ПЕРЕДМОВА

Більшість учених-економістів, діяльність яких так чи інакше була пов’язана з маркетинговими дослідженнями, робили спроби дати своє визначення поняття «маркетинг», яке б найточніше відповідало його суті. Можна вже скласти окремий словник, що міститиме понад сто визначень маркетингу, на які посилаються всі інші користувачі цього поняття. Найчастіше посилаються на визначення Ф. Котлера: «Маркетинг — вид людської діяльності, спрямований на задоволення потреб шляхом обміну». Мабуть, воно є найбільш загальним.

Оскільки маркетинг (як людська діяльність) може відбуватися за різних умов і обставин, переслідувати різні цілі, розріз­няють, відповідно, і різні види маркетингу, додаючи до нього уточнення: що стимулює, що розвиває, місіонерський, конфлікт­ний і т. д.

Але дещо окремо від цих понять існує інформаційний маркетинг, який має два тлумачення: «інформатика в маркетингу» (тобто інформаційне забезпечення маркетингу різних товарів) та «маркетинг в інформатиці». На наш погляд, перше визначення (тлумачення) деякою мірою тавтологічне, оскільки безінформаційного маркетингу не існує і взагалі не може існувати. Якщо повернутися до визначення Ф. Котлера, то «задоволення потреб шляхом обміну» починається з обміну інформацією про певні потреби і закінчується обміном інформацією про можливості задоволення їх. Уся інша діяльність укладається в рамки цих подій. Обмін такою інформацією відбувається завжди, незалежно від інформаційних технологій, які існували на той час, і які забезпечували певну якість обробки інформації і проведення маркетингових досліджень.

Успішний розвиток ринкової економіки неможливий без ретельного вивчення першої складової цього словосполучення, а саме всебічного вивчення ринку. Маркетингові дослідження охоплюють чотири «Р» товар (product), ціну (price), розподіл (place) і просування (promotion). Інформаційний продукт заслуговує на увагу не менше за інші, оскільки всі його чотири «Р» мають свої особливості та суттєві відмінності від інших продуктів, обсяг його ринку перевищує обсяги ринків інших товарів, темпи його приросту вищі ніж в інших галузях, він більш динамічний, найбільш перспективний, оскільки інформацією неможливо задовольнитися назавжди, неможливо запас­тися нею на майбутнє, інформація завжди залишатиметься
потрібною, хоча можуть змінюватися форми представлення її, носії, технології збирання, зберігання, обробки, передавання та використання.

Під час пошуку та вибору інформаційних продуктів користувач повинен застосовувати ті ж методи і прийоми маркетингу, як і виробник їх. Але найчастіше він не має достатніх знань і навичок у цій області, навіть не завжди точно знає, які саме інформаційні продукти чи послуги найефективніше можуть задовольнити його потреби. Тому розроблення принципів та інструментів інформаційного маркетингу не є тільки внутріш­ньою справою організацій, які займаються комерційним поширенням інформаційних продуктів і послуг. Вони повинні довес­ти їх до відома майбутніх користувачів, що сприятиме підвищенню їх кваліфікації та загальної інформаційної культури і, як наслідок, зростанню попиту на інформаційні продукти та послуги, встановленню тісніших і триваліших зв’язків між виробниками (продавцями) та користувачами інформаційних про­дуктів і послуг.

Розвиток інформаційних технологій і поширення їх у всі галузі людської діяльності, подальший розвиток інформаційного бізнесу неможливі без ретельного аналізу ринкової ситуації, можливостей інформаційних структур, потреб потенційних споживачів. Усі ці проблеми розглядаються в рамках дисципліни «Інформаційний маркетинг».

Мета цього посібника — допомогти студентам у вивченні дисципліни, ознайомити їх з особливостями маркетингу в інфор­маційному бізнесі, з теорією і практикою маркетингової діяльності провідних західних інформаційних фірм і вітчизняних підприємств індустрії інформації, з особливостями структури інформаційного ринку, сегментацією його, з проведенням маркетингових досліджень, аналізом результатів і виробленням
маркетингових стратегій, планів і заходів щодо практичної реалізації їх.

Більшість учених-економістів, діяльність яких так чи інакше була пов’язана з маркетинговими дослідженнями, робили спроби дати своє визначення поняття «маркетинг», яке б найточніше відповідало його суті. Можна вже скласти окремий словник, що міститиме понад сто визначень маркетингу, на які посилаються всі інші користувачі цього поняття. Найчастіше посилаються на визначення Ф. Котлера: «Маркетинг — вид людської діяльності, спрямований на задоволення потреб шляхом обміну». Мабуть, воно є найбільш загальним.

Оскільки маркетинг (як людська діяльність) може відбуватися за різних умов і обставин, переслідувати різні цілі, розріз­няють, відповідно, і різні види маркетингу, додаючи до нього уточнення: що стимулює, що розвиває, місіонерський, конфлікт­ний і т. д.

Але дещо окремо від цих понять існує інформаційний маркетинг, який має два тлумачення: «інформатика в маркетингу» (тобто інформаційне забезпечення маркетингу різних товарів) та «маркетинг в інформатиці». На наш погляд, перше визначення (тлумачення) деякою мірою тавтологічне, оскільки безінформаційного маркетингу не існує і взагалі не може існувати. Якщо повернутися до визначення Ф. Котлера, то «задоволення потреб шляхом обміну» починається з обміну інформацією про певні потреби і закінчується обміном інформацією про можливості задоволення їх. Уся інша діяльність укладається в рамки цих подій. Обмін такою інформацією відбувається завжди, незалежно від інформаційних технологій, які існували на той час, і які забезпечували певну якість обробки інформації і проведення маркетингових досліджень.

Успішний розвиток ринкової економіки неможливий без ретельного вивчення першої складової цього словосполучення, а саме всебічного вивчення ринку. Маркетингові дослідження охоплюють чотири «Р» товар (product), ціну (price), розподіл (place) і просування (promotion). Інформаційний продукт заслуговує на увагу не менше за інші, оскільки всі його чотири «Р» мають свої особливості та суттєві відмінності від інших продуктів, обсяг його ринку перевищує обсяги ринків інших товарів, темпи його приросту вищі ніж в інших галузях, він більш динамічний, найбільш перспективний, оскільки інформацією неможливо задовольнитися назавжди, неможливо запас­тися нею на майбутнє, інформація завжди залишатиметься
потрібною, хоча можуть змінюватися форми представлення її, носії, технології збирання, зберігання, обробки, передавання та використання.

Під час пошуку та вибору інформаційних продуктів користувач повинен застосовувати ті ж методи і прийоми маркетингу, як і виробник їх. Але найчастіше він не має достатніх знань і навичок у цій області, навіть не завжди точно знає, які саме інформаційні продукти чи послуги найефективніше можуть задовольнити його потреби. Тому розроблення принципів та інструментів інформаційного маркетингу не є тільки внутріш­ньою справою організацій, які займаються комерційним поширенням інформаційних продуктів і послуг. Вони повинні довес­ти їх до відома майбутніх користувачів, що сприятиме підвищенню їх кваліфікації та загальної інформаційної культури і, як наслідок, зростанню попиту на інформаційні продукти та послуги, встановленню тісніших і триваліших зв’язків між виробниками (продавцями) та користувачами інформаційних про­дуктів і послуг.

Розвиток інформаційних технологій і поширення їх у всі галузі людської діяльності, подальший розвиток інформаційного бізнесу неможливі без ретельного аналізу ринкової ситуації, можливостей інформаційних структур, потреб потенційних споживачів. Усі ці проблеми розглядаються в рамках дисципліни «Інформаційний маркетинг».

Мета цього посібника — допомогти студентам у вивченні дисципліни, ознайомити їх з особливостями маркетингу в інфор­маційному бізнесі, з теорією і практикою маркетингової діяльності провідних західних інформаційних фірм і вітчизняних підприємств індустрії інформації, з особливостями структури інформаційного ринку, сегментацією його, з проведенням маркетингових досліджень, аналізом результатів і виробленням
маркетингових стратегій, планів і заходів щодо практичної реалізації їх.