3.3. Балансові моделі в маркетингу
К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128
При економіко-математичному моделюванні економічних систем і процесів, у тому числі й при вирішенні маркетингових задач досить часто використовують балансові моделі. В основі створення таких моделей лежить балансовий метод, тобто взаємне зіставлення необхідних матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Балансова модель — це система рівнянь, кожне з яких виражає баланс між кількістю продукції, що виробляється окремими економічними об’єктами, і сукупною потребою в цій продукції. За такого підходу розглядувана система складається з економічних об’єктів, кожний з яких випускає деякий продукт, частина якого споживається іншими об’єктами системи, а інша виводиться за межі системи як її кінцевий продукт. Якщо замість поняття «продукт» ввести загальніше поняття «ресурс», то під балансовою моделлю потрібно розуміти систему рівнянь, які задовольняють вимогу відповідності наявності ресурсу та його використання.
Однак
балансові моделі не мають механізму порівняння окремих варіантів економічних
рішень і не передбачають взаємозамінності різних ресурсів, що не дає змоги
зробити вибір опти-
мального варіанта розвитку економічної системи та обмежує використання
балансових моделей і балансового методу взагалі.
Балансові
моделі належать до того типу економіко-математичних моделей, які називаються
матричними, оскільки основу інформаційного забезпечення балансових моделей в
економіці становить матриця коефіцієнтів витрат ресурсів за конкретними
напрямами використання їх. Ці моделі об’єднує загальний мат-
ричний принцип побудови, єдність системи розрахунків, аналогічність низки
економічних характеристик.
Однією з головних функцій маркетингу є виробнича, яка передбачає насамперед організацію матеріально-технічного постачання на базі аналізу господарських зв’язків. Основним видом моделей узгодження ресурсів і потреб у матеріально-технічному забезпеченні є балансові моделі у вартісному вимірі.
При економіко-математичному моделюванні економічних систем і процесів, у тому числі й при вирішенні маркетингових задач досить часто використовують балансові моделі. В основі створення таких моделей лежить балансовий метод, тобто взаємне зіставлення необхідних матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Балансова модель — це система рівнянь, кожне з яких виражає баланс між кількістю продукції, що виробляється окремими економічними об’єктами, і сукупною потребою в цій продукції. За такого підходу розглядувана система складається з економічних об’єктів, кожний з яких випускає деякий продукт, частина якого споживається іншими об’єктами системи, а інша виводиться за межі системи як її кінцевий продукт. Якщо замість поняття «продукт» ввести загальніше поняття «ресурс», то під балансовою моделлю потрібно розуміти систему рівнянь, які задовольняють вимогу відповідності наявності ресурсу та його використання.
Однак
балансові моделі не мають механізму порівняння окремих варіантів економічних
рішень і не передбачають взаємозамінності різних ресурсів, що не дає змоги
зробити вибір опти-
мального варіанта розвитку економічної системи та обмежує використання
балансових моделей і балансового методу взагалі.
Балансові
моделі належать до того типу економіко-математичних моделей, які називаються
матричними, оскільки основу інформаційного забезпечення балансових моделей в
економіці становить матриця коефіцієнтів витрат ресурсів за конкретними
напрямами використання їх. Ці моделі об’єднує загальний мат-
ричний принцип побудови, єдність системи розрахунків, аналогічність низки
економічних характеристик.
Однією з головних функцій маркетингу є виробнича, яка передбачає насамперед організацію матеріально-технічного постачання на базі аналізу господарських зв’язків. Основним видом моделей узгодження ресурсів і потреб у матеріально-технічному забезпеченні є балансові моделі у вартісному вимірі.