9.2. Організаційно-адміністративні методи управління

Основою організаційно-адміністративних методів управління є організаційні відносини, які є складовою механізму менеджменту підприємств готельно-ресторанного бізнесу. Оскільки через них безпосередньо реалізується одна з найважливіших функцій управ­ління — функція організації, то завданням організаційно-адмініст­ративної діяльності є координація дій підлеглих. Без організаційно-адміністративного впливу не можуть реалізуватися економічні ме­тоди управління, тому що він забезпечує чіткість, дисципліно­ваність і порядок роботи колективу.

Підхід, згідно з яким сфера впливу економічних методів розши­рюється лише за рахунок витіснення організаційно-адміністратив­них методів управління, не можна вважати правомірним ані з на­укової, ані з практичної точки зору, тому що механізми їх дії відрізняються принципово. Організаційно-адміністративні методи в основному опираються на владу керівника та його права, на дис­ципліну й відповідальність, які панують на підприємстві. Керівник є адміністратором, суб'єктом влади, який використовує надане йо­му в цьому право.

Організаційно-адміністративні методи здійснюють прямий вплив на об'єкт управління через накази, розпорядження, опера­тивні вказівки, контроль за їх виконанням, систему адміністратив­них засобів підтримання трудової дисципліни. Ці методи регламен­туються правовими актами трудового й господарського законо­давства, основною метою яких є правове регулювання відносин між керівником і підлеглим, зміцнення законності, захисту прав і законних інтересів підприємства та його працівників відповідно до Кодексу законів про працю та інших законодавчих актів. Найваж­ливіша мета цих методів — локальне використання можливостей підвищення ефективності виробництва шляхом аналізу, вибору, формування та регулювання взаємодії структурних елементів у да­ний момент розвитку підприємства.

В основі класифікації організаційно-адміністративних методів лежить їх групування за певними ознаками. За роллю в процесі уп­равління виділяють три основні групи організаційно-адміністра­тивних методів: регламентуючі, розпорядчі та дисциплінарного впливу (схема 9.2).

Сутність регламентуючих методів полягає в установленні стійких організаційних зв'язків між елементами системи шляхом закріплення за ними певних обов'язків та загальної регламентації.

Схема. 9.2. Система організаційно-адміністративних методів

менеджменту

Регламентуючі методи передбачають регламентування, норму­вання та інструктування.

Регламентування — це жорсткий тип організаційного впливу, який передбачає додержання конкретних показників законодавчих положень, статутів підприємств, правил внутрішнього розпорядку та інших регламентуючих документів. Регламентування як метод здійснення впливу має свої недоліки. Широке його застосування призводить до втручання в діяльність структурних підрозділів, бю­рократизму та інших негативних явищ.

Нормування — менш жорсткий тип організаційного впливу. Його суть полягає в установленні норм та нормативів, які є орієнтирами для діяльності підприємства.

Інструктування — найгнучкіший спосіб організаційного впли­ву, який передбачає роз'яснення, ознайомлення (з умовами роботи, завданнями й обов'язками працівників) та консультування щодо виконання тих чи інших дій.

Розпорядчі методи управління охоплюють поточну організа­ційну роботу, яка базується на сформованій за допомогою регла­ментування основі. їх метою є вирішення конкретних ситуацій, пе­редбачених регламентуючими документами або такими, що вини­кають в результаті розпорядчої діяльності. До таких документів відносяться директиви, постанови, накази, розпорядження, резо­люції.

Розпорядчий вплив за терміном дії може мати довгостроковий (стратегічний), середньостроковий (тактичний) та короткостроко­вий (оперативний) характер.

Методи дисциплінарного впливу відносять до третьої групи ор­ганізаційно-адміністративних методів управління. Дисципліна — це обов'язкове для кожного працівника виконання законів, правил, регламентів. Існує кілька видів дисципліни: виробнича, трудова, технологічна, планова, виконавча, фінансова.

Методи дисциплінарного впливу доповнюють регламентуючі та розпорядчі. Вони призначені для підтримки стабільності органі­заційних зв'язків шляхом дисциплінарних вимог та систем відпові­дальності. Поєднання різних видів відповідальності за порушення дисципліни є важливим моментом правильного використання організаційно-адміністративних методів управління.

Зазначені групи методів використовують як окремо, так і в су­купності, доповнюючи один одним.

Організаційно-адміністративні методи від інших методів відрізняються чіткою адресністю директив, обов'язковістю щодо виконання розпоряджень та вказівок, невиконання яких визна­чається як пряме порушення виконавської дисципліни й тягне за собою дисциплінарні стягнення. По суті, організаційно-адміністративні методи — це методи примусу, які зберігають свою силу доти, поки праця не перетвориться на першу життєво необхідну потребу працівників.

Система організаційно-адміністративних методів складається з двох рівнозначних елементів: дії на структуру управління (регла­ментація діяльності й нормування в системі управління) й дії на процес управління (підготовка, прийняття, організація виконання й контроль за виконанням управлінських рішень).

Залежно від використовуваних методів управління на підпри­ємствах готельно-ресторанного бізнесу формується відповідна сис­тема підлеглості. Система підлеглості повинна мати доброзичли­вий характер, сприяти зміцненню колективізму й виключати вияв небажаних емоцій (приниження, незручність, прикрість, роздрато­ваність, а іноді й стрес) для збереження взаєморозуміння між керівництвом і працівниками.

У практичній роботі підприємств готельно-ресторанного бізне­су адміністративна дія пов'язується, як правило, з трьома типами підлеглості:

•  вимушеним і нав'язаним ззовні, яке супроводжується не­приємним відчуттям залежності й визначається підлеглими як «тиск зверху»;

•  пасивним, для якого характерне задоволення від увільнення підлеглих від прийняття самостійних рішень;

•  свідомим, внутрішньообгрунтованим.

Аналіз змісту управління підприємствами галузі вказує на те, що вся система методів пронизана організаційно-розпорядчою діяльністю й передбачає такі компоненти, як: постановка завдання й визначення критеріїв його виконання, встановлення рівня відповідальності, інструктування підлеглих тощо.

На підприємствах готельно-ресторанного бізнесу організа­ційно-розпорядчі методи є засобом прямої дії на процес вироб­ництва й працю співробітників, що дозволяє координувати вико­нання їхніх окремих функцій для вирішення загального завдання. Вони створюють необхідні умови для функціонування й розвит­ку управлінської системи, здійснюють цілеспрямований вплив на об'єкт управління. До характерних особливостей організаційно-розпорядчих методів прямої дії відноситься безпосередній зв'язок між керівником і підлеглим. Однак в цілому прямі дії зу­мовлюють посилення пасивності підлеглих, а іноді й приховану непокору.

Схема. 9.3. Система соціально-психологічних методів менеджменту

Основою організаційно-адміністративних методів управління є організаційні відносини, які є складовою механізму менеджменту підприємств готельно-ресторанного бізнесу. Оскільки через них безпосередньо реалізується одна з найважливіших функцій управ­ління — функція організації, то завданням організаційно-адмініст­ративної діяльності є координація дій підлеглих. Без організаційно-адміністративного впливу не можуть реалізуватися економічні ме­тоди управління, тому що він забезпечує чіткість, дисципліно­ваність і порядок роботи колективу.

Підхід, згідно з яким сфера впливу економічних методів розши­рюється лише за рахунок витіснення організаційно-адміністратив­них методів управління, не можна вважати правомірним ані з на­укової, ані з практичної точки зору, тому що механізми їх дії відрізняються принципово. Організаційно-адміністративні методи в основному опираються на владу керівника та його права, на дис­ципліну й відповідальність, які панують на підприємстві. Керівник є адміністратором, суб'єктом влади, який використовує надане йо­му в цьому право.

Організаційно-адміністративні методи здійснюють прямий вплив на об'єкт управління через накази, розпорядження, опера­тивні вказівки, контроль за їх виконанням, систему адміністратив­них засобів підтримання трудової дисципліни. Ці методи регламен­туються правовими актами трудового й господарського законо­давства, основною метою яких є правове регулювання відносин між керівником і підлеглим, зміцнення законності, захисту прав і законних інтересів підприємства та його працівників відповідно до Кодексу законів про працю та інших законодавчих актів. Найваж­ливіша мета цих методів — локальне використання можливостей підвищення ефективності виробництва шляхом аналізу, вибору, формування та регулювання взаємодії структурних елементів у да­ний момент розвитку підприємства.

В основі класифікації організаційно-адміністративних методів лежить їх групування за певними ознаками. За роллю в процесі уп­равління виділяють три основні групи організаційно-адміністра­тивних методів: регламентуючі, розпорядчі та дисциплінарного впливу (схема 9.2).

Сутність регламентуючих методів полягає в установленні стійких організаційних зв'язків між елементами системи шляхом закріплення за ними певних обов'язків та загальної регламентації.

Схема. 9.2. Система організаційно-адміністративних методів

менеджменту

Регламентуючі методи передбачають регламентування, норму­вання та інструктування.

Регламентування — це жорсткий тип організаційного впливу, який передбачає додержання конкретних показників законодавчих положень, статутів підприємств, правил внутрішнього розпорядку та інших регламентуючих документів. Регламентування як метод здійснення впливу має свої недоліки. Широке його застосування призводить до втручання в діяльність структурних підрозділів, бю­рократизму та інших негативних явищ.

Нормування — менш жорсткий тип організаційного впливу. Його суть полягає в установленні норм та нормативів, які є орієнтирами для діяльності підприємства.

Інструктування — найгнучкіший спосіб організаційного впли­ву, який передбачає роз'яснення, ознайомлення (з умовами роботи, завданнями й обов'язками працівників) та консультування щодо виконання тих чи інших дій.

Розпорядчі методи управління охоплюють поточну організа­ційну роботу, яка базується на сформованій за допомогою регла­ментування основі. їх метою є вирішення конкретних ситуацій, пе­редбачених регламентуючими документами або такими, що вини­кають в результаті розпорядчої діяльності. До таких документів відносяться директиви, постанови, накази, розпорядження, резо­люції.

Розпорядчий вплив за терміном дії може мати довгостроковий (стратегічний), середньостроковий (тактичний) та короткостроко­вий (оперативний) характер.

Методи дисциплінарного впливу відносять до третьої групи ор­ганізаційно-адміністративних методів управління. Дисципліна — це обов'язкове для кожного працівника виконання законів, правил, регламентів. Існує кілька видів дисципліни: виробнича, трудова, технологічна, планова, виконавча, фінансова.

Методи дисциплінарного впливу доповнюють регламентуючі та розпорядчі. Вони призначені для підтримки стабільності органі­заційних зв'язків шляхом дисциплінарних вимог та систем відпові­дальності. Поєднання різних видів відповідальності за порушення дисципліни є важливим моментом правильного використання організаційно-адміністративних методів управління.

Зазначені групи методів використовують як окремо, так і в су­купності, доповнюючи один одним.

Організаційно-адміністративні методи від інших методів відрізняються чіткою адресністю директив, обов'язковістю щодо виконання розпоряджень та вказівок, невиконання яких визна­чається як пряме порушення виконавської дисципліни й тягне за собою дисциплінарні стягнення. По суті, організаційно-адміністративні методи — це методи примусу, які зберігають свою силу доти, поки праця не перетвориться на першу життєво необхідну потребу працівників.

Система організаційно-адміністративних методів складається з двох рівнозначних елементів: дії на структуру управління (регла­ментація діяльності й нормування в системі управління) й дії на процес управління (підготовка, прийняття, організація виконання й контроль за виконанням управлінських рішень).

Залежно від використовуваних методів управління на підпри­ємствах готельно-ресторанного бізнесу формується відповідна сис­тема підлеглості. Система підлеглості повинна мати доброзичли­вий характер, сприяти зміцненню колективізму й виключати вияв небажаних емоцій (приниження, незручність, прикрість, роздрато­ваність, а іноді й стрес) для збереження взаєморозуміння між керівництвом і працівниками.

У практичній роботі підприємств готельно-ресторанного бізне­су адміністративна дія пов'язується, як правило, з трьома типами підлеглості:

•  вимушеним і нав'язаним ззовні, яке супроводжується не­приємним відчуттям залежності й визначається підлеглими як «тиск зверху»;

•  пасивним, для якого характерне задоволення від увільнення підлеглих від прийняття самостійних рішень;

•  свідомим, внутрішньообгрунтованим.

Аналіз змісту управління підприємствами галузі вказує на те, що вся система методів пронизана організаційно-розпорядчою діяльністю й передбачає такі компоненти, як: постановка завдання й визначення критеріїв його виконання, встановлення рівня відповідальності, інструктування підлеглих тощо.

На підприємствах готельно-ресторанного бізнесу організа­ційно-розпорядчі методи є засобом прямої дії на процес вироб­ництва й працю співробітників, що дозволяє координувати вико­нання їхніх окремих функцій для вирішення загального завдання. Вони створюють необхідні умови для функціонування й розвит­ку управлінської системи, здійснюють цілеспрямований вплив на об'єкт управління. До характерних особливостей організаційно-розпорядчих методів прямої дії відноситься безпосередній зв'язок між керівником і підлеглим. Однак в цілому прямі дії зу­мовлюють посилення пасивності підлеглих, а іноді й приховану непокору.

Схема. 9.3. Система соціально-психологічних методів менеджменту