6.6. Структура, орієнтована на загальне керівництво

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 

Така структура (рис. 6.5) застосовується в умовах об’єднань, асоціацій і включає декілька незалежних організацій, що вироб-
ляють різноманітні інформаційні продукти та послуги. Кожна з них — самостійна госпрозрахункова одиниця; функціонує за прин­ципом самоокупності і самофінансування. Залежно від специфіки діяльності будує свою структуру управління маркетингом на базі трьох варіантів, наведених вище. Завдання верхньої групи — концентрація ресурсів на найприбутковіших напрямах і координація інноваційної діяльності в галузі інформаційних продуктів і послуг, вироблення оптимальної політики управління ресурсами об’єднан­ня в умовах конкуренції з аналогічними об’єднаннями.

Перевага структури полягає в тому, що вона забезпечує високу дієздатність усієї організації і дає можливість глобально координувати загальні проблеми (комерційна політика, реклама, уп­равління якістю).

Ця структура успішно функціонує, коли її верхній ешелон розглядають як представника інтересів низових організацій без права втручання в їх господарську діяльність, тобто цілком виключено адміністративно-командні принципи управління низовими організаціями.

Така структура (рис. 6.5) застосовується в умовах об’єднань, асоціацій і включає декілька незалежних організацій, що вироб-
ляють різноманітні інформаційні продукти та послуги. Кожна з них — самостійна госпрозрахункова одиниця; функціонує за прин­ципом самоокупності і самофінансування. Залежно від специфіки діяльності будує свою структуру управління маркетингом на базі трьох варіантів, наведених вище. Завдання верхньої групи — концентрація ресурсів на найприбутковіших напрямах і координація інноваційної діяльності в галузі інформаційних продуктів і послуг, вироблення оптимальної політики управління ресурсами об’єднан­ня в умовах конкуренції з аналогічними об’єднаннями.

Перевага структури полягає в тому, що вона забезпечує високу дієздатність усієї організації і дає можливість глобально координувати загальні проблеми (комерційна політика, реклама, уп­равління якістю).

Ця структура успішно функціонує, коли її верхній ешелон розглядають як представника інтересів низових організацій без права втручання в їх господарську діяльність, тобто цілком виключено адміністративно-командні принципи управління низовими організаціями.