14.3 Фіскальна і монетарна політика в моделі IS – LM

Крива IS і крива LM відображують умови, за яких забезпечується рівновага відповідно на товарному і грошовому ринках окремо. Але якщо ці криві поєднати на одному графіку, то отримаємо модель IS – LM, що визначає умови, за яких забезпечується рівновага на товарному і грошовому ринках одночасно (рис. 14.3).

На рис. 14.3 рівновага в економіці визначається в точці перетину кривих IS і LM. Ця точка визначає процентну ставку (r0) і дохід (Y0), які відповідають умовам рівноваги як на товарному, так і на грошовому ринках одночасно. У точці рівноваги фактичні сукупні витрати дорівнюють запланованим, а попит на гроші — пропозиції грошей.

Нагадаємо, що модель IS – LM використовується для обґрунтування впливу фіскальної та монетарної політики на дохід у короткостроковому періоді. Вона допомагає передбачити, що станеться з доходом і процентною ставкою, якщо буде прийнято рішення про певні зміни у фіскальній та монетарній політиці. Макроекономічний аналіз на основі моделі IS – LM також дає змогу визначити ефективність впливу фіскальної і монетарної політики на економіку.

Щоб визначити, як зміни в стабілізаційній політиці впливають на процентну ставку і дохід, доповнимо змінні моделі IS – LM інструментами фіскальної та монетарної політики. Процентна став­ка і дохід є базовими змінникамимоделі IS – LM. При цьому у форматі кривої IS екзогенною змінною є процентна ставка, а ендогенною — дохід. У форматі кривої LM, навпаки, дохід є екзогенною змінною, а процентна ставка — ендогенною.

Досі зв’язок між базовими змінними розглядався за припущення, що інструменти стабілізаційної політики не застосовуються. Зараз потрібно відмовитися від цього припущення і підключити до аналізу інструменти фіскальної та монетарної полі­тики. Оскільки вони є зовнішніми екзогенними змінними, то процентна ставка і дохід незалежно від формату кривої стають ендогенними змінними.

Отже, до екзогенних змінних моделі IS–LM будемо відносити інструменти фіскальної політики (G i T) і пропозицію грошей (МS), яка є інструментом монетарної політики. Врахуємо, що фіскальна політика безпосередньо впливає на товарний ринок. Це означає, що зміни в цій політиці є екзогенними відносно кривої IS, яка відображує умови рівноваги на товарному ринку. Монетар­на політика безпосередньо впливає на грошовий ринок. Тому зміни в цій політиці є екзогенними відносно кривої LM, яка відображує умови рівноваги на грошовому ринку. Нагадаємо, що згідно із загальним правилом зовнішні екзогенні змінні викликають на графіку переміщення відповідних кривих у відповідний бік.

Фіскальна політика. Припустимо, що уряд застосував стимулювальну фіскальну політику за незмінної пропозиції номінальних грошей. Наслідки впливу цієї політики на економіку унаочнює рис. 14.4.

Якщо уряд збільшить державні закупівлі, то за незмінної процентної ставки дохід має зрости за формулою DY = DG × me. Якщо він зменшить чисті податки, то дохід має збільшитися за іншою формулою: DY = – DT × c × me. Згідно з такими змінами економічна рівновага має переміститися в точку Т3, якій відповідає зростання доходу до Y3.

Проте зазначені наслідки в економіці могли б мати місце лише за умов незмінності процентної ставки. На таких умовах будується модель «кейнсіанський хрест». У дійсності, яку відображує модель IS – LM, внаслідок збільшення доходу і незмінності пропозиції грошей, процентна ставка зростає до r2. Це спричинює певне зменшення приватних інвестицій, що має назву «ефект витіснення». Іншими словами, зменшення приватних інвестицій, яке виникає під впливом стимулювальної фіскальної політики, називається ефектом витіснення.

Але ефект витіснення не усуває збільшення сукупного попиту, а лише зменшує величину його зростання. Тому у підсумку сукуп­ний попит збільшується і крива IS зміщується вправо в положення IS2, а рівновага в економіці — в точку Т2. За таких умов рівноважний дохід зростає на меншу величину, тобто до Y2, ніж та, яка відповідає умовам моделі «кейнсіанський хрест», тобто до Y3.

Монетарна політика. Припустимо, що центральний банк збільшив пропозицію грошей. Внаслідок цього зростає пропозиція реальних грошових запасів, оскільки за умовами моделі IS – LM ціни не змінюються. Наслідки впливу такої політики на економіку унаочнює рис. 14.5.

Якщо пропозиція грошей збільшується, то це викликає зниження процентної ставки до r2, яке стимулює зростання інвестицій і збільшення доходу до Y2. Тому, як видно з рис. 14.5, крива LM переміщується вправо в положення LM2, а рівновага в економіці — в точку Т2. Цей висновок узгоджується з аналізом впливу монетарної політики на економіку в короткостроковому періоді, здійсненого на базі моделі AD – AS у підрозд. 13.3. Тоді було з’ясовано, що у короткостроковому періоді, коли ціни і заробітна плата є негнучкими, зростання пропозиції грошей здатне збільшувати дохід.

Поєднання фіскальної і монетарної політики. Модель IS–LM пояснює не лише автономний вплив фіскальної та монетарної політики на економіку. Оскільки об’єктами їх впливу є ті самі ендогенні змінні (Y, r), то модель IS – LM дає можливість узгоджувати між собою фіскальні та монетарні заходи. Іншими словами, за допомогою моделі IS – LM можна визначити, як реалізація заходів монетарної політики може вплинути на результати застосування заходів фіскальної політики і навпаки.

Взаємодія між фіскальною та монетарною політикою може бути різною. Проте сутність її ми розглянемо на одному, найбільш показовому прикладі.

Припустимо, що в умовах неповної зайнятості уряд прийняв рішення застосувати фіскальну експансію. Наслідки такої фіскальної політики залежатимуть від того, як на це відреагує централь­ний банк. Розглянемо два можливих варіанти його реакції.

1. Центральний банк ніяк не реагує, тобто не змінює пропозицію грошей. Тому фіскальна експансія збільшує сукупний попит. Унаслідок цього зростає дохід, попит на гроші і підвищується процентна ставка, яка спричинює певний ефект витіснення. Модель IS – LM фіксує ці зміни: крива IS переміщується вправо — вгору вздовж нерухомої кривої LM. Тим самим вона засвідчує, що фіскальна експан­сія викликає зростання процентної ставки, внаслідок чого збільшення доходу відбулося з урахуванням ефекту витіснення.

2. Центральний банк приймає рішення підтримати процентну ставку на незмінному рівні, щоб унеможливити виникнення ефекту витіснення. З цією метою у відповідь на переміщення кривої IS вправо — вгору, яке спричинюється фіскальною експансією, центральний банк збільшує пропозицію грошей пропорційно збільшенню попиту на гроші. Під впливом такого монетарного заходу крива LM переміщується вправо — вниз на величину, яка адекватна переміщенню кривої IS вправо — вгору. В підсумку процентна ставка не зміниться, а дохід збільшиться без ефекту витіснення, тобто згідно з мультиплікатором витрат.

Отже, в умовах, коли фіскальна експансія підтримується монетарною експансією, ефекту витіснення можна уникнути. Наведений результат досягається за рахунок акомодації монетарної політики, тобто її пристосування до фіскальної політики. В такому разі монетарну політику називають акомодаційною.

Крива IS і крива LM відображують умови, за яких забезпечується рівновага відповідно на товарному і грошовому ринках окремо. Але якщо ці криві поєднати на одному графіку, то отримаємо модель IS – LM, що визначає умови, за яких забезпечується рівновага на товарному і грошовому ринках одночасно (рис. 14.3).

На рис. 14.3 рівновага в економіці визначається в точці перетину кривих IS і LM. Ця точка визначає процентну ставку (r0) і дохід (Y0), які відповідають умовам рівноваги як на товарному, так і на грошовому ринках одночасно. У точці рівноваги фактичні сукупні витрати дорівнюють запланованим, а попит на гроші — пропозиції грошей.

Нагадаємо, що модель IS – LM використовується для обґрунтування впливу фіскальної та монетарної політики на дохід у короткостроковому періоді. Вона допомагає передбачити, що станеться з доходом і процентною ставкою, якщо буде прийнято рішення про певні зміни у фіскальній та монетарній політиці. Макроекономічний аналіз на основі моделі IS – LM також дає змогу визначити ефективність впливу фіскальної і монетарної політики на економіку.

Щоб визначити, як зміни в стабілізаційній політиці впливають на процентну ставку і дохід, доповнимо змінні моделі IS – LM інструментами фіскальної та монетарної політики. Процентна став­ка і дохід є базовими змінникамимоделі IS – LM. При цьому у форматі кривої IS екзогенною змінною є процентна ставка, а ендогенною — дохід. У форматі кривої LM, навпаки, дохід є екзогенною змінною, а процентна ставка — ендогенною.

Досі зв’язок між базовими змінними розглядався за припущення, що інструменти стабілізаційної політики не застосовуються. Зараз потрібно відмовитися від цього припущення і підключити до аналізу інструменти фіскальної та монетарної полі­тики. Оскільки вони є зовнішніми екзогенними змінними, то процентна ставка і дохід незалежно від формату кривої стають ендогенними змінними.

Отже, до екзогенних змінних моделі IS–LM будемо відносити інструменти фіскальної політики (G i T) і пропозицію грошей (МS), яка є інструментом монетарної політики. Врахуємо, що фіскальна політика безпосередньо впливає на товарний ринок. Це означає, що зміни в цій політиці є екзогенними відносно кривої IS, яка відображує умови рівноваги на товарному ринку. Монетар­на політика безпосередньо впливає на грошовий ринок. Тому зміни в цій політиці є екзогенними відносно кривої LM, яка відображує умови рівноваги на грошовому ринку. Нагадаємо, що згідно із загальним правилом зовнішні екзогенні змінні викликають на графіку переміщення відповідних кривих у відповідний бік.

Фіскальна політика. Припустимо, що уряд застосував стимулювальну фіскальну політику за незмінної пропозиції номінальних грошей. Наслідки впливу цієї політики на економіку унаочнює рис. 14.4.

Якщо уряд збільшить державні закупівлі, то за незмінної процентної ставки дохід має зрости за формулою DY = DG × me. Якщо він зменшить чисті податки, то дохід має збільшитися за іншою формулою: DY = – DT × c × me. Згідно з такими змінами економічна рівновага має переміститися в точку Т3, якій відповідає зростання доходу до Y3.

Проте зазначені наслідки в економіці могли б мати місце лише за умов незмінності процентної ставки. На таких умовах будується модель «кейнсіанський хрест». У дійсності, яку відображує модель IS – LM, внаслідок збільшення доходу і незмінності пропозиції грошей, процентна ставка зростає до r2. Це спричинює певне зменшення приватних інвестицій, що має назву «ефект витіснення». Іншими словами, зменшення приватних інвестицій, яке виникає під впливом стимулювальної фіскальної політики, називається ефектом витіснення.

Але ефект витіснення не усуває збільшення сукупного попиту, а лише зменшує величину його зростання. Тому у підсумку сукуп­ний попит збільшується і крива IS зміщується вправо в положення IS2, а рівновага в економіці — в точку Т2. За таких умов рівноважний дохід зростає на меншу величину, тобто до Y2, ніж та, яка відповідає умовам моделі «кейнсіанський хрест», тобто до Y3.

Монетарна політика. Припустимо, що центральний банк збільшив пропозицію грошей. Внаслідок цього зростає пропозиція реальних грошових запасів, оскільки за умовами моделі IS – LM ціни не змінюються. Наслідки впливу такої політики на економіку унаочнює рис. 14.5.

Якщо пропозиція грошей збільшується, то це викликає зниження процентної ставки до r2, яке стимулює зростання інвестицій і збільшення доходу до Y2. Тому, як видно з рис. 14.5, крива LM переміщується вправо в положення LM2, а рівновага в економіці — в точку Т2. Цей висновок узгоджується з аналізом впливу монетарної політики на економіку в короткостроковому періоді, здійсненого на базі моделі AD – AS у підрозд. 13.3. Тоді було з’ясовано, що у короткостроковому періоді, коли ціни і заробітна плата є негнучкими, зростання пропозиції грошей здатне збільшувати дохід.

Поєднання фіскальної і монетарної політики. Модель IS–LM пояснює не лише автономний вплив фіскальної та монетарної політики на економіку. Оскільки об’єктами їх впливу є ті самі ендогенні змінні (Y, r), то модель IS – LM дає можливість узгоджувати між собою фіскальні та монетарні заходи. Іншими словами, за допомогою моделі IS – LM можна визначити, як реалізація заходів монетарної політики може вплинути на результати застосування заходів фіскальної політики і навпаки.

Взаємодія між фіскальною та монетарною політикою може бути різною. Проте сутність її ми розглянемо на одному, найбільш показовому прикладі.

Припустимо, що в умовах неповної зайнятості уряд прийняв рішення застосувати фіскальну експансію. Наслідки такої фіскальної політики залежатимуть від того, як на це відреагує централь­ний банк. Розглянемо два можливих варіанти його реакції.

1. Центральний банк ніяк не реагує, тобто не змінює пропозицію грошей. Тому фіскальна експансія збільшує сукупний попит. Унаслідок цього зростає дохід, попит на гроші і підвищується процентна ставка, яка спричинює певний ефект витіснення. Модель IS – LM фіксує ці зміни: крива IS переміщується вправо — вгору вздовж нерухомої кривої LM. Тим самим вона засвідчує, що фіскальна експан­сія викликає зростання процентної ставки, внаслідок чого збільшення доходу відбулося з урахуванням ефекту витіснення.

2. Центральний банк приймає рішення підтримати процентну ставку на незмінному рівні, щоб унеможливити виникнення ефекту витіснення. З цією метою у відповідь на переміщення кривої IS вправо — вгору, яке спричинюється фіскальною експансією, центральний банк збільшує пропозицію грошей пропорційно збільшенню попиту на гроші. Під впливом такого монетарного заходу крива LM переміщується вправо — вниз на величину, яка адекватна переміщенню кривої IS вправо — вгору. В підсумку процентна ставка не зміниться, а дохід збільшиться без ефекту витіснення, тобто згідно з мультиплікатором витрат.

Отже, в умовах, коли фіскальна експансія підтримується монетарною експансією, ефекту витіснення можна уникнути. Наведений результат досягається за рахунок акомодації монетарної політики, тобто її пристосування до фіскальної політики. В такому разі монетарну політику називають акомодаційною.