17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85
Ринкова система господарювання, що формується в Україні, обумовлює зміну форм та методів управління персоналом організації, вимагає нових підходів до визначення місця і ролі органів виконавчої влади, служби зайнятості, професійно-технічних та вищих навчальних закладів, підприємств щодо розвитку персоналу. Нові підходи до рівня професійної підготовки населення знайшли своє відображення у Національній доктрині розвитку освіти. Нею визначено, що метою державної політики щодо розвитку освіти є створення умов для розвитку особистості і творчої реалізації кожного громадянина.
У період становлення цивілізованих ринкових відносин виникають і набувають розвитку принципово нові організаційно-правові форми господарювання, змінюється система економічних відносин з державою, власниками, господарськими партнерами, представниками трудящих, закладами освіти та персоналом організації стосовно його розвитку.
Досвід роботи підприємств з персоналом, накопичений у країнах з розвинутою ринковою економікою, не варто механічно переносити на управління процесами розвитку персоналу в Україні. У цьому зв’язку виникає нагальна потреба адаптації позитивного світового досвіду з урахуванням специфіки нинішнього стану розвитку економіки держави, менталітету суб’єктів господарювання і самих працівників.
Сучасні підходи до вирішення економічних та соціальних проблем з розвитку персоналу визначають необхідність уведення нової навчальної дисципліни «Управління розвитком персоналу» для підготовки
фахівців з вищою освітою зі спеціальності «Управління трудовими ресурсами». Зазначена навчальна дисципліна, розроблена на кафедрі управління трудовими ресурсами Київського національного економічного університету, відповідає програмі навчальної дисципліни та є базовою для підготовки спеціалістів і магістрів зі спеціальності «Управління трудовими ресурсами».
Планування й організація розвитку персоналу й контроль за цим процесом розглядаються як опорна підсистема стратегічного управління організації, засіб досягнення її перспективних та поточних цілей через формування освіченого, висококваліфікованого, а отже конкурентоспроможного на ринку праці робітника, фахівця з вищою освітою та керівника, відповідальних за свою справу.
У навчальному посібнику значна увага приділяється
вивченню проблем конкурентоспроможності персоналу як об’єкта стратегічного
управління організації. У першому розділі розвиток персоналу розглядається як
засіб забезпечення його конкуренто-
спроможності, при цьому наголошується саме на взаємозв’язку стратегії розвитку
персоналу і стратегії управління організації. Наступні розділи розкривають
сутність та складові проекту розвитку персоналу, концепції адаптивного
управління розвитком персоналу організації, ролі маркетингу персоналу у
розвитку працівників організації в умовах ринкової економіки.
Розглянуті економічні аспекти розвитку персоналу в організації, методологічні й методичні підходи до прогнозування та планування потреби організації у персоналі в професійно-кваліфікаційному розрізі як основи для визначення напрямів його подальшого розвитку, регламентації посадових обов’язків працівників, атестації персоналу, професійно-кваліфікаційного просування робітників і фахівців, роботи з резервом керівників.
Рівень теоретичних знань, умінь та практичних навичок працівників вирішальною мірою визначаються рівнем розвитку систем освіти і професійної підготовки персоналу. Тому в навчальному посібнику ґрунтовно висвітлені питання управління загальною середньою, професійно-технічною та вищою освітою, післядипломною підготовкою, участі підприємств у підготовці, перепідготовці й підвищенні кваліфікації працівників з урахуванням передового вітчизняного і зарубіжного досвіду.
Навчальною дисципліною передбачено також вивчення інформаційного забезпечення планування й організації розвитку персоналу, існуючої практики проходження документів, пов’язаних з обліком та статистичною звітністю, методів визначення економічної і соціальної ефективності професійного навчання персоналу. Завершують навчальний посібник розділи з планування та організації соціального розвитку персоналу, стимулювання розвитку працівників організації, удосконалення чинного законодавства з питань підвищення заінтересованості роботодавців у розвитку персоналу.
Спеціальна література з проблем управління трудовими ресурсами в останні роки була зорієнтована переважно на ринок праці і зайнятість населення, організацію та нормування праці, економіку праці, трудове законодавство й менеджмент персоналу. Водночас меншою мірою розкривались особливості професійного навчання персоналу, його професійно-кваліфікаційного просування в організаціях. Ця обставина обумовила напрямленість змісту багатьох розділів навчального посібника на висвітлення найбільш актуальних питань саме управління розвитком персоналу.
Навчальний посібник може бути корисним не тільки для студентів, які спеціалізуються у сферах зайнятості населення та менеджменту персоналу, а й для перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців з вищою освітою та керівників служб управління персоналом організацій, органів державної виконавчої влади різних рівнів управління.
Це — перший вітчизняний навчальний посібник, що розглядає діяльність організацій, органів виконавчої влади з розвитку персоналу в умовах становлення цивілізованої ринкової економіки згідно з чинним правовим полем підприємницької та освітньої діяльності. Тому автор буде вдячний читачам за пропозиції стосовно удосконалення змісту і структури навчального посібника.
Ринкова система господарювання, що формується в Україні, обумовлює зміну форм та методів управління персоналом організації, вимагає нових підходів до визначення місця і ролі органів виконавчої влади, служби зайнятості, професійно-технічних та вищих навчальних закладів, підприємств щодо розвитку персоналу. Нові підходи до рівня професійної підготовки населення знайшли своє відображення у Національній доктрині розвитку освіти. Нею визначено, що метою державної політики щодо розвитку освіти є створення умов для розвитку особистості і творчої реалізації кожного громадянина.
У період становлення цивілізованих ринкових відносин виникають і набувають розвитку принципово нові організаційно-правові форми господарювання, змінюється система економічних відносин з державою, власниками, господарськими партнерами, представниками трудящих, закладами освіти та персоналом організації стосовно його розвитку.
Досвід роботи підприємств з персоналом, накопичений у країнах з розвинутою ринковою економікою, не варто механічно переносити на управління процесами розвитку персоналу в Україні. У цьому зв’язку виникає нагальна потреба адаптації позитивного світового досвіду з урахуванням специфіки нинішнього стану розвитку економіки держави, менталітету суб’єктів господарювання і самих працівників.
Сучасні підходи до вирішення економічних та соціальних проблем з розвитку персоналу визначають необхідність уведення нової навчальної дисципліни «Управління розвитком персоналу» для підготовки
фахівців з вищою освітою зі спеціальності «Управління трудовими ресурсами». Зазначена навчальна дисципліна, розроблена на кафедрі управління трудовими ресурсами Київського національного економічного університету, відповідає програмі навчальної дисципліни та є базовою для підготовки спеціалістів і магістрів зі спеціальності «Управління трудовими ресурсами».
Планування й організація розвитку персоналу й контроль за цим процесом розглядаються як опорна підсистема стратегічного управління організації, засіб досягнення її перспективних та поточних цілей через формування освіченого, висококваліфікованого, а отже конкурентоспроможного на ринку праці робітника, фахівця з вищою освітою та керівника, відповідальних за свою справу.
У навчальному посібнику значна увага приділяється
вивченню проблем конкурентоспроможності персоналу як об’єкта стратегічного
управління організації. У першому розділі розвиток персоналу розглядається як
засіб забезпечення його конкуренто-
спроможності, при цьому наголошується саме на взаємозв’язку стратегії розвитку
персоналу і стратегії управління організації. Наступні розділи розкривають
сутність та складові проекту розвитку персоналу, концепції адаптивного
управління розвитком персоналу організації, ролі маркетингу персоналу у
розвитку працівників організації в умовах ринкової економіки.
Розглянуті економічні аспекти розвитку персоналу в організації, методологічні й методичні підходи до прогнозування та планування потреби організації у персоналі в професійно-кваліфікаційному розрізі як основи для визначення напрямів його подальшого розвитку, регламентації посадових обов’язків працівників, атестації персоналу, професійно-кваліфікаційного просування робітників і фахівців, роботи з резервом керівників.
Рівень теоретичних знань, умінь та практичних навичок працівників вирішальною мірою визначаються рівнем розвитку систем освіти і професійної підготовки персоналу. Тому в навчальному посібнику ґрунтовно висвітлені питання управління загальною середньою, професійно-технічною та вищою освітою, післядипломною підготовкою, участі підприємств у підготовці, перепідготовці й підвищенні кваліфікації працівників з урахуванням передового вітчизняного і зарубіжного досвіду.
Навчальною дисципліною передбачено також вивчення інформаційного забезпечення планування й організації розвитку персоналу, існуючої практики проходження документів, пов’язаних з обліком та статистичною звітністю, методів визначення економічної і соціальної ефективності професійного навчання персоналу. Завершують навчальний посібник розділи з планування та організації соціального розвитку персоналу, стимулювання розвитку працівників організації, удосконалення чинного законодавства з питань підвищення заінтересованості роботодавців у розвитку персоналу.
Спеціальна література з проблем управління трудовими ресурсами в останні роки була зорієнтована переважно на ринок праці і зайнятість населення, організацію та нормування праці, економіку праці, трудове законодавство й менеджмент персоналу. Водночас меншою мірою розкривались особливості професійного навчання персоналу, його професійно-кваліфікаційного просування в організаціях. Ця обставина обумовила напрямленість змісту багатьох розділів навчального посібника на висвітлення найбільш актуальних питань саме управління розвитком персоналу.
Навчальний посібник може бути корисним не тільки для студентів, які спеціалізуються у сферах зайнятості населення та менеджменту персоналу, а й для перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців з вищою освітою та керівників служб управління персоналом організацій, органів державної виконавчої влади різних рівнів управління.
Це — перший вітчизняний навчальний посібник, що розглядає діяльність організацій, органів виконавчої влади з розвитку персоналу в умовах становлення цивілізованої ринкової економіки згідно з чинним правовим полем підприємницької та освітньої діяльності. Тому автор буде вдячний читачам за пропозиції стосовно удосконалення змісту і структури навчального посібника.