3.2. Зовнішні і внутрішні фактори, що визначають напрями маркетингу персоналу

К оглавлению 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85

Вихідною інформацією для визначення напрямів маркетингу персоналу організації, формування плану персонал-мар-кетингу та заходів щодо його виконання є аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів. Такий аналіз являє собою відправну точку маркетингової діяльності організації [22].

Проведення зазначеного аналізу обумовлене необхідністю визначення поточної та перспективної потреби підприємств у персоналі. Оскільки організація є відкритою системою, то її потреба в робітниках і фахівцях формується під впливом саме зовнішніх та внутрішніх факторів.

Під зовнішніми факторами, що визначають напрями маркетингу персоналу, розуміють умови, котрі організація як суб’єкт управління зазвичай не може змінити, але вона повинна їх враховувати для обґрунтованого визначення загальної потреби в працівниках у професійному та кваліфікаційному розрізах й оптимальних джерел покриття додаткової потреби у персоналі. Зовнішні фактори, що визначають напрями маркетингу персоналу, відображені в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

ЗОВНІШНІ ФАКТОРИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ
НАПРЯМИ МАРКЕТИНГУ ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІЗАЦІЇ

Найменування фактору	Характеристика фактору
Ситуація на ринку праці та ринку освітніх послуг	Визначається макроекономічною ситуацією країни, політичними, соціально-психологічними і демографічними процесами, рівнями зайнятості та безробіття у заданому періоді. Указані характеристики ситуації на ринку праці та ринку освітніх послуг формують кон’юнктури цих ринків, фактичний стан яких є предметом аналізу маркетингу персоналу: попит на робітників, фахівців, керівників, його професійна структура; пропозиція робочої сили (випуск із навчальних закладів, направлення громадян центрами зайнятості та кадровими агентствами, вивільнення працівників із підприємств тощо)
Розвиток техніки і технологій	Обумовлюється змінами характеру і змісту праці, його предметної напрямленості. Це викликає появу нових робочих місць, зміни вимог до рівня освіти та професійної підготовки персоналу, коригування процесу підготовки учнів, студентів і слухачів, виникнення нових професій та спеціальностей
Особливості соціальних потреб населення	Визначається формуванням структури мотиваційного ядра працівників організації, характером суспільних і виробничих відносин, напрямами взаємодії організацій роботодавців, найманих працівників та органів державного управління
Розвиток законодавчої та нормативної бази	Обумовлюється змінами у трудовому законодавстві, законодавстві про зайнятість населення, загальну середню, професійно-технічну та вищу освіту, в основах законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Кадрова політика організацій-конкурентів	Визначається формами і методами роботи з персоналом в організаціях-конкурентах. Вивчення здійснюється з метою розроблення власної стратегії поведінки, спрямованої на зміну кадрової політики, підвищення ефективності розвитку персоналу

Серед зовнішніх факторів, що визначають напрями маркетингу персоналу, особливе місце посідає макроекономічна ситуація у країні. Саме від темпів зростання валового внутрішнього продукту, рівня інфляції, структурних змін у галузях економіки багато в чому залежить стратегія організації щодо розширення чи зменшення обсягів виробництва, а значить, і потреба в працівниках. Стійке економічне зростання обумовлює збільшення платоспроможного попиту населення. Це дає можливість підприємцям не тільки збільшити обсяги реалізації продукції, а й суттєво підвищити вимоги до якості робочої сили. У результаті пожвавлюється попит населення на освітні послуги, пом’якшується ситуація на ринку праці, зменшується рівень безробіття за одночасного збільшення зайнятості населення.

Розвиток техніки і технології обумовлюється помітними змінами характеру та змісту праці, його предметної напрямленості. Цей зовнішній фактор радикально змінює вимоги до рівня освітньої й професійної підготовки робочої сили, сприяє активізації роботи з розвитку персоналу. Фахівці служби управління персоналом організації повинні взаємодіяти у тісному контакті з працівниками технічних підрозділів, з тим щоб завчасно визначити вплив упровадження нової техніки і технології на потребу організації в персоналі, передбачити підготовку робітників і фахівців за новими професіями чи спеціальностями.

Політичні та соціально-психологічні фактори впливають на потребу підприємств у робочій силі і на розвиток персоналу через формування структури мотиваційного ядра працівників організації, що визначається насамперед характером суспільних та виробничих відносин. Ці відносини суттєво впливають на напрями взаємодії організацій роботодавців, найманих працівників і органів державного управління на забезпечення підприємств висококваліфікованою робочою силою.

Вплив такого зовнішнього фактору, як розвиток законодавчої та нормативної бази, передбачає внесення змін у трудове законодавство, законодавство про зайнятість населення, загальну середню, професійно-технічну та вищу освіту, в основи законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податкове законодавство, з тим щоб сприяти зниженню витрат роботодавців на робочу силу й на цій основі зробити для них вигідним залучення додаткових працівників, здійснення заходів з подальшого розвитку персоналу.

На визначення напрямів маркетингу персоналу організації відчутно впливає кадрова політика організацій-конкурентів. Посилення конкуренції на ринку вимагає від працівників служби управління персоналом умінь та навичок щодо запозичення передового досвіду роботи з кадрами серед організацій-конкурентів, прогнозування тенденцій кон’юнктури ринку, їх впливу на потребу у робочій силі, особливо на професійно-кваліфікаційну структуру персоналу.

Це дає змогу службі управління персоналом заздалегідь починати підбір нових висококваліфікованих працівників завдяки їхній вчасній підготовці в навчальних закладах, організації професійно-кваліфікаційного просування робітників та фахівців, плануванню їхньої трудової кар’єри. Таким чином, організація отримує значні конкурентні переваги на ринку, зможе вижити і досягнути своєї мети у довгостроковій перспективі.

Під внутрішніми факторами, що визначають напрями маркетингу персоналу організації, розуміють такі, котрі значною мірою піддаються управлінському впливу з боку організації [22]. Основні внутрішні фактори наведені у табл. 3.2.

Внутрішні фактори, що визначають напрями маркетингу персоналу, залежать насамперед від цілей організації, стратегії її розвитку та стратегії управління персоналом. Причому цілі і завдання організації формують стратегію маркетингу як у сфері виробництва та реалізації продукції (послуг), так і у сфері маркетингу персоналу. Чим конкретніші цілі, тим легше визначити потребу у робочій силі, розробити заходи щодо покриття цієї потреби та розвитку персоналу.

На визначення напрямів маркетингу персоналу суттєво впливають фінансові ресурси і потенціал персоналу самої організації. Залежно від наявних фінансових ресурсів можна встановити альтернативні чи компромісні варіанти у сфері планування потреби персоналу, її покриття, розробити заходи з управління розвитком працівників. Ефективність напрямів маркетингу персоналу залежить від координації діяльності керівників організації, працівників служби управління персоналом і відділу маркетингової служби.

Ще одне джерело зміни потреби організації в робочій силі — внутрішньоорганізаційна динаміка робочої сили — звільнення за власним бажанням, вихід на пенсію, декретні відпуски тощо [23]. Служба управління персоналом повинна відстежувати цю динаміку та приймати відповідні рішення з забезпечення потреби в персоналі, вжиття заходів щодо розвитку персоналу.

Урахування зовнішніх і внутрішніх факторів, що визначають напрями маркетингу персоналу організації, дають змогу розробити комплекс заходів з відбору та розвитку персоналу, визначити необхідний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для досягнення зазначених цілей організації.

Таблиця 3.2

ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ
НАПРЯМИ МАРКЕТИНГУ ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІЗАЦІЇ

Найменування фактору	Характеристика фактору
Цілі організації	Чіткість і конкретність мети організації визначають перспективну напрямленість стратегії розвитку організації та стратегії управління розвитком персоналу. Її цілі і завдання формують стратегію маркетингу як у сфері виробництва та реалізації продукції (послуг), так і у сфері розвитку персоналу й освітніх послуг
Фінансові ресурси	Визначення потреби організації в персоналі та можливостей організації у фінансуванні заходів щодо задоволення потреби в працівниках дає можливість установити альтернативні або компромісні варіанти у сфері планування потреби в персоналі, її покриття, підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації працівників, їх професійно-кваліфікаційному просуванні, формуванні резерву керівників тощо
Потенціал персоналу організації	Потенціал персоналу організації визначає як маркетингову діяльність організації взагалі, так і маркетинг персоналу зокрема. Він пов’язаний з оцінкою можливостей фахівців служби управління персоналом та відділу маркетингу, раціональним розподілом функціональних обов’язків між ними. Потенціал персоналу організації значною мірою визначає ефективність виконання плану персонал-маркетингу
Джерела покриття потреби у персоналі	Зазначений фактор розглядається як внутрішній з позицій можливості вибору організацією конкретних джерел покриття потреб у персоналі та його розвитку. Джерела покриття потреби у персоналі і його розвитку повинні відповідати стану решти внутрішніх та зовнішніх факторів: цілям організації, фінансовим ресурсам, тенденціям розвитку ринку праці, ринку освітніх послуг і т. п.

Основні напрями персонал-маркетингу можна визначити за аналогією з виробничим маркетингом. Такими напрямами персонал-маркетингу є:

розроблення вимог до персоналу;

визначення потреби у персоналі;

розрахунок планових витрат на придбання і подальший розвиток персоналу;

вибір шляхів покриття потреби в персоналі [22].

Ці напрями персонал-маркетингу більш ґрунтовно будуть розглянуті у наступних розділах.