9.1. Економічні методи менеджменту,

їх значення й ефективність використання

Економічні методи управління посідають найважливіше місце в системі методів менеджменту. Це зумовлене тим, що управлінські відносини визначаються насамперед економічними відносинами, в основу яких покладено об'єктивні потреби й інтереси людей. Виз­начення сукупності економічних важелів, за допомогою яких дося­гається ефект, що задовольняє вимоги колективу в цілому й кожно­го працівника зокрема є принциповим питанням для підприємств готельно-ресторанного бізнесу.

Для того, щоб економічні методи управління були дієвими, слід забезпечити відповідну реакцію підприємства та його економічних важелів на економічні інтереси об'єкта управління. Без цього втра­чає сенс розширення прав структурних підрозділів і самофінансу­вання підприємства. В свою чергу, розширення самостійності веде до більшої свободи колективів щодо господарської діяльності та застосуванні економічних методів управління. В умовах обґрунто­ваної самостійності є доцільним реальний перехід до економічних методів менеджменту: колектив розпоряджається матеріальними фондами, отриманим доходом (прибутком), зарплатою й реалізує свої економічні інтереси. Економічні методи сприяють виявленню нових можливостей і резервів виробництва, що особливо є важли­вим у період становлення ринкових відносин. У період адаптації до ринку є необхідним запровадження системи матеріального стиму­лювання з врахуванням економічних інтересів усіх учасників тру­дового процесу, створення умов, при яких економічні методи були  б дієвими й цілеспрямованими. Перебудова механізму економічно­го стимулювання й управління спрямована на забезпечення не­обхідних соціально-економічних передумов для реалізації програми переходу підприємств до діяльності в умовах ринку. При цьому докорінно змінюються методологія й технологія формування фондів виробничого й соціального розвитку, а також оплати праці.

Основне завдання змін економічних методів управління в го­тельно-ресторанному бізнесі полягає у тому, щоб створити такі ор­ганізаційні умови, за яких підприємства виконували б усі функції на найвищому рівні.

На відміну від організаційно-адміністративних економічні ме­тоди передбачають розробку планово-економічних показників і способи їх досягнення. Вони є досить ефективним засобом еко­номічного механізму в господарських відносинах. У результаті підвищення дієвості економічних важелів і стимулів формуються такі умови, в яких трудові колективи та їх члени спонукаються до ефективної роботи не стільки через адміністративний вплив (нака­зи, директиви, вказівки), скільки через економічне стимулювання. На основі економічних методів управління розвиваються й стають ефективнішими організаційно-адміністративні й соціально-психо­логічні методи, підвищуються професіоналізм і культура їх застосу­вання.

В умовах ринку економічні методи управління мають набувати подальшого розвитку, розширюватиметься сфера їх дії, підвищува­тиметься дієвість і результативність економічних стимулів, що доз­волить поставити кожного працівника й кожний колектив в цілому в такі умови, за яких найповніше задовольнятимуться особисті інтереси й загальнодержавні.

Діюча система економічних методів управління ділиться на ме­тоди, передбачені державним законодавством і такі, що застосову­ються безпосередньо керівництвом підприємства, (схема 9.1).

До економічних методів управління, застосовуваних державою відносять: систему пільг та кредитів, систему оподаткування, ціно­ве регулювання та економічні санкції. До методів, застосовуваних керівництвом підприємства відносять: систему матеріального сти­мулювання, метод госпрозрахунку та матеріальні санкції.

Конкретний набір і зміст економічних важелів визначається специфікою діяльності підприємств готельно-ресторанного бізне­су. В управлінській практиці підприємств цієї сфери економічні методи управління виступають у таких формах: планування, економічне стимулювання, фінансування, кредитування й ціно­утворення. Ефективність використання економічних важелів і сти­мулів, що визначають зміст кожної форми, залежить від умов господарської діяльності. Планування як складова економічних ме­тодів управління необхідне для:

•  визначення основних шляхів та засобів щодо зміцнення влас­ності;

•  передбачення тенденцій щодо економічного зростання;

•  визначення потреб у виробничих ресурсах і шляхів найефек­тивнішого їх використання.

Планування — це специфічна сфера економічної діяльності на науковій основі, тому управління використовує його методи та прийоми для здійснення економічного впливу на всі ланки госпо­дарського механізму.

Економічне стимулювання як метод управління реалізується че­рез відповідні принципи управління. Основними його джерелами є:

•  фонд соціального розвитку, який колектив використовує для зміцнення матеріально-технічної бази та соціально-культурної сфе­ри, проведення оздоровчих, культурно-масових заходів;

•  фонд оплати праці та матеріального заохочення, який вико­ристовується на заробітну плату, матеріальну допомогу та інші по­треби колективу підприємства.

Схема 9.1. Діюча система економічних методів менеджменту

Матеріальне заохочення сприяє удосконаленню організації та зміцненню дисципліни праці, підвищенню рівня її нормування та продуктивності, досягненню високих показників діяльності підприємств в цілому. Воно є ефективним лише тоді, коли всі кате­горії працюючих однаковою мірою зацікавлені в його збільшенні. Особливе значення тут має особиста зацікавленість управлінського персоналу. Від якості управлінських рішень залежить ефективність використання матеріально-сировинних та інших ресурсів, якість виготовлених послуг та продукції, тобто ефективність діяльності підприємства.

Фінансування, кредитування та ціноутворення є найваж­ливішими важелями економічного впливу на всі напрями діяль­ності підприємства.

Фінансування як метод управління є самостійною економічною категорією й водночас, воно зумовлюється іншою категорією — цінами. За допомогою фінансів формуються пропорції розподілу фондів накопичення та споживання, утворюються фінансові ресур­си для виробничого і соціального розвитку підприємства, забезпе­чення збільшення прибутку. Управлінський вплив фінансування реалізує через планування, формування фондів стимулювання та контроль за їх використанням.

Кредитування — це метод управління, який поєднує можли­вості централізованого управління з найгнучкішим і найоперативнішим впливом на діяльність підприємств. Надаючи кредит підприємствам, банк чітко контролює виконання ними принципів кредитування.

Ціноутворення в сучасних умовах є важливим методом еко­номічного впливу на функціонування всіх ланок господарського механізму. Йому належить провідна роль в розвитку та викорис­танні економічних методів управління. Без нього є неможливим планування виробництва, його стимулювання та фінансування. Ціна використовується як активний засіб впливу на зростання ефективності виробництва, підвищення якості та зниження собівартості готельних послуг і ресторанної продукції.

Удосконалення економічних методів управління тісно пов'яза­не із удосконаленням системи нормативів, що є особливо важли­вим, оскільки економічні методи є основною економічною складо­вою механізму управління й водночас виступають базою реалізації організаційно-адміністративних методів.

їх значення й ефективність використання

Економічні методи управління посідають найважливіше місце в системі методів менеджменту. Це зумовлене тим, що управлінські відносини визначаються насамперед економічними відносинами, в основу яких покладено об'єктивні потреби й інтереси людей. Виз­начення сукупності економічних важелів, за допомогою яких дося­гається ефект, що задовольняє вимоги колективу в цілому й кожно­го працівника зокрема є принциповим питанням для підприємств готельно-ресторанного бізнесу.

Для того, щоб економічні методи управління були дієвими, слід забезпечити відповідну реакцію підприємства та його економічних важелів на економічні інтереси об'єкта управління. Без цього втра­чає сенс розширення прав структурних підрозділів і самофінансу­вання підприємства. В свою чергу, розширення самостійності веде до більшої свободи колективів щодо господарської діяльності та застосуванні економічних методів управління. В умовах обґрунто­ваної самостійності є доцільним реальний перехід до економічних методів менеджменту: колектив розпоряджається матеріальними фондами, отриманим доходом (прибутком), зарплатою й реалізує свої економічні інтереси. Економічні методи сприяють виявленню нових можливостей і резервів виробництва, що особливо є важли­вим у період становлення ринкових відносин. У період адаптації до ринку є необхідним запровадження системи матеріального стиму­лювання з врахуванням економічних інтересів усіх учасників тру­дового процесу, створення умов, при яких економічні методи були  б дієвими й цілеспрямованими. Перебудова механізму економічно­го стимулювання й управління спрямована на забезпечення не­обхідних соціально-економічних передумов для реалізації програми переходу підприємств до діяльності в умовах ринку. При цьому докорінно змінюються методологія й технологія формування фондів виробничого й соціального розвитку, а також оплати праці.

Основне завдання змін економічних методів управління в го­тельно-ресторанному бізнесі полягає у тому, щоб створити такі ор­ганізаційні умови, за яких підприємства виконували б усі функції на найвищому рівні.

На відміну від організаційно-адміністративних економічні ме­тоди передбачають розробку планово-економічних показників і способи їх досягнення. Вони є досить ефективним засобом еко­номічного механізму в господарських відносинах. У результаті підвищення дієвості економічних важелів і стимулів формуються такі умови, в яких трудові колективи та їх члени спонукаються до ефективної роботи не стільки через адміністративний вплив (нака­зи, директиви, вказівки), скільки через економічне стимулювання. На основі економічних методів управління розвиваються й стають ефективнішими організаційно-адміністративні й соціально-психо­логічні методи, підвищуються професіоналізм і культура їх застосу­вання.

В умовах ринку економічні методи управління мають набувати подальшого розвитку, розширюватиметься сфера їх дії, підвищува­тиметься дієвість і результативність економічних стимулів, що доз­волить поставити кожного працівника й кожний колектив в цілому в такі умови, за яких найповніше задовольнятимуться особисті інтереси й загальнодержавні.

Діюча система економічних методів управління ділиться на ме­тоди, передбачені державним законодавством і такі, що застосову­ються безпосередньо керівництвом підприємства, (схема 9.1).

До економічних методів управління, застосовуваних державою відносять: систему пільг та кредитів, систему оподаткування, ціно­ве регулювання та економічні санкції. До методів, застосовуваних керівництвом підприємства відносять: систему матеріального сти­мулювання, метод госпрозрахунку та матеріальні санкції.

Конкретний набір і зміст економічних важелів визначається специфікою діяльності підприємств готельно-ресторанного бізне­су. В управлінській практиці підприємств цієї сфери економічні методи управління виступають у таких формах: планування, економічне стимулювання, фінансування, кредитування й ціно­утворення. Ефективність використання економічних важелів і сти­мулів, що визначають зміст кожної форми, залежить від умов господарської діяльності. Планування як складова економічних ме­тодів управління необхідне для:

•  визначення основних шляхів та засобів щодо зміцнення влас­ності;

•  передбачення тенденцій щодо економічного зростання;

•  визначення потреб у виробничих ресурсах і шляхів найефек­тивнішого їх використання.

Планування — це специфічна сфера економічної діяльності на науковій основі, тому управління використовує його методи та прийоми для здійснення економічного впливу на всі ланки госпо­дарського механізму.

Економічне стимулювання як метод управління реалізується че­рез відповідні принципи управління. Основними його джерелами є:

•  фонд соціального розвитку, який колектив використовує для зміцнення матеріально-технічної бази та соціально-культурної сфе­ри, проведення оздоровчих, культурно-масових заходів;

•  фонд оплати праці та матеріального заохочення, який вико­ристовується на заробітну плату, матеріальну допомогу та інші по­треби колективу підприємства.

Схема 9.1. Діюча система економічних методів менеджменту

Матеріальне заохочення сприяє удосконаленню організації та зміцненню дисципліни праці, підвищенню рівня її нормування та продуктивності, досягненню високих показників діяльності підприємств в цілому. Воно є ефективним лише тоді, коли всі кате­горії працюючих однаковою мірою зацікавлені в його збільшенні. Особливе значення тут має особиста зацікавленість управлінського персоналу. Від якості управлінських рішень залежить ефективність використання матеріально-сировинних та інших ресурсів, якість виготовлених послуг та продукції, тобто ефективність діяльності підприємства.

Фінансування, кредитування та ціноутворення є найваж­ливішими важелями економічного впливу на всі напрями діяль­ності підприємства.

Фінансування як метод управління є самостійною економічною категорією й водночас, воно зумовлюється іншою категорією — цінами. За допомогою фінансів формуються пропорції розподілу фондів накопичення та споживання, утворюються фінансові ресур­си для виробничого і соціального розвитку підприємства, забезпе­чення збільшення прибутку. Управлінський вплив фінансування реалізує через планування, формування фондів стимулювання та контроль за їх використанням.

Кредитування — це метод управління, який поєднує можли­вості централізованого управління з найгнучкішим і найоперативнішим впливом на діяльність підприємств. Надаючи кредит підприємствам, банк чітко контролює виконання ними принципів кредитування.

Ціноутворення в сучасних умовах є важливим методом еко­номічного впливу на функціонування всіх ланок господарського механізму. Йому належить провідна роль в розвитку та викорис­танні економічних методів управління. Без нього є неможливим планування виробництва, його стимулювання та фінансування. Ціна використовується як активний засіб впливу на зростання ефективності виробництва, підвищення якості та зниження собівартості готельних послуг і ресторанної продукції.

Удосконалення економічних методів управління тісно пов'яза­не із удосконаленням системи нормативів, що є особливо важли­вим, оскільки економічні методи є основною економічною складо­вою механізму управління й водночас виступають базою реалізації організаційно-адміністративних методів.