1.5. Об’єкти і суб’єктиінформаційного маркетингу
К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128
Теорія маркетингових досліджень володіє декількома підходами до вивчення об’єктів і суб’єктів маркетингу.
Продуктивний
підхід передбачає вивчення об’єктів маркетингової діяльності як конкурентів
ІПП. Наприклад, маркетинг
вторинних інформаційних продуктів: досліджуються джерела використаної первинної
інформації, термін збирання її, форми подання вторинних інформаційних продуктів
(друкована збір-
ка, бібліографічна БД, статистичні звіти тощо), ступінь задоволення попиту на
них, можливі канали реалізації, групи споживачів і т. ін.
Інституційний
підхід передбачає досліджування суб’єктів
інформаційного маркетингу, тобто інститутів або учасників маркетингової
діяльності: виробників усіх типів, постачальників оптових і роздрібних,
посередників, споживачів. Для кожного учасника визначаються його роль і місце в
загальній структурі маркетингу залежно від продукту або послуги, що він
виробляє, продає чи надає.
Поєднання першого та другого підходів для прийняття конкретних рішень і вироблення ділової стратегії інформаційної служби для практичного застосування їх — третій, управлінський, підхід.
Об’єкти
інформаційного маркетингу. Об’єктами інформаційного маркетингу можуть бути:
інформаційні проекти (проекти IT), для яких на етапі розроблення бізнес-плану
необхідно проводити аналіз ситуації на ринку; конкуренти — виробники, посередники,
продавці, їх асортимент, ціни, географія розташування,
частка ринку тощо.
Об’єктами інформаційного ринку, а отже, і об’єктами інформаційного маркетингу є:
апаратні засоби: комп’ютери, комплектування, блоки безперебійного живлення, офісне устаткування, мережеве устаткування, засоби комунікацій, периферійна техніка, диски, дискети, матеріали;
програмні засоби: системне ПЗ, мережеве ПЗ, компресійні програми, антивірусні програми, інтерактивна графіка, електронні таблиці, редакторські пакети, прикладні пакети, засоби мультимедіа, засоби проектування ПЗ;
інформаційні продукти, БД;
інформаційні послуги: консалтингові, навчальні, впроваджувальні, супроводжувальні, ремонтні, посередницькі, торговельні, рекламні, інтерактивні, телекомунікаційні;
інформаційно-пошукові системні технології;
імена, адреси в Internet тощо;
фахівці в галузі виробництва та використання інформаційних продуктів і послуг.
Суб’єкти інформаційного маркетингу. У структурі індустрії інформації можна виділити таких суб’єктів:
виробників первинної інформації (книжок, газет, журналів, повнотекстових баз даних, відеотек і фонотек);
виробників вторинної інформації (покажчиків літератури, бібліографічних довідників, збірників, реферативних журналів, індексних і бібліографічних баз даних);
компанії та підприємства оптової і роздрібної торгівлі інформаційними продуктами та послугами, серед них різноманітні служби пошуку інформації, бібліотеки, інформаційні центри, інститути;
виробників (постачальників) технічних засобів обробки інформації;
виробників (постачальників) програмних засобів обробки інформації;
інформаційних посередників (брокерські фірми), Internet-провайдерів.
виробників (розробників) технологій обробки інформації, засобів комунікацій тощо.
Неперервний розвиток інформатизації економіки і суспільства зумовлює постійне оновлення і поповнення переліку об’єктів і суб’єктів інформаційного маркетингу, додавання їм нових якостей, функцій та можливостей.
Теорія маркетингових досліджень володіє декількома підходами до вивчення об’єктів і суб’єктів маркетингу.
Продуктивний
підхід передбачає вивчення об’єктів маркетингової діяльності як конкурентів
ІПП. Наприклад, маркетинг
вторинних інформаційних продуктів: досліджуються джерела використаної первинної
інформації, термін збирання її, форми подання вторинних інформаційних продуктів
(друкована збір-
ка, бібліографічна БД, статистичні звіти тощо), ступінь задоволення попиту на
них, можливі канали реалізації, групи споживачів і т. ін.
Інституційний
підхід передбачає досліджування суб’єктів
інформаційного маркетингу, тобто інститутів або учасників маркетингової
діяльності: виробників усіх типів, постачальників оптових і роздрібних,
посередників, споживачів. Для кожного учасника визначаються його роль і місце в
загальній структурі маркетингу залежно від продукту або послуги, що він
виробляє, продає чи надає.
Поєднання першого та другого підходів для прийняття конкретних рішень і вироблення ділової стратегії інформаційної служби для практичного застосування їх — третій, управлінський, підхід.
Об’єкти
інформаційного маркетингу. Об’єктами інформаційного маркетингу можуть бути:
інформаційні проекти (проекти IT), для яких на етапі розроблення бізнес-плану
необхідно проводити аналіз ситуації на ринку; конкуренти — виробники, посередники,
продавці, їх асортимент, ціни, географія розташування,
частка ринку тощо.
Об’єктами інформаційного ринку, а отже, і об’єктами інформаційного маркетингу є:
апаратні засоби: комп’ютери, комплектування, блоки безперебійного живлення, офісне устаткування, мережеве устаткування, засоби комунікацій, периферійна техніка, диски, дискети, матеріали;
програмні засоби: системне ПЗ, мережеве ПЗ, компресійні програми, антивірусні програми, інтерактивна графіка, електронні таблиці, редакторські пакети, прикладні пакети, засоби мультимедіа, засоби проектування ПЗ;
інформаційні продукти, БД;
інформаційні послуги: консалтингові, навчальні, впроваджувальні, супроводжувальні, ремонтні, посередницькі, торговельні, рекламні, інтерактивні, телекомунікаційні;
інформаційно-пошукові системні технології;
імена, адреси в Internet тощо;
фахівці в галузі виробництва та використання інформаційних продуктів і послуг.
Суб’єкти інформаційного маркетингу. У структурі індустрії інформації можна виділити таких суб’єктів:
виробників первинної інформації (книжок, газет, журналів, повнотекстових баз даних, відеотек і фонотек);
виробників вторинної інформації (покажчиків літератури, бібліографічних довідників, збірників, реферативних журналів, індексних і бібліографічних баз даних);
компанії та підприємства оптової і роздрібної торгівлі інформаційними продуктами та послугами, серед них різноманітні служби пошуку інформації, бібліотеки, інформаційні центри, інститути;
виробників (постачальників) технічних засобів обробки інформації;
виробників (постачальників) програмних засобів обробки інформації;
інформаційних посередників (брокерські фірми), Internet-провайдерів.
виробників (розробників) технологій обробки інформації, засобів комунікацій тощо.
Неперервний розвиток інформатизації економіки і суспільства зумовлює постійне оновлення і поповнення переліку об’єктів і суб’єктів інформаційного маркетингу, додавання їм нових якостей, функцій та можливостей.