14.5. Послуги Internet-провайдерів
К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128
Доступ до ресурсів Internet здійснюється за допомогою спеціального програмного забезпечення — www browser або Web browser.
Документи в системі www подаються в спеціальному форматі розмітки різних частин документів, як-то: текст, посилання, графіка, таблиці тощо. Це формат HTML (HyperText Markup Language).
Основою www є технологія роботи з гіпертекстами, які, на відміну від звичайних текстів, містять виділені слова, звертаючись до яких можна отримати додаткову інформацію, тобто це є посиланнями на інші документи. Для цього використовується протокол HTTP (HyperText Transfer Protocol).
Системою адресації, що використовується в www і, по суті, є стандартом адресації в Internet, є URL (Uniform Resourse Locator) — уніфікований локатор ресурсів, який містить інформацію про метод доступу, сервер доступу (номер порту), шлях до файлів.
Щоб отримати доступ до Internet, необхідно мати постійний мережевий зв’язок або комутовану лінію, що може надати провайдер — постачальник Internet-послуг ISP (Internet Service Provider). Провайдери — це посередники між Internet та її користувачами, отже, це суб’єкти ринку Internet-послуг. Їх послуги утворюють самостійний сектор ринку — посередницький.
Отже, треба вирішити, яким типом підключення до Internet користуватись і якого провайдера вибрати. Існує багато комбінацій способів доступу і вибору провайдера. Щоб вибрати одну з них, необхідно сформулювати свої вимоги до Internet. Це:
час і частота звертання;
швидкість;
скільки пристроїв (терміналів) буде підключено;
які послуги Internet, якого рівня та в якій кількості використовуватимуться;
яким чином використовуватиметься Internet (локально з офісу, регіонально за географічно розподіленими підрозділами компанії, динамічно по всій країні та за її межами);
які співробітники компанії користуватимуться Internet;
який рівень безпеки захисту інформації потрібний;
чи передбачається в майбутньому користуватись іншими послугами Internet.
Від цього залежить вибір технічного і програмного забезпечення, а також провайдера за його можливостями задовольнити ці вимоги та ціною його послуг. До вибору провайдера слід підходити дуже обережно.
Треба визначити, хто з присутніх на ринку провайдерів може задовольнити ваші вимоги.
Вибрати тих, хто географічно найближчий.
Визначити, який провайдер потрібний: локальний, регіональний чи глобальний.
Вибрати тих, у кого рівень технічного забезпечення не нижчий за ваш.
Вибрати тих, хто має достатній досвід роботи з клієнтами з аналогічними потребами.
З’ясувати, чи пропонує провайдер послуги з навчання та консультування клієнтів.
З’ясувати, чи здійснює провайдер технічне обслуговування клієнтів.
Порівняти ціни на послуги тих провайдерів, що залишилися у вашому списку, їх системи пільг, знижок і надбавок;
Поцікавитися, послугами яких провайдерів користуються ваші знайомі.
Бажано, щоб провайдер мав достатню кількість каналів доступу, щоб забезпечити безперебійний зв’язок.
При укладенні контракту з вибраним провайдером необхідно:
чітко визначити, за що ви маєте платити додатково і що провайдер зобов’язаний виконувати за контрактом;
не давати йому забути, що в нього є конкуренти;
не укладати довгостроковий контракт за обіцянку знизити ціни, якщо це новий для вас провайдер;
не включати до контракту пункт, що знімає відповідальність провайдера за ефективність підключення;
включити пункт про гарантований максимальний термін обробки і передавання інформації;
не включати пункт обов’язкового співробітництва тільки з одним провайдером;
включити пункт, що забороняє провайдеру посягати на вашу інтелектуальну власність, використовувати або розголошувати її.
Усе більшої популярності у нових малих підприємств набувають послуги віртуальних сервісних центрів і віртуальних офісів. Так звані бізнесові інкубатори збирають під одним дахом декілька малих підприємств, забезпечуючи їх спільною офісною площею, офісним обладнанням, бухгалтерією, консультаційною та юридичною допомогою, поки вони стануть спроможними до самостійного бізнесу. На відміну від них віртуальні центри та офіси надають такі послуги:
користування телефонним номером;
цілодобове приймання телефонних дзвінків;
привітання від імені клієнта;
передавання інформації про всі дзвінки на пейджер;
збереження архіву повідомлень за період, указаний клієнтом;
надання адреси електронної пошти;
дублювання повідомлень електронною поштою;
пересилання електронною поштою архіву за період, указаний клієнтом;
надання різної інформації на бажання клієнта.
Усе це сприяє розвитку малого підприємництва, дає можливість розпочинати бізнес за браком великих інвестицій.
Доступ до ресурсів Internet здійснюється за допомогою спеціального програмного забезпечення — www browser або Web browser.
Документи в системі www подаються в спеціальному форматі розмітки різних частин документів, як-то: текст, посилання, графіка, таблиці тощо. Це формат HTML (HyperText Markup Language).
Основою www є технологія роботи з гіпертекстами, які, на відміну від звичайних текстів, містять виділені слова, звертаючись до яких можна отримати додаткову інформацію, тобто це є посиланнями на інші документи. Для цього використовується протокол HTTP (HyperText Transfer Protocol).
Системою адресації, що використовується в www і, по суті, є стандартом адресації в Internet, є URL (Uniform Resourse Locator) — уніфікований локатор ресурсів, який містить інформацію про метод доступу, сервер доступу (номер порту), шлях до файлів.
Щоб отримати доступ до Internet, необхідно мати постійний мережевий зв’язок або комутовану лінію, що може надати провайдер — постачальник Internet-послуг ISP (Internet Service Provider). Провайдери — це посередники між Internet та її користувачами, отже, це суб’єкти ринку Internet-послуг. Їх послуги утворюють самостійний сектор ринку — посередницький.
Отже, треба вирішити, яким типом підключення до Internet користуватись і якого провайдера вибрати. Існує багато комбінацій способів доступу і вибору провайдера. Щоб вибрати одну з них, необхідно сформулювати свої вимоги до Internet. Це:
час і частота звертання;
швидкість;
скільки пристроїв (терміналів) буде підключено;
які послуги Internet, якого рівня та в якій кількості використовуватимуться;
яким чином використовуватиметься Internet (локально з офісу, регіонально за географічно розподіленими підрозділами компанії, динамічно по всій країні та за її межами);
які співробітники компанії користуватимуться Internet;
який рівень безпеки захисту інформації потрібний;
чи передбачається в майбутньому користуватись іншими послугами Internet.
Від цього залежить вибір технічного і програмного забезпечення, а також провайдера за його можливостями задовольнити ці вимоги та ціною його послуг. До вибору провайдера слід підходити дуже обережно.
Треба визначити, хто з присутніх на ринку провайдерів може задовольнити ваші вимоги.
Вибрати тих, хто географічно найближчий.
Визначити, який провайдер потрібний: локальний, регіональний чи глобальний.
Вибрати тих, у кого рівень технічного забезпечення не нижчий за ваш.
Вибрати тих, хто має достатній досвід роботи з клієнтами з аналогічними потребами.
З’ясувати, чи пропонує провайдер послуги з навчання та консультування клієнтів.
З’ясувати, чи здійснює провайдер технічне обслуговування клієнтів.
Порівняти ціни на послуги тих провайдерів, що залишилися у вашому списку, їх системи пільг, знижок і надбавок;
Поцікавитися, послугами яких провайдерів користуються ваші знайомі.
Бажано, щоб провайдер мав достатню кількість каналів доступу, щоб забезпечити безперебійний зв’язок.
При укладенні контракту з вибраним провайдером необхідно:
чітко визначити, за що ви маєте платити додатково і що провайдер зобов’язаний виконувати за контрактом;
не давати йому забути, що в нього є конкуренти;
не укладати довгостроковий контракт за обіцянку знизити ціни, якщо це новий для вас провайдер;
не включати до контракту пункт, що знімає відповідальність провайдера за ефективність підключення;
включити пункт про гарантований максимальний термін обробки і передавання інформації;
не включати пункт обов’язкового співробітництва тільки з одним провайдером;
включити пункт, що забороняє провайдеру посягати на вашу інтелектуальну власність, використовувати або розголошувати її.
Усе більшої популярності у нових малих підприємств набувають послуги віртуальних сервісних центрів і віртуальних офісів. Так звані бізнесові інкубатори збирають під одним дахом декілька малих підприємств, забезпечуючи їх спільною офісною площею, офісним обладнанням, бухгалтерією, консультаційною та юридичною допомогою, поки вони стануть спроможними до самостійного бізнесу. На відміну від них віртуальні центри та офіси надають такі послуги:
користування телефонним номером;
цілодобове приймання телефонних дзвінків;
привітання від імені клієнта;
передавання інформації про всі дзвінки на пейджер;
збереження архіву повідомлень за період, указаний клієнтом;
надання адреси електронної пошти;
дублювання повідомлень електронною поштою;
пересилання електронною поштою архіву за період, указаний клієнтом;
надання різної інформації на бажання клієнта.
Усе це сприяє розвитку малого підприємництва, дає можливість розпочинати бізнес за браком великих інвестицій.