12.4. Інформаційні та організаційні ресурси підприємств готельно-ресторанного бізнесу

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 

Явища реального світу й процеси, що відбуваються у суспільно­му виробництві, об'єктивно відбиваються за допомогою інформації, потоки якої реально існують поряд з потоками робочої сили, ма­теріалів і знарядь праці. Подібно до речовини та енергії, інформацію можна створювати, обробляти, зберігати, передавати, використо­вувати. Ефективне використання інформаційних ресурсів підпри­ємств готельно-ресторанного бізнесу базується на: визначенні по­треб щодо інформації, проведенні системного її аналізу, створенні й підготовці програм, впровадженні комп'ютерної техніки.

Необхідний для управління обсяг інформації визначається з урахуванням розміру, та спеціалізації підприємства, його організа­ційної структури, характеру розвитку внутрішніх зв'язків, а також зв'язків з іншими підприємствами та організаціями. При цьому враховуються також суб'єктивні фактори: освіта й компетентність керівника, його організаторські здібності, методи й стиль управ­ління тощо. Ефективна інформаційна система передбачає одноразовість реєстрації первинної інформації, чіткість форм і стислість записів, взаємну погодженість системи показників, уніфікацію до­кументів тощо.

Досвід управлінської діяльності на підприємствах готельно-рес­торанного бізнесу свідчить, що при організації інформаційних про­цесів доводиться вирішувати сукупність взаємопов'язаних питань, Зокрема: яка інформація має надходити до управлінського апарату; які структурні підрозділи й з якою періодичністю повинні подавати інформацію; які носії інформації використовувати (люди, орг­техніка); для якої групи управлінських працівників подається інфор­мація й у якій формі. Тому підприємствам готельно-ресторанного бізнесу потрібно правильно визначитися щодо проблеми організа­ційного регламентування діяльності апарату управління, класифіка­ції інформації, її кодування й декодування, досягти високої чіткості в розподілі посадових функцій службових осіб і в разі внесення змін до прав та обов'язків працівників змінювати інформаційне їх забез­печення, а також скорочувати потоки непотрібної інформації. Важ­ливо методично правильно вибирати показники, які б найточніше відбивали суть явищ і процесів, створювали систему взаємопов'яза­них показників, за допомогою яких можна було кількісно й якісно характеризувати діяльність підприємства. Система показників по­винна розроблятись таким чином, щоб вона точно відображала ви­моги до виробництва і організації системи управління, відображала платоспроможність, ліквідність, конкурентоспроможність підпри­ємств. Водночас інформаційна система не повинна передбачати надмірності даних. За спостереженнями психологів, найбільший інтерес до праці виникає тоді, коли працівникові не вистачає знань для виконання роботи й це спонукає його до творчості.

Потреба у широкому впровадженні в менеджменті сучасних інформаційних ресурсів висуває завдання щодо підвищення впо­рядкованості логічних відносин між показниками, забезпечення однозначного їх вираження, упорядкованості мовних термінів еко­номічної інформації тощо.

У діяльності підприємств готельно-ресторанного бізнесу слід запроваджувати такі форми документів, які пристосовані для об­робки їх за допомогою сучасних засобів обчислювальної техніки, забезпечують відповідні класифікацію й впорядкування, раціона­лізують технологічний процес формування документів на основі аналізу схем руху їх потоків.

Аналіз потоків інформації надає можливість визначити особли­вості діючої системи менеджменту, методи й стиль роботи уп­равлінського апарату, виявити недоліки в організації управління, визначити загальний обсяг інформації, яку слід зібрати й опрацю­вати для забезпечення нею керівників. Аналіз потоків інформації надає змоги для створення інформаційних моделей, які відбивають технологію підготовки й маршруту документів, алгоритм форму­вання показників, а також взаємозв'язок між структурними підрозділами й особами, які беруть участь в обробці та викорис­танні інформації. Інформаційні моделі можуть мати форму описів, схем, графіків, таблиць, матриць.

Потоки інформації на підприємствах готельно-ресторанного бізнесу вивчаються за допомогою аналізу документів, анкетного або усного опитування, спеціальних експертних обстежень і оцінок, фотографії (самофотографії) робочого дня управлінських працівників тощо. Залежно від мети і об'єкту застосовуються різні методи в певній комбінації. В процесі аналізу інформації визна­чається кількість застосовуваних форм первинних і зведених доку­ментів, які створюються у системі управління за місяць, кількість показників кожної форми і перерахунку на місячний потік інфор­мації; кількість цифрових і буквених знаків у документі кожної форми тощо. Результати кількісної і якісної оцінки кожного доку­мента заносять до спеціальних карток або бланків. Найчастіше до картки записують: назву кожного обліково-планового показника, місце його створення й використання, призначення й термін по­дання; кількість знаків (символів), за допомогою яких записують інформацію, кількість дій (арифметичних і логічних); спосіб запи­су (друкування, ручний запис), частоту (повторюваність) збирання й надання інформації, трудомісткість заповнення. Матеріали кар­ток обстеження, що складаються на один документ, заносять до відомості «Зведена характеристика документів». До матеріалів обстеження додаються копії всіх документів і рекомендації щодо усунення їх дублювання, раціоналізації маршрутів руху доку­ментів.

Недокументовану інформацію можна аналізувати за допомо­гою усного опитування, анкетного обстеження, а також фотографії (самофотографії) робочого дня управлінських працівників. У про­цесі усного опитування або анкетування визначають перелік інфор­мації, що надходить до обстежуваного працівника, й вихідної від нього із зазначенням адресатів і періодичності.

Зміст потоків інформації незалежно від її виникнення характе­ризується індексацією, видом носія, обсягом потоку, щільністю по­току, інформаційною ємкістю повідомлень і операцій, ступенем ви­користання інформації, періодичністю її виникнення й швидкістю руху.

У практиці підприємств готельно-ресторанного бізнесу засто­совують різні форми індексації інформації: цифрову — цифровий запис у документах, цифрове зображення на лічильниках, табло тощо; алфавітну — словесний запис у документі, підписи на лічильниках, табло тощо; символьну — умовне зображення на кресленнях, схемах, плакатах тощо. Економічна інформація най­частіше представляється у формі алфавітно-цифрових сигналів. Для того, щоб підвищити аналітичні властивості інформації й привести її у форму, зручну для обрання рішень, широко викори­стовуються різні таблиці, схеми, графіки тощо. Завданням дос­лідження інформаційних ресурсів на підприємствах є визначення ступеню повноти використання інформації й розробка заходів щодо скорочення кількості даних, які надходять до апарату управління.

У процесі вивчення використання інформаційних ресурсів важ­ливо визначити кількість операцій і витрат праці (у робочому часі), закріплених за підсистемами (техніко-економічні, планування, бух­галтерський облік, фінансова робота, статистичний облік тощо). Ці дані використовуються для вдосконалення структури уп­равління, встановлення нормативів праці й для контролю за діяльністю управлінського персоналу.

Недоліки в організації використання потоків інформаційних ресурсів на підприємствах готельно-ресторанного бізнесу най­частіше пов'язані з невдалим або не досить чітким розподілом функціональних обов'язків між працівниками апарату управління, надмірним контролем, з надходженням інформації до тих праців­ників, яким вона не потрібна тощо.

Явища реального світу й процеси, що відбуваються у суспільно­му виробництві, об'єктивно відбиваються за допомогою інформації, потоки якої реально існують поряд з потоками робочої сили, ма­теріалів і знарядь праці. Подібно до речовини та енергії, інформацію можна створювати, обробляти, зберігати, передавати, використо­вувати. Ефективне використання інформаційних ресурсів підпри­ємств готельно-ресторанного бізнесу базується на: визначенні по­треб щодо інформації, проведенні системного її аналізу, створенні й підготовці програм, впровадженні комп'ютерної техніки.

Необхідний для управління обсяг інформації визначається з урахуванням розміру, та спеціалізації підприємства, його організа­ційної структури, характеру розвитку внутрішніх зв'язків, а також зв'язків з іншими підприємствами та організаціями. При цьому враховуються також суб'єктивні фактори: освіта й компетентність керівника, його організаторські здібності, методи й стиль управ­ління тощо. Ефективна інформаційна система передбачає одноразовість реєстрації первинної інформації, чіткість форм і стислість записів, взаємну погодженість системи показників, уніфікацію до­кументів тощо.

Досвід управлінської діяльності на підприємствах готельно-рес­торанного бізнесу свідчить, що при організації інформаційних про­цесів доводиться вирішувати сукупність взаємопов'язаних питань, Зокрема: яка інформація має надходити до управлінського апарату; які структурні підрозділи й з якою періодичністю повинні подавати інформацію; які носії інформації використовувати (люди, орг­техніка); для якої групи управлінських працівників подається інфор­мація й у якій формі. Тому підприємствам готельно-ресторанного бізнесу потрібно правильно визначитися щодо проблеми організа­ційного регламентування діяльності апарату управління, класифіка­ції інформації, її кодування й декодування, досягти високої чіткості в розподілі посадових функцій службових осіб і в разі внесення змін до прав та обов'язків працівників змінювати інформаційне їх забез­печення, а також скорочувати потоки непотрібної інформації. Важ­ливо методично правильно вибирати показники, які б найточніше відбивали суть явищ і процесів, створювали систему взаємопов'яза­них показників, за допомогою яких можна було кількісно й якісно характеризувати діяльність підприємства. Система показників по­винна розроблятись таким чином, щоб вона точно відображала ви­моги до виробництва і організації системи управління, відображала платоспроможність, ліквідність, конкурентоспроможність підпри­ємств. Водночас інформаційна система не повинна передбачати надмірності даних. За спостереженнями психологів, найбільший інтерес до праці виникає тоді, коли працівникові не вистачає знань для виконання роботи й це спонукає його до творчості.

Потреба у широкому впровадженні в менеджменті сучасних інформаційних ресурсів висуває завдання щодо підвищення впо­рядкованості логічних відносин між показниками, забезпечення однозначного їх вираження, упорядкованості мовних термінів еко­номічної інформації тощо.

У діяльності підприємств готельно-ресторанного бізнесу слід запроваджувати такі форми документів, які пристосовані для об­робки їх за допомогою сучасних засобів обчислювальної техніки, забезпечують відповідні класифікацію й впорядкування, раціона­лізують технологічний процес формування документів на основі аналізу схем руху їх потоків.

Аналіз потоків інформації надає можливість визначити особли­вості діючої системи менеджменту, методи й стиль роботи уп­равлінського апарату, виявити недоліки в організації управління, визначити загальний обсяг інформації, яку слід зібрати й опрацю­вати для забезпечення нею керівників. Аналіз потоків інформації надає змоги для створення інформаційних моделей, які відбивають технологію підготовки й маршруту документів, алгоритм форму­вання показників, а також взаємозв'язок між структурними підрозділами й особами, які беруть участь в обробці та викорис­танні інформації. Інформаційні моделі можуть мати форму описів, схем, графіків, таблиць, матриць.

Потоки інформації на підприємствах готельно-ресторанного бізнесу вивчаються за допомогою аналізу документів, анкетного або усного опитування, спеціальних експертних обстежень і оцінок, фотографії (самофотографії) робочого дня управлінських працівників тощо. Залежно від мети і об'єкту застосовуються різні методи в певній комбінації. В процесі аналізу інформації визна­чається кількість застосовуваних форм первинних і зведених доку­ментів, які створюються у системі управління за місяць, кількість показників кожної форми і перерахунку на місячний потік інфор­мації; кількість цифрових і буквених знаків у документі кожної форми тощо. Результати кількісної і якісної оцінки кожного доку­мента заносять до спеціальних карток або бланків. Найчастіше до картки записують: назву кожного обліково-планового показника, місце його створення й використання, призначення й термін по­дання; кількість знаків (символів), за допомогою яких записують інформацію, кількість дій (арифметичних і логічних); спосіб запи­су (друкування, ручний запис), частоту (повторюваність) збирання й надання інформації, трудомісткість заповнення. Матеріали кар­ток обстеження, що складаються на один документ, заносять до відомості «Зведена характеристика документів». До матеріалів обстеження додаються копії всіх документів і рекомендації щодо усунення їх дублювання, раціоналізації маршрутів руху доку­ментів.

Недокументовану інформацію можна аналізувати за допомо­гою усного опитування, анкетного обстеження, а також фотографії (самофотографії) робочого дня управлінських працівників. У про­цесі усного опитування або анкетування визначають перелік інфор­мації, що надходить до обстежуваного працівника, й вихідної від нього із зазначенням адресатів і періодичності.

Зміст потоків інформації незалежно від її виникнення характе­ризується індексацією, видом носія, обсягом потоку, щільністю по­току, інформаційною ємкістю повідомлень і операцій, ступенем ви­користання інформації, періодичністю її виникнення й швидкістю руху.

У практиці підприємств готельно-ресторанного бізнесу засто­совують різні форми індексації інформації: цифрову — цифровий запис у документах, цифрове зображення на лічильниках, табло тощо; алфавітну — словесний запис у документі, підписи на лічильниках, табло тощо; символьну — умовне зображення на кресленнях, схемах, плакатах тощо. Економічна інформація най­частіше представляється у формі алфавітно-цифрових сигналів. Для того, щоб підвищити аналітичні властивості інформації й привести її у форму, зручну для обрання рішень, широко викори­стовуються різні таблиці, схеми, графіки тощо. Завданням дос­лідження інформаційних ресурсів на підприємствах є визначення ступеню повноти використання інформації й розробка заходів щодо скорочення кількості даних, які надходять до апарату управління.

У процесі вивчення використання інформаційних ресурсів важ­ливо визначити кількість операцій і витрат праці (у робочому часі), закріплених за підсистемами (техніко-економічні, планування, бух­галтерський облік, фінансова робота, статистичний облік тощо). Ці дані використовуються для вдосконалення структури уп­равління, встановлення нормативів праці й для контролю за діяльністю управлінського персоналу.

Недоліки в організації використання потоків інформаційних ресурсів на підприємствах готельно-ресторанного бізнесу най­частіше пов'язані з невдалим або не досить чітким розподілом функціональних обов'язків між працівниками апарату управління, надмірним контролем, з надходженням інформації до тих праців­ників, яким вона не потрібна тощо.