Розділ II
К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66
Визначення організації як соціальної структури
Існує багато визначень поняття «організація». М.Акофф, Ф.Емері пропонують таке визначення: «Організація — соціальна група людей, в якій існує функціональний розподіл праці, спрямований на досягнення загальної мети». П.Пітере, Р.Уотермен так визначають це поняття: «Організація — це розумна система свідомо скоординованих видів діяльності, яка не має зайвих елементів». Автори підручника «Основи менеджменту» Б.М.Андрушків і О.Є. Кузьмін під терміном «організація» розуміють групу людей, діяльність яких координується (свідомо чи спонтанно) для досягнення певної мети, а організації із статусом юридичної особи називають підприємствами або фірмами.
Для того, щоб певна спільнота вважалась, організацією вона повинна відповідати кільком обов'язковим вимогам:
- наявність щонайменше двох осіб у групі;
- наявність принаймні однієї цілі, яка б сприймалась як загальна для всіх членів даної групи;
- наявність членів групи, які свідомо працюють разом, щоб досягти бажаної для всіх цілі.
Поєднавши зазначені три вимоги можна запропонувати таке визначення: «Організація» — це група людей різної чисельності й кваліфікації, діяльність яких координується для досягнення однієї або кількох цілей».
Це визначення є справедливим для формальної організації, бо для неформальної (яка виникає спонтанно й де люди вступають у взаємодію) досить часто воно є не прийнятним.
Якщо організація ставить лише одну мету вона називається простою організацією, якщо ставить їх багато — складною.
Організація є системою, тобто сукупністю взаємодіючих елементів, які утворюють цілісне об'єднання, що має властивості, відмінні від властивостей її складових.
Кожна організація складається із керуючої й керованої підсистем, які в практиці називаються системами.
Керуюча система включає елементи, які забезпечують процес управління організацією. Керована система включає елементи, які забезпечують безпосередній процес виробничої, господарської, комерційної та інших видів діяльності.
Визначення організації як соціальної структури
Існує багато визначень поняття «організація». М.Акофф, Ф.Емері пропонують таке визначення: «Організація — соціальна група людей, в якій існує функціональний розподіл праці, спрямований на досягнення загальної мети». П.Пітере, Р.Уотермен так визначають це поняття: «Організація — це розумна система свідомо скоординованих видів діяльності, яка не має зайвих елементів». Автори підручника «Основи менеджменту» Б.М.Андрушків і О.Є. Кузьмін під терміном «організація» розуміють групу людей, діяльність яких координується (свідомо чи спонтанно) для досягнення певної мети, а організації із статусом юридичної особи називають підприємствами або фірмами.
Для того, щоб певна спільнота вважалась, організацією вона повинна відповідати кільком обов'язковим вимогам:
- наявність щонайменше двох осіб у групі;
- наявність принаймні однієї цілі, яка б сприймалась як загальна для всіх членів даної групи;
- наявність членів групи, які свідомо працюють разом, щоб досягти бажаної для всіх цілі.
Поєднавши зазначені три вимоги можна запропонувати таке визначення: «Організація» — це група людей різної чисельності й кваліфікації, діяльність яких координується для досягнення однієї або кількох цілей».
Це визначення є справедливим для формальної організації, бо для неформальної (яка виникає спонтанно й де люди вступають у взаємодію) досить часто воно є не прийнятним.
Якщо організація ставить лише одну мету вона називається простою організацією, якщо ставить їх багато — складною.
Організація є системою, тобто сукупністю взаємодіючих елементів, які утворюють цілісне об'єднання, що має властивості, відмінні від властивостей її складових.
Кожна організація складається із керуючої й керованої підсистем, які в практиці називаються системами.
Керуюча система включає елементи, які забезпечують процес управління організацією. Керована система включає елементи, які забезпечують безпосередній процес виробничої, господарської, комерційної та інших видів діяльності.