Розділ VIII

 Планування як функція менеджменту

Планування є основним інструментом управління в готельно-ресторанному бізнесі. Динамічний процес планування об'єднує всі управлінські функції цієї сфери діяльності. Воно допомагає визна­чити систему дій та рішень, які ведуть до досягнення підприємством поставлених цілей. Будучи провідною функціональ­ною підсистемою в системі управління підприємством, планування спирається на результати функціонування інших підсистем і водно­час активно впливає на них, (насамперед на підсистему здійснення заходів щодо підвищення ефективності господарювання). Плану­вання означає насамперед уміння думати й працювати з виперед­женням, передбаченням щодо виникнення неординарних ситуацій. Планування є далеким від імпровізації, воно вимагає аналітичного міркування, проведення науково-дослідної роботи, всебічного аналізу досягнутих показників, високого фахового рівня як роз­робників планів, так і їх виконавців-менеджерів. Саме завдяки дос­коналому плануванню діяльності підприємства готельно-ресторан­ного бізнесу можуть уникнути помилок і ефективно використову­вати свої потенційні можливості. Планування надає таких переваг:

•  усуває невизначеність щодо майбутньої діяльності підпри­ємства;

•  уточнює цілі підприємства та дії щодо їх досягнення;

•  допомагає уникнути помилок у майбутній діяльності;

•  надає можливість передбачити виникнення нестандартних ситуацій і діяти з випередженням подій;

•  сприяє усвідомленню важливості функціонування підприємс­тва.

Планування це професійна діяльність і її повинні здійснювати фахівці із значним досвідом. Не використовуючи переваг плану­вання в період становлення ринкових відносин, підприємства го­тельно-ресторанного бізнесу позбавляються ефективного способу визначення цілей і напрямів своєї діяльності, що може призвести до непередбачуваних наслідків.

Одним із основних напрямів удосконалення планування роз­витку підприємств готельно-ресторанної сфери на сучасному етапі є посилення перспективного характеру планування діяльності гос­подарських структур, розробка довгострокових стратегічних прогнозів щодо їх розвитку із застосуванням новітніх методів і прий­омів. Метою розробки довгострокових прогнозів розвитку підприємств є забезпечення їх надійною документацією щодо доцільних шляхів оптимізації соціально-економічної сфери.

Іншим важливим напрямом удосконалення планування є забез­печення тісної ув'язки плану розвитку підприємств з розвитком на­уково-технічного прогресу, що має велике значення для розробки й впровадження нових видів техніки та технологій. Значну роль тут відіграють комплексність і узгодженість планів із інвестиційними та будівельними програмами, які забезпечують розвиток галузі го­тельного і ресторанного господарства.

Сукупність взаємопов'язаних планових документів, в яких зафіксовані основні етапи розвитку й розподіл ресурсів підпри­ємства, є результатом реалізації системи функції «планування».

Концептуальна схема системи планів, які повинні розробляти підприємства готельно-ресторанного бізнесу в умовах ринкової економіки, включає тактичні (план по маркетингу, фінансовий, ма­теріально-технічного забезпечення, виробництва й надання послуг та ін.) й стратегічні плани (схема 8.1).

Планування виступає основою всіх управлінських рішень, а та­кож реалізації функцій організації, мотивації й контролю, орієнто­ваних на виконання планів.

У межах планування виділяють чотири основних види управлін­ської діяльності:

•  розподіл ресурсів

•  адаптація до зовнішнього середовища;

•  внутрішня координація;

•  організаційне стратегічне передбачення.

Розподіл ресурсів включає розподіл обмежених і рідкісних ор­ганізаційних ресурсів (неординарні управлінські таланти, техно­логічний досвід, фонди).

Адаптація до зовнішнього середовища охоплює дії стратегічно­го характеру, спрямовані на поліпшення відносин підприємств із зовнішнім середовищем. Підприємствам готельно-ресторанного бізнесу необхідно адаптуватись до зовнішніх як сприятливих умов, так і до небезпек, визначити відповідні варіанти дій і забезпечити ефективне при­стосування до оточуючих умов.

Внутрішня координація передбачає координацію стратегічної ді­яльності для виявлення сильних

Схема 8.1. Система планів підприємства

 і слабих сторін підприємств готельно-ресторанного бізнесу з метою досягнення ефективної інтеграції внут­рішніх операцій, які є складовою частиною управлінської діяльності.

Організаційне стратегічне передбачення (прогнозування) має на меті здійснення систематичного розвитку мислення менеджерів шляхом вивчення минулих стратегічних рішень. Здатність вчитись на досвіді має можливість підприємствам готельно-ресторанного бізнесу вірно скорегувати стратегічний напрямок розвитку й підви­щувати професіоналізм у галузі стратегічного управління. З метою визначення ефективності функції планування керівництво підпри­ємства проводить свого роду діагностику цього процесу, оцінка якої здійснюється за трьома параметрами:

1. Оцінка змін, які впливають на різні аспекти поточної стра­тегії.

2. Визначення змін, які загрожують поточній стратегії підпри­ємства.

3. Визначення чинників, які сприяють досягненню головної ме­ти шляхом корегування плану.

 Планування як функція менеджменту

Планування є основним інструментом управління в готельно-ресторанному бізнесі. Динамічний процес планування об'єднує всі управлінські функції цієї сфери діяльності. Воно допомагає визна­чити систему дій та рішень, які ведуть до досягнення підприємством поставлених цілей. Будучи провідною функціональ­ною підсистемою в системі управління підприємством, планування спирається на результати функціонування інших підсистем і водно­час активно впливає на них, (насамперед на підсистему здійснення заходів щодо підвищення ефективності господарювання). Плану­вання означає насамперед уміння думати й працювати з виперед­женням, передбаченням щодо виникнення неординарних ситуацій. Планування є далеким від імпровізації, воно вимагає аналітичного міркування, проведення науково-дослідної роботи, всебічного аналізу досягнутих показників, високого фахового рівня як роз­робників планів, так і їх виконавців-менеджерів. Саме завдяки дос­коналому плануванню діяльності підприємства готельно-ресторан­ного бізнесу можуть уникнути помилок і ефективно використову­вати свої потенційні можливості. Планування надає таких переваг:

•  усуває невизначеність щодо майбутньої діяльності підпри­ємства;

•  уточнює цілі підприємства та дії щодо їх досягнення;

•  допомагає уникнути помилок у майбутній діяльності;

•  надає можливість передбачити виникнення нестандартних ситуацій і діяти з випередженням подій;

•  сприяє усвідомленню важливості функціонування підприємс­тва.

Планування це професійна діяльність і її повинні здійснювати фахівці із значним досвідом. Не використовуючи переваг плану­вання в період становлення ринкових відносин, підприємства го­тельно-ресторанного бізнесу позбавляються ефективного способу визначення цілей і напрямів своєї діяльності, що може призвести до непередбачуваних наслідків.

Одним із основних напрямів удосконалення планування роз­витку підприємств готельно-ресторанної сфери на сучасному етапі є посилення перспективного характеру планування діяльності гос­подарських структур, розробка довгострокових стратегічних прогнозів щодо їх розвитку із застосуванням новітніх методів і прий­омів. Метою розробки довгострокових прогнозів розвитку підприємств є забезпечення їх надійною документацією щодо доцільних шляхів оптимізації соціально-економічної сфери.

Іншим важливим напрямом удосконалення планування є забез­печення тісної ув'язки плану розвитку підприємств з розвитком на­уково-технічного прогресу, що має велике значення для розробки й впровадження нових видів техніки та технологій. Значну роль тут відіграють комплексність і узгодженість планів із інвестиційними та будівельними програмами, які забезпечують розвиток галузі го­тельного і ресторанного господарства.

Сукупність взаємопов'язаних планових документів, в яких зафіксовані основні етапи розвитку й розподіл ресурсів підпри­ємства, є результатом реалізації системи функції «планування».

Концептуальна схема системи планів, які повинні розробляти підприємства готельно-ресторанного бізнесу в умовах ринкової економіки, включає тактичні (план по маркетингу, фінансовий, ма­теріально-технічного забезпечення, виробництва й надання послуг та ін.) й стратегічні плани (схема 8.1).

Планування виступає основою всіх управлінських рішень, а та­кож реалізації функцій організації, мотивації й контролю, орієнто­ваних на виконання планів.

У межах планування виділяють чотири основних види управлін­ської діяльності:

•  розподіл ресурсів

•  адаптація до зовнішнього середовища;

•  внутрішня координація;

•  організаційне стратегічне передбачення.

Розподіл ресурсів включає розподіл обмежених і рідкісних ор­ганізаційних ресурсів (неординарні управлінські таланти, техно­логічний досвід, фонди).

Адаптація до зовнішнього середовища охоплює дії стратегічно­го характеру, спрямовані на поліпшення відносин підприємств із зовнішнім середовищем. Підприємствам готельно-ресторанного бізнесу необхідно адаптуватись до зовнішніх як сприятливих умов, так і до небезпек, визначити відповідні варіанти дій і забезпечити ефективне при­стосування до оточуючих умов.

Внутрішня координація передбачає координацію стратегічної ді­яльності для виявлення сильних

Схема 8.1. Система планів підприємства

 і слабих сторін підприємств готельно-ресторанного бізнесу з метою досягнення ефективної інтеграції внут­рішніх операцій, які є складовою частиною управлінської діяльності.

Організаційне стратегічне передбачення (прогнозування) має на меті здійснення систематичного розвитку мислення менеджерів шляхом вивчення минулих стратегічних рішень. Здатність вчитись на досвіді має можливість підприємствам готельно-ресторанного бізнесу вірно скорегувати стратегічний напрямок розвитку й підви­щувати професіоналізм у галузі стратегічного управління. З метою визначення ефективності функції планування керівництво підпри­ємства проводить свого роду діагностику цього процесу, оцінка якої здійснюється за трьома параметрами:

1. Оцінка змін, які впливають на різні аспекти поточної стра­тегії.

2. Визначення змін, які загрожують поточній стратегії підпри­ємства.

3. Визначення чинників, які сприяють досягненню головної ме­ти шляхом корегування плану.