8.2. Прогнозування зміни прибутку й рентабельності

на підприємствах готельно-ресторанного бізнесу

Прибуток і рентабельність — основні якісні показники, які відбивають економічну ефективність діяльності підприємств сфери туристично-готельної індустрії, їх фінансове становище, успіхи й можливості щодо виконання планів економічного й соціального розвитку.

Особливе значення прибутку й рентабельності для якості фінан­сових показників експлуатаційної діяльності підприємств разом з тим не означає їх унікальності. Аналіз стимулюючої ролі прибутку багатьох підприємств готельно-ресторанної сфери свідчить, що іноді в їхній діяльності переважає прагнення до високих прибутків для збільшення фонду оплати праці за рахунок зменшення відраху­вань на виробничий і соціальний розвиток підприємств. Більше то­го, трапляються факти отримання «незаробленого» прибутку, тоб­то прибутку, який надійшов не в результаті ефективної господарсь­кої діяльності, а шляхом зміни, наприклад, асортименту і структу­ри послуг не в інтересах споживачів. Замість надання низькорента­бельних, але таких, що користуються великим попитом послуг, підприємства збільшують обсяг більш вигідних для себе й більш високорентабельних послуг, займаються діяльністю, яка не є при­таманною готельно-ресторанному бізнесу. В ряді випадків зрос­тання прибутку зумовлюється необґрунтованим підвищенням ціни на готельні послуги й продукцію, виготовлену на підприємствах громадського харчування, функціонуючих у межах готельних ком­плексів, готелів, мотелів, кемпінгів та ін.

Разом з тим, досвід кращих вітчизняних і закордонних підпри­ємств показує, що і в умовах нестабільного економічно-правового середовища є резерви для поліпшення господарсько-фінансових показників діяльності. Серед цих резервів можна виділити такі:

•  збільшення обсягу реалізації готельних послуг за рахунок підвищення комфортності номерів, обладнання їх більш сучасною побутовою технікою тощо;

•  зниження собівартості всіх видів готельних послуг при збере­женні їх високої якості за рахунок суворого режиму економії всіх видів ресурсів і технічного вдосконалення всієї експлуатаційної діяльності;

•  підвищення ефективності використання всіх видів ресурсів;

•  збільшення доходів від позареалізаційних операцій за раху­нок вкладень вільних коштів у цінні папери, продажу цих цінних паперів на кредитних ринках, придбання депозитних сертифікатів банків чи відкриття в них депозитних рахунків;

•  проведення активної маркетингової політики з метою підви­щення попиту на послуги й продукцію, що пропонуються;

•  проведення активної рекламної компанії послуг як у межах власної країни, так і за кордоном;

•  посилення роботи по укладенню довготривалих угод з фірма­ми й організаціями з метою залучення споживачів пропонованої продукції й готельних послуг.

Важливим етапом у дослідженні результатів впровадження за­значених резервів є визначення критеріїв оцінки кінцевих показ­ників діяльності підприємства й впливу кожного фактора на ці по­казники.

Наприклад, величину обсягу реалізації готельних послуг за ра­хунок підвищення комфортності номерів можна розрахувати за до­помогою формули:

                                                                  V = N • Z,                                  (8.1)

де V — обсяг реалізації готельних послуг, тис. грн.;

N — кількість проживаючих, осіб;

Z — середня ціна одиниці послуг, тис. грн.

За цією формулою можна визначити не лише можливе зростан­ня обсягу реалізації послуг на проживання, але й обсяг реалізації послуг громадського харчування, а також обсяг реалізації інших послуг, що надасть можливості виявити найперспективніші струк­турні підрозділи підприємства.

Збільшення прибутку й рентабельності досліджуваного під­приємства може відбуватись і за рахунок збільшення кількості людино-діб у номерному фонді, тоді розрахунок зростання обсягу ре­алізації готельних послуг визначається за формулою;

 (8.2)

де Nn+1 — запланована кількість проживаючих, людино-діб;

                                  Zn — середня ціна одиниці послуг у звітному періоді, тис. грн.

Розрахунок можна провести також у розрізі окремих видів по­слуг.

У більшості підприємств зниження рівня собівартості послуг досягається за рахунок зменшення рівня витрат виробництва й еко­номного використання ресурсів.

Розрахунок зміни рівня витрат виробництва можна провести таким чином:

             ВВ3аг = BBзмін + ВВГОСТ                               (8.3)

                   ВВзмін = Рввзмін• V/100                              (8.4)

                            BB заг= Pввзмін-V/lOO                       (8.5)

де BBзагзмін посг — витрати виробництва відповідно загальні, змінні, постійні, тис. грн.;

 Pввзмінn — рівень змінної частки витрат у звітному періоді, відсотків;

Рв.в.п+1 — рівень витрат виробництва у запланованому періоді, відсотків;

Рввn— рівень витрат виробництва у звітному періоді, відсотків;

За рахунок збільшення обсягу реалізації готельних послуг зміну показників прибутку й рентабельності підприємства можна визна­чити за такою послідовністю:

Р = П/V • 100,                                    (8.8)

П = V • Р/100.                                    (8.9)

де П — прибуток, тис. грн.;

Р — рентабельність;

Vn+1— обсяг виручки від реалізації послуг у запланованому пері­оді, тис. грн.;

АП — зміна валового прибутку, тис. грн.

 Для того, щоб визначити зміну величини валового прибутку досліджуваного підприємства в динаміці (за кварталами) й оцінити трендовий зв'язок, за яким він змінюється, доцільно використати результати трендового аналізу (кореляційно-регресійний метод).

На основі поквартальних показників валового прибутку під­приємства за останні роки можна визначити параметри лінії тренду (парної лінійної регресії) й побудувати графік чи так звану лінію регресії, яка є головною характеристикою кореляційного зв'язку.

Лінія регресії X і Y — це функція, яка зв'язує середні значення оз­наки X зі значенням ознаки Y. Лінія регресії може бути представле­ною таблично, графічно й аналітично. В кореляційно-регресійному аналізі оцінка лінії здійснюється не в окремих точках, а в кожній точці інтервалу зміни фактичної ознаки X. Лінія регресії при цьому є безперервною й зображується у вигляді визначеної функції У = f (X), яка має назву рівняння регресії, а У — це теоретичне значення ре­зультативної ознаки. Для визначення параметрів лінії тренду (парної лінійної регресії) необхідно скласти таблицю розрахункових значень (у стовпці У наведені значення валового прибутку (тис. грн.) одного з готельних комплексів м. Києва за окремі квартали 2001-2002 pp.).

Таблиця 8.15 Показники лінійної регресії (1 період = 1 кварталу)

Найвживанішою в кореляційно-регресійному аналізі є лінійна функція:

у = ах + b                                        (8.11)

Параметр а називається коефіцієнтом регресії. Він показує на скільки одиниць власного виміру в середньому змінюється значен­ня ознаки у при збільшенні значення ознаки х на одиницю, тобто на скільки (тис. грн.) збільшується обсяг прибутку у наступному кварталі. Параметр b — це значення у при х = 0. Якщо х не може набрати нульового значення, то b не інтегрується і як вільний член рівняння регресії має лише розрахункове значення.

Для визначення параметрів рівняння регресії можна використа­ти метод найменших квадратів, основною умовою якого є мінімі­зація суми квадратів відхилень від теоретичних, що надає мож­ливість отримати оцінку параметрів а і Ь.

Спочатку розраховується значення параметру а, з підставлен­ням до формули даних табл. 8.15.

а = (8 • 42350 - 36 • 9214,2)/(8 • 204 - (36)2) =

= (338800 - 331711,2)/(1632 - 1296) = 7088,8/336 = 21,098

Потім розраховується значення параметру b:

b = (9214,2 • 204) - (42350 • 36)/(8 • 204 - (36)2) =

= (187969 - 15246)/(1632 - 1296) = 35507/336 = 1056,88

Після визначення параметрів а і b визначається рівняння трен­ду динаміки прибутку:

У =21,098 • Х+1056,88                         (8.17)

На основі отриманого тренду з наведеними параметрами роз­раховується значення Y (сума балансового прибутку) залежно від зміни значення X — (період [квартал]). Для цього у рівнянні тренду замість змінної X підставляється номер періоду:

У = 21, 098 -1 + 1056, 88 = 1077, 97 тис. грн.

У = 21, 098 • 2 + 1056, 88 = 1099, 07 тис. грн.

У = 21, 098 • 3 + 1056, 88 = 1120,17 тис. грн.

У = 21, 098 • 4 + 1056, 88 = 1141, 37 тис. грн.

У = 21, 098 • 5 + 1056, 88 = 1162, 97 тис. грн.

У = 21, 098 • 6 + 1056, 88 = 1183, 46 тис. грн.

У = 21, 098 • 7 + 1056, 88 = 1204, 56 тис. грн.

У = 21, 098 • 8 + 1056, 88 = 1225, 66 тис. грн.

 У разі відсутності зв'язку між ознаками X і У кореляційне поле не матиме визначеної форми. Але по мірі збільшення тісноти зв'яз­ку окремі точки на графіку притягуються все ближче до лінії —

лінії регресії й виникає так назване кореляційне поле. Для визна­чення зв'язку між факторами X і У доцільно розрахувати коефі­цієнт кореляції. Чим ближчим даний коефіцієнт є до 1, тим більш тіснішим є зв'язок і тим імовірніше розрахована модель відповідає реальним даним.

Тренд з наведеними параметрами може бути використаний для прогнозування величини валового прибутку в наступних кварта­лах, що має велике значення для стратегічного планування розвит­ку підприємств. Для того, щоб розрахувати прогнозоване значення валового прибутку на І квартал наступного року необхідно підста­вити замість змінної X порядковий номер кварталу (періоду). В на­веденому прикладі він буде 9,10 і т.д.

Таким чином, прогнозоване значення валового прибутку на на­ступні квартали складатиме:

                  У = 21,098 • 9 + 1056,88 = 1246,76 тис. грн.

Прогнозовані значення прибутку на кожен із наступних квар­талів представлені на графіку 8.1.

Графік 8.1. Динаміка валового прибутку готельного комплексу

зі стабільною тенденцією до зростання

Результати, отримані за допомогою кореляційно-регресійного методу, свідчать про те, що у наведеному прикладі є загальна тен­денція до зростання величини прибутку досліджуваного комплексу. Підтвердженням цьому є той факт, що прогнозований обсяг валово­го прибутку в плановому періоді складає 1246,76 тис. грн., що на 57,36 тис. грн. більше, ніж у попередньому кварталі (1246,76 - 1189,4).

Але на сучасному етапі розвитку суспільства й науково-технічного прогресу досягнута стабільна тенденція до зростання прибутку й рентабельності може бути зміненою через застосуван­ня: нових, передових технологій і сучасного обладнання; більш ефективних засобів матеріально-технічного призначення; заходів раціональної організації праці; нових додаткових послуг; дешев­шої сировини, продуктів, матеріалів і напівфабрикатів; економічно вигідних паливно-енергетичних ресурсів; ефективної маркетинго­вої діяльності; вдосконалених інформаційних систем в управлінні; зв'язків із зарубіжними партнерами (для залучення споживачів); за­собів активізації фінансової та інвестиційної діяльності; вигідних угод по використанню наявних просторових ресурсів тощо.

Прискорене впровадження зазначених заходів передбачають зростаючі темпи конкурентної боротьби як на міжрегіональному рівні, так і на світовому, тенденцію до значного зростання туристич­них потоків як вітчизняних, так і іноземних туристів, подальший роз­виток світової цивілізації. Безперечно, застосування тих чи інших за­ходів для вдосконалення роботи діючих підприємств готельно-рес­торанного бізнесу здійснюватиме не однаковий вплив на кінцеві еко­номічні показники, в тому числі й на прибуток і рентабельність.

Застосування кореляційного методу для прогнозування зміни прибутку й рентабельності у розрізі впроваджуваних окремих заходів має велике значення для визначення альтернативи при прийнятті управлінських рішень, особливо в разі очікуваного банкрутства під­приємства, або надто низьких темпів зростання обсягу виручки.

Для прикладу доцільно привести прогнозування зміни показ­ників готельного комплексу з негативними показниками прибутку (збитками). Згідно з планом господарської діяльності в цьому го­тельному комплексі передбачається проведення ремонтних робіт з метою поліпшення комфортності номерів. Унаслідок проведених заходів передбачається підвищення якості обслуговування в готелі, що знайде відбиття у збільшенні ціни в середньому на 10%, тобто середня ціна зросте з 30,81 грн. до 33,9 грн. Внаслідок поліпшення якості послуг передбачається збільшення й кількості проживаючих, що користуються послугами цього готельного комплексу. Проведене анкетування виявило можливість збільшення прожива­ючих на 3%, і їх загальна чисельність складе 10,094 тис. осіб.

Виходячи з цих даних плановий обсяг реалізації готельних по­слуг складе 342,2 тис. грн.

(33,9 • 10094 = 342,2 тис. грн.),

тобто, за рахунок поліпшення якості обслуговування, обсяг ре­алізації готельних послуг збільшиться на 12,9% (342,2 : 302,9). За умови, що плановий рівень рентабельності діяльності підпри­ємства складає 5%, збільшення валового прибутку становитиме 17.11тис.грн. (342,2x5:100).

Таким чином, за умови здійснення певних заходів організа­ційно-економічного впливу прибуток готельного комплексу може досягти у 2002 р. 17,11 тис. грн. Даний результат доцільно порівня­ти із результатом, який би отримало підприємство, якщо б не удо­сконалювало якості своїх послуг.

Для визначення прогнозованості валового прибутку цього го­тельного комплексу на основі вже існуючих тенденцій доцільно ви­користати трендовий аналіз на основі кореляційно-регресійного ме­тоду, в основу якого покладені фактичні річні показники прибутку.

Для визначення параметрів лінії тренду складаємо таблицю для розрахунку показників.

Таблиця 8.16 Показники лінійної регресії із збитковими значеннями прибутку

Параметри а і b для показників цього підприємства становити­муть:

а = 0,14; b = -2,58

Рівняння тренду матиме вигляд:

У = 0,14 • X - 2,58

На основі отриманого тренду розраховуємо значення у залеж­но від зміни х :

1.  У = 0,14 • 1 - 2,58 = -2,44 тис. грн.

2.  У = 0,14 • 2 - 2,58 = -2,3 тис. грн.

3.  У = 0,14 • 3 - 2,58 = -2,16 тис. грн.

4.  У = 0,14 • 4 - 2,58 = -2,02 тис. грн.

5.  У = 0,14 • 5 - 2,58 = -1,88 тис. гри.

6.  У = 0,14 • 6 - 2,58 = -1,74 тис. гри.

7.  У = 0,14 • 7 - 2,58 = -1,6 тис. грн.

8.  У = 0,14 • 8 - 2,58 = -1,46 тис. грн.

Для визначення тісноти зв'язку між факторами х і у, тобто вірності обраної нами моделі зміни прибутку доцільно розрахува­ти коефіцієнт кореляції.

У даному разі коефіцієнт кореляції становить 0,62, що є досить високим значенням, і дозволяє використовувати дану модель для здійснення планування обсягу прибутку на наступні квартали.

9. У = 0,14 • 9 - 2,58 = -1,32 тис. грн.

10.  У = 0,14 • 10 - 2,58 = -1,18 тис. грн.

11.  У = 0,14 • 11 - 2,58 = -1,04 тис. грн.

12.  У = 0,14 • 12 - 2,58 = -0,9 тис. грн.

Таким чином, при збереженні тенденцій розвитку господарсь­кої діяльності підприємство у 2002 р. зазнає збитку в сумі 4,44 тис. гри., а позитивне значення прибутку готельний комплекс зможе от­римати лише у 19 періоді, тобто у третьому кварталі 2004 р. Про­гноз валового прибутку досліджуваного готельного комплексу представлений на графіку 8.2.

Однак при здійсненні передбачуваних організаційно-технічних заходів підприємство зможе не лише покрити збитки, але й мати річний прибуток у сумі 12,67 тис. грн. (17,11 тис. грн. -4,44 тис. грн.).

Підсумовуючи викладене, можна дійти таких висновків:

•  використовуючи кореляційно-регресійний метод, можна з до­сить високою точністю спрогнозувати зміну прибутку й рентабель­ності підприємств готельно-ресторанного бізнесу як в умовах стабільного їх розвитку, так і при здійсненні ними певних заходів щодо вдосконалення своєї діяльності;

•  при наявності сучасної комп'ютерної техніки, даний метод доцільно застосовувати при виборі альтернативних рішень щодо застосування організаційно-технічних змін у виробництві й реалі­зації послуг.

                                                                                                          Періоди (квартали)

Графік. 8.2 Прогнозування балансового прибутку готельного комплексу

з негативними показниками (збитками)

Контрольні запитання

1. Назвіть основні фактори, які впливають на попит у сфері го­тельно-ресторанного бізнесу?

2. Які методи дослідження попиту Ви знаєте?

3. Підготуйте анкету для визначення стратегічного розвитку го­телю.

4. Підготуйте анкету для визначення прогнозованого зростання попиту на послуги готельного комплексу.

5. Складіть анкету для прогнозування попиту на ресторанні по­слуги.

6. Які тести Ви визначили б для оцінки рівня компетентності керівника підприємства готельного господарства?

7. Які тести необхідно визначити при оцінці компетентності керівника підприємства ресторанного бізнесу?

8. Як необхідно змінити діяльність готельного комплексу при зростаючій динаміці групового туризму?

9. Ваші дії, якщо більшість респондентів висловила побажання щодо зміни цінової політики?

10.  Чи варто надавати великої уваги якості обслуговування на підприємствах громадського харчування?

11.  Чи може тип підприємства харчування впливати на попит у готельному комплексі?

12.  Які висновки щодо прогнозування діяльності підприємства можна зробити, провівши детальний аналіз використання номер­ного фонду?

13.  Які економічні показники господарської діяльності можна спрогнозувати за методикою, наведеною у параграфі 8.2.?

14.  Спрогнозуйте очікуваний обсяг виручки через 2 роки для підприємства, яке має такі показники:

І кв. — 810,3 тис. грн. II кв. — 930,0 тис. грн. III кв. — 1490,0 тис. грн. IVkb. — 425,0 тис. грн. Vkb. — 1189,8 тис. грн. VIkb. — 783,6 тис. грн. VII кв. — 890,5 тис. грн. VIII кв. — 986,4 тис. грн.

Рекомендована література

1. Герчикова И.Н. Менеджмент. — М.: Банки и биржи. ЮНИ-ТИ, 1997.

2. Тарнавська Н.П., Пушкар P.M. Менеджмент: теорія і практи­ка/ Підручник для вузів. — Тернопіль: Карт-бланш, 1997.

3. Тичи Н., Деванна М. Лидеры организации / Пер. с англ. — М., 1989.

на підприємствах готельно-ресторанного бізнесу

Прибуток і рентабельність — основні якісні показники, які відбивають економічну ефективність діяльності підприємств сфери туристично-готельної індустрії, їх фінансове становище, успіхи й можливості щодо виконання планів економічного й соціального розвитку.

Особливе значення прибутку й рентабельності для якості фінан­сових показників експлуатаційної діяльності підприємств разом з тим не означає їх унікальності. Аналіз стимулюючої ролі прибутку багатьох підприємств готельно-ресторанної сфери свідчить, що іноді в їхній діяльності переважає прагнення до високих прибутків для збільшення фонду оплати праці за рахунок зменшення відраху­вань на виробничий і соціальний розвиток підприємств. Більше то­го, трапляються факти отримання «незаробленого» прибутку, тоб­то прибутку, який надійшов не в результаті ефективної господарсь­кої діяльності, а шляхом зміни, наприклад, асортименту і структу­ри послуг не в інтересах споживачів. Замість надання низькорента­бельних, але таких, що користуються великим попитом послуг, підприємства збільшують обсяг більш вигідних для себе й більш високорентабельних послуг, займаються діяльністю, яка не є при­таманною готельно-ресторанному бізнесу. В ряді випадків зрос­тання прибутку зумовлюється необґрунтованим підвищенням ціни на готельні послуги й продукцію, виготовлену на підприємствах громадського харчування, функціонуючих у межах готельних ком­плексів, готелів, мотелів, кемпінгів та ін.

Разом з тим, досвід кращих вітчизняних і закордонних підпри­ємств показує, що і в умовах нестабільного економічно-правового середовища є резерви для поліпшення господарсько-фінансових показників діяльності. Серед цих резервів можна виділити такі:

•  збільшення обсягу реалізації готельних послуг за рахунок підвищення комфортності номерів, обладнання їх більш сучасною побутовою технікою тощо;

•  зниження собівартості всіх видів готельних послуг при збере­женні їх високої якості за рахунок суворого режиму економії всіх видів ресурсів і технічного вдосконалення всієї експлуатаційної діяльності;

•  підвищення ефективності використання всіх видів ресурсів;

•  збільшення доходів від позареалізаційних операцій за раху­нок вкладень вільних коштів у цінні папери, продажу цих цінних паперів на кредитних ринках, придбання депозитних сертифікатів банків чи відкриття в них депозитних рахунків;

•  проведення активної маркетингової політики з метою підви­щення попиту на послуги й продукцію, що пропонуються;

•  проведення активної рекламної компанії послуг як у межах власної країни, так і за кордоном;

•  посилення роботи по укладенню довготривалих угод з фірма­ми й організаціями з метою залучення споживачів пропонованої продукції й готельних послуг.

Важливим етапом у дослідженні результатів впровадження за­значених резервів є визначення критеріїв оцінки кінцевих показ­ників діяльності підприємства й впливу кожного фактора на ці по­казники.

Наприклад, величину обсягу реалізації готельних послуг за ра­хунок підвищення комфортності номерів можна розрахувати за до­помогою формули:

                                                                  V = N • Z,                                  (8.1)

де V — обсяг реалізації готельних послуг, тис. грн.;

N — кількість проживаючих, осіб;

Z — середня ціна одиниці послуг, тис. грн.

За цією формулою можна визначити не лише можливе зростан­ня обсягу реалізації послуг на проживання, але й обсяг реалізації послуг громадського харчування, а також обсяг реалізації інших послуг, що надасть можливості виявити найперспективніші струк­турні підрозділи підприємства.

Збільшення прибутку й рентабельності досліджуваного під­приємства може відбуватись і за рахунок збільшення кількості людино-діб у номерному фонді, тоді розрахунок зростання обсягу ре­алізації готельних послуг визначається за формулою;

 (8.2)

де Nn+1 — запланована кількість проживаючих, людино-діб;

                                  Zn — середня ціна одиниці послуг у звітному періоді, тис. грн.

Розрахунок можна провести також у розрізі окремих видів по­слуг.

У більшості підприємств зниження рівня собівартості послуг досягається за рахунок зменшення рівня витрат виробництва й еко­номного використання ресурсів.

Розрахунок зміни рівня витрат виробництва можна провести таким чином:

             ВВ3аг = BBзмін + ВВГОСТ                               (8.3)

                   ВВзмін = Рввзмін• V/100                              (8.4)

                            BB заг= Pввзмін-V/lOO                       (8.5)

де BBзагзмін посг — витрати виробництва відповідно загальні, змінні, постійні, тис. грн.;

 Pввзмінn — рівень змінної частки витрат у звітному періоді, відсотків;

Рв.в.п+1 — рівень витрат виробництва у запланованому періоді, відсотків;

Рввn— рівень витрат виробництва у звітному періоді, відсотків;

За рахунок збільшення обсягу реалізації готельних послуг зміну показників прибутку й рентабельності підприємства можна визна­чити за такою послідовністю:

Р = П/V • 100,                                    (8.8)

П = V • Р/100.                                    (8.9)

де П — прибуток, тис. грн.;

Р — рентабельність;

Vn+1— обсяг виручки від реалізації послуг у запланованому пері­оді, тис. грн.;

АП — зміна валового прибутку, тис. грн.

 Для того, щоб визначити зміну величини валового прибутку досліджуваного підприємства в динаміці (за кварталами) й оцінити трендовий зв'язок, за яким він змінюється, доцільно використати результати трендового аналізу (кореляційно-регресійний метод).

На основі поквартальних показників валового прибутку під­приємства за останні роки можна визначити параметри лінії тренду (парної лінійної регресії) й побудувати графік чи так звану лінію регресії, яка є головною характеристикою кореляційного зв'язку.

Лінія регресії X і Y — це функція, яка зв'язує середні значення оз­наки X зі значенням ознаки Y. Лінія регресії може бути представле­ною таблично, графічно й аналітично. В кореляційно-регресійному аналізі оцінка лінії здійснюється не в окремих точках, а в кожній точці інтервалу зміни фактичної ознаки X. Лінія регресії при цьому є безперервною й зображується у вигляді визначеної функції У = f (X), яка має назву рівняння регресії, а У — це теоретичне значення ре­зультативної ознаки. Для визначення параметрів лінії тренду (парної лінійної регресії) необхідно скласти таблицю розрахункових значень (у стовпці У наведені значення валового прибутку (тис. грн.) одного з готельних комплексів м. Києва за окремі квартали 2001-2002 pp.).

Таблиця 8.15 Показники лінійної регресії (1 період = 1 кварталу)

Найвживанішою в кореляційно-регресійному аналізі є лінійна функція:

у = ах + b                                        (8.11)

Параметр а називається коефіцієнтом регресії. Він показує на скільки одиниць власного виміру в середньому змінюється значен­ня ознаки у при збільшенні значення ознаки х на одиницю, тобто на скільки (тис. грн.) збільшується обсяг прибутку у наступному кварталі. Параметр b — це значення у при х = 0. Якщо х не може набрати нульового значення, то b не інтегрується і як вільний член рівняння регресії має лише розрахункове значення.

Для визначення параметрів рівняння регресії можна використа­ти метод найменших квадратів, основною умовою якого є мінімі­зація суми квадратів відхилень від теоретичних, що надає мож­ливість отримати оцінку параметрів а і Ь.

Спочатку розраховується значення параметру а, з підставлен­ням до формули даних табл. 8.15.

а = (8 • 42350 - 36 • 9214,2)/(8 • 204 - (36)2) =

= (338800 - 331711,2)/(1632 - 1296) = 7088,8/336 = 21,098

Потім розраховується значення параметру b:

b = (9214,2 • 204) - (42350 • 36)/(8 • 204 - (36)2) =

= (187969 - 15246)/(1632 - 1296) = 35507/336 = 1056,88

Після визначення параметрів а і b визначається рівняння трен­ду динаміки прибутку:

У =21,098 • Х+1056,88                         (8.17)

На основі отриманого тренду з наведеними параметрами роз­раховується значення Y (сума балансового прибутку) залежно від зміни значення X — (період [квартал]). Для цього у рівнянні тренду замість змінної X підставляється номер періоду:

У = 21, 098 -1 + 1056, 88 = 1077, 97 тис. грн.

У = 21, 098 • 2 + 1056, 88 = 1099, 07 тис. грн.

У = 21, 098 • 3 + 1056, 88 = 1120,17 тис. грн.

У = 21, 098 • 4 + 1056, 88 = 1141, 37 тис. грн.

У = 21, 098 • 5 + 1056, 88 = 1162, 97 тис. грн.

У = 21, 098 • 6 + 1056, 88 = 1183, 46 тис. грн.

У = 21, 098 • 7 + 1056, 88 = 1204, 56 тис. грн.

У = 21, 098 • 8 + 1056, 88 = 1225, 66 тис. грн.

 У разі відсутності зв'язку між ознаками X і У кореляційне поле не матиме визначеної форми. Але по мірі збільшення тісноти зв'яз­ку окремі точки на графіку притягуються все ближче до лінії —

лінії регресії й виникає так назване кореляційне поле. Для визна­чення зв'язку між факторами X і У доцільно розрахувати коефі­цієнт кореляції. Чим ближчим даний коефіцієнт є до 1, тим більш тіснішим є зв'язок і тим імовірніше розрахована модель відповідає реальним даним.

Тренд з наведеними параметрами може бути використаний для прогнозування величини валового прибутку в наступних кварта­лах, що має велике значення для стратегічного планування розвит­ку підприємств. Для того, щоб розрахувати прогнозоване значення валового прибутку на І квартал наступного року необхідно підста­вити замість змінної X порядковий номер кварталу (періоду). В на­веденому прикладі він буде 9,10 і т.д.

Таким чином, прогнозоване значення валового прибутку на на­ступні квартали складатиме:

                  У = 21,098 • 9 + 1056,88 = 1246,76 тис. грн.

Прогнозовані значення прибутку на кожен із наступних квар­талів представлені на графіку 8.1.

Графік 8.1. Динаміка валового прибутку готельного комплексу

зі стабільною тенденцією до зростання

Результати, отримані за допомогою кореляційно-регресійного методу, свідчать про те, що у наведеному прикладі є загальна тен­денція до зростання величини прибутку досліджуваного комплексу. Підтвердженням цьому є той факт, що прогнозований обсяг валово­го прибутку в плановому періоді складає 1246,76 тис. грн., що на 57,36 тис. грн. більше, ніж у попередньому кварталі (1246,76 - 1189,4).

Але на сучасному етапі розвитку суспільства й науково-технічного прогресу досягнута стабільна тенденція до зростання прибутку й рентабельності може бути зміненою через застосуван­ня: нових, передових технологій і сучасного обладнання; більш ефективних засобів матеріально-технічного призначення; заходів раціональної організації праці; нових додаткових послуг; дешев­шої сировини, продуктів, матеріалів і напівфабрикатів; економічно вигідних паливно-енергетичних ресурсів; ефективної маркетинго­вої діяльності; вдосконалених інформаційних систем в управлінні; зв'язків із зарубіжними партнерами (для залучення споживачів); за­собів активізації фінансової та інвестиційної діяльності; вигідних угод по використанню наявних просторових ресурсів тощо.

Прискорене впровадження зазначених заходів передбачають зростаючі темпи конкурентної боротьби як на міжрегіональному рівні, так і на світовому, тенденцію до значного зростання туристич­них потоків як вітчизняних, так і іноземних туристів, подальший роз­виток світової цивілізації. Безперечно, застосування тих чи інших за­ходів для вдосконалення роботи діючих підприємств готельно-рес­торанного бізнесу здійснюватиме не однаковий вплив на кінцеві еко­номічні показники, в тому числі й на прибуток і рентабельність.

Застосування кореляційного методу для прогнозування зміни прибутку й рентабельності у розрізі впроваджуваних окремих заходів має велике значення для визначення альтернативи при прийнятті управлінських рішень, особливо в разі очікуваного банкрутства під­приємства, або надто низьких темпів зростання обсягу виручки.

Для прикладу доцільно привести прогнозування зміни показ­ників готельного комплексу з негативними показниками прибутку (збитками). Згідно з планом господарської діяльності в цьому го­тельному комплексі передбачається проведення ремонтних робіт з метою поліпшення комфортності номерів. Унаслідок проведених заходів передбачається підвищення якості обслуговування в готелі, що знайде відбиття у збільшенні ціни в середньому на 10%, тобто середня ціна зросте з 30,81 грн. до 33,9 грн. Внаслідок поліпшення якості послуг передбачається збільшення й кількості проживаючих, що користуються послугами цього готельного комплексу. Проведене анкетування виявило можливість збільшення прожива­ючих на 3%, і їх загальна чисельність складе 10,094 тис. осіб.

Виходячи з цих даних плановий обсяг реалізації готельних по­слуг складе 342,2 тис. грн.

(33,9 • 10094 = 342,2 тис. грн.),

тобто, за рахунок поліпшення якості обслуговування, обсяг ре­алізації готельних послуг збільшиться на 12,9% (342,2 : 302,9). За умови, що плановий рівень рентабельності діяльності підпри­ємства складає 5%, збільшення валового прибутку становитиме 17.11тис.грн. (342,2x5:100).

Таким чином, за умови здійснення певних заходів організа­ційно-економічного впливу прибуток готельного комплексу може досягти у 2002 р. 17,11 тис. грн. Даний результат доцільно порівня­ти із результатом, який би отримало підприємство, якщо б не удо­сконалювало якості своїх послуг.

Для визначення прогнозованості валового прибутку цього го­тельного комплексу на основі вже існуючих тенденцій доцільно ви­користати трендовий аналіз на основі кореляційно-регресійного ме­тоду, в основу якого покладені фактичні річні показники прибутку.

Для визначення параметрів лінії тренду складаємо таблицю для розрахунку показників.

Таблиця 8.16 Показники лінійної регресії із збитковими значеннями прибутку

Параметри а і b для показників цього підприємства становити­муть:

а = 0,14; b = -2,58

Рівняння тренду матиме вигляд:

У = 0,14 • X - 2,58

На основі отриманого тренду розраховуємо значення у залеж­но від зміни х :

1.  У = 0,14 • 1 - 2,58 = -2,44 тис. грн.

2.  У = 0,14 • 2 - 2,58 = -2,3 тис. грн.

3.  У = 0,14 • 3 - 2,58 = -2,16 тис. грн.

4.  У = 0,14 • 4 - 2,58 = -2,02 тис. грн.

5.  У = 0,14 • 5 - 2,58 = -1,88 тис. гри.

6.  У = 0,14 • 6 - 2,58 = -1,74 тис. гри.

7.  У = 0,14 • 7 - 2,58 = -1,6 тис. грн.

8.  У = 0,14 • 8 - 2,58 = -1,46 тис. грн.

Для визначення тісноти зв'язку між факторами х і у, тобто вірності обраної нами моделі зміни прибутку доцільно розрахува­ти коефіцієнт кореляції.

У даному разі коефіцієнт кореляції становить 0,62, що є досить високим значенням, і дозволяє використовувати дану модель для здійснення планування обсягу прибутку на наступні квартали.

9. У = 0,14 • 9 - 2,58 = -1,32 тис. грн.

10.  У = 0,14 • 10 - 2,58 = -1,18 тис. грн.

11.  У = 0,14 • 11 - 2,58 = -1,04 тис. грн.

12.  У = 0,14 • 12 - 2,58 = -0,9 тис. грн.

Таким чином, при збереженні тенденцій розвитку господарсь­кої діяльності підприємство у 2002 р. зазнає збитку в сумі 4,44 тис. гри., а позитивне значення прибутку готельний комплекс зможе от­римати лише у 19 періоді, тобто у третьому кварталі 2004 р. Про­гноз валового прибутку досліджуваного готельного комплексу представлений на графіку 8.2.

Однак при здійсненні передбачуваних організаційно-технічних заходів підприємство зможе не лише покрити збитки, але й мати річний прибуток у сумі 12,67 тис. грн. (17,11 тис. грн. -4,44 тис. грн.).

Підсумовуючи викладене, можна дійти таких висновків:

•  використовуючи кореляційно-регресійний метод, можна з до­сить високою точністю спрогнозувати зміну прибутку й рентабель­ності підприємств готельно-ресторанного бізнесу як в умовах стабільного їх розвитку, так і при здійсненні ними певних заходів щодо вдосконалення своєї діяльності;

•  при наявності сучасної комп'ютерної техніки, даний метод доцільно застосовувати при виборі альтернативних рішень щодо застосування організаційно-технічних змін у виробництві й реалі­зації послуг.

                                                                                                          Періоди (квартали)

Графік. 8.2 Прогнозування балансового прибутку готельного комплексу

з негативними показниками (збитками)

Контрольні запитання

1. Назвіть основні фактори, які впливають на попит у сфері го­тельно-ресторанного бізнесу?

2. Які методи дослідження попиту Ви знаєте?

3. Підготуйте анкету для визначення стратегічного розвитку го­телю.

4. Підготуйте анкету для визначення прогнозованого зростання попиту на послуги готельного комплексу.

5. Складіть анкету для прогнозування попиту на ресторанні по­слуги.

6. Які тести Ви визначили б для оцінки рівня компетентності керівника підприємства готельного господарства?

7. Які тести необхідно визначити при оцінці компетентності керівника підприємства ресторанного бізнесу?

8. Як необхідно змінити діяльність готельного комплексу при зростаючій динаміці групового туризму?

9. Ваші дії, якщо більшість респондентів висловила побажання щодо зміни цінової політики?

10.  Чи варто надавати великої уваги якості обслуговування на підприємствах громадського харчування?

11.  Чи може тип підприємства харчування впливати на попит у готельному комплексі?

12.  Які висновки щодо прогнозування діяльності підприємства можна зробити, провівши детальний аналіз використання номер­ного фонду?

13.  Які економічні показники господарської діяльності можна спрогнозувати за методикою, наведеною у параграфі 8.2.?

14.  Спрогнозуйте очікуваний обсяг виручки через 2 роки для підприємства, яке має такі показники:

І кв. — 810,3 тис. грн. II кв. — 930,0 тис. грн. III кв. — 1490,0 тис. грн. IVkb. — 425,0 тис. грн. Vkb. — 1189,8 тис. грн. VIkb. — 783,6 тис. грн. VII кв. — 890,5 тис. грн. VIII кв. — 986,4 тис. грн.

Рекомендована література

1. Герчикова И.Н. Менеджмент. — М.: Банки и биржи. ЮНИ-ТИ, 1997.

2. Тарнавська Н.П., Пушкар P.M. Менеджмент: теорія і практи­ка/ Підручник для вузів. — Тернопіль: Карт-бланш, 1997.

3. Тичи Н., Деванна М. Лидеры организации / Пер. с англ. — М., 1989.