, яку складають загальновідомі теорії — класична, неокласична, кейнсіанська, неокейнсіанська, монетаристська, раціональних очікувань, економіки пропозиції тощо. Проте всі вони суттєво різняться між собою логіко-структурною побудовою, тобто концепцією організації навчального матеріалу. На нашу думку, це зумовлено різними уявленнями про предмет макроекономіки, розбіжностями щодо визначення ролі окремих питань у навчальному матеріалі дисципліни, включенням до його складу питань, які є предметом розгляду інших дисциплін, тощо.

В основу побудови пропонованого підручника покладено принцип «від простого до складного». Увесь навчальний мате-
ріал поділено на п’ять частин, кожна з яких складається з кількох розділів і відображує певний логічний етап сходження від простого до складного. Навчальний матеріал кожної наступної частини спирається на положення і висновки попередніх частин, а це означає, що всі розділи підручника можна вивчати лише в тому порядку, в якому їх подано в підручнику.

Перша частина (розд. 1, 2) є вступом до макроекономіки. Вона дає уявлення про макроекономіку як науку та її основний понятійний апарат. Друга частина (розд. 3—6) присвячена ринковій си-
стемі та інфляції. В ній розкриваються механізм функціонування трьох «китів» ринкової системи: ринку праці, товарного ринку та грошового ринку, а також такий феномен ринкової економіки, яким є інфляція. У третій частині (розд. 7—10) розглядаються основні явища та процеси, що характеризують приватну закриту економіку. Головна увага приділяється функції споживання та інвестиційній функції, методам визначення рівноважного ВВП, які спираються на сукупні витрати; економічній динаміці, яка проявляється через тренд економічного зростання та відхилення від нього внаслідок економічних коливань.

Четверта частина підручника (розд. 11—14) присвячена змішаній закритій економіці, в якій крім ринку важливу координаційну роль виконує держава. Ядром цієї частини є стабілізаційна політика держави, яка охоплює фіскальну та монетарну політику. У п’ятій, завершальній частині (розд. 15, 16) розглядається відкрита економіка, яку характеризують платіжний баланс, валютний курс, зовнішня торгівля та макроекономічна політика з урахуванням решти світу.

Пропонований підручник підготовлено відповідно до нормативної програми дисципліни «Макроекономіка», яка регламентує не обсяг навчального матеріалу, а його обов’язковий мінімум. Що стосується максимуму навчального матеріалу, то кожний на­вчальний заклад має право визначати його самостійно. Це право теж реалізовано в пропонованому підручнику. Нормативна програма передбачає також і певну логіко-структурну побудову навчального матеріалу. Але в цьому контексті вона виконує рекомендаційну функцію, оскільки організація навчального матеріалу не впливає на його обсяг.

Важливою проблемою, яку вирішують автори кожного підруч-
ника з макроекономіки є визначення його обсягу. Зважаючи на величезне коло питань, які охоплює макроекономіка, з одного боку, та обмеженість академічного часу, відведеного у навчальному плані на її вивчення — з іншого, а також враховуючи відповідні методичні рекомендації, затверджені Міністерством освіти і науки України, навчальний матеріал подано у стислій формі, що й визначило обсяг підручника.

Макроекономіка — це наука, положення і висновки якої мають відображати реальну поведінку економіки. Тому в межах можливостей вітчизняної статистики в підручнику подається фактична інформація про певні макроекономічні явища і процеси в Україні, широко використовуються математичний апарат і графічні конструкції, проте без застосування складних математичних і графічних моделей, які б ускладнювали засвоєння навчального матеріалу.

Для кращого сприйняття навчального матеріалу в підручнику застосовується кілька рубрик. Так, викладенню основного матеріалу кожної частини передує анотація, яка дає змогу читачеві зрозуміти місце цієї частини в логіко-структурній побудові підручника. Підсумовує основний текст кожного розділу рубрика «Підсумки», що має допомогти студенту систематизувати набуті знання. Рубрика «Основні терміни» дає змогу зосередити увагу на термінах, які є носіями навчального матеріалу розділу. І нареш-
ті, для підвищення ефективності самостійної роботи студента подається рубрика «Контрольні запитання та завдання». Опрацював­ши поставлені питання та завдання, студент зможе визначити рівень засвоєння навчального матеріалу кожного розділу.

Завершують книгу матеріали, що стосуються підручника в цілому. Це термінологічний словник, який сприятиме кращому засвоєнню студентом мови макроекономіки; алфавітний покажчик, покликаний полегшити користування підручником; список літератури — перелік літературних джерел, рекомендованих для поглибленого вивчення дисципліни або ознайомлення з альтернативними підходами до висвітлення відповідних питань.

Автор висловлює щиру подяку рецензентам підручника — відомим в Україні фахівцям з макроекономіки: професорам, докторам економічних наук Юрію Миколайовичу Бажалу та Віктору Дмитровичу Базилевичу. Зауваження і пропозиції, які вони висловили в своїх рецензіях, були враховані під час доопрацювання рукопису книги.

Макроекономіка спирається на величезний теоретичний інструментарій, за допомогою якого розкривається причинно-нас­лідковий механізм функціонування та розвитку національної економіки. Але опанувати відразу весь теоретичний інструментарій неможливо. Тому матеріал вступної (першої) частини підручника охоплює базовий понятійний апарат, який стоїть на вході алгоритму макроекономічної теорії і вивчення якого дає змогу прямувати до освоєння вершин макроекономічної науки.

У розд. 1 подається «візитна картка» макроекономіки як науки. Висвітлюється основна суперечність суспільства і роль макроекономіки в її розв’язанні; розкривається об’єкт макроекономіки та категорії, що його характеризують; визначається предмет макроекономіки та його теоретичний інструментарій. Приділяється значна увага методології макроекономіки, без опанування якої неможливо зрозуміти методи та висновки макроекономічного аналізу. Завершальною ланкою розділу є короткий екскурс
в історію макроекономічної науки.

У розд. 2 висвітлюються основні показники, що відображують кінцеві результати економічної діяльності країни. Вони застосовуються в усіх країнах світу, оскільки спираються на єдиний міжнародний стандарт — Систему національних рахунків. Цент­ральним питанням розділу є розгляд методів обчислення валового внутрішнього продукту та цін, за допомогою яких воно здійснюється.